Основні проблеми економічного розвитку незалежної України

24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила Акт незалежності України. Цей день відкрив нову еру в історії нашої держави. Одним із найважливіших завдань, що постали перед Президентом України, Верховною Радою та урядом: забезпечити українському народові нормальні умови життя, підняти рівень його добробуту.

Наприкінці жовтня 1991 р. Верховна Рада України розглянула «Основні напрями економічної політики в умовах незалежності». В документі передбачалася структурна перебудова господарства України. Велике значення надавалося конверсії оборонної промисловості, перерозподілу матеріальних і трудових ресурсів на користь тих виробництв, які забезпечують населення споживчими товарами. Передбачалося переорієнтувати машинобудування на задоволення потреб агропромислового сектора, легкої та харчової промисловості.

У березні 1992 р. Верховна Рада розглянула «Основи національної економічної політики України», в яких зазначалося, що Україна повністю виходить з рубльової зони.

Важливу роль у становленні ринкової економіки України відіграв закон «Про приватизацію майна державних підприємств». Почалося створення малих та спільних підприємств, товариств різного рівня відповідальності, кооперативів тощо.

У 1991-1993 рр. розпочалися деякі суттєві зрушення у сільському господарстві. Почали створюватися фермерські господарства. Цьому сприяв закон «Про селянське (фермерське) господарство, приймалися інші закони і постанови.

Проте цих та інших заходів виявилося недостатньо. Необхідні були радикальніші дії, направлені на прискорення економічних реформ, виведення господарства України з економічної кризи, що поглиблювалася. Великі надії покладалися на новобраного Президента України Л. Кучму. Його економічна програма була викладена у Зверненні до Верховної Ради у жовтні 1994 р.

За час, що минув, зроблено чимало у плані реалізації цієї програми. Проведено цінову лібералізацію. Україна вийшла або наблизилась до світового рівня цін на основні види товарів і послуг. Здійснюється приватизація і роздержавлення власності, практично завершена мала приватизація.

Проводиться реформування сільського господарства. Завершено паювання землі, колгоспи перетворені у селянські спілки, збільшується кількість фермерських господарств.

Відбулася фінансова стабілізація, досягнута, перш за все, завдяки введенню власної грошової одиниці – гривні. Одним з виявів фінансової стабілізації є майже незмінний валютний курс гривні.

На жаль, реформи проводяться вкрай повільно. Тим часом життєвий рівень більшості громадян України погіршується. Економічна ситуація залишається складною і неоднозначною, її розв'язання – нагальна потреба сучасності.

 

 

 

Запитання для самоконтролю

1. В чому полягає актуальність економічної історії України?

2. Охарактеризуйте розвиток торгівлі за часів Київської Русі?

3. Розкрийте сутність господарських відносин в українських землях у ХІV – ХVІ ст.?

4. Дайте характеристику Селянської реформи 1861 р.

5. Назвіть основні особливості економічного розвитку радянської України?

 

Термінологічний словник

Ганза (група покупців) — торговий союз міст Балтійського та Північного морів на чолі з Любеком у XII—XVI ст. Офіційно оформлений у 1556 p., формально існував до 1669 p. Назва з'явилась у 1267 p. в англійській королівській грамоті.

 

Емфітевтичне право — довгострокова або вічна оренда.

 

Закупи — залежні люди в Київській Русі, які брали у феодала в борг позику (купу) і зобов'язані були відробити її.

 

Залізний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київ з Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.

 

Золоте забезпечення — запас золота у центральних банках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'язань, що належать до оплати.

 

Комендація — форма перетворення вільних селян на залежних.

 

Кріпосне право — система права у Середньовіччі, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянина-кріпака.

 

Люстрація — інвентаризація у королівських маєтках
середньовічної Польщі.

 

Магдебурзьке право — система міського самоуправління у середні віки.

 

Мануфактура — 1) форма промислового виробництва, яка історично передувала машинній промисловості; характеризується ремісничою технікою і поділом праці; 2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та в інших країнах.

 

Пул — одна з форм монополій, яка характеризується тим, що прибуток усіх учасників надходить у загальний фонд і розподіляється між ними пропорційно до розмірів їхніх капіталів.

 

Райфайзенка — сільський кредитний кооператив, названий ім'ям німецького громадського діяча Райфайзена Фрідріха Вільгельма, засновника кредитних кооперативів у Німеччині.

 

Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрійській імперії та західноукраїнських землях, що входили до її складу.

 

Рядовичі — залежне населення в Київській Русі, яке слугувало князю договором (рядом).

 

Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київську Русь з узбережжям Чорного моря.

Тартак — лісопилка в XVI—XIX ст.

Цензива — оброчна система користування землею.

 

Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній
формі за користування земельним наділом.

 

 

Література

1. Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє. – К., 1999.

2. Економіка України: десять років реформ / За ред. З. Ватаманюка та С.Панчишина. – Львів., 2001.

3. Коропецький І.-С. Дещо про минуле, недавнє минуле і сучасне української економіки. – К., 1995.

4. Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф. Економічна історія / За ред. Б.Д.Лановика. – 2-ге вид., перероб. – К., 2000.

5. Лановик Б., Матисякевич З. Економічна історія України і світу. – К., 1999.

6. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія. – К., 2004.

7. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду: Уроки для України: Пер. з англ. – К., 1996.