Міністерство освіти і науки, мододі та спорту України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОДОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ

ТА ТОРГІВЛІ

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор, професор

______________Л.М. Янчева

«___»______________2012р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни «Процеси та апарати харчових виробництв»

 

Факультет «Товарознавство і торговельне підприємництво» ХДУХТі

 

кафедра процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництві

 

Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет: Процеси і апарати харчових виробництв

Курс: підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів відповідних ECTS: 10   Модулів: 2   Змістовних модулів: 9   Загальна кількість годин: 72   Тижневих годин – 2 години	Шифр та назва напрямку підготовки: 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Вибіркова   Рік підготовки: 1   Семестр: 2   Лекції: 18 годин   Лабораторні: 18 год. Самостійна робота: 36 год.     Вид контролю – іспит

 

 

Харків 2012

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу ХДУХТ заборонено

 

Програма розроблена на підставі типової програми «Процеси та апарати харчових виробництв», підготовленої кафедрою процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв (д-р техн. наук, професор Черевко О.І.) Харківського державного університету харчування та торгівлі; кафедрою процесів та апаратів (д-р техн. наук, професор Бурдо О.Г.) Одеської національної академії харчових технологій та кафедрою обладнання харчових виробництв (д-р техн. наук, професор Поперечний А.М.) Донецького національного університету економіки та торгівлі та затвердженої Президією Науково-методичної комісії з торгівлі Міністерства освіти і науки України 07.10.2004 р. (протокол №2) для інженерно-технічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

 

 

Робоча програма складена д-р техн. наук, професор Черевко О.І.,

д-р техн. наук, професор Михайлов В.М.,

к.т.н., доц. Ляшенко Б.В.

 

Робочу програму розглянуто на методичному семінарі кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв протокол № __4_, від «30» ___ 11 _ 2012р.

 

Рекомендовано до ку кафедрою процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв,

протокол № __ 4 __, від «_ 30 _» ___ 11__ _ 2012р.

 

 

Завідувач кафедри ________________ д-р техн. наук, професор О.І. Черевко

 

Схвалено та затверджено науково-методичною комісією факультету товарознавства і торговельного підприємництва

 

протокол № ____, від «__» _______ 2012р.

 

Голова комісії _________________ д-р техн. наук, професор В.О. Коваленко

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ,

ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ

 

Робоча програма розроблена колективом авторів кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв на підставі освітньо- професійної програми вищої освіти з напряму підготовки «Товарознавство і торговельне підприємство», для освітньо-кваліфікаційного рівня – «бакалавр».

Мета викладання дисципліни

- підготовка студентів до виробничо-товарознавчої та дослідницької діяльності, пов’язаної з харчовими виробництвами;

- навчання студентів використанню знань, одержаних у результаті фундаментальної підготовки з загальнонаукових та загально-технічних дисциплін, для рішення задач, пов’язаних зі створюванням нового покоління технологічного харчового обладнання, яке відрізняється високою ефективністю та надійністю.

Завдання вивчення дисципліни

- основні принципи організації проведення процесів харчових виробництв та їх закономірності;

- апаратурне оформлення процесів;

- закономірності масштабного переходу від лабораторних процесів та апаратів до промислових;

- методики розрахунку процесів та апаратів.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

2.1 Розподіл навчального часу за змістовними модулями, формами аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи та оцінкою за поточним контролем знань студентів для денної форми навчання

Зміст тем дисципліни

 

Модуль 1.

Модуль 2.

Плани лекцій

 

Лекція 1. Зміст і завдання курсу. Властивості харчових продуктів.

План лекції:

1. Загальні закономірності технологічних процесів.

2. Основи моделювання процесів

3. Основи теорії подібності.

 

Лекція 2. Основи гідравліки.

План лекції:

1. Основні поняття гідростатики.

2. Основні положення гідродинаміки.

 

Лекція 3. Характеристика і методи оцінки дисперсних систем. Отримання дисперсних систем.

План лекції:

1. Характеристика дисперсних систем та їх отримання шляхом перемішування

2. Способи перемішування

3. Методи розділення неоднорідних систем та матеріальний баланс.

4. Методи інтенсифікації процесів отримання дисперсних систем.

 

Лекція 4. Механічні процеси

План лекції:

1. Суть, призначення і класифікація способів подрібнення. Теорія подрібнення.

2. Процес пресування.

3. Змішування та поділ сипких матеріалів

 

Лекція 5. Основні закономірності теплообміну

План лекції:

1.Конвекція

2. Променевий теплообмін. Теплопередача.

3. Закономірності та фізична суть теплових процесів.

 

Лекція 6. Теплові процеси зі зміненням агрегатного стану

План лекції:

1. Випаровування, кипіння.

2. Випарювання

3. Конденсація

4. Процеси охолодження

 

Лекція 7. Специфічні теплові процеси

План лекції:

1. Призначення і технологічна суть процесу варення.

2. Основи тепло- і масообміну під час смаження.

3. Теоретичні основи пастеризації. Режими і способи пастеризації..

4. Призначення і фізична суть стерилізації. Способи стерилізації.

 

Лекція 8. Основні закономірності масообміну.

План лекції:

1. Теоретичні основи масообмінних процесів

2. Процеси сорбції, екстрагування.

3. Перегонка та ректифікація

 

Лекція 9. Сушіння

План лекції:

1. Властивості вологих матеріалів, види зв’язку вологи.

2. Динаміка та кінетика процесу сушіння.

3. Способи та види сушіння.

 

Плани лабораторних занять

 

Назва теми курсу	Об-сяг го-дин	№ за-нят-тя	Зміст лабораторного заняття	Форми поточного контролю	Оцінка, max-min балів
1-й семестр
Модуль 1. Моделювання процесів та апаратів. Основи гідравліки. Гідромеханічні та механічні процеси.
Основи теорії подібності та моделювання			Теорія подібності та метод аналізу розмінностей»	Опитуван-ня. Захист роботи	11-16
Основи гідравліки			Дослідження режимів руху рідини	Захист роботи	11-16
Розділення дисперсних систем			Дослідження кінетики гравітаційного осадження	Захист роботи	11-16
Разом модуль 1	8				33-48
Модуль 2. Теплові та масообмінні процеси
Основні закономірності теплообміну			Визначення коефіці-єнта тепловіддачі при розрахунках теплової апаратури	Опитуван-ня. Захист роботи	11-18
Теплообмінні апарати			Випробування тепло-обмінника	Захист роботи	11-17
Сушіння			Вивчення конвектив-ної сушарки	Захист роботи	11-17
Разом модуль 2	10				33-52
Разом за курс	18				100

2.5. Завдання для самостійної роботи студентів

2.5.1. Форми та зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання студентами

 

Відповідно до засад кредитно-модульної системи організації навчального процесу, самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час.

Самостійна робота для студентів над навчальною дисципліною «Процеси і апарати харчових виробництв» включає:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання.

 

2.5.2. Завдання для самостійної роботи студентів

 

Найменування тем курсу	Об-сяг годин	Форми самостійної роботи	Методи контролю	Оцінка, min- max, балів
1-й семестр
Модуль 1. Моделювання процесів та апаратів. Основи гідравліки. Гідромеханічні та механічні процеси.
Вступ. Основні по-ложення та наукові основи курсу Основи теорії подібності та моделювання		Опрацювання лекційного мате-ріалу. Самостійне вивчення теоретичного Опрацювання лекційного мате-ріалу. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з питань основних положень курсу та моделювання процесів і апаратів та методу аналізу розмірностей.	Опитуван-ня	7-12
Основи гідравлики		Опрацювання лекційного мате-ріалу. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з питань основ гідравліки	Опитуван-ня	8-13
Характеристика і методи оцінки дисперсних сис-тем. Отримання дисперсних систем		Опрацювання лекційного мате-ріалу. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з питань отримання дисперсних систем.	Опитуван-ня	8-13
Разом модуль 1	14			23-38
Модуль 2. Теплові та масообмінні процеси
Основні закономірності теплообміну		Опрацювання лекційного мате-ріалу. Самостійне розв’язання завдань. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з теплопереносу.	Контроль виконання домашніх завдань, опитуван-ня	6-10
Теплові процеси зі зміненням агрегатного стану		Опрацювання лекційного матеріалу. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з питань кипіння, конденсації, плавлення та затвердіння.	Опитуван-ня	6-10
Специфічні теплові процеси		Опрацювання лекційного матері-алу. Самостійне вивчення теоре-тичного матеріалу з процесів варення різними способами, жа-рення, пастеризації і стерилізації	Опитуван-ня	6-10
Основні закономірності масопереносу		Опрацювання лекційного мате-ріалу. Самостійне вивчення теоре-тичного матеріалу з питань основ масообмінних процесів.	Опитуван-ня	6-10
Сушіння		Опрацювання лекційного мате-ріалу. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з питань процесів сушіння.	Опитуван-ня	6-10
Разом модуль 2	16			24-40
Всього за курс	32			60-100

Завдання для індивідуальної роботи.

2.6.1. Форми індивідуальної роботи студентів.

 

1. Участь у семінарах, круглих столах, наукових конференціях.

2. Написання аналітичних оглядів, тез доповідей та наукових статей.

3. Публічний виступ на наукових конференціях.

 

Найменування тем курсу	Обсяг годин	Зміст індивідуальної роботи	Методи контролю	Оцінка, min-max балів
Модуль 1. Моделювання процесів та апаратів. Основи гідравліки
1.2. Механічні процеси		Опрацювання лекційного матеріалу. Самостійне розв’язання завдань. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з питань подрібнення матеріалив.	Контроль виконання домашніх завдань, опитування	7-12
Разом модуль 1	2			7-12
Модуль 2. Теплові та масообмінні процеси.
2.1 Специфічні теплові процеси		Опрацювання лекційного матеріалу. Самостійне вивчення теоретичного матеріалу з процесів варення різними способами, жарення, пастеризації і стерилізації	Опитуван-ня	6-10
Разом модуль 2	2			6-10
Всього за курс	4			13-22

 

Методи навчання

Методи навчання – засоби спільної роботи викладача та студентів, за допомогою яких у тих, хто навчається формуються потрібні знання, навички, вміння. Кожний метод – це струнка система взаємопов'язаних прийомів: усний виклад навчального матеріалу, обговорення матеріалу, показ (демонстрація) завдання, практичні роботи, індивідуальні роботи.

Методи навчання. які використовуються при вивченні дисципліни „Процеси та апарати харчових виробництв” наведені у таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1

Методи навчання, які використовуються при вивченні дисципліни

Найменування теми	Вид занять	Обсяг годин	Найменування методу навчання і його короткий зміст
Тема 1.1. Основні положення та наукові основи курсу. Основи теорії подібності та моделювання	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Практичні заняття		Вступна бесіда – проводиться як підготов-ка до проведення практичного заняття. Бесіда – словесний метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. Розв'язання ситуаційних задач – неігровий метод аналізу конкретної ситуації. Дослідна практична робота – проводиться за допомогою методичних вказівок, нормативно-законодавчої документації. Контрольна бесіда – словесний метод перевірки знань студентів та засвоєння матеріалу.
Тема 1.2. Основи гідравліки	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Практичні заняття		Вступна бесіда – проводиться як підготов-ка до проведення практичного заняття. Бесіда – словесний метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. Розв'язання ситуаційних задач – неігровий метод аналізу конкретної ситуації. Дослідна практична робота – проводиться за допомогою методичних вказівок, нормативно-законодавчої документації. Контрольна бесіда – словесний метод перевірки знань студентів та засвоєння матеріалу.
Тема 1.3. Характеристика і методи оцінки дисперсних систем. Отримання дисперсних систем.	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Практичні заняття		Вступна бесіда – проводиться як підготов-ка до проведення практичного заняття. Бесіда – словесний метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. Розв'язання ситуаційних задач – неігровий метод аналізу конкретної ситуації. Дослідна практична робота – проводиться за допомогою методичних вказівок, нормативно-законодавчої документації. Контрольна бесіда – словесний метод перевірки знань студентів та засвоєння матеріалу.
Тема 1.4. Механічні процеси	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Практичні заняття		Вступна бесіда – проводиться як підготов-ка до проведення практичного заняття. Бесіда – словесний метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. Розв'язання ситуаційних задач – неігровий метод аналізу конкретної ситуації. Дослідна практична робота – проводиться за допомогою методичних вказівок, нормативно-законодавчої документації. Контрольна бесіда – словесний метод перевірки знань студентів та засвоєння матеріалу.
Тема 2.1. Основні закономірності теплообміну	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Тема 2.2. Теплові процеси зі зміненням агрегатного стану	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Тема 2.3. Специфічні теплові процеси	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Тема 2.4. Основні закономірності масопереносу	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Практичні заняття		Вступна бесіда – проводиться як підготов-ка до проведення практичного заняття. Бесіда – словесний метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. Розв'язання ситуаційних задач – неігровий метод аналізу конкретної ситуації. Дослідна практична робота – проводиться за допомогою методичних вказівок, нормативно-законодавчої документації. Контрольна бесіда – словесний метод перевірки знань студентів та засвоєння матеріалу.
Тема 2.5. Сушіння	Лекція		Словесний і демонстративний метод навчання.
Практичні заняття		Вступна бесіда – проводиться як підготов-ка до проведення практичного заняття. Бесіда – словесний метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. Розв'язання ситуаційних задач – неігровий метод аналізу конкретної ситуації. Дослідна практична робота – проводиться за допомогою методичних вказівок, нормативно-законодавчої документації. Контрольна бесіда – словесний метод перевірки знань студентів та засвоєння матеріалу.

Методи навчання. які використовуються при вивченні дисципліни „Процеси та апарати харчових виробництв” наступні:

– методи організації та здійснення навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда, лекція), наочні (показ, демонстрація), практичні, репродуктивні і проблемні, самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача;

– методи стимулювання і мотивації навчання: методи формування інтересу (аналіз проблемних ситуацій), методи формування відповідальності в навчанні (роз'яснення суспільної і особової значущості навчання, пред'явлення педагогічних вимог);

– методи контролю і самоконтролю (усний і письмовий контроль, фронтальний і диференційований, поточний і підсумковий).

Метод пояснення має інформаційно-дидактичний характер, передбачає велику кількість операційних (пояснюючих, керуючих) дій, може містити повторення, роз'яснення, демонстрацію, показ наочності. Метод пояснення має більш велику сферу застосування, ніж лекційний. Його використовують на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, при консультуванні.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Педагог створює проблемну навчальну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до розв'язання проблеми. Застосовуючи проблемно-пошукові методи, викладач в процесі викладу матеріалу «веде» за собою мислення слухачів, роблячи його активнішим і творчим. Наочність тут застосовують вже не в цілях активізації запам'ятовування, але для постановки проблемних експериментальних завдань, формування навичок до узагальнень, самостійних творчих роздумів студентів. Отже, проблемно-пошукові методи застосовуються з метою розвитку навчально-пізнавальної творчої діяльності, сприяють більш осмисленому і самостійному засвоєнню знань. До недоліків цих методів можна віднести велику витрату часу на вивчення матеріалу, слабку ефективність при формуванні практичних умінь і навичок; малу ефективність при поясненні принципово нового матеріалу, коли не може бути застосований принцип опори на колишній досвід (принцип апперцепції) і необхідні пояснення.

Метод створення пізнавальної дискусії (навчальні дискусії, навчальні диспути) призначений для створення підвищеного інтересу до теми. Включення студента в ситуації наукової суперечки не лише поглиблює його знання, але й викликає на цій основі особливий інтерес до навчання.

Метод бесіди (полемічної, евристичної, полеміко-евристичної) передбачає розмову викладача зі студентами на основі чіткої системи продуманих питань, що підводять тих, що вчаться, до активного засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірності. Питання до бесіди повинні сприяти цілісному сприйняттю. Найбільш ефективною є евристична бесіда, що дозволяє її учасникам самим відшукувати можливі відповіді на проблемні завдання. Сфера застосування – практичні і лабораторні заняття, колоквіуми.

Репродуктивний метод передбачає подання готових фактів, доказів, а також визначення понять. Педагог акцентує увагу на головному, щоб це було засвоєно достатньо міцно. Так будуються і лекція, і бесіда Практичні роботи репродуктивного типу характеризуються тим, що учні в ході роботи використовують як зразок раніше або тільки що засвоєні знання. На основі репродуктивних методів найчастіше здійснюється програмоване навчання. Недолік цього методу полягає в тому, що він не забезпечує належною мірою розвиток гнучкості і самостійності мислення. За його надмірного використання відбувається формалізація навчального процесу.

Вступна лекція – дає перше цілісне уявлення про навчальний предмет і орієнтує студента в системі роботи з цього курсу. Лектор ознайомлює студентів з метою і завданнями курсу, його роллю і місцем у системі навчальних дисциплін та в системі підготовки фахівця. Полає короткий огляд курсу, висловлює методичні й організаційні особливості роботи в межах курсу.

Лекція – орієнтована на виклад і пояснення студентам наукової інформації, яку потрібно осмислити і запам'ятати. Це найбільш традиційний тип лекцій у практиці вищої школи.

Лекція-інформація – орієнтована на виклад і пояснення студентам наукової інформації, яку потрібно осмислити й запам'ятати. Це найбільш традиційний тип лекцій у практиці вищої школи.

Лекція-візуалізація – візуальна форма подавання лекційного матеріалу засобами аудіо- та відеотехніки. Читання такої лекції – це розгорнуте чи коротке коментування візуальних матеріалів.

Семінари-дискусії – передбачають обмін думками та поглядами учасників щодо даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Ділові ігри – найскладніша форма ігрових занять, під час яких імітують колективну професійну діяльність. Нині їх широко застосовують у ВНЗ. Ділові ігри мають значні дидактичні можливості, оскільки забезпечують закріплення й комплексне застосування знань, здобутих під час вивчення дисципліни (інтеграційна роль ігор); формування чіткого уявлення про професійну діяльність в обраній спеціальності; розвиток навичок ефективного управління реальними процесами, зокрема за допомогою сучасних математичних методів і технічних засобів. Професійні ігри призначені для розвитку творчого мислення, формування практичних навичок та вмінь, вироблення індивідуального стилю спілкування й поведінки під час колективного розв'язання завдань. Вони певною мірою відображають репетицію елементів професійної діяльності.

 

ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

4.1. Система контролю знань студентів з дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв» складається з поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю.

4.2. Систему оцінювання знань студентів викладено у «Вимогах щодо оцінювання знань студентів ХДУХТ».

4.3. Відповідно до умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах.

4.4. Точки контролю, максимальна та мінімальна бальна оцінка за видами занять та за виконані роботи зазначено у тематичному плані дисципліни.

4.5. Технологія оцінювання знань студентів з дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв».

4.5.1. Оцінювання знань студентів при поточному контролі

Для підвищення рівня навчання з дисципліни передбачено застосування таких взаємодоповнюючих форм поточного контролю, як вибіркове опитування студентів на лекціях, опитування з тем, винесених на самостійне вивчення, контроль за виконанням індивідуальних робіт, їх захист (у тому числі, самостійно виконаних), захист виконаних індивідуальних завдань, тестування з вивчених тем (таблиця 4.1).

 

Таблиця 4.1 – Тести для тематичного контролю знань студентів

№ тесту	№ теми	Тема тесту
	1.3	Основи гідравліки
	2.1, 2.2	Характеристика і методи оцінки дисперсних систем. Теплові процеси

 

1-й семестр складається з 1-го та 2-го модулів та іспиту. Результати поточного контролю відповідних модулів оцінюється в діапазоні від 20 до 30 балів. Ці оцінки є сумами оцінок по кожній темі, що входять у 1-й та 2-й модуль відповідно. Оцінка по темі є середнім арифметичним сумарної оцінки з практичних та лабораторних занять, оцінки за самостійну роботу та за виконання індивідуальних завдань. Сума балів за 1-й та 2-й модулі складає залікову оцінку поточного контролю. 2-й семестр складається з 3-го, 4-го модулів та іспиту. Результати поточного контролю цих модулів оцінюються від 20 до 30 балів. Оцінки визначаються таким же чином, як і в 1-му семестрі. До іспиту студент повинен набрати від 40 до 60 балів.

4.5.2. Оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю

Формами підсумкового контролю знань з дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв» є 2 іспити.

На іспиті знання теоретичного матеріалу перевіряється відповідями на запитання, практичного – розв’язуванням задач.

Критеріями оцінювання знань студентів є ступінь володіння теоретичним матеріалом та його практичним застосуванням, що оцінюється в діапазоні від 20 до 40 балів (включно) за такою шкалою:

відмінно (35-40 балів) – повна змістовна відповідь на всі запитання та вірне виконання всіх практичних завдань;

добре (25-34 балів) – неповна відповідь на запитання, або помилка в одному із завдань;

задовільно (20-24 балів) – суттєві помилки у відповідях на деякі запитання або невиконання одного із завдань.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни в 1-му та 2-му семестрі складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 20 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 20 балів, тобто він отримує незадовільну оцінку (2), загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

 

Шкала для підсумкового оцінювання знань:

Оцінка за шкалою ЕСТS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ХДУХТ	Оцінка за 4-бальною шкалою
A	90 –100	5 (відмінно)
B	82 – 89	4 (добре)
C	74 – 81
D	64 – 73	3 (задовільно)
E	60 – 63
FX	35 –59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	1 – 34	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

4.5.3. Приклади задач, що виносяться на екзамен

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

1. Класифікаційні ознаки процесів і апаратів. Вимоги, пропоновані до наукової класифікації.

2. Методи поділу рідких гетерогенних систем. Поділ у полі сили ваги. Формула Стокса.

3. Критерії теплової подібності.

4. Задача.

Затверджено на засіданні кафедри процесів, апаратів та автоматизації харчових виробництв, протокол № 12 від «6» 12 2012 р.

Зав. кафедрою проф. Черевко О.І. Екзаменатор доц. Ляшенко І.В.

 

 

4.5.5. Студентам, які брали участь в поза навчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результатами поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, що виноситься до відомості за поточну роботу не може перевищувати 60 балів.

 

 

Основна література

 

1. Черевко О.І., Поперечний А.М. Процеси і апарати харчових виробництв: підручник / Харк. держ. акад. технол. та орг. харчування. – Харків, 2002. – 420 с.

2. Липатов Н.Н. Процессы и аппараты пищевых производств: Учеб. для студ. вузов, обуч. по спец. 1011 «Технология и организация обществ. питания». – М.: Экономика, 1987. – 272 с.

3. Кавецкий Г.Д., Королев А.В. Процессы и аппараты пищевых производств. – М.: Агропромиздат, 1991. – 432 с.

4. Поперечний А.М., Черевко О.І., Гаркуша В.Б., Кирпиченко Н.В., Ласкіна Н.А. Процеси та апарати харчових виробніцтв: Підручник /За ред. Поперечного А.М.-К.: Центр учбової літератури, 2007.-304 с.

5. Кавецкий Г.Д., Васильев Б.В. Процессы и аппараты пищевой технологии. – М.: Колос, 1999. – 551 с.

 

Допоміжна література

 

6. Черевко О.І. та ін. Процеси та апарати жаріння харчових продуктів: Навч. посібник / О.І.Черевко, В.М.Михайлов, І.В.Бабкіна/ Харк. держ. акад. технол. та орг. харчування. – Харків, 2000. – 332 с.

7. Рогов И.А. Электрофизические методы обработки пищевых продуктов. – М.: Агропромиздат, 1988. – 272 с.

8. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию / Г.С.Борисов, В.П.Брыков, Ю.И.Дытнерский и др. Под ред. Ю.И. Дытнерского. – М.: Химия, 1991. – 496 с.

9. Стабников В.Н., Баранцев В.И. Процессы и аппараты пищевых производств. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 328 с.

10. Гинзбург А.С., Громов М.А., Красовская Г.И. Теплофизические характеристики пищевых продуктов: Справочник. – М.: Агропромиздат, 1990. – 287 с.

11. Черевко О.І., Михайлов В.М., Бабкіна І.В., Ляшенко Б.В., Лебединець І.В. Прогресивні процеси жарення кулінарних виробів: Монографія.- Харків, 2005.-188 с.

12. Маяк В.И, Михайлов В.М., Смилик М.М. Гидромеханика высоковязких пищевых продуктов в процессах их производства: Монографія.- Харків, 2007.-213 с.

13. Черевко О.І., Михайлов В.М., Бабкіна І.В., Ляшенко Б.В., Лебединець І.В. Прогресивні процеси виробництва м'ясо-рослинних кулінарних виробив: Монографія.- Харків, 2008.-101 с.

 

Методичні матеріали

14. Процеси і апарати харчових виробництв. Лабораторній практикум: навч. посібник/ О.І. Черевко [та ін.]; Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі.-Х.:Світ Книг, 2013.- 168 с.

15. Методичні вказівки до практичних і лабораторних робіт з курсу “Процеси та апарати харчових виробництв”. Частина 1. Моделювання процесів та основи гідравліки / О.І. Черевко, Л.В. Кіптела, В.І. Маяк, Ю.І. Єфремов, В.М. Михайлов, І.В. Бабкіна, Л.К. Карпенко. – Харків: ХДАТОХ, 1998. – 40 с.

16. Методичні вказівки до практичних і лабораторних робіт з курсу “Процеси та апарати харчових виробництв” Частина ІІ. Гідромеханічні процеси. Процеси поділу дисперсних систем / О.І. Черевко, В.М. Михайлов, І.В. Бабкіна. – Харків: ХДАТОХ, 1999. – 20 с.

17. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Процеси та апарати харчових виробництв” на тему “Перемішування та змішування” / О.І. Черевко, В.М. Михайлов, І.В. Бабкіна. – Харків: ХДАТОХ, 1998. – 15 с.

18. Методичні вказівки до практичних і лабораторних робіт з курсу “Процеси та апарати харчових виробництв”. Частина ІІІ. Теплові процеси. Реологічні властивості харчових матеріалів / О.І. Черевко, Л.В. Кіптела, В.І. Маяк. – Харків: ХДАТОХ, 2001. – 40 с.

19. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів і виконання контрольних завдань з курсу “Процеси та апарати харчових виробництв” для спеціальності 7.091710 – технологія громадського харчування / О.І. Черевко, Л.В. Кіптела, В.І. Маяк, В.М. Михайлов, І.В. Бабкіна. – Харків: ХДАТОХ, 1999. – 26 с.

20. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Процеси та апарати харчових виробництв” на тему “Розрахунок ректифікаційної колони безперервної дії” / О.І. Черевко, В.І. Маяк, О.А. Маяк. – Харків: ХДУХТ, 2007. – 30 с.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни

«Процеси та апарати харчових виробництв»

 

 

для студентів напрямку підготовки

6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємство»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

 

Підп. до друку ..12 р. Формат 60´841/16 Папір офсет. Друк офс.

Умов. друк. арк. 2,6. Тираж 50 прим. Зам. № _______

Видавець і виготовлювач

Харківський державний університет харчування та торгівлі

вул. Клочківська, 333, Харків, 61051.

Свідотцтво суб'єкта видавничої справи

ДК № 4417 від 10.10.2012р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОДОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ