З’ясувати причини і прояви кризових явищ у розвитку сільського господарства Української рср (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр. ).

Система управління сільським господарством. Екстенсивний характер його розвитку. Державна політика другорядного фінансування колгоспного виробництва. Спроби налагодження системи матеріального стимулювання виробництва, розвитку особистих підсобних господарств. Запровадження гарантованої грошової оплати праці. Особливості розвитку зернової галузі сільського господарства в Україні. Курс на спеціалізацію сільськогосподарського виробництва. Меліорація, хімізація та їх наслідки. Проблеми розвитку тваринництва, причини його відставання. Державна політика закупівлі і заготівлі сільськогосподарської продукції: проблеми і способи їх вирішення. Спроби інтеграції сільського господарства і переробної промисловості на початку 1980-х рр. та зміни в управлінні сільським господарством, створення агропромислових комплексів. Криза забезпечення продовольством населення республіки. Продовольча програма СРСР (1982 р.). Відтік трудових ресурсів з села, проблема „неперспективних” сіл. Соціальна сфера українського села. Ознаки хронічної кризи сільського господарства.

Назвати і розкрити характерні риси суспільно-політичного життя в Українській РСР у другій половині 1960-х – першій половині 1980-х рр.

Посилення централізаторської політики КПРС. Нова Конституція УРСР 1978р. і права республіки. Законодавче закріплення монопольної ролі КПРС. Нові теоретичні положення про етап „розвинутого соціалізму” і нову спільність „радянський народ”. Чисельність і соціальний склад КПУ. Діяльність центральних і місцевих органів радянської влади. Громадські і молодіжні організації. Тенденції неосталінізму в суспільно-політичному житті. П.Шелест як виразник „автономізму” української партійно-господарської номенклатури. В.Щербицький: уособлення ідеології „централізму” партійного керівництва.

З’ясувати передумови і прояви пробудження національної і політичної активності українського суспільства у другій половині 1980-х рр.

Суть „перебудови”, ініційованої М.Горбачовим. Її основні напрямки: демократизація суспільно-політичного життя, гласність, надання громадянам можливості впливу на прийняття державних рішень і контролю за їх виконанням. Падіння авторитету компартії СРСР і УРСР, скорочення її чисельності. Зростання популярності опозиційних сил в республіці. Роль української інтелігенції у створенні неформальних організацій. Зростання інтересу до національної історії. Прийняття „Закону про мови в Українській РСР”. Народний рух України за перебудову (вересень 1989 р.), головні засади його програми. Ставлення компартійного керівництва до НРУ. Відродження Української Гельсінської спілки та інших дисидентських організацій. Радикалізація політичного життя: початок політичної реформи, вибори до Верховної Ради СРСР на альтернативній основі та їх результати. Перші демократичні вибори до Верховної Ради УРСР: утворення парламентської більшості (О.Мороз) і Народної ради (І.Юхновський). Страйковий рух. Початок формування багатопартійності в Україні. „Декларація про державний суверенітет України” (16 липня 1990 р.).

Охарактеризувати процес реформування економіки України в

Х рр.

Стартові можливості економіки незалежної України. Об”єктивні і суб”єктивні труднощі на шляху реформування економіки. Затвердження Верховною Радою „Основних напрямків економічної політики України в умовах незалежності” (25 жовтня 1991 р.). Стратегія реформування: роздержавлення і приватизація майна, заміна адміністративного регулювання ринковими відносинами. Базові принципи ринкової економіки: приватна власність і вільна підприємницька діяльність. Характер приватизації початку 1990-х рр. Енергетична криза. Спад виробництва. Безробіття. Сертифікатна приватизація та її провал. „Тіньова” економіка, зловживання під час приватизації. Запровадження національної валюти. Створення фінансово-промислових кланів. Майнове розшарування суспільства. Поступова економічна стабілізація на рубежі 1990-2000-х рр. Досягнення вітчизняної промисловості.