Перелічіть галузі в яких в XIX — початку XX ст. значних успіхів досягла вітчизняна наука

в математиці, фізиці, хімії, медицині, агрономії, біології, астрономії, географії, в галузі гуманітарних досліджень.

57. Незабутньою подією в музичному житті України в XIX ст. стала поява першої української опери «Запорожець за Дунаєм», яку написав відомий співак і композитор семен гулак-артемовський.

58. Переміщення людини, як основної цінності, у центр світу і в центр філософії, літератури, мистецтва та науки характерно для:

а) бароко. б) відродження. в) середньовіччя. г) просвітництва.

59. Майстерність і талант українського народу ХІХ ст. виявилися у створенні палацово-паркової архітектури. Назвіть найбільше відомі:

Майстерність і талант українського народу виявилися у створенні палацово-паркової архітектури, зокрема, таких пам'яток як палац К.Розумовського в Батурині, палац Галагана в С.Сокиринцях на Чернігівщині, знаменита «Софіївка» в Умані, парк «Олександрія» на березі Роси у Білій Церкві, «Тростянець» у Чернігівській області.

 

60. Назвіть геніальних і видатних вчених України ХІХ –ХХ ст, що зробили значний внесок у світову науку:

С. М. Соловйов, Т. Г. Грановський, І. І. Срезневський, Ф. І. Буслаев, М. І. Пирогов, біолог І. І. Мечников, фізіолог І. М. Сеченов, І. П. Павлов, П. Л. Чебишев, М. В. Остроградський, М. І. Лобачевський, М. М. Зінін, Д. М. Бутлеров, Д. I. Менделеев, Е. X. Ленц, Б. С. Якобі, В. В. Петров, К. М. Берг, В. В. Докучаев, К. А. Тімірязєв, В. I. Вернадський, хімік М. Бекетов, астроном Ф. Бредіхін, математик О. Ляпунов, медики М. Гамалія, М. Скліфосовський та ін.

 

 

60. Назвіть геніальних і видатних вчених України ХІХ –ХХ ст, що зробили значний внесок у світову науку:

В XIX — початку XX ст. значних успіхів досягла вітчизняна наука: в математиці, фізиці, хімії, медицині, агрономії, біології, астрономії, географії, в галузі гуманітарних досліджень. Про це свідчить навіть простий перелік імен геніальних і видатних вчених, що зробили значний внесок у світову науку: С. М. Соловйов, Т. Г. Грановський, І. І. Срезневський, Ф. І. Буслаев, М. І. Пирогов, біолог І. І. Мечников, фізіолог І. М. Сеченов, І. П. Павлов, П. Л. Чебишев, М. В. Остроградський, М. І. Лобачевський, М. М. Зінін, Д. М. Бутлеров, Д. I. Менделеев, Е. X. Ленц, Б. С. Якобі, В. В. Петров, К. М. Берг, В. В. Докучаев, К. А. Тімірязєв, В. I. Вернадський, хімік М. Бекетов, астроном Ф. Бредіхін, математик О. Ляпунов, медики М. Гамалія, М. Скліфосовський та ін.

 

61. Відродження або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Відродження — це могутній культурний рух у межах XIV — початку XVII ст., виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до щасливого життя, а також нова система національних літератур, нова філософія і наука; небувалого розквіту досягло у ту пору мистецтво.

62. Де і коли з’явилися перші університети на Україні

Острозька академія – перший вищий навчальний заклад в Східній Європі. Було засновано у 1576 році князем Костянтином Острозький

1632 року - заснована Києво-Могилянська Академія

1661 - поява першого в Україні і Росії Університету (за визначенням) - Єзуїтської академії.

1773 - У Львові засновано перший на українських землях заклад освіти медичного профілю - Медичну Колегію.

63. Назвіть характерні риси барокового світовідчуття: неспокій, поривання, почуття потужності і ніби недовершеності, намагання поєднати протилежності, навіть суперечності. Тому і в українському бароковому мистецтві співіснують прагнення неможливого й песимізм; пафос боротьби і перемоги та примирення з думкою, що зло сильніше за добро, а смерть сильніша від життя; звеличування слави і сум, образа за людей, охоплених марнославством, марнотою марнот.

 

64. Основою розвитку культури будь-якого суспільства або держави, показником її рівня завжди була ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ писемність

65. Духовна і моральна підтримка меценатів освітніх та мистецьких процесів в українському культурному просторі ХІХ ст.

Розмах, якісний рівень, духовний потенціал меценатства в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст. зумовлював потенційні можливості розвитку української культури, а саме розвиток літератури, мистецтва та освіти.

Підтримуючи заклади освіти, меценати посередньо сприяли захисту та самостійному становленню молодого покоління, яке бажало отримати освіту. Саме на такому характері допомоги (захист, страхування від життєвих перипетій, активізація внутрішніх сил) базувалося не лише освітянське меценатство, а й соціальне благодійництво.

Для підтримки українського національного відродження через відомих громадських діячів В.Антоновича, М.Грушевського, О.Кониського та інших залучалися меценати і прості співчутливі громадяни. Видатні люди та події національно-визвольного руху (творчість Шевченка, діяльність Громад, “Киевская старина”, НТШ тощо) тісно перепліталися з благодійними фундаціями окремих підприємців й поміщиків.

 

66. Вже в кінці XVIII ст. склалися дві течії в літературі і мистецтві, що одержали назви «класицизм» та «романтизм ­­­­­­­­­­».

67. В Кирило-Мефодіївському братстві Т. Шевченко згуртував навколо себе (оберіть вірне)

Т. Шевченко критично ставився до поміркованої ідеології та програми товариства, тому він згуртував навколо себе радикально налаштованих членів, які поділяли його революційно-демократичні погляди. Помірковану більшість організації очолювали М. Костомаров і П. Куліш. Братство підтримувало зв'язки майже із сотнею симпатиків.

 

68. У Європі у XVI-XVIII ст. формуються два по суті протилежних підходи до навчання і виховання. Ці тенденції знаходили відображення і в Україні, що відбилося в ході конкурентної боротьби православних та єзуїтських шкіл. Назвіть їх:

У Європі в цей час формуються два по суті протилежних підходи до навчання і виховання. Якщо у Франції знайшли підтримку ідеї Руссо і Песталоцці про вільний розвиток духовних сил і здібностей людини через інтерес, через гру як форму навчання, то у Німеччині переважала думка про необхідність жорсткої регламентації і контролю за навчанням, постійного нагляду вчителів. Ці тенденції знаходили відображення і в Україні, що відбилося в ході конкурентної боротьби православних та єзуїтських шкіл.

 

69. Коли вдосконалене слов’янське письмо - кирилиця - набуло особливого поширення?

Після офіційного запровадження християнства на Русі в 988 р- вдосконалене слов’янське письмо - кирилиця - набуло особливого поширення.

 

 

70. Український живопис ХІХ століття

Уперше перехіду до реалізму було ініціювано учнем Боровиковського,українецем грецького кореню з Ніжина Олекса Венеціанов (1779 — 1847).Він зібрав у своїй майстерні у Петербурзької академії мистецтв доситьзначну групу учнів. Але коли в тридцятих роках знову заблисло запізненимблиском класичне малярство в творчості Карла Брюллова, то учніВенеціанова перейшли до цього модного професора. В числі учнів Брюллова були й останні українські майстри класичногомалярства — Іван Сошенко, Тарас Шевченко, Дмитро Безперчий та ін. ТарасШевченко, геній українського слова, був з фаху майстром малярства й мавдуже великий малярський талант. Його творчість яскраво виявилася врізних галузях малярства: портретовій, жанровій, пейзажевій, релігійній. Розвиток малярства у середині та другій половині 19 століття пов’язанийз відкриттям ряду спеціальних навчальних закладів (малювальні школи вОдесі, Харкові, Києві). Центральне місце в післяшевченківському живописізаймають сцени з української природи, історичні події та інші. Великогозначення для розвитку образотворчого мистецтва набув рух “передвижників”– пересувних художніх виставок (1870). До передвижників належали МиколаГе (картини філософсько – релігійної тематики), Олександр Литовченко(драматичні сюжети з московської історії), Ілля Рєпін (картини зкозацької тематики – “Запорожці пишуть листа турецькому султану”),Микола Бондаревський та інші. У 80 – 90 – ті роки провідне місце в образотворчому мистецтві займаєукраїнська школа пейзажного живопису – В. Орловський (“Сінокіс”),С.Святославський, І.Похитонов, П.Левченко (“Село взимку”), С.Васильківський (“Козача левада”). Був відомим художник І.Труш – віннаписав серію портретів видатних діячів української культури: портретиІ.Франка, Л.Українки, В.Стефаника, М.Лисенка. Український монументальний живопис був представлений роботами Й.Бокшай(розписи інтер’єра палацу митрополита у Чернівцях), М.Врубеля(реставрація фресок у Кирилівській церкві), С.Васильківського таВ.Кричевського (розпис будинку Земства у Полтаві), М.Лимоненка (розписВолодимирського собору Києва) тощо.

 

71. Про заборону ввозити з-за кордону українські книги, друкувати в Російській імперії українські переклади з інших мов, влаштовувати театральні вистави українською мовою тощо, говориться в

Емському указі.

72. Назвіть відомі опери М. Лисенка

Опери:

• «Андрашіада» (лібр. М.Старицького і М.Драгоманова, 1866-77),
• «Чорноморці» (лібр. М.Старицького за п'єсою Я.Кухаренка, 1872),
• «Різдвяна ніч» (лібр. М.Старицького за повістю М.Гоголя, 1874),
• «Утоплена» (лібр. М.Старицького за повістю М.Гоголя «Майська ніч», 1883),
• «Наталка Полтавка» (п'єса І.Котляревського, вокальні номери аранжував М.Лисенко, 1889),
• «Тарас Бульба» (лібр. М.Старицького за повістю М.Гоголя, 1890),
• «Відьма» (текст Л.Яновської, 1901, незак.),
• «Сапфо» (лібр. Л.Старицької-Черняхівської, 1896–1904),
• «Енеїда» (лібр. М.Садовського за І.Котляревським, 1910),
• опера-хвилинка «Ноктюрн» (лібр. Л.Старицької-Черняхівської, 1912),

дитячі опери (перші в укр. музиці)

• «Коза-Дереза» (1888),
• «Пан Коцький» (1891),
• «Зима і Весна, або Снігова краля», 1892) — всі 3 на лібр. Дніпрової Чайки (Л.Василевської);

 

73. Якими мовами або мовою велося навчання у школах Русі?

– навчання в школах проводилось рідною мовою (слов’янською).

– в деяких школах навчання було на церковній мові.

74. Найбільший внесок у розвиток українського музичного ХІХ ст. мистецтва зробив

С. Гулак-Артемовський

75. На формування архітектурного вигляду міст ХІХ ст. у значній мірі справило вплив спорудження будівель якого ПРИЗНАЧЕННЯ.

Точно не знайшла, але думаю, що це церкви)

76. Не є естетичними особливостями українського бароко (оберіть вірне): монотонність, статика?, зменшена декоративність, відсутність алегорій.

77. Обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з народним календарем. У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні.

 

78.Провідна роль у відродженні й розвитку рідної мови, духовних засад українського національно-визвольного руху, вітчизняної культури належить Т.Шевченкові.

79. Незабутньою подією в музичному житті України в XIX ст. стала поява першої української опери

"Запорожець за Дунаєм"

80. Часто "батьком" нової української літератури називають

І. Котляревського.

 

81. Літопис це –це історичний жанр давньоруської літератури, що представляє собою погодовой, більш-менш докладний запис історичних подій. Запис подій кожного року в літописах зазвичай починається словами: "в літо..." (тобто "в році..."), звідси назва - літопис. В Візантії аналоги літописі називалисяхроніками

, в Західній Європі в середні віки анналів і хроніками.

82. Засновником професійного українського театру нового покоління вважаютьМарка Кропивницького.

83. Роль Миколи Артемовича Терещенка в заснуванні одного з фундаментальних закладів України – Київського політехнічного інституту - М.Терещенко пожертвував 150 тисяч карбованцiв (бiльше за всiхiнших приватних осiб) на будiвництво Київського полiтехнiчногоiнституту.Рішення про заснування в Києві Політехнічного інституту було прийнято 25 листопада 1896 року на приватній нараді, яка відбулася в будинку почесного громадянина міста, комерційного радника Л. І. Бродського за участю представників міської влади, адміністрації Південно-західної залізниці, інженерів та промисловців. Згідно з прийнятим протоколом навчальний заклад мав бути політехнічним інститутом за типом і складатися з кількох відділів різних спеціальностей, за прикладом політехнікумів у Цюріху, Мюнхені, Відні, Ризі тощо.На заснування інституту було зібрано добровільні пожертви загальною сумою 1 000 374 крб. 53 коп. при вартості будівництва і обладнання інституту 2 650 000 карбованців. Серед організацій та людей, які внесли кошти, були: Київська міська Дума — 300 000 крб., Терещенко з синами — 150 000 крб., Л.Бродський — 100 000 крб.; Київський земельний банк — 15 000 крб., Товариство Красилівського цукрового заводу — 2 000 крб., загалом 139 товариств, банків, заводів, установ, окремих громадян. Науково-методичну допомогу під час організації та становлення інституту надали корифеї російської науки Д. І. Менделєєв, М. Є. Жуковський, К. А. Тімірязєв, А. О. Ковалевський та ін.

 

84. Українські дослідники творчості Кобзаря підкреслювали насамперед його (оберіть вірне):національно-політичніпогляди, що найяскравіше простежувалися в таких творах поета, як «Гайдамаки», «Гамалія», «Сон», «Великий льох», «Кавказ», «Заповіт».

85. Естетичні особливості українського бароко (оберіть вірне): багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилена декоративність, динамізм, численна кількість всіляких іносказань.