Важливим фактором прогресу хіх ст. Української культури став театр. Дайте його стислу характеристику

87. Найбільшу меценатську підтримку для на будівництва Київського полiтехнiчного інституту надав:М.Терещенко

88. Народництво відкрило МОВНУ і ЕТНІЧНУєдність усіх українських земель.

89. Найдавнішою пам’яткою писемності Київської Русі є ­­­­­­­­­­­­­«Ізборник Святослава» Це - один з найдавніших збірників, що дійшов до нашого часу і був переписаний з болгарського оригіналу.

90. "Молода муза" –літературне угрупованняукраїнськихписьменників, діяло у Львовіпротягом 1906-09 як клуб літераторів. До "М.м." належали Богдан Лепкий, Петро Карманський, Михайло Яцків, СидірТвердохліб, Василь Пачовський, Остап Луцький та інші.

 

91. Поява у Києві стаціонарного українського театру - подія значна на той час не тільки для міста, але й для культурного життя всієї України. Його організатором, директором і режисером був Микола Карпович Садовський

92. Головним гаслом дворянського періоду національного відродження було "стати лицем до козаччини"

93. Романтизм в укр. культурі –ідейний рух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм), інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм.Своїми ідеями і настановами, зокрема наголошуванням народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов'янських народів, зокрема українського. Першими виявамиукраїнського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматикамалороссийскогонаречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опытсобраниястаринных, малороссийскихпесней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії. До виявів українського передромантизму зараховують також виданий у Москві 1827 збірник «Малороссийскиепесни» М. Максимовича і балади П. Гулака-Артемовського («Твардовський» і «Рибалка», 1827). Український романтизм виник не так як реакція проти не надто значного в українській літературі класицизму, а проти наявних у ній тоді бурлескних і травестійних традицій і розвинувся у великій мірі під впливом поглибленого вивчення народної творчості, з одного боку, та писань російських і польських романтиків — з другого. Зокрема чималий вплив на утвердження романтизму в українській літературі мали українські школи в російській і польській літературах. В російській літературі провідними представниками української школи були не тільки захоплені українською екзотикою (природою, історією, народним побутом і творчістю) росіяни (К. Рилєєв, О. Пушкін, Ф. Булґарін), але й численні українці, що писали російською мовою (О. Сомов, М. Маркевич, Є. Гребінка й особливо М. Гоголь). Визначальними були українські теми й українські екзотичні сюжети також для творчості польської української школи"— романтиків А. Мальчевського, Б. Залєського й С. Ґощинського.

Символізм в укр. культурі – Український символізм сформувався організаційно вже після того, як з кінця 1910-х pp. закінчився період активізації російського символізму. Початки українського символізму пов'язані з ранньою творчістю Павла Тичини (1914–1917), Якова Савченка, Олекси Слісаренка, Дмитра Загула, Володимира Ярошенка, Клима Поліщука та ін. Першим організаційним осередком українського символізму було створене в Києві 1918 р. з участю поетів Якова Савченка, Олекси Слісаренка, Павла Савченка, Михайля Семенка, Володимира Кобилянського і Павла Тичини, як і діячів театру Леся Курбаса й Миколи. Виразно символістичною мотивами й засобами була творчість Якова Савченка («Поезії», 1918), Володимира Ярошенка («Світотінь», 1918; «Луни», 1919), Дмитра Загула («На грані», 1919). Вершинним виявом українського символізму стала збірка Павла Тичини, «Сонячні кларнети» (1918). Українські образотворчі митці-символісти, як і їхні европейські попередники й сучасники, намагалися знайти синтезу кольорів і ліній, яка могла б висловити ідею. Впливами символізму позначена й рання театральна творчість Леся Курбаса і його Молодого Театру в 1917–1919.

95. Культура передвижників –творче ідеологічне об'єднання художників Російської імперії, в тому числі і українських, що було створено й активно діяло в останній третині XIX століття.В естетичному плані члени Товариства цілеспрямовано протиставляли себе і свої творчі пошуки, а також спосіб популяризації творчості представникам офіційного академізму. Певний вплив на передвижницький рух мали подібні художні течії у Західній Європі, романтизм та ідеї народництва. Свою діяльність передвижники будували на засадах кооперації.

Скомороство – Скоморохи — русскиесредневековыеактёры, одновременнопевцы, танцоры, дрессировщикиживотных, музыканты и авторыбольшинстваисполнявшихсяимисловесно-музыкальных и драматическихпроизведений. Репертуар скомороховсостоялизшуточныхпесен, пьесок, социальных сатир («глум»), исполняемых в масках и «скоморошьемплатье» подаккомпанемент гудка, гусель, жалейки, домры, волынки, бубна. За каждым персонажем былзакреплёнопределённый характер и маска, которые не менялисьгодами.

97. Внесок І.Я. Франка в укр. Культуру - Іван Франко – особистість з шаленою працездатності, талановита індивідуальність, яка думала про свою землю і українських народ, справжній громадянин, які віддав усі свою сили на те, щоб життя українців стало кращим і повноціннішим. Організатор видань «Громадський друг», «Дзвін», «Молот». Його друкована спадщина сягає 50 томів «Зібрання творів». Відомий визначними творами політичної лірики: «Гімн», «Каменярі», «Товаришам із тюрми». У збірнику «Зів'яле листя», «Мій ізмарагд» переважають мотиви філософської та інтимної лірики. Автор поем «Панські жарти», «Смерть Каїна», «Похорон», «Іван Вишенський», «Мойсей», оповідань «бориславського циклу», повістей «Борислав сміється», «Захар Беркут», «Для домашнього вогнища», «Перехресні стежки» та ін. Написав драматичні твори «Сон князя Святослава», «Кам'яна душа», «Украдене щастя» та ін. Автор праць з історії та теорії літератури, перекладач творів з російської, польської, чеської, сербської, хорватської, німецької, англійської, французької, старогрецької, римської, арабської, ассиро-вавилонської та інших мов.Твори І.Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано.

Внесок Л. Українки в укр. Культуру - Поет-лірик, автор ліро-епічних поем, драматург-новатор, прозаїк, публіцист, критик - такі грані художнього таланту Лесі Українки. З її іменем в українську літературу ввійшов п.исьменник-громадянин, письменник-патріот, співець осяйних ідеалів людства. Поетеса свідомо поставила свою творчість на служіння знедоленому народові. З цією метою вона “виховувала” свої слова. Широкі, міцні контакти єднають драматургію Лесі Українки з творчістю багатьох європейських письменників. Скажімо, драматична поема Кассандра своєю тематикою перегукується з трагедіями давньогрецьких авторів, з творами Фрідріха Шіллера. Задум драматичної поеми У пущі виник під впливом студіювання творчості Джона Мільтона. Драма “Камінний господар” є однією з художніх версій світового сюжету про Дон Жуана, який опрацьовувався Жаном Батістом Мольєром, Проспером Меріме, Олександром Пушкіним.Художня проза і публіцистика української письменниці порушували наболілі проблеми суспільного життя на зламі сторіч, до яких зверталися Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко.Художня спадщина Лесі Українки належить не тільки українському народові, а й входить до всесвітньої скарбниці художнього слова. Твори поетеси перекладені багатьма європейськими мовами. Вони систематично видаються, ретельно досліджуються науковцями. Твори нашої геніальної письменниці складають ті вічні книжки, що витримують найскладніші випробування - іспит часу.

99. Перша друкована укр. граматика з’явилася у «Лексиса». Автор - Лаврентій Зизаній