Тема 6. Формування навичок ефективної консультативно-психотерапевтичної роботи

 

1. Техніки прояснення інформації:

1.1. Рефлексивне слухання.

1.2. Заохочення мовлення.

1.3. З’ясовування та уточнення інформації.

1.4. Розпізнавання емоційних переживань.

2. Техніки відображення:

2.1. Відображення почуттів.

2.2. Фокусування.

2.3. Емпатійна відповідь.

3. Відображення значень.

 

Завдання для роботи на лабораторному занятті:

1. Вправа «Прояснення проблеми в конфлікті». Робота в парах протягом 10 хвилин. Завдання: провести обговорення проблем партнера. Перший учасник розповідає про свою проблему в професійній чи сімейній ситуації. Другий учасник:

- надає необхідну підтримку, активно слухає розповідь, допомагає якомога чіткіше описати проблему;

- складає карту потреб і страхів (у два стовпчика);

- пропонує підбити підсумки, сказати найважливіше одним реченням;

- в процесі аналізу пропонує спростити проблему до аспекту, який гарантовано має рішення.

 

- Проаналізуйте консультативне звернення (випадок 1, 2, 3 на вибір). Виокремте психологічний запит клієнта, спрогнозуйте його консультативні очікування, окресліть психологічну проблему та сформулюйте терапевтичні завдання. Вкажіть список доцільних для використання діагностичних методів. Спирайтесь на джерела для опрацювання (1-6).

Випадок 1.

Перше враження: клієнтка, жінка середнього віку, фарбована блондинка із яскравим макіяжем, модний одяг, дорогі прикраси, сильний запах парфумів. Рвучко відкриває двері, не чекаючи запрошення сідає в терапевтичне крісло, закинувши ногу на ногу. Веде себе дещо зверхньо, однак помітні ознаки сильного хвилювання: тремор голосу, постукування пальцями по підлокітнику, покусування нижньої губи. Розмовляє російською, розтягує слова, вживає лайливі слова: “блін”, “капец”.

Інформація попереднього запису у секретаря: 44 роки, домогосподарка, знаходиться на утриманні чоловіка, раніше мала свій бізнес (торгівля верхнім одягом з Туреччини), одружена, має дочку від попереднього шлюбу. Причину консультативного звернення секретарю вказувати відмовилась.

Консультативне звернення: “Мой муж пришел с работы злой как собака. Это капец. Он видите ли в плохом настроении. На него при всем офисе накричал этот мудак, его генеральный. А он молчал! Представляете, слушал и молчал! Во блин. Я сказала, что вела б себя совсем по-другому. Надо было сказать этому “большому боссу”, что он не имеет права орать, что и наши день вложены в этот бизнес. А муж?! Сказал бы спасибо. Так нет, блин! Наорал на меня и дверями бахнул. Заявился к утру и уже целую неделю ведет себя как будто я пустое место! Это нормально?”

Випадок 2.

Перше враження: клієнтка, молода дівчина, спортивної статури, з коротко підстриженим волоссям, одягнена у джинси та футболку, видимих прикрас не має. Поводиться спокійно, приязно. Зайшла попередньо постукавши у двері, запитала дозволу сісти та почати розмову. Розмовляє інтелігентно, без ознак молодіжного сленгу, використовує складні мовні конструкції, демонструє значний мовний запас.

Інформація попереднього телефонного запису: 21 рік, студентка, майбутній бухгалтер, живе з батьками. Причина консультативного звернення – планування майбутнього, не впевнена, що правильно обрала професію.

Консультативне звернення: “Можливо Ви вирішите, що це не серйозно, але я не знаю як жити далі. Батьки наполягли, щоб я вступала на економічний. На їх думку, бухгалтер – це справжня професія, гроші, добробут, самостійність і всяке таке. Я вчуся непогано, але мене аж нудить від цих цифр, дебетів, кредитів. Я відчуваю, що це не моє. Розумієте? Таке враження, що я взагалі живу не власним життям, а якимось запрограмованим. Що робити? Говорити з батьками неможливо. Якщо я зараз зміню спеціальність, або влаштуюсь працювати кудись не бухгалтером – в мами буде інфаркт, у батька нервовий зрив. Я ніби заручниця. Це неможливо. Чесно кажучи навіть і виходу не маю. Це якось по дитячому. Я розумію, але зробити нічого не можу.”

Випадок 3.

Перше враження: клієнт, чоловік середнього віку, з ознаками зайвої ваги, в окулярах, лисуватий, одягнений охайно у представницький костюм, ретельно випрасувану сорочку із дорогою краваткою. Зайшов, рвучко прочинивши двері, в руках – шкіряний кейс та ключі-сигналізація від машини. Розмовляє впевнено, владно, посилює наголос наприкінці речення. Відразу почав вимагати від психолога підтвердження його кваліфікації.

Попередньо на консультацію на записувався, чекав у приймальні поки консультант завершить роботу із клієнтом “за записом” близько 45 хвилин. Помітно нервував, пив каву.

Консультативне звернення: “Мене не цікавлять усякі ваші психологічні штучки. Тому давайте без зайвого психоаналізу. Мені потрібна конкретна порада, власне за це я Вам і плачу. Моя дочка закохалася не в того хлопця. Він для неї не пара: нахаба, вискочка, ні копійки за душею. Я чоловік прямий – все, що про нього думаю, виклав в очі. А цей красень заявив мені: “Ще побачимо чия візьме!”. Дочка в істериці, сидить замкнена вдома, вже сусідів своїми сльозами залила. Слів не розуміє. Питання просте, як зробити так, щоб вона все зрозуміла. А то сльози, слині, конання на все життя, аж противно!”

 

Ліміт часу на виконання завдань для самостійної роботи

Ознайомитись зі змістом першоджерел	1 година
Опрацюйте теоретичні питання	3 години
Виконайте практичне завдання	1 година

 

Література:

1. Васьківська С.В. Основи психологічного консультування: Навчальний посібник. – К., 2004. – С. 103-141.

2. Гледдинг С. Содержание работы в отношениях консультирования // Гледдинг С. Психологическое консультирование. – СПб., 2002. – С. 188-197

3. Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., Баканова А.А., Родина А.М. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов / Под ред. Е.П.Кораблиной. – СПб.:, 2001. – С. 55-61.