Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення

 

1. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження,-

 

карається службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

2. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого,-

 

карається позбавленням волі на строк від двох до десяти років.

 

3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки,-

 

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.

 

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок експлуатації військової техніки (частиною якого є порядок поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення). Його додатковим обов'язковим об'єктом є здоров'я людини, а додатковим факультативним об'єктом можуть бути життялюдини, право власності, довкілля тощо

 

2. Предметом злочину є зброя, бойові припаси, вибухові, радіоактивні та інші речовини і предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

 

Про поняття зброя, бойові припаси, вибухові речовини див. коментар до ст. ст. 404 і 410. Зброя і боєприпаси н& обов'язково повинні бути придатними для їх бойового використання. Проте, у ст. 414 до зброї належать лише такі її види, які становлять підвищену небезпеку для оточення. Тому не є предметом розглядуваного злочину холодна зброя (багнет, кортик, шашка тощо). Про поняття радіоактивні речовини див коментар до ст ст. 201, 261, 262 і 265.

 

У диспозиції ч. 1 ст. 414 названі лише найбільш типові із предметів (речовин), які можуть становити підвищену небезпеку для оточення. Крім того, до них можуть бути віднесені й будь-які інші предмети (речовини), які характеризуються низкою властивостей:

 

здатністю впливати на матеріальні об'єкти і викликати в них зміни у вигляді зруйнувань або порушень життєво важливих функцій живих організмів, великою концентрованою внутрішньою енергією, а

 

також тим, що процес виділення енергії, що вже почався, не підлягає контролю і припиненню. Це можуть бути вибухонебезпечні гази, електричні акумулятори підвищеної потужності, небезпечні відходи тощо.

 

Не с такими предметами ті, руйнуючі властивості яких забезпечуються переважно фізичною силою людини, або зовнішньою механічною, термічною, електричною та іншою енергією, а не внутрішньою енергією предмета (речовини) - транспортний засіб, окрім, електричний прилад тощо.

 

3. З об'єктивної сторони злочин характеризується суспільне небезпечними діями чи бездіяльністю у вигляді порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, наслідками у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень чи іншими наслідками і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

 

Порушення правил поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, передбачає порушення норм військових статутів, інших законів, інструкцій, положень, які визначають порядок поводження військовослужбовців з цими речовинами і предметами, дотримання якого с обов'язковим для запобігання нещасних випадків з людьми, аварій, Котастроф, інших тяжких наслідків. Таке порушення може полягати як в недбалому зберіганні вогнепальної зброї, внаслідок чого вона потрапила до рук неосвіченої у ній людини, так і в неналежному виконанні регламентних робіт на ракетній установці, що потягле несанкціонований пуск ракети. Проте, недбале зберігання військовослужбовцем іменної вогнепальної зброї, якщо це спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, слід кваліфікувати за ст 264.

 

Порушення правил поводження з вибуховими або легкозаймистими речовинами, яке полягає у незаконному перевезенні їх військовослужбовцем (крім члена екіпажу) на цивільному повітряному судні, кваліфікується за ст. 269.

 

У ч. ч. 1 і 2 ст. 414 під тілесними ушкодженнями слід розуміти заподіяння тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості. Про поняття тілесних ушкоджень див коментар до ст. ст. 121, 122 і 125.

 

Потерпілим від цього злочину може бути як військовослужбовець, так і цивільна особа.

 

Порушення військовослужбовцем правил поводження з автоматом (карабіном), виданим йому для несення вартової (вахтової) чи прикордонної служби, якщо водночас це було пов'язано з п'орушенням правил несення відповідної служби, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст 414 ї 418 або 419

 

4. Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець, а так само Військовозобов'язаний під час проходження зборів: а) якому відповідні речовини (предмети) були надані (ввірені) у службове користування, передані для охорони, перевезення, підрахунку, проведення занять, обслуговування тощо; б) який в силу службового становища чи у зв'язку з виконанням певних обов'язків мав до них відношення і скористався ними без дозволу командування; в) який незаконно отримав ці речовини (предмети) внаслідок їх викрадення, привласнення, вимагання тощо. В останньому випадку дії винного додатково кваліфікуються за ст. 410.

 

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною в формі необережності.

 

Військовослужбовець, якому відповідна речовина (предмет) була довірена (ввірена), повинен усвідомлювати її властивості як такої, що становить підвищену небезпеку для оточення. Здебільшого, коли йдеться про звичайні види зброї, яка знаходиться на озброєнні військових формувань України (пістолет, автомат), її властивості звичайно усвідомлюють усі військовослужбовці, оскільки у свій час вони проходили відповідну підготовку (починаючи з допризовної). В інших випадках, коли йдеться, наприклад, про кулемет чи гранатомет, для цього необхідним є певний обсяг спеціальної підготовки. Користування ж деякими іншими речовинами (предметами), такими як міна чи ракетна установка, потребує відповідного курсу підготовки. Тому не може нести відповідальність за цією статтею осо-ба, внаслідок дій якої настали суспільне небезпечні наслідки, передбачені у диспозиціях ст. 414, якщо вона не мала відповідного досвіду, знань, не пройшла інструктажу тощо, але незважаючи на це відповідні предмети (речовини) були надані (ввірені) їй у службове користування.

 

6. Кваліфікуючими ознаками злочину е наслідки у вигляді: 1} заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам; 2) смерті потерпілого, а особливо кваліфікуючими: 1) наслідки у вигляді загибелі' кількох осіб; 2) інші тяжкі наслідки.

 

Під кількома особами треба розуміти двох або більше осіб. До інших тяжких наслідків у ч. З ст. 414 належать заподіяння матеріальної шкоди у великих розмірах, виведення з ладу повністю або на тривалий час військової чи спеціальної техніки, важливих споруд, інших видів цінного, унікального військового майна, невиконання бойового завдання, залишення людей без житла або засобів до існування, зараження отруйними речовинами значних ділянок землі, водойм і повітря і т. ін. Питання про віднесення наслідків до тяжких повинно вирішуватися судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

 

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 p. (розділи 2. 4-5).

 

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 p. (cm cm. II, 144-154).

 

Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку від 8 лютого 1995р. (cm. 1).

 

Положення про порядок застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів під час охорони державного кордону і виключної (морської) економічної зони України. Затверджене постановою KM від 2 червня 1998 р. № 789.

 

Правила застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Прикордонних військ, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України. Затверджені наказом Голови Держкомкордону - командуючого ПВ від 29 жовтня 1998 р. № 450.

 

Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України. Затверджене наказом СБ від З1 березня 1999р. № 77.

 

Положення про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями Прикордонних військ України. Затверджене наказом Держкомкордону від 28 серпня 1999р. № 405.