Робота в студії акторської майстерності

— Ось у цьому кошику лежать чарівні речі з казок. Я буду по чер­зі діставати їх, а ви називайте, з якої казки кожна з цих речей.

“Чарівні предмети”: бинт (“Айболить”); яйце (“Курочка Ря­ба”); горошина (“Принцеса на го­рошині”)', ключ (“Пригоди Бураті- но”)\ пір’я (“Кривенька Качечка”); рукавиця (“Рукавичка”); бальний черевичок (“Попелюшка”); цибу­лина (“Пригоди Цибуліно”); коло- сок (“Колосок”); червона шапочка (“Червона Шапочка”).

Казка. А зараз послухай­те казку у віршах “Солом’яний Бичок”. Казка ця, може, й давня, але, переспівана віршами, зву­чить по-новому.

 

 

Солом’яний Бичок

Автор

У низькій старенькій хаті

Жили люди небагаті.

Як заробить Дід копійку —

Вистачить на хліб, і тільки.

Баба

Я не хочу жити вбого!

Автор

Мовить Баба до старого...

Баба

Хочу мати я бичка...

Дід

Що ти, Бабо? Бач яка!

Хоч тікай тепер із дому!

 

Баба

Хочу я бичка з соломи!!!

Дід

У дитинство Баба впала:

В ляльки гратись забажала!

Баба

Ти мене не критикуй,

А бичка мерщій змайструй.

Автор

Бабу Дід боявся здавна —

Змайстрував бичечка справно.

Дід

Хай вже бавиться стара.

Не шкода того добра!

Трохи часу, жмут соломи —

Й маємо бичка удома.

Автор

Баба пасти повела

На лужок біля села.

Баба

Хай сміється Дід, як хоче,

Я тепер стерплю охоче.

Він зробив, як я просила:

Засмолив боки щосили.

І тепер моя тварина

Ще спритніша за людину,

Що з рушницею полює...

Дід не бачить?

То посплю я...

Автор

Цілий день Бичок пасеться

За селом біля озерця.

Хитра Баба собі спить...

Тут Бичка уздрів Ведмідь.

Ведмідь

Гей. мале, ти що таке?

Щось несправжнє і легке.

Навіть ріжки іграшкові...

Чи не родич ти корові?

Бичок

Твоя правда — я ж Бичок!

Маю смолений бочок.

Ведмідь

Ой, смоли дістати хочу!

Я подертий ще із ночі:

Був тоді я у селі,

Гризли пси мене малі.

Я один, а їх багато...

Треба рану залатати!

Бичок

То бажаєш ти смоли?

Що ж, Ведмедику бери!

Автор

Та й загруз Ведмідь в смолі.

Це ще гірш, ніж пси малі!

Баба

Чи це правда, чи це сниться?

Треба краще придивиться...

Діду, нам допоможи!

Льох відкрий, сюди біжи!

Автор

Дід прибіг, і Баба з ним,

І Бичок з Ведмедем злим —

Всі добралися до двору,

Та Ведмедя — у комору,

Там у льох його спустили

І на засув зачинили.

І на другий день стара

На пастівничок пішла.

Тільки вивела Бичка,

Дала знову хропака.

Ось мете хвостом Лисиця

До озерця, щоб напиться.

Бачить — дивне щось стоїть...

Лисиця

Аж перехотілось пить.

Чи то іграшка, чи звір?

Ну, Лисичко, перевір!

Гей, мале, ти що таке?

Щось несправжнє і легке...

Ріжки наче іграшкові

Он видніються в соломі...

Бичок

Я — Солом'яний Бичок!

Маю смолений бочок.

Лисиця

Ой, смоли я потребую —

Може, ранку залікую.

Курку крала в курнику —

Бачиш ранку на боку?

Через тин коли тікала,

Бік цвяхами обідрала.

Бичок

То бажаєш ти смоли?

Що ж, Лисичко, на, бери!

Автор

У смолі загрузла й лиска.

Закрутилась, як артистка,

Наче дзиґа, завертілась —

Від Бичка втекти хотілось.

Баба

Чи це правда, чи це сниться?

Упіймав Бичок Лисицю!

Діду, нам допоможи!

Ой, мерщій сюди біжи!

Автор

Баба, Дід, Бичок — утрьох

Вкинули Лисицю в льох.

І на третій день стара

Знову пасти повела.

Баба вже взяла за звичку

Спать лягать в м’яку травичку...

А тим часом із кущів

Вовчик-Братик вискочив,

Мов ошпарений, зненацька.

Вовк

Чи ти звір, чи, може, цяцька?

Бичок

Я — Солом’яний Бичок!

Маю смолений бочок.

Вовк

В мене он стегно болить,

Треба його засмолить.

Бичок

Як бажаєш ти смоли,

То, будь ласка, всю бери!

 

Автор

Вовк загруз, мов у болоті —

Вже смола у носі й в роті.

Полонив його Бичок.

Та й потяг через струмок...

На четвертий день Зайчисько

Лапками його торкав,

Поки до смоли пристав...

Всі в льоху сидять звірята.

Довго Дід не став чекати,

Тут же сів гострити ніж.

Звірята

Ой, не ріж, не ріж, не ріж!

Лисичка

Приженем тобі курей...

Вовк

Баранів, овець, гусей!

Ведмідь

Та ще й меду поїси...

 

 

 

Заєць

Ой, Дідусю, відпусти!

Автор.

Пожалів звірят Дідусь.

Дід

Мабуть, я їх не діждусь...

Автор

А на ранок шум і гам!

Баба

Треба швидко встати нам!

Діду, хтось до нас іде.

Дід

Та то ж Вовк овець веде!

І Лисичка із курми...

Баба

Це ж тепер багаті ми!

Дід

Нам несе Ведмедик мед.

Баба

Заєць вискочив вперед!

Він намисто нам приніс

Й драпанув швиденько в ліс.

Автор

Чуха Дід себе за вухом.

Дід

Треба жінку завжди слухать.

Завдяки її затії

Маємо дарунки ції.

 

Природничий день

Принцеса Природа.

Два дні я школою гуляла

І за вами уважно спостерігала.

Бачу - мову, математику ви полюбляєте,

І тому ці науки ви добре знаєте.

Але сьогодні хочу я,

Щоб показали ви свої знання.

З мого предмету, а це – природа –

Важлива складова всього народу.

Ведучий. Зараз всі ви розійдетесь по класах, і до вас завітають учні 7-го класу,щоб провести змагання.

В гостях у Запитайлика

(Дві команди по 6 учнів).