Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методика проведення swot-аналізу↑ Стр 1 из 2Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ SWOT-АНАЛІЗУ Методологія SWOT-аналізу припускає проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства в два етапи: 1 етап. Виявлення можливостей і загроз у зовнішньому середовищі, а також сильних і слабких сторін підприємства. Для цього студенту необхідно провести аналіз середовища підприємства в такій послідовності: • аналіз макросередовища підприємства; • аналіз безпосереднього оточення підприємства; • аналіз внутрішнього середовища підприємства; 2 етап. Встановлення ланцюжків взаємозв'язку між можливостями та загрозами - з одного боку, сильними та слабкими сторонами підприємства - з іншого; • складання матриці SWOT.
Аналіз макросередовища підприємства Метою вивчення зовнішнього середовища підприємства є виявлення загроз (чинників несприятливого впливу) і можливостей (чинників сприятливого впливу) для підприємства. Аналіз макросередовища підприємства передбачає вивчення й оцінювання таких чинників: економічних, політичних, правових, демографічних, науково-технічних, природних і соціально-культурних. Основою аналізу служить інформація, що міститься в періодичній пресі: газетах і журналах, а також у різноманітних інформаційних Інтернет - виданнях, статистичних збірниках України. Аналізуючи економічні чинники макросередовища, студенту слід вивчити й оцінити тенденції розвитку економіки України в цілому, розвиток ринку товарів з номенклатури підприємства, стан державного бюджету, темпи інфляції, рівень безробіття, рівень податкових ставок, рівень доходів населення. Дослідження політичних чинників макросередовища передбачає аналіз і оцінювання: політичної стабільності в суспільстві, сили лобістських груп, напрямів розвитку політичної системи, характеру політичної боротьби, ступеня суспільної підтримки урядової програми розвитку. Аналіз правових чинників передбачає вивчення чинних законодавчих актів України, що регулюють діяльність підприємства, та визначення їх впливу на суб'єкт господарювання. Оцінювання правових чинників повинно стосуватися виявлення допустимих меж дії підприємства у взаємовідносинах з іншими суб'єктами ринку, правомірності в здійсненні різноманітних видів діяльності, а також стосовно прав і відповідальності підприємства. Аналізуючи демографічні чинники необхідно виявити тенденції динаміки чисельності населення, у тому числі зміни статево-вікового складу населення; рівня народжуваності в окремих регіонах України. Аналіз науково-технічних чинників передбачає розгляд нововведень у галузі товару, технології та управління, що з'явилися на підприємствах України та оцінювання можливості використання виявлених нововведень на досліджуваному підприємстві. Аналіз природних чинників передбачає аналіз і оцінювання: екологічного чинника, стану природних ресурсів, умов. Дослідження екологічного чинника ґрунтується на аналізі рівня забрудненості навколишнього середовища в регіоні діяльності підприємства і впливу діяльності досліджуваного підприємства на її стан. Визначення стану природних ресурсів ґрунтується на аналізі їх наявності з погляду можливості збільшення або, навпаки, загрози зниження виробництва і, відповідно, реалізації товарів номенклатури підприємства. Природні умови вивчаються в тому випадку, якщо підприємство планує змінити в майбутньому ринок діяльності. Аналізуючи групу соціально-культурних чинників, необхідно вивчити і оцінити: рівень освіти в Україні; соціальні умови життя. Аналіз чинників макросередовища слід здійснювати в такій послідовності: 1. Складання переліку чинників макросередовища, що досліджуються. 2. Збір, узагальнення й аналіз інформації. 3. Систематизація результатів аналізу та їх оцінка. Для узагальнення та аналізу зібраної інформації про чинники макросередовища доцільно скласти допоміжну таблицю “Вихідні дані для аналізу та оцінювання чинників макросередовища” (див. додаток А). Результати аналізу чинників та їх оцінку студенту слід відобразити в таблиці 2.1. - Оцінка чинників макросередовища. На основі даних таблиці 2.1 слід скласти перелік можливостей і загроз, з якими підприємство може зіткнутися в майбутньому. Для цього необхідно поділити усі досліджувані чинники макросередовища на групу чинників сприятливого (тобто можливості) впливу на підприємства і несприятливого впливу (тобто загроз). Основою для поділу є оцінювання характеру (спрямованості) впливу чинника на підприємство (див. 4-ту колонку табл. 2.1). Відповідні чинники можливостей і загроз повинні розташовуватися в переліку за ступенем зменшення їх значення (див. 5-ту колонку табл. 2.1). Так, у переліку сприятливих і несприятливих чинників спочатку слід представити усі чинники, що мають значення 3 бали. Оцінка чинників сприятливого впливу в 3 бали означає максимальну можливість для підприємства, а для чинників несприятливого впливу така оцінка означає максимальну загрозу для підприємства. При формулюванні можливостей і загроз студенту слід керуватися типовим переліком можливостей і загроз у зовнішньому середовищі (див. Додаток Б).
Таблиця 2.1. Аналіз чинників макросередовища
* оцінювання характеру (спрямованості) впливу на підприємство здійснюється за такою шкалою: (+) – позитивний вплив; (-) – негативний вплив. ** оцінювання ступеня впливу чинника на підприємство здійснюється експертним шляхом за такою оцінною шкалою: 3 бали - сильний вплив; 1 бал - слабкий вплив; 2 бали - помірний вплив; 0 - відсутність впливу
У табл. 2.2 “Перелік можливостей і загроз макросередовища для підприємства” відповідно кожному чиннику необхідно відобразити можливі варіанти рішень (реакцій) підприємства на прояв даних чинників. Таким чином, аналіз чинників макрооточення завершується виявленням можливостей і загроз підприємства у макросередовищі і систематизацією їх у таблицю.
Таблиця 2.2. Перелік можливостей і загроз макросередовища для підприємства
Аналіз безпосереднього оточення підприємства Аналіз безпосереднього оточення підприємства передбачає виявлення та аналіз тих чинників зовнішнього середовища, з якими підприємство знаходиться в безпосередній взаємодії. В стратегічному аналізі пріоритетними чинниками мікросередовища є: споживачі, конкуренти та постачальники. Якщо необхідно, вивчають також посередників, закордонних партнерів, ринок робочої сили. Метою аналізу чинників безпосереднього оточення підприємства є виявлення можливостей і загроз для підприємства в мікросередовищі.
Аналіз споживачів
В процесі аналізу споживачів, як компонента безпосереднього оточення підприємства, необхідно:
1. Для характеристики цільового ринку необхідно: • визначити ринкові сегменти, що обслуговуються підприємством; • вивчити кон'юнктуру цільового ринку і визначити можливості реалізації товару за вигідними для підприємства цінами; • визначити ринкову частку підприємства; • виявити можливості розширення діяльності підприємства (наявність потенційних сегментів, можливості насичення та розширення асортименту і т.п.) На основі вивчення цільового ринку слід зробити висновок про його стан і тенденцію розвитку.
2. Для вивчення попиту на товари (послуги) підприємства найбільш прийнятним є балансовий метод, що ґрунтується на аналізі даних про рух товарів підприємства. Проте даний метод дозволяє оцінити лише реалізований попит на товари підприємства. При цьому використовується формула:
де Р - обсяг реалізованих товарів за звітний період; - товарні запаси на початок звітного періоду; Н - надходження товарів протягом звітного періоду; - товарні запаси на кінець періоду. На основі аналізу показників руху товарів на підприємстві (табл. 2.3) необхідно вивчити чинники, що вплинули на обсяг реалізованого попиту на окремі товари і товарні групи, оцінити та порівняти поточні умови реалізації товарів і зробити висновок про стан і тенденцію розвитку попиту на товари підприємства.
Таблиця 2.3. Аналіз показників руху товарів
* коефіцієнт поточних умов реалізації розраховується за формулою:
де Т - обсяг роздрібного товарообігу; Н - надходження товару; - запаси товарів на початок періоду.
Значення коефіцієнта поточних умов реалізації може змінюватись від 0 до 1. Чим більший коефіцієнт, тим сприятливіші умови для збуту даного товару в межах наявних ресурсів. Даний показник доцільно розраховувати за кілька років з тим, щоб виявити зміни умов реалізації товарів підприємства.
3. Профіль покупців підприємства може бути складений за такими характеристиками: · • географічне місце розташування покупців; · • демографічні характеристики покупців (вік, освіта, сфера діяльності) · • соціально-психологічні характеристики покупця (стан у суспільстві, стиль поведінки, смаки, звички); · • ставлення покупця до продукту (чому він купує продукт; чи є він сам користувачем продукту, як оцінює продукт і т.п.); · • торгова сила покупця (рівень інформованості покупця; чутливість до ціни, до засобів стимулювання; наявність відповідних вимог до якості товару; орієнтація на відповідну торгову марку); · • періодичність закупівель; обсяг середньої покупки; фінансовий стан; можливість вибору продавця; співвідношення між ступенем залежності продавця від покупця та ступенем залежності покупця від продавця і т.п.).
Оцінювання характеристик профілю покупців здійснюється за допомогою табл. 2.4.
Таблиця 2.4. Оцінювання характеристик профілю покупців
Інформацію, необхідну для складання профілю покупців, можна одержати за допомогою їх анкетування. Для цього розробляється анкета в довільній формі. За результатами оцінювання характеристик профілю покупців необхідно зробити висновок про ступінь мінливості потреб, вимог, смаків покупців стосовно тих товарів, що входять у номенклатуру підприємства, про прихильність покупця до товарів підприємства і про купівельну спроможність покупців. При цьому використовується шкала оцінок профілю покупців (табл. 2.4.1).
Таблиця 2.4.1. Шкала оцінок характеристик профілю покупців
У завершенні аналізу чинника «споживачі» доцільно оцінити спроможність підприємства задовольнити потреби, вимоги і смаки покупців та його можливості розширити коло потенційних споживачів. Для цього необхідно зібрати відповідну інформацію і скористатися табл.2.5 для оцінювання даних.
Таблиця 2.5. Оцінювання адаптивності підприємства в процесі функціонування на цільовому ринку
Аналіз постачальників
Для підприємства при виборі постачальників товарів дуже важливо всебічно дослідити їх діяльність, вивчити їх потенціал із тим, щоб встановити ділові відносини, що забезпечують підприємству стабільну роботу. Для вивчення постачальників товарів студенту необхідно скласти перелік усіх постачальників підприємства, згрупувати їх за видами товару, який поставляється, визначити конкурентну силу постачальників, вивчити їх діяльність і оцінити ступінь доцільності договірної політики підприємства. Аналіз діяльності постачальників, їх конкурентної сили здійснюється за допомогою методу експертних оцінок із використанням запропонованої оцінювальної шкали (див. додаток В). Результати аналізу і оцінювання постачальників слід відобразити у вигляді табл. 2.6. за такими показниками, як: ціна товару, інтервал поставки, можливий обсяг постачання і надання додаткових послуг у табл. 2.6, вписуючи фактичні дані без використання оцінювальної шкали. Порівняльний аналіз перерахованих показників дає можливість виявити такі моменти: чи прийнятна для підприємства ціна за одиницю товару, який поставляється; чи чітко визначений та витримується графік завезення товарів; який максимально і мінімально можливий обсяг поставок, який спектр додаткових послуг надає підприємство-постачальник. На основі порівняльного аналізу показників, що характеризують діяльність постачальників підприємства, слід оцінити їх привабливість. При цьому використовується метод експертних оцінок за шкалою: 5 балів - найбільш привабливо; 4 бали - значно привабливо; З бали - привабливо; 2 бали - менш привабливо; 1 бал - непривабливо.
Таблиця 2.6. Аналіз постачальників підприємства
* постачальників у переліку слід розташовувати в згрупованому вигляді за найменуванням товарів, що постачаються (товарними групами). ** загальна оцінка конкурентної сили постачальника розраховується підсумовуванням балів усіх показників, що оцінюються. Визначення доцільності договірної політики підприємства можна здійснювати за допомогою карти постачальників (рис. 2.1). Карта постачальників підприємства складається на основі результатів оцінки конкурентної сили і привабливості кожного постачальника. Рис. 2.1. Карта постачальників підприємства
Карта постачальників складається з чотирьох секторів. По осі Х карта постачальників розділяється на два сектори: сектор високої привабливості постачальника (X>3) і сектор низької привабливості постачальника (X<3). По осі У карта постачальників також розділяється на два сектори: сектор значної конкурентної сили постачальника (Y > 8) і сектор незначної конкурентної сили постачальника (Y<8). Чим більше постачальників потрапляє в сектор «А», тим доцільніша договірна політика підприємства. Значне зосередження постачальників у секторі «А» забезпечить підприємству стабільне функціонування на ринку в перспективі. Група постачальників із низькою оцінкою двох параметрів карти відноситься до сектора «С» - найменшої доцільності договірної політики підприємства. Постачальники, що потрапили в сектор «С», не цікавлять підприємство, оскільки ділові відносини з ними не забезпечать підприємству стабільну роботу. Постачальники, що потрапили в сектор «В» або сектор «Д», є для підприємства індиферентними. Ділові відносини з такими постачальниками можуть створити певні труднощі в діяльності підприємства.
Аналіз конкурентів
Аналізуючи конкурентів, як складову мікросередовища підприємства, студентові необхідно: - оцінити стан конкурентної боротьби на ринку діяльності підприємства; - оцінити силу конкурентного тиску; - виявити дійсних і потенційних конкурентів, вивчити їх стан на ринку; - виявити число активних конкурентів підприємства. Оцінка стану конкурентної боротьби передбачає виявлення домінуючих методів ведення конкурентної боротьби на ринку діяльності підприємства, а також виявлення тенденції зміни характеру конкурентної боротьби. Оцінка сили конкурентного тиску здійснюється на основі аналізу динаміки числа потенційних і діючих конкурентів підприємства, а також ступеня агресивності їх політики в конкурентній боротьбі. Для виявлення всіх діючих і потенційних конкурентів необхідно скласти перелік підприємств-конкурентів, що реалізують товари номенклатури підприємства. Джерелом інформації про конкурентів можуть бути результати досліджень науково-дослідних організацій, результати опитувань клієнтів, постачальників, різноманітні статистичні дані, комерційна періодика, місцеві газети, звіти персоналу зі збуту, інформація з інтернет та ін. Для дослідження діяльності діючих і потенційних конкурентів необхідна інформація: – про обсяг і темпи реалізації товарів; – про широту асортименту і якість реалізованих товарів; – про політику цін; – про витрати на маркетинг; – про організацію збуту, рівень збутових витрат; – про використовувані види і засоби реклами, про витрати на рекламу; – про рівень обслуговування покупців (методи продажу товарів, види послуг); – про систему управління; – про результати фінансової діяльності. Оцінювання діяльності кожного конкурента здійснюється за допомогою визначення кількості конкурентів (від 1 до 3) експертним шляхом за визначеним переліком показників. Результати аналізу діяльності конкурентів слід представити за табл. 2.7. Критерієм відбору найбільш активних конкурентів є розрахована середня оцінка, що повинна складатися не менше, ніж з 2 балів. Інформація про активних конкурентів використовується надалі для виявлення конкурентних переваг підприємства. Для узагальнення результатів аналізу чинників мікросередовища та їх оцінювання необхідно скласти табл. 2.8.
Таблиця 2.7. Аналіз діяльності конкурента*
* діапазон бальної шкали може бути обраний студентом довільно.
Таблиця 2.8. Аналіз чинників мікросередовища
* характер впливу чинника здійснюється експертним шляхом за шкалою, що використовується для оцінки чинників макросередовища. ** оцінка чинників за ступенем впливу на підприємство здійснюється експертним шляхом за шкалою, використовується для оцінки чинників макросередовища.
Досліджувані чинники мікросередовища слід поділити на чинники сприятливого (можливості) і несприятливого (загрози) впливу на підприємство. Основою для поділу чинників є оцінка характеру (спрямованості) впливу чинника на підприємство (див.4-ту колонку табл.2.8). У результаті поділу чинників мікросередовища складається перелік можливостей та загроз у мікросередовищі, з якими підприємство може зіткнутися в майбутньому (табл. 2.9). Відповідні чинники можливостей та загроз повинні розташовуватися в переліку за ступенем зменшення їх важливості (див. 5-ту колонку табл.2.8). При формулюванні можливостей та загроз у мікросередовищі необхідно керуватися зразковим переліком можливостей та загроз у зовнішньому середовищі (див. додаток Б). У табл. 2.9 “Перелік можливостей і загроз безпосереднього оточення підприємства” відповідно кожному чинникові необхідно відобразити можливі варіанти рішень підприємства на прояв чинників.
Таблиця 2.9. Перелік можливостей і загроз безпосереднього оточення підприємства
Аналіз діючих стратегій
Аналіз діючих стратегій слід здійснювати на основі показників, що відображають результати діяльності підприємства. При оцінці стратегії необхідно дотримуватись таких правил: – використати ситуаційний підхід до відбору критеріальних показників; – розглянути підприємство як відкриту систему і визначити ефективність; – використати узагальнюючі та окремі показники досягнення результатів і стану системи; – доповнити економічні показники ефективності поведінковими показниками підприємства. Для оцінювання діючих стратегій підприємства необхідно провести аналіз показників зовнішньої та внутрішньої ефективності стратегії. Зовнішня ефективність стратегії або результативність підприємства характеризується ступенем досягнення поставлених перспективних цілей. При цьому якісний аналіз ступеня досягнення цілі може бути виражена кількісно за допомогою бальної шкали оцінок (табл.2.10). Максимальна підсумкова оцінка 15 балів свідчить про повне досягнення всіх поставлених цілей підприємства.
Таблиця 2.10. Аналіз ступеня досягнення перспективних цілей*
* оцінювання ступеня досягнення цілі здійснюється на основі використання такої шкали: повне досягнення цілі - 3 бали; неповне досягнення - 2 бали; часткове досягнення - 1 бал; ціль не досягнута - 0 балів.
Однією з причин відхилення від цілей може бути постановка нереальних цілей, невчасне їх коригування з урахуванням імовірних змін умов функціонування підприємства. При адаптації до ринкових умов функціонування підприємства як «відкритої системи», реалізація стратегії пов'язана з деяким ризиком. Тому для обґрунтування отриманої оцінки ступеня досягнення цілей необхідно визначати рівень ризику. Для оцінювання рівня ризику рекомендується скористатися формулою Z-чинника Е.Альтмана: Z-чинник = 0,012 X1 + 0,0144 Х2 + 0,033 Х3 + 0,006 Х4 + 0,009 Х5
де Х1 – вартість оборотних фондів, поділена на "разом активи"; X2 – сума резервів, фондів спеціального призначення, розмір цільового фінансування і нерозподіленого прибутку, поділена на "разом активи" (ЧП/А); Х3 – прибуток до сплати податків і відсотків, поділена на "разом активи" (БП/А); Х4 – ринкова вартість статутного капіталу (число акцій, помножене на поточне котирування), поділена на "разом пасиви" (зобов'язання в цілому); Х5 – обсяг продажу, поділений на "разом активи".
Інтерпретація отриманих результатів розрахунку може бути проведена за допомогою такої шкали оцінок:
Отриманий результат Z-чинника порівнюється з імовірним рівнем ризику, обумовленим даною стратегією; різниця між фактичним і прогнозованим розміром Z-чинника покаже ступінь впливу ризику на досягнення поставлених цілей підприємства. Якщо фактичний рівень ризику перевищить прогнозований, то, очевидно, мав місце значний (< 1,2) вплив ризику на ступінь досягнення цілей підприємства. І, навпаки, перевищення (> 1,2) прогнозованого рівня ризику над фактичним означає незначний вплив ризику на ступінь досягнення цілі.
До показників, що характеризують внутрішню ефективність стратегії, відносяться: 1) ступінь використання ресурсів або економічність (оцінюється показником рентабельності ресурсів); 2) прибутковість (оцінюється сумою балансового прибутку, чистого прибутку, долі прибутку у валовому прибутку підприємства та показником рентабельності, розрахованим стосовно товарообігу); 3) продуктивність (оцінюється показником рентабельності, розрахованим стосовно поточних витрат і капіталу); 4) зміна долі підприємства на ринку. Для економічної характеристики підприємства студенту необхідно зібрати і систематизувати інформацію про основні результати діяльності підприємства за період, що аналізується, оцінити її з погляду достовірності та ступеню співставлення даних, провести аналіз основних показників діяльності, побудувати таблицю (табл. 2.11) та сформулювати висновки про динаміку основних показників і визначити причини, що обумовили їх зміну. Динаміку основних показників діяльності (товарообіг, прибуток, витрати обігу) доцільно подати у вигляді стовпчикових діаграм. Темпи зміни цих показників слід показати на графіку за два роки щоквартально. Для виконання даного розділу студенту необхідно вивчити баланс підприємства (форма №1), звіт про фінансові результати та їх використання (форма №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3), звіт про працю (форма №1-ПВ). Таблиця 2.11. Динаміка основних показників економічної діяльності підприємства
Познавательные статьи:
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 475; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.73.117 (0.015 с.) |