У ряду видів птахів особи і пари з певних причин не можуть притупити до розмноження.

Коротко причини:

+ Безмежний зростання чисельності згубний для будь-якого виду, так як призводить до підриву його життєзабезпечення. Птахи, грубо кажучи, відчувають, коли розмножуватися вже достатньо і припиняють.

+ Для розмноження птахам необхідно підходяще місце для гнізда й оптимальні умови середовища (температура, кількість кормів). За відсутності ж будь-яких факторів, таких як відсутність відповідного місця для гнізда, недолік корму, зниження температури - стан статевої системи птахи повернеться в стан спокою і розмножуватися їй не захочеться. Відсутність таких факторів забезпечує, перш за все, людина своїм незнанням екологічних норм і правил поведінки.

13. Як відомо надлишок або дефіцит окремих хімічних елементів в організмі призводять …

Остеопероз – це системне захворювання скелета, що х-зується зниженням кісткової маси і порушенням будови кісткової тканини, що призводить до підвишеної крихкості кісток.

У кожної людини в міру природного старіння кісток скелета і вимивання з них кальцію відбувається зменшення кісткової маси.

Постійний надлишок калію і натрію викликає деяке підвищення рівня інсуліну в крові. Відзначаються й інші гормональні зрушення.

Надлишок калію у волосі часто відзначається при нейроциркуляторної дистонії, неврозах, гіпертонії, аритмії, цукровому діабеті або схильності до цього захворювання, хворобах тонкого кишечнику; нерідко зустрічається також у хворих з новотворами, слабкістю м'язів (дегенеративні нервово-м'язові захворювання).

Основні прояви дефіциту натрію: схуднення, слабість, судомні скорочення кістякових м'язів, пригнічення ЦНС, розлади кровообігу, шкірні висипки, випадання волосся, проноси, кишкові кольки.

Постійний надлишок натрію і калію в їжі супроводжується деяким підвищенням рівня інсуліну в крові. Відзначаються й інші гормональні зрушення. Введення великої кількості хлористого натрію викликає розпад білка і сильне схуднення.

Люди з надлишком натрію звичайно легко збудливі, вразливі, гіперактивні, у них з'являються спрага і пітливість, збільшується частота сечовипускань.

Надлишок заліза зменшує здатність організму засвоювати мідь і цинк.

До дефіциту цинку в організмі можуть привести підвищене надходження фосфатів, надлишок кальцію, прийом кортикоїдів, диуретиків, анаболіків, алкоголю, імуносупрессорів.

Основні прояви дефіциту хрому: невралгії і знижені чутливості кінцівок; порушення м'язової координації, тремтіння в кінцівках; втомлюваність, занепокоєння, безсоння, головні болі зміни маси тіла (схуднення, ожиріння); збільшення ризику розвитку атеросклерозу; збільшення ризику розвитку цукрового діабету; порушення репродуктивної функції в чоловіків; підвищення рівня холестерину тригліцеридів у крові.

При надлишковому надходженні в організм він може стати небезпечним токсикантом.

Причини надлишку хрому: надлишкове надходження ззовні (підвищена концентрація в повітрі, надлишковий прийом з хром-вмісними біодобавками, посилене всмоктування при недоліку цинку і заліза); порушення регуляції обміну хрому.

Основні прояви надлишку хрому: астено-невротичні розлади, алергизуючі чинники, дерматити і екземи.

Як дефіцит, так і надлишок хрому в організмі здатний привести до істотного порушення здоров'я людини.

Надлишок кремнію у волосі може вказувати на ризик атеросклерозу. Однак найчастіше, підвищена концентрація кремнію свідчить лише про прискорене виведення цього елемента з організму.

Основні прояви дефіциту кремнію: слабість сполучної тканини (зв’язки, хрящі); слабість кісткової тканини (остеопороз, схилість до переломів); всихання, ламкість, випадання волосся; ранній розвиток атеросклерозу; схилість до запальних захворювань ШКТ.

Основні прояви надлишку азоту: зниження рівня кисню в крові під дією нітритів; відраза до білкової їжі; підвищення функціонального навантаження на нирки і печінку.

Основні прояви надлишку фосфору: відкладення в тканинах малорозчинних фосфатів; нирково-кам'яна хвороба; пошкодження печінки, ШКТ; розвиток анемії, лейкопенії; декальцинація кісткової тканини.

Основні прояви надлишку сірки: почервоніння і набрякання конюнктиви; поява дрібних точкових дефектів на рогівці; ломота в бровах і очних яблуках, відчуттям піску в очах; світлобоязнь, сльозотеча; шкірна сверблячка, висипки, фурункульоз; загальна слабість, головні болі, запаморочення, нудота; катар верхніх дихальних шляхів, бронхіт; ослаблення слуху; розладу травлення, поноси, зниження маси тіла; судоми і втрата свідомості (при гострій інтоксикації); психічні порушення, зниження інтелекту. Подібний стан виникає вкрай рідко.

Основні прояви дефіциту калію: психічне виснаження, почуття втоми, байдужність, депресія, зниження працездатності; м'язова слабість; виснаження наднирників, зниження адаптаційних можливостей організму; обмінні і функціональні порушення в міокарді, зміна ритму серцевих скорочень, поява серцевих приступів, серцева недостатність; відхилення величини АТ від нормального рівня; сухість шкіри, ламкість волосся; нудота, блювота, атонія кишечнику; ерозивний гастрит, виразкова хвороба; порушення функції нирок, прискорене сечовипускання.

14. Сьогодні в різних країнах і континентах люди мають значні відмінності раси …

Що таке людські раси? Ми всі різні: відрізняємося один від одного кольором волосся, відтінками шкіри, зростом, масою тіла, рисами обличчя. Все це індивідуальні відмінності. Але є ознаки, за якими відрізняються цілі спільноти людей - раси. Раса - це група людей, яка склалася історично у певних географічних умовах і має деякі спільні спадково зумовлені морфологічні й фізіологічні ознаки.

Найчіткіше у складі сучасного людства виділяють три основні расові групи: євразійську (європеоїдну), екваторіальну (негроїдну) і азіатсько-американську (монголоїдну).

Проте не всі спільноти сучасної людини можна віднести до однієї із великих трьох рас. Аборигени Австралії відрізняються від екваторіальної раси низкою ознак (хвилясте волосся, значний волосяний покрив на обличчі та тілі, світліша пігментація шкіри). Деякі антропологи розглядають їх як четверту основну расову групу - австралоїдну. За іншою класифікацією австралійських аборигенів поєднують з негроїдами в одну велику австралонегроїдну расу.

У межах великих рас розрізняють кілька малих. Так, євразійська раса розпадається на п'ять расових груп (див. схему), до складу азіатсько-американської входять монголоїди Азії, Далекого Сходу, ескімоси Арктики, американські індіанці. До екваторіальної раси належать негри Африки й Америки і низькорослі племена Центральної та Південної Америки, аборигени Австралії.

Порівняльно-анатомічні дані свідчать про те, що всі раси відрізняються лише другорядними фізичними ознаками: кольором шкіри, типом волосся, розрізом очей тощо. Характерні ознаки рас у ранній період свого розвитку виникли як пристосування людей до певних умов навколишнього середовища. Наприклад, чорний колір шкіри екваторіальної раси захищає тіло від ультрафіолетових променів в умовах інтенсивного сонячного освітлення. Навпаки, світла шкіра євразійської раси, очевидно, пристосована до північного клімату, оскільки може забезпечити синтез в організмі вітаміну Б в умовах малої інтенсивності сонячного освітлення. Тонкі губи, вузький розріз очей і шкірна складка у внутрішньому куті ока у представників азіатсько-американської раси виникли як пристосування до постійних вітрів степу, що несли пісок і пил.

За основними ознаками, характерними для людини (об'ємом мозку, будовою кисті та стопи, формою хребта, будовою голосових зв'язок), раси не відрізняються, що спростовує вигадки ідеологів расизму про «вищі» нації та раси. Усе сучасне людство - це один біологічний вид - Ното заріепв.

У процесі історичного розвитку внаслідок міжрасо-вих шлюбів найчастіше у великих популяціях чіткі

межі між расовими типами людей стерлися. До перехідної групи між екваторіальною і євразійською расами відносять південноіндійську (ефіопську) расу. Представники останньої за кольором шкіри подібні до негроїдів, а за будовою і формою носа нагадують європеоїдів. У результаті змішаних шлюбів, починаючи з кам'яного віку, на межі Східної Європи і Азії сформувалась уральська мала раса, для якої властиве поєднання монголоїдних і європеоїдних ознак.