Макрофільні композиційні матеріали. Властивості. Показання до застосування.

Макрофільні композиційні матеріали (макронаповнені) - матеріали з розміром частинок наповнювача 8-45 мкм; іноді – до 100 мкм (Evicrol (Spоfa Dental), Consize (CI), Adaptic (DentSplay), Visio-Fill, Visio-Molar і інш.).

Позитивні властивості:

- висока механічна міцність;

- хімічна стійкість;

- достатнє крайове прилягання;

- рентгенконтрасність;

- достатні оптичні властивості.

Негативні властивості:

- мінімальна поліруємість, відсутність «сухого блиску”;

- значна шерехатість поверхні;

- низька кольоростійкість.

Показання до застосування:

- пломбування каріозних порожнин I і II класу, V класу в жувальній групі зубів - там, де необхідна висока механічна міцність пломби, незважаючи на невисоку естетичність;

- пломбування каріозних порожнин у фронтальній групі зубів, якщо неважливий естетичний дефект (наприклад, при локалізації каріозної порожнини на язиковій поверхні);

- при необхідності відновлення сильно зруйнованих коронок фронтальних зубів з наступним облицюванням вестибулярної поверхні більш естетичним, наприклад, мікронаповненим композитом;

- для моделювання культі зуба під коронку (“Coradent” (Vivadent); (“Rebilda” (VOCO)).

Мікрофільні композиційні матеріали (мікронаповнені) -матеріали з розміром частинок наповнювача 0,04-0,4 мкм (Isopast (Vivadent), Degufill-SC, Degufill-M (Degussa), Durafill (Kulzer), Helio Progress (Vivadent), Helio-Molar (Vivadent), Silux Plus (ЗМ ESPE)).

Позитивні властивості:

- високі естетичні властивості;

- гарна поліруємість;

- кольоростійкість;

- низьке абразивне зношення;

- стійкість глянцевої поверхні.

Негативні властивості:

- недостатня механічна міцність (низький вміст наповнювача);

- висока полімеризаційна усадка;

- високий коефіцієнт температурного розширення.

Показання до застосування:

- пломбування каріозних порожнин III класу;

- пломбування каріозних порожнин Y класу;

- пломбування дефектів при некаріозних ураженнях зубів без перекриття різального краю зубів;

- естетичне пломбування каріозних порожнин IY класу, а також відновлення коронки зуба при травматичних ураженнях – у поєднанні з гібридними або макронаповненими композитами і парапульпарними штифтами.

Мінінаповнені композиційні матеріали по своїм властивостям займають проміжний стан між мікро- і макронаповненими композитами. Ці матеріали мають задовільні естетичні і фізико-механічні властивості. Використовують їх для реставрації фронтальних і жувальних зубів (невеликі каріозні порожнини).

Гібридні композиційні матеріали - композиційніматеріали, які містять суміш частинок наповнювача різних розмірів (від 0,04 до 100 мк) і різного хімічного складу (барієве і стронцієве скло, сполуки фтору, тощо) (Alfacomp (VOCO), Compolux (Septodont), Visio Molar (VOCO), Призмафіл (СтомаДент) тощо). Більшість гібридних композиційних матеріалів містить 80-85% наповнювача.

Позитивні властивості:

- висока механічна міцність;

- хімічна стійкість;

- висока естетичність;

- кольоростійкість;

- мінімальна усадка;

- рентгенконтрасність.

Негативні властивості:

- недостатня поліруємість (низька стійкість сухого блиску);

- не ідеальна якість поверхні.

Застосовуються для пломбування каріозних порожнин всіх класів, а також для повної реставрації частини коронки зуба і реконструкції зубного ряду.

Мікрогібридні композиційні матеріали – композиційні пломбувальні матеріали, які є модифікацією гібридних композиційних матеріалів (Filtek Z 250 (3M ESPE), Valux Plus (3M ESPE), Charisma (Kulzer), Amelogen Universal (Ultradent) тощо).Містять ультрамілкий гібридний наповнювач з розміром частинок наповнювача від 0,04 до 1 мкм (середній розмір – 0,5-0,6 мкм) і модифіковану полімерну матрицю.

Позитивні властивості:

- висока естетичність;

- високі фізико-механічні властивості;

- гарна поліруємість;

- гарна якість поверхні;

- висока кольоростійкість.

Показання до застосування:

- пломбування порожнин всіх п’яти класів по Блеку у фронтальних і жувальних зубах;

- виготовлення вестибулярних естетичних адгезивних поверхонь (вінірів);

- реставрація сколів фарфорових коронок.

Наногібридні композиційні матеріали - мікрогібридні композиційні матеріали, модифіковані нанонаповнювачем.

Наногібридні композиційні матеріали мають покращені, у порівнянні з “традиційними” мікрогібридними композитами естетичні характеристики, а також більш високу міцність. Хоча, у зв’язку, з тим що до складу наногібридних композитів входять частинки наповнювача великого розміру (більше 0,5 мкм), їх поверхня в процесі абразивного зношування також, як і поверхня “традиційних” мікрогібридних композитів, буде втрачати сухий блиск, хоча цей процес буде відбуватися повільніше.

Більш перспективним напрямком є створення композитів на основі тільки лише нанонаповнювача різних типів. Ці матеріали отримали назву істинні нанокомпозити (Filtek Supreme XT (3M ESPE), Grandio (VOCO)).

Стоматологічні адгезивні системи

Адгезія (від лат. adhaesio – прилипання) – зчеплення поверхонь різнорідних тіл.

В стоматології під терміном “адгезія” розуміють зчеплення стоматологічного матеріалу з тканинами зуба або з іншими матеріалами.

Типи адгезії:

- механічна – за рахунок мікромеханічного зчеплення матеріала з тканинами зуба;

- хімічна – за рахунок утворення хімічного зв’язку матеріала з дентином і емаллю.

З метою поліпшення адгезії композиційних матеріалів до твердих тканин зубів створені так звані бонд-системи (від англ. bond - зв'язок). Існуючі на сьогодні бонд-системи можна умовно розділити на адгезиви до емалі, адгезиви до дентину і так звані багатоцільові (до емалі і дентину в одній пляшечці).

Емалеві адгезиви - ненаповнені або помірно наповнені суміші диакрилатів, які звичайно входять в основну речовину композитів. Використанню емалевих адгезивів передує кислотне протравлення емалі. Під дією кислоти відбувається селективне розчинення периферичних і центральних зон емалевих призм і поверхня емалі під електронним мікроскопом нагадує бджолині стільники. Для кислотного протравлювання емалі звичайно використовують 35-37% розчин або гель ортофосфорної кислоти, який наносять на поверхню емалі на 20-30 сек.

Дентинні адгезиви (праймери) - гідрофільні (тобто сумісні з водою), наносяться на вологу поверхню, яка містить значну кількість органічних речовин.

Адгезивні системи

Поко-ління адгезивної системи	Кіль-кість компо-нентів	Кіль-кість етапів роботи	Етап протрав-лювання	Нанесення праймера	Нанесення адгезива	Представники
Дентинні адгезивні системи
	Багатокомпонентна		+	+	+	"Pro Bond" (Dentsply), "Scotchbond MP Plus" (3M), "Syntac" (Vivadent), "OptiBond" (Kerr) і інш.
	Однокомпонентна		+	+	Prime & Bond 2.0", "Prime & Bond 2.1" (Dentsply), "One Step" (Bisco), Single Bond» (3M), «Optibond Solo» (Kerr) і інш.
	Багатокомпонентна		+	(Adper Prompt L-Pop і Adper Prompt (3M ESPE), Xeno III (Dentsply), Contax (DMG, Німеччина), Se-bond (Kuraray) і ін.).
	Однокомпонентна		+	I Bond (Heraeus Kulzer)

 

Компомери (гласіозити) – реставраційні матеріали, які представляють собою композитно-іономерні склади. Свою назву ця група матеріалів отримала в результаті комбінації слів КОМПОзит і склойоноМЕР.

З хімічної точки зору компомер – комбінація кислотних груп склойономерних полімерів і фотополімеризованих груп композитних смол. Наповнювачем є частинки реактивного фторалюмосилікатного скла з різними добавками.

Реакція твердіння компомерів. Первинна реакція твердіння відбувається так само, як у композитів, за рахунок світлоініційованої полімеризації мономера, що містить метакрилові групи. Після фотополімеризації при контакті із слиною наступає фаза водопоглинання. За наявності води відбувається реакція між скляними частинками і кислотними групами з вивільненнм іонів металів, які забезпечують поперечне зшивання ланцюжків полімеру з карбоксильними групами (утворюється часткова іономірна структура) і вивільнення з скла іонів фтору. Таким чином, відбувається кислотна реакція, характерна для склойономерів.

Перевагами компомерів перед іншими матеріалами є:

· достатня міцність;

· хороші естетичні властивості;

· виділення фтору;

· взаємодія з адгезивними системами, які не вимагають протравлювання.

Недоліками сучасних компомерів є неможливість застосування в ділянках високого жувального навантаження (зокрема, порожнин типа МОД), недостатня поліруємість (в порівнянні з композиційними матеріалами), можливе фарбування межі пломба-зуб через гігроскопічне розширення матеріалу (Новиков В.С., 2000), а також недостатньо високий карієспрофілактичний ефект.

Показання до застосування компомерів:

· пломбування порожнин III і V класів в постійних зубах;

· реставрація тимчасових зубів (порожнини всіх класів за умови забезпечення абсолютної сухості порожнини на протязі всього часу пломбування);

· пломбування уражень пришийкової локалізації некаріозного ґенезу (клиновидних дефектів, ерозій емалі);

· пломбування невеликих порожнин I і II класів в постійних зубах (після мінімального інвазивного препарування із застосуванням зміцнених компомерів типу Dyrаct АР);

· тимчасове пломбування порожнин I і II класів в постійних зубах;

· пломбування невеликих порожнин всіх класів перед протезуванням (окрім керамічних коронок);

· герметизація фісур (спеціальними компомерними герметиками типу Dyract Seal);

· заміщення дентину при використанні відкритого варіанту «сендвіч-техніки»;

· фіксація ортопедичних і ортодонтичних конструкцій (із застосуванням фіксуючих компомерів хімічного твердіння типу Dyract Cem);

· ретроградне пломбування кореневого каналу;

· оперативне і неоперативне закриття перфорацій стінок кореня.

Правила роботи з компомерами практично повторюють етапи застосування композитного матеріалу за винятком (не завжди) етапу тотального протравлювання при застосуванні адгезивних систем, в яких етап протравлювання відсутній.

 

3.3. Список рекомендованої літератури:

Основна:

1. Хоменко Л.А. и соавт. Терапевтическая стоматология детского возраста, Киев, Книга плюс, 2007.- 815с.

2. Биденко Н.В. Стеклоиономерные материалы и их применение в стоматологии, Киев, Книга плюс, 2003.-144с.

3. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., Политун А.М., Сидельникова Л.Ф., Несин А.Ф. Терапевтическая стоматология. Фантомный курс (1 том).- К.: Здоров’я, 2001.- 392с.

Додаткова:

1. Борисенко А.В. Композиционные пломбировочные и облицовочные материалы в стоматологии, Киев, Книга плюс, 1998. – 168с.

2. Боровский Б.В. и др. Терапевтическая стоматология, М., Медицина, 1998.- 736с.

3. Леманн К.М., Хэльвиг Э. Основы терапевтической и ортопедической стоматологии: (под ред Абакарова С.И., Макеева В.Ф., пер. с нем.), 1999.- 262с.

4. Николишин А.К. Восстановление (реставрация) и пломбирование зубов современными материалами и технологиями, Полтава, 2001.- 176с.

5. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология, С-Пб., 2001.- 390с.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи студента з літературою по темі заняття:

Учбове завдання	Вказівки до завдання	Примітка
1.Вивчити склад та властивості композиційного матеріалу хімічного та світлового твердіння.	Виписати складові композиційного матеріалу хімічного та світлового твердіння.
2. Вивчити склад та властивості компомеру.	Виписати складові компомеру.
3.Вивчити класифікацію адгезивних систем.	Виписати адгезивні системи по поколінням, техніку застосування.
4.Вивчити алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів композиційним матеріалом світлового твердіння.	Виписати алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів композиційним матеріалом світлового твердіння.
5.Вивчити алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів компомером.	Виписати алгоритм пломбування каріозних порожнини I та V класів компомером.

3.5. Матеріали для самоконтролю студентів на доаудиторному етапі роботи під час підготовки до заняття.

А. Теоретичні питання для самоконтролю.

1. Назвіть сучасну класифікацію композиційних матеріалів.

2. Опишіть позитивні та негативні властивості, показання до застосування композиційних матеріалів хімічного твердіння.

3. Опишіть позитивні та негативні властивості, показання до застосування композиційних матеріалів світлового твердіння.

4. Опишіть позитивні та негативні властивості, показання до застосування компомерів.

5. Назвіть класифікацію адгезивних систем. Техніка застосування.

6. Назвіть основні етапи пломбування каріозних порожнин I та V класів композиційними матеріалами хімічного твердіння.

7. Назвіть основні етапи пломбування каріозних порожнин I та V класів композиційними матеріалами світлового твердіння.

8. Техніка пломбування каріозних порожнин I та V класів компомером.

В. Тестові завдання для самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань.

1. Смола Бовена це:

А. Бісфенолгліциділметакрилат.

Б. Монометилефіра гідрохінон.

В. Барієве скло.

Р. Камфорохінон.

Д. Перекис бензоїла.

 

2. Механічна міцність композиційного матеріалу визначається:

А. Органічной матрицею.

Б. Неорганічним наповнювачем.

В. Інгібітором полімеризації.

Р. Каталізатором.

Д. Барвниками і пігментами.

 

3. В композиційному матеріалі розмір частинок наповнювача знаходиться в межах 0,04-0,4 мк. До якої групи композиційних матеріалів він відноситься?

А. Макрофільні.

Б. Мікрофільні.

В. Гібридні.

 

4. Під час пломбування каріозної порожнини I класу в зубі 26 стоматологом була використана багатокомпонентна адгезивна система. Техніка застосування цієї системи - трьохетапна (протравлення, нанесення праймера, нанесення адгезива). До якого покоління адгезивних систем вона належить?

А. I.

Б. II.

В. III.

Р. IY.

Д. У.

 

5. У дитини 14 років для пломбування каріозної порожнини I класу в зубі 36 стоматологом був вибраний композиційний матеріал який характеризується механічною міцністю, хімічною стійкістю, мінімальною усадкою. Розмір частинок наповнювача знаходиться в межах 0,04-100 мк. До якого класу композиційних матеріалів він відноситься?

А. Макрофільні.

Б. Мікрофільні.

В. Гібридні.

 

6. Компомери - це пломбувальний матеріал, який об'єднує в собі якості композитів і цементів. Про які саме цементи йде мова?

А. Силікатний цемент.

Б. Силікофосфатний цемент.

В. Склойономерний цемент.

Г. Цемент на основі фенолята.

Д. Полікарбоксилатний цемент.

 

7. Під час роботи з матеріалами світлового твердіння слід враховувати рекомендації, дотримання яких сприяє зменшенню усадки під час полімеризації матеріалу. Однією з таких рекомендацій є застосування адекватного джерела світла полімеризації з довжиною хвилі:

А.450-500 нм.

Б. 10-50 нм.

В. 100-200 нм.

Г. 50-100 нм.

Д. 200-300 нм.

 

8. Стоматологом для пломбування каріозної порожнини вибраний макрофільний композиційний матеріал. Який критерій покладений в основу класифікації матеріалів, що дає підставу віднести його саме до цієї групи?

А.Клінічне призначення.

Б. Наповненість матеріалу.

В. Розмір частинок наповнювача.

Г. Спосіб полімеризації.

 

 

9. Для пломбування каріозної порожнини в зубі 25 стоматологом був вибраний композиційний матеріал світлового твердіння. Яка оптимальна товщина кожного шару матеріалу для внесення в каріозну порожнину?

А. 0,5-1 мм

Б. 1,5-2 мм

В. 3-4 мм

Г. 5-6 мм

Д. 7-8 мм.

 

10. У дитини 15 років для пломбування каріозної порожнини I класу в зубі 26 стоматологом був вибраний композиційний матеріал, розмір частинок наповнювача якого знаходиться в межах 0,04-100 мк. До якого класу композиційних матеріалів він відноситься?

А. Макрофільні.

Б. Мікрофільні.

В. Гібридні.

Відповіді:

№	Відповідь	№	Відповідь
	А		В
	Б		А
	Б		В
	Г		Б
	В		В

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента.