Контроль ходу рухомих частин

 

Тягова система вимикача вимагає ретельного регулювання, оскільки як самовільне вимкнення, так і відмова в увімкненні призводять до порушення нормальної роботи електроустановки.

У процесі регулювання при наладці й профілактичному обслуговуванні проводять вимір параметрів, зв'язаних з ходом рухомих частин, до яких у першу чергу слід віднести вільний хід рухомого контакту, втиск та неодночасність увімкнення.

Вільним ходом вимикача називається відстань, яку проходить рухомий контакт при увімкненні від положення «Вимкнено» до моменту його торкання до нерухомого контакту.

«Втиск» являє собою відстань, яку проходити рухомий контакт від моменту його торкання до нерухомого контакту до положення «Увімкнено» (тобто хід у контактах). Значення повного ходу рухомих контактів (траверси) являє собою суму двох величин: вільного ходу контактів і втиску. Таким чином, повний хід це відстань, на яку переміщується рухомий контакт між своїми крайніми положеннями, які відповідають увімкненому та вимкненому положенням вимикача.

Визначення вільного ходу здійснюють таким способом. У бакових вимикачах перед виміром бак опускають і вимикач переводять у вимкнений стан. Металевою лінійкою вимірюють відстань між рухомими і нерухомими контактами. Ця величина (хід контактної траверси) і визначає вільний хід контактів.

Рис. 3 - Вимірювання ходу рухомих частин масляних вимикачів типу ВМП-10

У вимикачах типу ВМП-10 для перевірки ходу рухомих частин знімають верхню кришку полюса і в отвір вводять контрольний стержень 1 діаметром 6 і довжиною 400 мм (рис 3). На кінці стержня і в торці рухомого контакту є різьба, за допомогою якої стержень закріплюють на рухомому контакті. У увімкненому й вимкненому положеннях на стержні роблять позначки, відстань між якими визначає повний хід рухомих частин.

Хід у контактах (втиск) визначають таким способом. Контакти вимикача вмикають у схему живлення контрольної лампи (рис. 4). Потім повільно вручну вмикають вимикач. У момент загоряння лампи на стержні наносять першу позначку. Потім вимикач доводять до положення «Увімкнено» і на стержні наносять другу позначку, яка відповідає новому положенню вимикача. Виміряна лінійкою відстань між цими позначками відповідає параметру втиску. Такі виміри проводять на всіх трьох полюсах вимикача.

Величини ходу рухомих частин нормовані і мають знаходитися в межах, вказаних у табл. 5.

 

Таблиця 5 - Нормовані величини ходу рухомих частин масляних вимикачів

Тип вимикача	Вільний хід (хід траверси), мм	Хід у контактах (втиск), мм	Кут повороту вала, град.	Допустима різночасність замикання контактів, мм
ВМП-10К	245-5	59±4	15-89
ВМП-10	245-5	56±4	15-89
ВПМ-10	250±5	40±5
ВМП-10П	242±2		+3	15-82
-5
МГ-35	205±5	10±1		-
ВМ-35	235±2	12±2
МКП-35	280±10	16±1

Необхідність одночасного вимкнення струмів навантаження і короткого замикання у всіх трьох полюсах вимагає регулювання одночасності спрацьовування контактів. Для виміру одночасності замикання в маломасляних вмикачах збирають схему, показану на рис. 5.

 

Полюс батарейки підключають до нижніх виводів вимикача, а мінус - через лампочки до його рухомих контактів. При увімкненні вимикача вручну при загорянні першої й останньої лампочок наносять позначки на вимірювальному стержні. Відстань між позначками і визначає різночасність включення, яка не повинна перевищувати нормовані значення, наведені в табл.5.

У бакових вимикачів перевіряють одночасність замикання в кожному полюсі і між полюсами. Перевірку проводять за допомогою схеми, поданої на рис. 6. Одночасність торкання рухомих контактів з нерухомими і різночасність замикання між різними полюсами перевіряють по загорянні лампочок. У момент загоряння першої лампочки на штанзі траверси роблять першу позначку. При подальшому увімкненні вимикача вручну до загоряння останньої лампочки наносять на штанзі другу позначку. Різночасність замикання контактів визначають за відстанню між позначками.

Величину одночасності замикання контактів порівнюють з даними, поданими в табл. 5.