Експлуатація високовольтних вимикачів

В.М.Буряк, Н.А.Дейнеко

 

 

Контроль технічного стану масляних вимикачів

Зовнішній огляд

Профілактичне обслуговування масляних вимикачів виконують при повністю знятій напрузі одночасно з обслуговуванням розподільчого пристрою. Найважливішим елементом обслуговування незалежно від типу вимикача є зовнішній огляд, при якому перевіряють рівень масла в баках і його колір, наявність або відсутність слідів течі або викидів масла. Особливу увагу при цьому звертають на:

— відсутність слідів масла на пробці для спуску масла і на маслопокажчику;

— стан вводів, зокрема, на цілість і чистоту поверхні фарфорових ізоляторів;

— відсутність слідів кіптяви і бризків металу на шинах, фланцях та інших частинах вимикача;

— відповідність покажчиків положення вимикача його дійсному положенню в момент огляду;

— стан проводки кіл вторинної комутації, справність клемних збірок, відсутність зовнішніх пошкоджень кабелів і проводів;

— стан заземлюючої проводки;

— стан контактних з’єднань, при цьому переконуються у відсутності ознак надмірного нагрівання шин (наприклад, за кольором мінливості або спучуванню лакофарбового покриття);

— стан буферів вимикача. У масляних буферах перевіряють наявність необхідного об'єму масла.

При наявності дефектів вживають заходи до їх усунення. У випадку виявлення механічних пошкоджень ізоляції або перегріву полюсів вимикач підлягає повному розбиранню із заміною дефектних деталей.

Перевірка стану ізоляції

 

Одним з найважливіших показників вимикачів, що вказують на їх справність, є опір ізоляції. Вимір опору проводять мегаомметром з номінальною напругою 2500 В. При цьому опір ізоляції вимикачів до 10 кВ має бути не менше 1000 МОм, а для вимикачів 35 кВ – не менше за 3000 МОм.

Вимірювання опору бакових вимикачів виконують при увімкнутому положенні апарата і заповнених маслом баках. У випадку, коли результати виміру виявляться менше норми, подальші виміри проводять з опущеним баком.

Для вимикачів інших конструкцій вимір здійснюють для кожного полюса відносно заземленої конструкції при увімкнутому і вимкненому положенні вимикача. При вимірах обидва виводи одного полюса замикають накоротко.

Опір визначають за результатами двох вимірів. При першому вимірі, коли масляний вимикач увімкнений, для струмів сливу є дві паралельні гілки опору (рис.1,а): перша гілка - трансформаторне масло і виводи, друга - рухома система апарата. При вимкненому положенні вимикача (рис.1,б) є тільки одна гілка: трансформаторне масло і виводи.

Отже, опір ізоляції рухомої системи визначається як

 

,

де - опір ізоляції, виміряний при увімкненому положенні вимикача;

- опір ізоляції, виміряний при вимкненому положенні.

У масляних вимикачів типу ВМ-35 рекомендується також проводити вимір опору ізоляції фібрових прокладок дугогасних камер. Вимірювання виконують між кожною парою пластин. Величина опору має бути не нижче 3–5 кОм. При зниженому опорі прокладки підлягають сушінню.

Якщо величина опору ізоляції нижче норми, треба піддати ретельному огляду штанги і траверси, які виготовлені з органічних матеріалів, на відсутність пошкоджень ізоляції, у тому числі здутин, тріщин, шорсткостей і т.п.

Вимір опору ізоляції вводів проводять між струмоведучим стержнем і чавунним фланцем вводу після ретельного очищення поверхні ізоляторів. Величина опору має бути не менше 1000 МОм.

У вводів з паперово-масляною, паперово-бакелітовою ізоляцією здійснюють також вимірювання кута діелектричних втрат. Цей вимір проводять у вимкненому положенні вимикача за перевернутою схемою. При вимірах слід враховувати, що на їх результати може істотно впливати стан внутрішньобакової ізоляції, тобто тих елементів вимикача, ємність яких включена паралельно ємності вводу, що вимірюють.

Залежність виміряної величини діелектричних втрат від стану ізоляції визначають за формулою:

 

,

 

де tgd_в і tgd_б - відповідно діелектричні втрати вводу та елементів внутрішньобакової ізоляції;

і - відповідно ємності вводу й елементів внутрішньобакової ізоляції.

Очевидно, чим гірше стан внутрішньобакової ізоляції, тим більше вона впливає на кінцеві результати виміру. Основними причинами, що викликають підвищення tg_б, є зволоження ізоляції дугогасильних пристроїв, обшивки баків та бар'єрів, забруднення поверхні вводів, що знаходяться в баку, погана якість трансформаторного масла і т.ін. Ці причини можуть підвищити величину тангенса кута діелектричних втрат у 2 – 4 рази.

При одержанні завищених значень tgd повторюють випробування при злитому з вимикача маслі, очищених вводах і екранах дугогасних камер.

Якщо діелектричні втрати всього вимикача на 4 – 5% більше, ніж діелектричні втрати вводів, то необхідно взяти пробу масла і визначити втрати в ньому.

У випадку, коли tgd масла вище норми, масло зливають, а внутрішньобакову ізоляцію піддають сушінню. Після сушіння заливають нове сухе масло.

При задовільному значенні tgd масла слід провести ретельне очищення внутрішньої ізоляції і знову виміряти tgd по ділянках. Це дає змогу з'ясувати, які з частин ізоляції вимикача дають збільшення діелектричних втрат. При необхідності проводять заміну деталей або їх сушіння.

Результати вимірювання tgd вводів порівнюють із заводськими даними. При температурі від 10 до 30⁰С вони не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 2.

 

Таблиця 2 - Величина тангенса кута діелектричних втрат вводів масляних вимикачів при температурі +20⁰С

Найменування виду ізоляції	Значення tgd, %
3 - 10кВ	35кВ
Маслонаповнені вводи з маслобар’єрною ізоляцією	—
Мастиконаповнені вводи		2,5
Вводи з бакелітовою ізоляцією		2,5

 

Якщо при вимірах діелектричні втрати перевищують значення, наведені в таблиці, то ввід бракують.

Ізоляцію масляних вимикачів до 35 кВ включно випробують підвищеною напругою. Випробування проводять відносно корпуса за схемами, наведеними на рис.2. Величини випробувальної напруги подані в табл.3.

 

Таблиця 3 - Напруга частотою 50 Гц для випробування масляних вимикачів

Клас напруги, кВ	Фарфорова ізоляція	Інші види ізоляції
		22,5
		28,8
		37,8
		90,0

 

У маломасляних вимикачах 6 – 10 кВ випробуванню піддають також ізоляцію контактного розриву. Тривалість випробування в усіх випадках - одна хвилина.

Ефективним методом контролю ізоляції масляних вимикачів є вимір струму спливу на високій напрузі. Вимір проводять при вимкненому положенні вимикача й опущеному баку або злитому маслі. Джерело постійної підвищеної напруги підключають до контактної частини тяги. Вимір струму спливу вимикачів до 10 кВ проводять при напрузі 20 кВ, а у вимикачів 35 кВ - при напрузі 40 кВ. Струм вимірюють через 1 хв. після досягнення напругою встановленої величини.

При оцінці стану ізоляції рекомендується брати до уваги не тільки величину струму, але і її абсорбційний спад. При добрій якості ізоляції контрольований струм, швидко зменшуючись, досягає сталого значення струму витіку. Якщо ж при досягненні випробувальної напруги струм не зменшується, а навіть зростає, то це вказує на пошкодження ізоляції. У цьому випадку дефектне місце пропалюють до пробою з наступною заміною пошкодженої тяги.

При зібраному й залитому трансформаторним маслом вимикачі вимірювання струму спливу проводять при увімкненому і вимкненому положеннях вимикача, при цьому напругу подають на обидва вводу кожного з полюсів. Струм спливу визначають як різницю вимірів при увімкненому і вимкненому положеннях вимикача.

Оскільки якість трансформаторного масла істотно впливає на загальні характеристики ізоляції бакових вимикачів, то масло, яке в них заливають, має відповідати всім показникам повного аналізу. Масло в малооб'ємних вимикачах можна перевіряти за програмою випробування його електричної міцності.

Перед включенням бакових вимикачів у роботу беруть пробу масла з бака і випробують за програмою скороченого аналізу. У випадку невідповідності отриманих показників нормативним масло заміняють на нове.

Таблиця 5 - Нормовані величини ходу рухомих частин масляних вимикачів

Тип вимикача	Вільний хід (хід траверси), мм	Хід у контактах (втиск), мм	Кут повороту вала, град.	Допустима різночасність замикання контактів, мм
ВМП-10К	245-5	59±4	15-89
ВМП-10	245-5	56±4	15-89
ВПМ-10	250±5	40±5
ВМП-10П	242±2		+3	15-82
-5
МГ-35	205±5	10±1		-
ВМ-35	235±2	12±2
МКП-35	280±10	16±1

Необхідність одночасного вимкнення струмів навантаження і короткого замикання у всіх трьох полюсах вимагає регулювання одночасності спрацьовування контактів. Для виміру одночасності замикання в маломасляних вмикачах збирають схему, показану на рис. 5.

 

Полюс батарейки підключають до нижніх виводів вимикача, а мінус - через лампочки до його рухомих контактів. При увімкненні вимикача вручну при загорянні першої й останньої лампочок наносять позначки на вимірювальному стержні. Відстань між позначками і визначає різночасність включення, яка не повинна перевищувати нормовані значення, наведені в табл.5.

У бакових вимикачів перевіряють одночасність замикання в кожному полюсі і між полюсами. Перевірку проводять за допомогою схеми, поданої на рис. 6. Одночасність торкання рухомих контактів з нерухомими і різночасність замикання між різними полюсами перевіряють по загорянні лампочок. У момент загоряння першої лампочки на штанзі траверси роблять першу позначку. При подальшому увімкненні вимикача вручну до загоряння останньої лампочки наносять на штанзі другу позначку. Різночасність замикання контактів визначають за відстанню між позначками.

Величину одночасності замикання контактів порівнюють з даними, поданими в табл. 5.

Таблиця 7 - Швидкісні характеристики масляних вимикачів

Тип вимикача	Тип привода	Швидкість руху, м/с
при увімкненні	при вимкненні
найбільша	в момент замикання	найбільша	в момент вимикання
ВМП-10	ПЕ-11	4,1	3,1-4,1	5,0	3,0-3,8
ВМП-10К	ПЕ-11	4,1	3,1-4,1	5,0	3,0-3,8
ВМП-10П	-	5,5	4,2-5,0	5,0	3,3-3,9
ВПМ-10	ПС-10	2,8	2,8	3,0	2,0
ВМ-35	ПС-10	1,7	-	2,45	1,0
МГ-35	ПС-20	2,5	1,96	2,7	2,06
МКП-35	ПС-30	2-2,5	1,5-2,1	2,9-3,5	1,7-2,3

 

Причиною зменшення швидкості руху контактів може бути заїдання та підвищене тертя в приводному механізмі і деталях вимикача при несправностях або поганому його регулюванні, при несправному стані відключаючої пружини і т.ін.

У лабораторній практиці для вимірювання швидкості увімкнення і вимкнення використовують більш досконалий, але й більш складний метод - осцилографування за допомогою магнітоелектричних осцилографів. Як датчики застосовують різні пристрої, зокрема резисторні й дискретні перетворювачі.

У резисторному перетворювачі повзунок реохорда зв'язують з рухомими частинами вимикача. Переміщення повзунка викликає зміну напруги на шлейфі осцилографа. Підбором значень опору реохорда і додаткових опорів домагаються лінійної залежності між значенням струму, який обтікає шлейф, і опором, який проходять рухомі частини вимикача.

Датчик дискретного перетворювача складається з текстолітової планки із запресованими на певній відстані контактними пластинами і повзунка, зв'язаного з рухомими частинами вимикача. До пластин припаяні резистори, які живляться від джерела постійного струму. При увімкненні датчика в коло шлейфа осцилографа на плівці одержують запис у вигляді ступінчастої кривої. Обробку запису виконують за допомогою відмітника часу осцилографа аналогічно обробці віброграми.

Перевірка функціонування

 

Ця перевірка є обов'язковою для вимикачів усіх типів. Випробування вимикача проводять разом з приводом у всіх можливих режимах і циклах роботи, передбачених схемою електроустановки.

Випробування здійснюють при напрузі оперативного струму на затискачах привода, рівній при увімкненні 100 і 80% номінального значення, а при вимкненні - 100 і 65% від її номінального значення. Складні цикли роботи вимикача, наприклад, при АПВ, проводять при 100 і 80% номінального значення напруги оперативного струму. Число операцій для кожного режиму випробування приймають рівним п'яти.

При перевірці не повинно спостерігатися ослаблення елементів кріплення. Вимикач мусить легко і без затримок з будь-якого проміжного стану переходити в стан «Вимкнено».

При задовільних результатах перевіряють надійність роботи блокувань від «стрибання» подачою команди на увімкнення при попередньо поданій команді на вимкнення від пристроїв релейного захисту.

На закінчення перевірки проводять контроль функціонування вимикача відповідно до алгоритму його дії в конкретній електроустановці. При цьому звертають увагу на чіткість роботи місцевої і дистанційної сигналізації, усіх кіл керування та захисту, зв'язаних зі схемою керування вимикачем.

 

Вказівки по заходам безпеки

 

Всі роботи з випробування вимикачів проводять відповідно до представленої нижче методики.

Персонал, який допускають до випробувань, повинен знати:

* вимоги “Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”, пройти навчання безпечним методами роботи й перевірку знань у кваліфікаційній комісії;

* будову вимикачів, що випробують, і їхніх приводів;

* програму й методику випробувань вимикачів;

* правила використання випробувального устаткування й приладів, що застосовують при випробуваннях.

Випробування проводять бригадою у складі не менш двох осіб, з яких виконавець робіт повинен мати групу по електробезпеці не нижче IV, а інші - не нижче III в установках напругою до й вище 1000 В.

Особи, допущені до проведення випробувань вимикачів, повинні мати відповідну відмітку про це в посвідченні.

Випробування вимикачів проводять тільки після попередньої підготовки робочого місця при знятій з них напруги. При цьому необхідно:

1) провести необхідні відключення й вжити заходів, що перешкоджають подачі напруги на місце роботи внаслідок помилкового або мимовільного включення комутаційних апаратур;

2) вивісити заборонні плакати на приводи ручного й ключі дистанційного керування;

3) перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах, які підлягають заземленню для захисту людей від поразки електричним струмом;

4) накласти заземлення (включенням заземлюючих ножів або встановленням переносних заземлень);

5) відгородити (при необхідності) робоче місце або струмоведучі частини, що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки.

З кожної сторони, звідки комутаційним апаратом може бути подана напруга на робоче місце, слід забезпечити видимий розрив, що утворюють від'єднанням або зняттям шин і проводів, а також відключенням роз'єднувачів, віддільників, вимикачів навантаження.

Після відключення роз'єднувачів (віддільників) або вимикачів навантаження з ручним керуванням необхідно візуально переконатися в тім, що вони відключені й відсутні шунтувальні перемички.

Для запобігання помилкового або мимовільного включення комутаційних апаратів, якими може бути подана напруга до місця роботи необхідно:

* ручні приводи роз'єднувачів, віддільників, вимикачів навантаження у відключеному положенні замкнути на механічні замки;

* у приводів перерахованих комутаційних апаратів, що мають дистанційне керування, відключити силові кола й кола керування;

* у вантажних і пружинних приводів вантаж або пружини увімкнення, привести в неробоче положення.

На приводах роз'єднувачів, віддільників і вимикачів навантаження, при увімкненні яких може бути подана напруга на робоче місце, повинні бути вивішені плакати “НЕ ВКЛЮЧАТИ. ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ”.

На підготовленому робочому місці після накладення заземлення й огородження робочого місця має бути вивішений плакат “ПРАЦЮВАТИ ТУТ”.

Перевірку відсутності напруги проводять покажчиком напруги, справність якого перевіряють перед застосуванням за допомогою призначених для цієї мети спеціальних приладів або наближенням покажчика до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.

Користуватися покажчиком напруги слід тільки в діелектричних рукавичках.

Установку заземлень на струмоведучі частини проводять безпосередньо після перевірки відсутності напруги в місцях, зачищених від фарби, заземлюючи струмоведучі частини всіх фаз відключеної для робіт ділянки з усіх боків, звідки може бути подана напруга

При використанні переносних заземлень їх спочатку приєднують до заземлюючого пристрою, а потім, після перевірки відсутності напруги, установлюють на струмоведучі частини. Знімають переносні заземлення у зворотній послідовності.

Установку й зняття переносних заземлень виконують у діелектричних рукавичках із застосуванням ізолюючої штанги.

Заземлені струмоведучі частини мають бути відділені від струмоведучих частин, що перебувають під напругою, видимим розривом.

При включенні й відключенні електромагнітних вимикачів вручну й дистанційно обслуговуючий персонал повинен дотримувати заходів безпеки й перебувати на безпечній відстані від місця руху контактів, оскільки контакти, що рухаються з великою швидкістю, являють собою небезпеку.

При проведенні регулювань включеного електромагнітного вимикача його привод має бути замкнений запобіжним гвинтом щоб уникнути спрацьовування вимикача при випадковому натисканні рукоятки важеля ручного відключення.

Закочувати візок з електромагнітним вимикачем у шафу КРУ без захисного кожуха не допускається, оскільки у цьому випадку обслуговуючий персонал не буде захищений від випадкового дотику до струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

При ручному увімкненні електромагнітного вимикача його вимикання допускається проводити тільки при вийнятому важелі увімкнення.

Проникати у відсіки шафи КРУ, не відділених суцільною металевою перегородкою від шин КРУ, без зняття напруги із шин і їхнього заземлення забороняється.

При необхідності проведення робіт у відсіку шафи КРУ візок з вимикачем має бути викоченим, шторки відсіку, у якому струмоведучі частини залишилися під напругою, - замкнені на замок і вивішений плакат “СТІЙ. НАПРУГА”. У відсіку має бути вивішений плакат “ПРАЦЮВАТИ ТУТ”.

При роботі з мегаомметром доторкатися до струмоведучих частин вимикача, до яких приєднаний мегаомметр, забороняється. Після кожного виміру необхідно зняти залишковий заряд з елемента вимикача, що перевіряють, за допомогою короткочасного заземлення.

Проведення вимірів мегаомметром під час грози або при її наближенні забороняється.

При збиранні кола для випробування ізоляції вимикача з подачею підвищеної напруги від стороннього джерела струму, насамперед, виконують захисне й робоче заземлення випробувальної установки й заземлення вимикача. Перед приєднанням випробувальної установки до мережі 380/220 В на вивід високої напруги установки накладають заземлення. Переріз мідного проводу, за допомогою якого заземлюють вивід, повинен бути не менш 4 мм².

Збирання кола випробування ізоляції вимикача виконує персонал бригади, що проводить випробування.

Виконавець робіт перед випробуванням зобов'язаний перевірити правильність збирання кола й надійність робочих і захисних заземлень.

Знімати встановлені в електроустановках заземлення, що перешкоджають проведенню випробувань, і встановлювати їх знову можна тільки за вказівкою особи, що керує випробуванням.

Місце випробування підвищеною напругою, а також з’єднувальні проводи, які при випробуванні перебувають під випробувальною напругою, огороджують. Огородження (щити, бар'єри, канати із плакатами “ВИПРОБУВАННЯ. НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ” або світловими табло з таким же написом) виконує персонал бригади, що проводить випробування.

Приєднання випробувальної установки до мережі напругою 380/220 В виконують через комутаційний апарат з видимим розривом кола або через штепсельну вилку, що розташована на місці керування установкою.

Приєднувати з’єднувальні проводи випробувальної установки до полюса вимикача й від'єднувати його дозволяється тільки за вказівкою особи, що керує випробуванням і тільки після заземлення полюса.

Перед подачею випробувальної напруги на полюс вимикача виконавець робіт зобов'язаний:

1) перевірити, чи всі члени бригади перебувають на зазначених їм місцях, чи можна подавати випробувальну напругу на вимикач;

2) попередити бригаду про подачу напруги й, переконавшись, що попередження почуте всіма членами бригади, зняти заземлення з виводу випробувальної установки, після чого подати на неї напруга 380/220 В.

З моменту зняття заземлення вся випробувальна установка, включаючи вимикач і з’єднувальні проводи, вважається під напругою й виконувати які-небудь перез'єднання у випробувальній схемі забороняється.

Після закінчення випробування виконавець робіт повинен знизити напругу випробувальної установки до нуля, відключити її від мережі 380/220 В, заземлити (або дати розпорядження про заземлення) виводів установки й сповістити про це бригаду. Тільки після цього можна перез'єднувати проводи у випробувальній схемі, а у випадку повного закінчення випробувань, від'єднувати їх і знімати огородження.

На робочому місці оператора має бути передбачена роздільна світлова сигналізація про включення напруги до й вище 1000 В.

 

Вимірювання опору ізоляції

 

а) опір ізоляції рухомих і направляючих частин.

 

Безпосередньо перед вимірюванням проводять зовнішній огляд вимикача, очищення зовнішньої поверхні ізоляції від пилу й бруду.

При огляді перевіряють:

- відповідність вимикача паспортним даним;

- справність ізоляторів ошиновки. Порцелянові ізолятори не повинні мати тріщин, відколів, порушень армировки. Відколи площею не більше 1 см² покривають двома шарами бакелітового лаку. Аналогічно усувають подряпини глибиною до 0,5 мм і довжиною не більше 25 мм. Порушення глазурі не повинне перевищувати 2 см². При виявленні на ізоляторах тріщин або порушення цілісності армировки їх заміняють;

- стан дугогасних камер. Камери, що мають тріщини, відколи пластин і керамічних плит підлягають заміні. Не допускається також наявність зазору між козирками й торцями керамічних пластин.

- наявність і цілісність кріпильних елементів привода, ізоляційних тяг, контактів, магнитопроводів, струмопроводів і механізмів переміщення. Всі елементи кріплення, що мають ушкодження, заміняють.

Вимірювання опору ізоляції рухомих і направляючих частин проводять за допомогою мегаомметра на номінальну напругу 2500 В. Опір ізоляції для вимикачів з номінальною напругою 3-10 кВ повинен бути не менш 300 Мом.

При використанні мегаомметра типу М-4100/5 підготовку його до роботи й вимірювання опору ізоляції виконують у наступній послідовності:

* встановлюють мегаомметр на тверду підставу горизонтально, приєднують до його затискачів “Л” і “З” роздільні гнучкі проводи з опором ізоляції не менш 100 МОм;

* перевіряють працездатність мегаомметра (при замкнутих накоротко проводах і обертанні рукоятки із частотою 120 об/хв стрілка повинна перебувати на нульовій відмітці шкали, при розімкнутих проводах - на відмітці ∞.

Вимірювання опору ізоляції вимикачів проводять одночасно для трьох полюсів щодо заземленої конструкції при замкнутих накоротко виводах кожного полюса й відключеному вимикачі. Для цього:

* приєднують провод від затискача “Л” мегаомметра до одного із замкнутих накоротко виводів полюса вимикача, а провод від затискача “З”- до заземленої конструкції;

* обертаючи рукоятку мегаомметра із частотою 120 об/хв, через 60 с фіксують величину опору ізоляції. Відлік часу починають із моменту досягнення зазначеної частоти обертання (при цьому стрілка приладу займає стале положення).

Вимірювання опору ізоляції вводів електромагнітних вимикачів проводять при встановлених захисних кожухах і включеному положенні вимикача. Виміру підлягає ізоляція між сусідніми полюсами й між фазами й заземленими частинами. При необхідності проводять вимірювання опору ізоляції за схемою: нерухомі контакти - заземлені частини; рухомі контакти - заземлені частини; рухомі контакти - нерухомі контакти.

Вимірювання проводять у наступній послідовності:

* включають вимикач. Вимірюють сумарний опір вводів, рухомих і направляючих частин вимикача;

* відключають вимикач і вимірюють опір ізоляції;

* визначають опір ізоляції рухомих і направляючих частин за результатами двох вимірів за формулою

,

де R_вкл і R_відкл – опір ізоляції, вимірюваний при увімкненому й вимкненому положенні вимикача;

 

б) Вимірювання опору ізоляції вторинних кіл, у тому числі вмикаючих й вимикаючих котушок.

 

Опір ізоляції вторинних кіл вмикаючих і вимикаючих котушок вимірюють за допомогою мегаомметрів з номінальною напругою 1000 В. Виміряний через 60 с після початку вимірів опір повинен бути не менш 2 МОм.

Вимірювання проводять у наступній послідовності:

* складають і збирають робочу схему, що забезпечує можливість вимірювання опору ізоляції вторинних кіл вимикача, у тому числі вмикаючих і вимикаючих котушок. Конденсатори, напівпровідникові прилади й т.п. відключають або закорочують;

* вимірюють опір ізоляції зібраної схеми щодо заземленого корпуса;

Якщо опір зменшився більш ніж на 40% у порівнянні з попередніми випробуваннями, то обмотки котушок заміняють.

При вимірах варто враховувати температуру навколишнього середовища, маючи на увазі, що при зростанні температури на 1⁰С результати вимірів змінюються на 0,4%.

 

Увімкненням й вимиканням.

 

Увімкнення й вимикання вимикача при багаторазовому випробуванні проводять при напрузі в момент увімкнення на затискачах котушки привода рівним 110, 100, 90, і 80 % номінальної величини. Число операцій для кожного режиму випробування становить від 3 до 5.

При проведенні випробування не повинно спостерігатися послаблення елементів кріплення. Вимикач повинен легко й без затримок з будь-якого проміжного положення переходити в положення “ВИМКНЕНО”.

 

7. Контрольні запитання

 

1. Який електричний апарат називають вимикачем?

2. Який комутаційний апарат називають масляним?

3. Назвіть вимоги, що ставлять до високовольтних вимикачів?

4. В чому полягає різниця між номінальною и робочою напругою вимикача?

5. В яких випадках вважають, що високовольтний вимикач електродинамічно стоєк?

6. В яких випадках вважають, що високовольтний вимикач термостоєк?

7. Який параметр високовольтного вимикача називають «номінальним струмом відключення».

8. Які заходи необхідно провести для попередження помилкової подачі напруги на вимикач, що перевіряють?

9. Назвіть основні параметри, що характеризують стан високовольтного вимикача.

10. Назвіть основні заходи по підготовці високовольтного вимикача до випробувань.

11. Назвіть операції, що входять в програму випробування високовольтного вимикача.

12. Перерахуйте засоби вимірювань та випробувань, що використовують при профілактичних випробуваннях в/в вимикачів.

13. Перерахуйте заходи по підготовці мегомметра М-41000/5 до проведення вимірювань.

14. В чому полягає особливість контролю стану ізоляції електромагнітних вимикачів?

15. В чому полягає процес вимірювання опору контактів вимикача постійному струму.

16. З якою метою проводять вимірювання часу руху рухомих частин вимикача?

17. З якою метою проводять вимірювання величини хода рухомої частини МВ?

18. З якою метою і яким чином перевіряють механізм вільного розчеплення?

19. Приведіть порядок перевірки привода при зниженій напрузі.

20. Приведіть умови випробування вимикача багатократним увімкнення і вимиканням.

 

Додаток

П Р О Т О К О Л № ____

 

“_____”_________200 р.

випробування вимикача ____________ кВ

сила струму _______ А, тип ___________ зав.№ _________ привод типу

______________, установленого в комірці № ___________ розп.пристрою____________ кВ на підстанції ____________________________

____________________________________________________________________

(підприємство, адреса)

 

1. Вимір опору ізоляції рухомих частин (РЧ).

Вимір проводився мегаомметром напругою ________ В

типу _____________ зав. № _______________

Результати вимірів

Фаза	Вимкнене полож., МОм	Увімкнене полож., МОм	Опір. рух. частин, МОм	Висновок
Ж
З
К

 

2. Вимір омічного опору контактів.

Вимір проводився приладом типу _______ зав.№ ________

 

Результати вимірів

Фази	Опір контактів, Ом	Висновок
Ж
З
К

Щуп товщиною ________ мм і шириною _____________ мм входить між контактами на глибину ___________ мм.

Різночасність замикання й розмикання контактів у межах однієї фази становить____________%.

3. Вимірювання власного часу увімкнення й вимкнення:

А) Час увімкнення _______________________ с.

Б) Час вимкнення ________________________ с.

4. Перевірка спрацьовування привода при зниженій напрузі.

Мінімальна напруга спрацьовування:

1) Електромагнітів ______________________ % від U_ном ;

2) Контакторів увімкнення _______________ % від U_ном .

Вимірювальні прилади: тип ________________ зав. № ________________

Продовження додатка

 

5. Для перевірки роботи дистанційного керування приводом проведено _______ увімкнень при напрузі оперативного струму 1,15U_ном _______ увімкнень при 0,9U_ном і _________ вимикань при 0,8U_ном.

 

Висновок ______________________________________________________________

______________________________________________________________

 

Випробування проводили ______________()

______________()

Перевірив ______________()

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Правила устройства электроустановок, М., Энергоатомиздат, 1989, 646 с.

2. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей, М., Энергоатомиздат, 1992, 390 с.

3. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Київ, 1998, 384 с.

4. В.М.Буряк Експлуатація електрообладнання систем електропостачання, Харків, ХДАМГ, 2001, 382 с.

 

 

ЗМІСТ

 

 

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.............................................................…….3

2. КОНТРОЛЬ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ВИМИКАЧІВ.................................……9

2.1. Зовнішній огляд.......................................................................................……9

2.2. Перевірка стану ізоляції..........................................................................…..10

2.3. Вимір опору струмоведучого контуру...................................................…..15

2.4. Контроль ходу рухомих частин..............................................................…..16

2.5. Перевірка швидкісних характеристик....................................................…..20

2.6. Перевірка функціонування....................................................................……26

3. ВКАЗІВКИ ПО ЗАХОДАМ БЕЗПЕКИ........................................................….26

4. ВИДИ Й ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВИПРОБУВАНЬ..........................................……31

5. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАНЬ ТА ВИПРОБУВАНЬ.......................................……32

6. MEТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ.......................................……34

6.1. Вимірювання опору ізоляції..................................................................……..34

6.2. Випробування ізоляції підвищеною напругою промислової частоти...…..36

6.3. Вимірювання опору струмоведучого контура постійному струму....……..40

6.4. Перевірка часу руху рухомих частин вимикачвів.............................………41

6.5. Вимір ходу рухомої частини вимикачів..............................................……...42

6.6. Перевірка дії механізму вільного розчіплювання................................……..43

6.7. Перевірка спрацьовування схеми керування вимикачем...................……..44

6.8. Випробування вимикача багаторазовими увімкненням й вимиканням..…44

7. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.....................................................................……45

Додаток. Протокол проведення випробувань..................................….......……..47

ЛІТЕРАТУРА....................................................................................................…...49

 

Навчальне видання

 

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВИСОКОВОЛЬТНИх ВИМИКАЧІВ

 

Навчально - методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи з дисциплін "Експлуатація електрообладнання тягових підстанцій" та "Електричні апарати" (для студентів 4-5 курсу спеціальності 7.092202, 8.092202 "Електричний транспорт" та 7.090603 "Електротехнічні системи електроспоживання")

 

Автори: Буряк Валентин Миколайович,

Дейнеко Наталія Анатоліївна

 

Редактор: М.З. Аляб'єв

 

 

План 2006, поз. 505

________________________________________________________________________________

Підп. до друку 30.10.2006 Формат 60х84 1/16 Папір офісний.

Друк на ризографі Умовн.-друк. арк. 2,2 Обл.-вид. арк. 2,5

Тираж 150 прим. Замовл. №

 

61002, Харків, вул. Революції, 12

____________________________________________________________________

Сектор оперативної поліграфії ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12

В.М.Буряк, Н.А.Дейнеко

 

 

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВИСОКОВОЛЬТНИХ ВИМИКАЧІВ

 

Навчально - методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи з дисциплін "Експлуатація електрообладнання тягових підстанцій" та "Електричні апарати" (для студентів 4-5 курсу спеціальності 7.092202, 8.092202 "Електричний транспорт" та 7.090603 "Електротехнічні системи електроспоживання".)

 

Харків - 2006

 

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВИСОКОВОЛЬТНИх ВИМИКАЧІВ

 

Навчально - методичний посібник до практичних занять та самостійної роботи з дисциплін "Експлуатація електрообладнання тягових підстанцій" та "Електричні апарати " (для студентів 4-5 курсу спеціальності 7.092202, 8.092202 "Електричний транспорт" та 7.090603 "Електротехнічні системи електроспоживання"). Авт.: Буряк В.М., Дейнеко Н.А. – Харків: ХНАМГ, 2006.

 

Автори: Буряк В.М., Дейнеко Н.А.

 

Рецензент: Ягуп В.Г., доктор техн. наук, професор

 

Схвалено кафедрою електропостачання міст,

протокол №3 від 27.10.2006.

1. Загальна характеристика