Залежно від знарядь, за глибиною, за способом.

159. Заходи основного обробітку ґрунту:

оранка, чизелювання, плоскорізне розпушування;

плоскорізний обробіток, оранка, культивація;

лущення, боронування;

коткування, боронування, ярусна оранка.

160. Спеціальні заходи обробітку ґрунту:

боронування, коткування, оранка;

кротування, щілювання, борознування;

гребенеутворення, малування, культивація;

оранка, чизелювання, плоскорізний обробіток.

161. Заходи поверхневого обробітку ґрунту:

шлейфування, коткування, боронування;

оранка, чизелювання, плоскорізний обробіток;

чизелювання, культивація, шлейфування;

лункування, фрезування, плантажна оранка.

162. Яка глибина обробітку ґрунту належить до глибокого, см:

18-20;

20-24;

24-35;

30-40.

163. Глибина звичайного обробітку ґрунту, см:

8-16;

16-24;

25-30;

30-40.

164. Глибина поверхневого обробітку ґрунту, см:

до 5;

до 8;

до 10;

до 12.

165. Поліпшений зяблевий обробіток ґрунту:

лущення і оранка через 2-3 тижні після лущення;

декілька лущень і оранка в жовтні;

лущення і оранка наприкінці липня;

лущення і оранка вслід за лущенням.

166. Напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту:

лущення після збирання попередника, оранка через 1.5-2 тижні, поверхневі обробітки в міру проростання бур’янів;

оранка вслід за збиранням попередника;

декілька лущень і оранка в жовтні;

лущення і оранка через 2-3 тижні після лущення.

167. Комбінований зяблевий обробіток ґрунту:

оранка вслід за збиранням попередника;

лущення і оранка вслід за лущенням;

лущення дворазове важкими дисктвими боронами і оранка при появі шилець пирію;

лущення і оранка наприкінці липня.

168. Сівба без попереднього обробітку ґрунту:

розкидна;

стрічкова;

перехресна;

Пряма.

169. Оранка з утворенням гребенів на поверхні поля:

ярусна;

гребенева;

ступінчата;

мілка.

170. Оранка спеціальним плугом на глибину понад 40 см:

загінна;

гребениста;

плантажна;

гладка.

171. Безполицевий обробіток ґрунту плоскорізними знаряддями із збереженням післяжнивних решток на його поверхні:

протиерозійний;

контурний;

плоскорізний;

меліоративний.

172. Спосіб основного обробітку ґрунту, що застосовується в умовах водної ерозії ґрунту:

ямкування і малування;

ярусна оранка;

гребенева оранка;

Безполицевий обробіток.

173. Напрямок проведення обробітку ґрунту на схилах спрямований на його захист від водної ерозії:

основний обробіток проводити упоперек схилу, решту у будь-якому напрямку;

усі види обробітку проводити упоперек схилу;

напрямок усіх видів обробітку встановлюється залежно від крутизни схилів;

сівба просапних упоперек схилу, а культур суцільної сівби – у будь-якому напрямку.

174. Загальні вимоги до заходів боротьби з вітровою ерозією:

створювати мікрорельєф поля, покращувати структуру ґрунту;

зменшувати швидкість вітру в приземному шарі, створювати вітростримну поверхню ґрунту, поліпшувати водозабезпеченість ґрунту;

своєчасно проводити усі агротехнічні заходи, поліпшувати водний режим ґрунту;

збереження на поверхні поля стерні, проведення вологонакопичувальних заходів.

175. Заходи полицевого обробітку ґрунту:

коткування, шлейфування;

чизелювання, плоскорізний обробіток;

оранка звичайна, оранка плантажна;

культивація, боронування.

176. Заходи, що належать до безполицевого способу обробітку ґрунту:

лункування, культурна оранка;

плоскорізне розпушування, чизелювання;

фрезування, ярусна оранка;

лущення дисковими лущильниками, коткування.

177. Система обробітку ґрунту, яку застосував Т.С. Мальцев у своєму господарстві:

постійний поверхневий обробіток ґрунту на 6 – 8 см;

обробіток ґрунту у сівозміні без обертання скиби; раз на 4 роки оранка під просапні культури;

поліпшений зяблевий обробіток ґрунту;

напівпаровий обробіток ґрунту.

178. Існуючі способи механічного обробітку ґрунту:

поверхневий і нульовий;

зяблевий і весняний;

полицевий і безполицевий;

глибокий і мілкий.

179. Культури, під які застосовується плантажна оранка:

під час закладання виноградників;

під цукровий буряк;

під кукурудзу;

у міжряддях саду.

180. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є вирівнювання поверхні поля:

плантажна оранка;

шлейфування;

гребенювання;

боронування.

181. Доцільне застосування напівпарового зяблевого обробітку ґрунту:

зона достатнього зволоження;

зона нестійкого зволоження;

зона недостатнього зволоження;

зона, де можлива ерозія.

182. Захід обробітку ґрунту, що прискорює проростання висіяного насіння:

культивація;

коткування;

боронування;

шлейфування.

183. Захід обробітку ґрунту, для якого найбільш вираженим технологічним процесом є його ущільнення:

оранка, чизелювання;

плоскорізне розпушування, культивація;

коткування;

боронування.

184. Умови застосування системи поліпшеного зяблевого обробітку ґрунту:

за однорічного типу забур’яненості;

за багаторічного типу забур’яненості;

в умовах достатнього зволоження;

в умовах нестійкого зволоження.

185. Мета застосування щілювання ґрунту:

зменшення водної ерозії;

боротьба з вітровою ерозією;

за умов сухої погоди;

для зароблення добрив.

186. Зяблевий обробіток, орієнтований на знищення кореневищних бур’янів:

поліпшений комбінований;

метод виснаження бур’янів;

напівпаровий обробіток;

звичайний зяб.

187. Застосування триярусної оранки:

за поліпшення дерново-підзолистих і солонцюватих ґрунтів;

під час зароблення органічних добрив;

під час закладання садів і виноградників;

під час підготовки ґрунту під картоплю.

188. Глибоку оранку в сівозміні проводять:

під час підготовки ґрунту під озиму пшеницю;

під час підготовки ґрунту під цукровий буряк;

під час підготовки ґрунту під горох;

під час підготовки ґрунту під просо.

189. Заходи в системі передпосівного обробітку ґрунту, які зменшують капілярне випаровування вологи:

передпосівне коткування ґрунту;

ранньовесняне боронування зябу;

веснооранка;

культивація зябу.

190. Заходи обробітку ґрунту, якими досягають його найбільшого подрібнення:

фрезування, боронування, коткування;

дискування, лункування;

гребенювання, борознування;

оранка, кротування.

191. Показники якості плоскорізного обробітку ґрунту:

збереження до 80% післяжнивних решток на поверхні ґрунту;

відсутність бриластості;

глибина обробітку;

обертання скиби.

192. Заходи обробітку ґрунту, які сприяють мінералізації органічної частини ґрунту:

мілкий обробіток;

плоскорізне розпушування;

глибока оранка;

поверхневий обробіток.

193. В основу мінімізації обробітку ґрунту покладені такі показники родючості ґрунту, як:

гумус;

поживні речовини;

структура ґрунту та його щільність;

вологість ґрунту.

194. Варіант зяблевого обробітку, спрямований проти малорічних бур’янів:

глибокий зяблевий обробіток, раннє весняне боронування;

глибока зяблева оранка, передпосівна культивація;

напівпаровий зяблевий обробіток;

лущення стерні, ранній зяблевий обробіток, передпосівна культивація.

195. Основними якісними показниками сівби сільськогосподарських культур вважають:

вирівнювання поверхні поля;

повне знищення бур’янів;

оптимальна норма висіву і глибина загортання насіння;

добре розпушений ґрунт.

196. Під час оранки ґрунт обертається на, градусів:

45 - 90;

90 - 110;

110 - 130;

135 – 180.

197. Спосіб поглиблення орного шару ґрунту:

дискування ґрунту на 5 – 6 см;

оранка плугом з вирізними полицями;

оранка плугом з передплужником;

глибока культивація.

198. Технологічний процес під час шлейфування:

розпушування;

ущільнення ґрунту;

вирівнювання поверхні поля;

подрібнення часточок ґрунту.

199. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є його перемішування:

оранка;

чизелювання, щілювання;

фрезування, культивація, дискування;

плоскорізний обробіток.

200. No-till-технологїї вирощування с.-г. культур:

зниження енергетичних витрат шляхом зменшення кількості обробітків;

сівба без попереднього обробітку ґрунту;

поєднання декількох операцій в одному робочому процесі;

зменшення глибини обробітку.

201. Система заходів обробітку ґрунту від сівби до збирання с.-г. культур:

система післяпосівного обробітку;

система передпосівного обробітку;

система досходового обробітку;

система основного обробітку.

202. Ерозія ґрунту – це:

змивання водою верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;

змивання водою та видування вітром верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;

процеси руйнування верхнього найбільш родючого шару ґрунту талими водами та вітром;

процеси руйнування грунту талими водами на схилах.

203. Втрата врожаю на сильно змитих ґрунтах, %:

10-20;

30-40;

50-60;

40-50.

204. Втрата врожаю на середньо змитих ґрунтах, %:

20-25;

25-30;

30-40;

40-50.

205. Природні фактори ерозії ґрунтів:

клімат, рельєф, ґрунт, рослинність;

вітер, опади, рельєф, механічний склад ґрунту;

рослинність, механічний склад, клімат;

грунт, материнська порода, крутизна схилу, клімат.

206. Комплекс агротехнічних, меліоративних, організаційно-господарських та інших заходів, що характеризуються інтенсивністю використання землі і різними способами відновлення родючості ґрунту, називають:

системою землеробства;

системою обробітку ґрунту;

системою сівозмін;

системою ведення господарства.

207. Центральна ланка системи землеробства:

система механічного обробітку ґрунту;

система застосування добрив;

система сівозмін;

комплекс агрохімічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами.

208. Назвати системи землеробства в порядку їх історичного розвитку:

примітивна, екстенсивна, перехідна, інтенсивна;

перелогова, заліжна, інтенсивна;

заліжна, перехідна, інтенсивна;

заліжна, парова, перехідна, інтенсивна.

209. Система землеробства, поширена в Україні на сучасному етапі:

підсічно-вогнева;

інтенсивна промислова;

перелогова;

заліжна.

210. Сутність інтенсивних систем землеробства:

використовують до 50% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом із спрямованим впливом людини;

використання придатних земель, родючість ґрунту відтворюють природним шляхом з помітним впливом людини;

посівна площа переважає сівозмінну, відтворення родючості ґрунту за рахунок промислових засобів і природним шляхом, у структурі посівів значна частина просапних культур;

посівна площа не більше 25% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом, вирощують зернові культури.

211. Система землеробства, за якої процес відновлення родючості грунту відбувається природним шляхом:

заліжна;

плодозмінна;

травопільна;

зернопаропросапна.

212. Примітивні системи землеробства:

плодозмінна, зернопросапна;

травопільна, зернопарова;

заліжна, перелогова, лісопільна, підсічно-вогнева;

просапна, промислово-заводська.

213. Системи землеробства, які належать до екстенсивного типу:

парова, багатопільно-трав’яна;

просапна, промислово-заводська;

плодозмінна;

лісопільна, перелогова, підсічно-вогнева.

214. Перехідні системи землеробства:

просапна, промислово-заводська;

поліпшена зернова, травопільна, плодозмінна;

підсічно-вогнева, заліжна;

плодозмінна, зернопаропросапна.

215. Заліжна система землеробства:

система вирощування культур без добрив;

примітивна система землеробства, за якою оброблювану тривалий час виснажену ділянку залишали для природного відтворення родючості грунту без його обробітку на період більший від 15 років;

вирощування лише зернових культур;

система, за якої культури висівають на масивах, що раніше не використовували. Як тільки вони втрачали родючість їх переводили в заліж або переліг.

216. Перелогова система землеробства:

система землеробства без застосування добрив;

примітивна система землеробства, за якою розорювані заліжні землі після їх виснаження залишали для природного відтворення родючості грунту без його обробітку на період до 15 років;

система вирощування культур без застосування добрив на цілинних масивах;

система, за якої культури вирощують на цілинних масивах.

217. Основні елементи грунтозахисного землеробства:

протиерозійна організація території;

протиерозійна організація території, вирощування культур за грунтозахисними технологіями;

протиерозійна організація території, плоскорізний обробіток грунту;

протиерозійцна організація території, плоскорізний обробіток грунту, щілювання.

218. Основою грунтозахисноої системи землеробства є:

плантажна оранка;

безполицевий обробіток із зберіганням стерні;

лущення стерні з подальшою глибокою оранкою;

боронування зябу.

219. Інтенсивні системи землеробства:

перелогова, плодозміння;

просимлово-заводська, просапна;

парова, травопільна;

Просапна, сидеральна.

220. Сівозміна, що належить до парової системи землеробства:

горох–озима пшениця–кукурудза МВС;

пар–озима пшениця–ячмінь;

пар–вико-вівсяна суміш–люпин на зелене добриво;

пар–озима пшениця–цкрові буряки.

221. Сівозміна, що належить до зернової системи землеробства:

пар ранній-озима пшениця–кукурудза на силос–соняшник;

горох–озима пшениця–соя–кукурудза на зерно–ячмінь;

багаторічні трави-багаторічні трави-озима пшениця-ячмінь;

багаторічні трави-озима пшениця-картопля-льон.

222. Сівозміна, що належить до просапної системи землеробства:

чистий пар–озима пшениця-цукровий буряк–ячмінь;

кукурудза на силос-озима пшениця–кукурудза на зерно–кукурудза на зерно–картопля;

багаторічні трави-багаторічні трави–озима пшениця-ячмінь;

чистий пар–яра пшениця-яра пшениця–ячмінь.

223. Сівозміна, що належить до грунтозахисноої системи землеробства:

чистий пар–озима пшениця–цукровий буряк–ячмінь;

багаторічні трави–яра пшениця–яра пшениця–ячмінь;

вико-овес–озима пшениця–цукровий буряк–ячмінь;

чорний пар–озима пшениця–цукровий буряк–ячмінь.