Чорні, ранні, зайняті, сидеральні.

90. Поле, вільне від сільськогосподарських культур протягом майже всього вегетаційного періоду:

чорний пар;

чистий пар;

зайнятий пар;

сидеральний пар.

91. Чистий пар, основний обробіток якого виконують у літньо-осінній період у рік збирання попередника:

зайнятий пар;

чорний пар;

ранній пар;

кулісний пар.

92. Чистий пар, основний обробіток якого виконують рано навесні наступного року після збирання попередника:

чорний пар;

зайнятий пар;

кулісний пар;

Ранній пар.

93. Пар, на якому вирощують парозаймаючі культури:

кулісний пар;

зайнятий пар;

ранній пар;

чорний пар.

94. Зайнятий пар, на якому вирощується культура, що використовується на цьому самому полі на зелене добриво:

кулісний пар;

чорний пар;

ранній пар;

Сидеральний пар.

95. Чистий пар, на якому смугами висівають високостебельні культури для затримання снігу і для запобігання ерозії ґрунту:

ранній пар;

сидеральний пар;

кулісний пар;

зайнятий пар

96. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить основний вид отримуваної рослинницької продукції:

тип сівозміни;

вид сівозміни;

різновидність сівозміни;

клас сівозміни.

97. Класифікація сівозмін певного виробничого призначення, в основі якої лежить співвідношенням площ окремих груп сільськогосподарських культур і парів:

вид сівозміни;

тип сівозміни;

спеціальна сівозміна;

кормова сівозміна.

98. Сільськогосподарська культура, яку вирощують на одному полі поза сівозміною більше 2-х років поспіль:

беззмінна культура;

повторна культура;

монокультура;

основна культура.

99. Культура, яку вирощують у сівозміні на одному і тому самому полі два роки поспіль:

монокультура;

повторна культура;

беззмінна культура;

основна культура.

100. Культури дуже чутливі на повторне вирощування в сівозміні:

картопля, кукурудза;

соняшник, цукровий буряк;

озима пшениця, ячмінь;

сорго, гречка.

101. Середньочутливі до повторних посівів культури:

озима пшениця, овес;

льон-довгунець, соняшник;

коноплі, тютюн;

цукровий буряк, кукурудза.

102. Культури малочутливі до повторного вирощування в сівозміні:

картопля, кукурудза;

цукровий буряк, соняшник;

ячмінь, овес;

просо, сорго.

103. Наукові основи правильного чергування культур у сівозміні за класифікацією Д.М. Прянішнікова:

хімічні, токсичні, гумусові;

хімічні, фізичні, біологічні, економічні;

хімічні, фізичні, біологічні, агротехнічні;

хімічні, фізичні, біологічні, меліоративні.

104. Хімічні причини необхідності чергування культур:

система обробітку ґрунту в сівозміні;

більш якісне використання рослинами елементів мінерального живлення у різному співвідношенні та з різних шарів ґрунту;

неоднакова кількість кореневих та післяжнивних решток рослин;

застосування засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб.

105. Біологічні причини, що забезпечують кращі умови росту і розвитку сільськогосподарських культур у сівозміні:

поліпшення поживного режиму ґрунту;

поліпшення водного режиму ґрунту;

поліпшення повітряного режиму ґрунту;

Поліпшення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур та полів сівозміни.

106. Причини фізичного порядку, які обумовлюють перевагу вирощування культур у сівозміні:

зменшення засміченості посівів;

поліпшення поживного режиму ґрунту;

поліпшення боротьби із хворобами с.-г. культур;

Поліпшення водно-фізичних властивостей ґрунту.

107. Економічною основою сівозміни є:

раціональна науково обґрунтована структура посівних площ;

науково обґрунтована система обробітку ґрунту;

перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування;

грунтово-кліматичні умови зони.

108. Сівозміна, призначена для вирощування кормових культур:

кормова;

спеціальна;

польова;

грунтозахисна.

109. Сівозміна, в якій вирощують зернові, продовольчі, технічні й кормові культури:

спеціальна;

кормова;

овочева;

Польова.

110. Сівозміна, в якій вирощують культури, що вимагають спеціальних умов і технологій вирощування:

кормова;

спеціальна;

польова;

овочева.

111. Кормова сівозміна, розміщена поблизу тваринницьких ферм і призначена для виробництва соковитих і зелених кормів:

лукопасовищна;

прифермська;

спеціалізована;

спеціальна.

112. Сівозміна, що забезпечує захист ґрунту від водної та вітрової ерозії:

спеціальна;

кормова;

лукопасовищна;

ґрунтозахисна.

113. Найвищий ґрунтозахисний ефект забезпечують:

однорічні трави;

стерня озимих культур;

багаторічні трави;

чорний пар.

114. У структурі посівних площ ґрунтозахисної сівозміни переважають:

чисті пари;

просапні культури;

багаторічні трави;

круп’яні культури.

115. Зерно-трав’яна сівозміна – це:

сівозміна, в якій переважають культури суцільної сівби, що чергуються з просапними культурами;

сівозміна, в якій переважають зернові культури суцільної сівби, а решта рілля зайнята посівами багаторічних і однорічних трав;

сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами і однорічними травами;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних трав.

116. Трав’яно-просапна сівозміна – це:

сівозміна, в якій просапні культури чергуються з посівами багаторічних трав;

сівозміна, в якій більша частина ріллі зайнята багаторічними травами;

сівозміна, в якій переважають зернові культури, що чергуються з посівами багаторічних і однорічних трав;

сівозміна, в якій переважають зернові культури, а також є чисті пари та багаторічні трави.

117. Просапна сівозміна – це:

сівозміна, в якій зернові культури чергуються із просапними;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються із багаторічними травами;

сівозміна, в якій просапні культури чергуються із зерновими та чистим паром;

Сівозміна, в якій просапні культури займають більше половини площі ріллі.

118. Сидеральна сівозміна – це:

сівозміна, в якій склад чергування та агротехніка культур забезпечує захист ґрунтів від ерозії;

сівозміна, яка насичена багаторічними травами і зерновими культурами;

сівозміна, яка насичена зерновими культурами, що чергуються з чистим паром та просапними;

Сівозміна, в якій одне або декілька полів відводиться для вирощування культур на сидерат.

119. Вид польових сівозмін найбільш придатний для степової зони України:

зернопарова;

зернопросапна;

зернопаропросапна;

плодозмінна.

120. Вид польових сівозмін найбільш придатний для лісостепової зони України:

зернотрав’яна;

плодозміння;

зернопарова;

просапна.

121. Тип наступної сівозміни: 1– пар чорний; 2 – пшениця озима;

3 – буряк цукровий; 4 – горох; 5 – ячмінь озимий; 6 – соняшник:

польова;

кормова;

грунтозахисна;

спеціальна.

122. Вид наступної сівозміни: 1 – пар чорний; 2 – пшениця озима;

3 – кукурудза на зерно; 4 – кукурудза на силос; 5 – ячмінь озимий; 6 – соняшник:

зернопарова;

зернопросапна;

зернопаропросапна;

плодозмінна.

123. Покривна культура для багаторічних бобових трав:

ячмінь;

горох;

льон;

суданська трава.

124. Попередники льону в зоні Полісся:

кукурудза на силос, цукровий буряк;

багаторічні трави, пшениця озима, картопля;

просо, суданська трава;

соняшник, ячмінь.

125. Кращий попередник для пшениці озимої в Лісостепу України є:

багаторічні трави на 1-й укіс;

соняшник;

цукровий буряк;

суданська трава.

126. Розміщення буряків цукрових у сівозміні:

після озимих;

після ярих зернових;

після кукурудзи на силос;

після гороху.

127. Соняшник доцільно повертати на одне і те саме поле в сівозміні через:

7-8 років;

5-6 років;

4-5 років;

3-4 роки.

128. Льон доцільно повертати на одне і те саме поле в сівозміні через:

2-3 роки;

3-4 роки;

Років.

6-7 років.

129. Оптимально складене збірне поле сівозміни:

кукурудза на силос, льон, горох;

озима пшениця, кукурудза на зерно;

буряк цукровий, картопля;

багаторічні трави, жито озиме.

130. Освоєною вважають сівозміну, в якій:

встановлено правильне співвідношення між групами культур;

витримана структура посівних площ і розміщення культур по попередниках і передпопередниках відповідає прийнятій схемі чергування;

дотримуються розміщення культур відповідно до прийнятої схеми.

131. Найвища азотфіксуюча здатність у культури:

люпин;

соя;

горох;

квасоля.

132. Оптимальна ланка сівозміни для соняшнику:

кукурудза на зерно, ячмінь, соняшник;

чистий пар, озима пшениця, соняшник;

цукровий буряк, кукурудза на зерно, соняшник;

кукурудза на силос, кукурудза на зерно, соняшник.

133. Ланка сівозміни, що складена правильно:

кукурудза на силос, озима пшениця, цукровий буряк;

зайнятий пар, озима пшениця, соняшник;

озима пшениця, зайнятий пар, горох;

ячмінь, цукровий буряк, льон.

134. Система обробітку ґрунту:

механічна дія на ґрунт робочими органами машин та знарядь;

сукупність науково обґрунтованих заходів обробітку ґрунту виконаних у певній ослідовності з метою створення найкращих умов для вирощування культурних рослин;

заходи основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту;

характер і ступінь дії робочих органів ґрунтообробних знарядь на ґрунт.

135. Безполицевий обробіток ґрунту:

обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;

обробіток ґрунту із збереженням післяжнивних решток на його поверхні;

обробіток ґрунту полицевими знаряддями без перевертання ґрунту;

обробіток ґрунту, спрямований на захист від ерозії

136. Полицевий обробіток ґрунту:

обробіток ґрунту без обертання оброблюваного шару;

оранка плугом без полиць;

обробіток ґрунту з обертанням оброблюваного шару не менше ніж на 135⁰;

обробіток чизельними плугами.

137. Системи зяблевого обробітку ґрунту:

полицевий, безполицевий, мілкий;

поверхневий, глибокий, безполицевий;

звичайний, напівпаровий, комбінований;

контурний, протиерозійний, ерозійний, напівпаровий.

138. Система зяблевого обробітку ґрунту – це:

система основного обробітку ґрунту, що виконується у літньо-осінній період під сівбу або посадку ярих с.-г. культур у наступному році;

основний обробіток ґрунту, що виконується весною під ярі культури;

основний обробіток ґрунту, що виконується влітку під сівбу зернових колосових культур;

основний обробіток ґрунту, що виконується восени під сівбу просапних культур.

139. Основний обробіток ґрунту – це:

перший обробіток ґрунту після попередника;

обробіток ґрунту на велику глибину;

найбільш глибокий суцільний обробіток ґрунту під сільськогосподарську культуру або чистий пар;

глибокий обробіток ґрунту без перевертання скиби.

140. На яку глибину проводиться основний обробіток під ранній пар, см:

10-12;

14-16;

20-22;

28-30.

141. Культурна оранка:

оранка загінна;

оранка плантажна;

оранка плугом з передплужником;

оранка гладка.

142. Культура, що найбільш позитивно реагує на глибокий обробіток ґрунту:

льон;

ячмінь;

картопля;

овес.

143. Культура малочутлива до глибини основного обробітку ґрунту:

буряк цукровий;

пшениця озима;

соняшник;

рис.

144. Обробітки ґрунту, що виконуються після сівби озимих:

боронування, щілювання;

коткування, боронування;

щілювання, шлейфування;

культивація, боронування.

145. Завдання системи передпосівного обробітку ґрунту:

вирівнювання поверхні поля, збереження вологи, очищення ґрунту від бур’янів, формування посівного шару;

розпушування ґрунту, подрібнення агрегатів;

утворення насіннєвого ложа, знищення бур'янів;

вирівнювання поверхні та кришіння ґрунту, зароблення добрив у ґрунт.

146. Система обробітку ґрунту із догляду за зернобобовими:

коткування, боронування;

досходове і післясходове боронування;

боронування, щілювання;

боронування, малування.

147. Система обробітку ґрунту із догляду за озимими:

культивація, коткування;

післясходове боронування;

шлейфування, щілювання;

малування, лущення.

148. Захід обробітку ґрунту, що забезпечує підвищення його водопроникності:

кротування;

щілювання;

борознування;

фрезерування.

149. Технологічна операція, що забезпечує зменшення структурних агрегатів:

кришіння;

ущільнення;

розпушування;

перемішування.

150. Різноглибинний обробіток ґрунту проводять для:

перемішування добрив з ґрунтом;

загортання стерні та органічних добрив;

попередження утворення "плужної підошви";

оструктурення заораного розпиленого ґрунту.

151. Досходове боронування посівів проводять:

після сходів бур'янів;

коли паростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а сходи культур ще не з’явилися;

після сходів бур'янів і культури;

коли паростки бур'янів у фазі "білої ниточки", а насіння культури почало сходити.

152. Основне завдання ранньовесняного боронування зябу:

розпушує ґрунт;

знижує випаровування вологи;

вирівнює ґрунт і знижує капілярне випаровування вологи;

розпушує ґрунт і знищує бур’яни.

153. Показник фізичних властивостей ґрунту, що найбільше змінюється під час обробітку ґрунту:

водопроникність ґрунту;

щільність ґрунту;

механічний склад ґрунту;

вміст органічних і мінеральних сполук.

154. Знаряддя, яким проводять передпосівну культивацію:

культиватор з підрізувальними лапами;

культиватор з підрізувальними лапами в агрегаті з котком;

культиватор з розпушувальними лапами;

культиватор з чизельними лапами.

155. Система основного обробітку ґрунту в сівозмінах може бути:

безполицева, комбінована, зяблева;

комбінована, полицева, безполицева;

меліоративна, полицева, передпосівна;

післяпосівна, плоскорізна, полицева.

156. Культури, під які проводять зяблевий обробіток ґрунту:

пшениця озима, ячмінь ярий, соняшник;

буряк цукровий, овес, жито озиме;

просо, кукурудза, сорго;

тритикале, ріпак озимий, кукурудза.

157. Одноразова дія на ґрунт ґрунтообробними знаряддями та машинами:

система обробітку ґрунту;

захід обробітку ґрунту;

механічний обробіток ґрунту;

основний обробіток.

158. Заходи механічного обробітку ґрунту класифікують:

залежно від знарядь;

за глибиною;

за способами;