Завдання і ф-ції обліку виконання бюджету у фін. органах.

Фін. органи належать до бюдж. установ і крім обліку виконання бюджету здійсн. облік виконання своїх кошторисів, які чітко розмежовані.

Облік виконання бюджету у фін. органах за доходами здійсн. також органи Держ. Казначейства У.(ДКУ).

Облік виконання Облік виконання МБ за видатками до повного впровадження казначейського обслуговування ведуть управління бух. обліку і звітності у складі фін. управлінь і відділів органів місц. самоврядування.

Бюдж. обліком назив. сукупність облікових процедур про рух і стан фін. ресурсів при виконанні бюджету та виконанні кошторисів бюдж. установ. С-ма бюдж. обліку скл. з 3 підсистем (видів) обліку — бух., фін. і управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформ. базі, відрізняючись за формою і періодичністю розрахунку даних.

Бух. облік(БО) забезп. своєчасне та повне відображення всіх операцій, надання користувачам інф-ції про стан активів і зобов’язань, результати виконання бюджетів (кошторисів) та їх змін.

Фін. облік ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фін-ня дефіциту бюджетів, а також підбиття результатів виконання бюджетів (кошторисів).

Управл. облік ведеться з метою забезп. керівництва оперативною фін. і нефін. інф-цією у визначеній формі для планування й управління, оцінки і контролю викор. бюдж. коштів.

Предметом бюдж. обліку є факт. стан і рух фін. ресурсів. Об’єктами бюдж. обліку є: доходи і видатки бюджету; фін-ня і борг бюджету; кошти, що перебувають на рахунках; кошти в розрахунках; фонди і резерви, які формуються у бюджетах у процесі їх виконання; матер. цінності бюдж. установ.

Методом бюдж. обліку назив. сукупність послідовно застосовуваних способів, за доп. яких створюється інф-на модель факт. стану і руху фін. ресурсів у процесі обліку виконання бюджетів (кошторисів) та постійно підтримується відповідність цієї моделі відображеній у ній дійсності. Кожна окрема ланка цієї моделі являє собою елемент бюдж. обліку:

1)наскрізне документування первинної інф-ції про предмет обліку;

2)періодичне проведення інвентаризацій;

3) виявлення вартісної сутності ек. явищ, що змінюють стан фін. ресурсів;

4) викор. бух. рахунків — специфічного інструментарію систематизації первинних відомостей, наявних у до­кументах;

5) застосув. подвійного запису на бух. рахунках;

6) подання інформ. моделі стану фін. ресурсів у вигляді балансу;

7) відображення найважл. фрагментів інформ. моделі руху фін. ресурсів у вигляді зовн. звітності та внутр. зведень.

Завданнями обліку виконання бюджету є повне, своєчасне і достовірне відображення процесу виконання ДБ і МБ.

Ф-ції бюдж. обліку:

1) запис інф-ції про операції з виконанням б., що здійсн. фін. органами та можливість відображення їх в агрегованому вигляді у звітності з метою аналізу управління;

2) відображення детальної інф-ції про контрагентів кожної операції і параметрів самих операцій для складання внутр. звітів з метою аналізу і контролю. Ведення агрегованого обліку забезп. за доп. синтетичного обліку з викор. балансових рахунків Плану рахунків обліку виконання бюджетів.

Синтетичний облік забезп. за доп. синтетичних (зведених) рахунків — рахунки, на яких ураховуються операції у зведених показниках, без поділу їх на окремі елементи. На цих рахунках відобр. склад коштів та джерела їх формування, а також процеси виконання плану у зведеному, узагальненому вигляді і тільки у вартісному виразі.

Аналітичний облік передбачає ведення рахунків, що деталізує зміст синтетичних.Кожна однорідна група аналітичних рахунків об’єднується конкретним синтетичним рахунком. Містить детальну інф-цію про кожного контрагента та к ожну операцію.

Орг-ція обліку. Баланс виконання бюджету і його будова

Бюдж. облік, як і бух. облік загалом, здійсн. на підставі первинних документів, якими оформляються операції з виконання бюджету, схем їх документообороту, облікових реєстрів, у яких відображаються ті чи інші операції з бюдж. коштами. Заг. схему документообороту можна подати так:

Первинні документи –Меморіальні ордери – Зведені облікові реєстри –Здача а архів

На основі первинних документів формуються меморіальні ордери, а записи в них на основі даних останніх. Вони мають форму документів, які призн. для скорочення записів в облікові реєстри з первинних документів. Напр., протягом операц. дня находить декілька первинних документів, які фіксуються в одному меморіальному ордері.

Обліковий реєстр — це носій інф-ції, отриманої на підставі первинних документів або з ін. реєстрів.

Бюдж. облік може вестись за різними елементами с-мами і формами, залежно від чого встановл. форми облікових реєстрів. Розрізн. 2 с-ми бух. обліку — просту і подвійну. За простої с-ми кожна операція оформл. 1 записом в обліковому реєстрі, допускається у невеликих бюдж. установ, що неохоплені бюдж. обліком, а за подвійної — реєструється на 2 рахунках є більш сучасною і прогресивною с-мою ведення обліку, оскільки створює передумови для внутр. контролю через складання балансу і є основною в бюдж. обліку.

Застос. різні форми бюдж. обліку: журнал-головна, меморіально-ордерна і журнально-ор­дерна. Відмінність однієї форми від ін. полягає у викор. для ведення обліку тих чи ін. облікових реєстрів.

Облік виконання бюджету у фін. органах ведеться за формою «Журнал-головна». За цієї форми синтетичний облік здійсн. у книзі «Журнал-головна», де відобр. обороти за рахунками синтетичного обліку. Аналітичний облік ведеться у спец. книгах, відомостях та на картках. Ця форма є компактною, проте допустима у разі, коли план рахунків невеликий і здійснювані операції порівняно однорідні.

Способи ведення бюдж. обліку: ручний, механізований і автоматизований.

За ручного способу облікові реєстри (книги, відомості, картки) заповнює вручну бухгалтер, який опрацьовує інф-цію.

За механізованого обліку викор. спец. облікові реєстри, пристосовані для їх складання на бух. машинах.

Автоматизований спосіб ведення обліку передб. викор. комп’ютерів, основою є встановлені форми облікових реєстрів, що відп. потребами ведення обліку.

За даними поточного обліку на поч. кожного місяця скл. баланс про виконання бюджету (ф. № 1-м). Одна його частина — це актив, який відбиває фін. ресурси бюджету на певну дату, їх склад та розміщення, друга — пасив, де відображаються джерела утв. ресурсів бюджету.

Баланс виконання бюджету фін. органами дає узагальнену інф-цію про стан активів і пасивів бюджету за звітний період. Структура балансу має такий вигляд:

Активи(А)1. Активи (ресурси бюдж.) 2. Розрахунки 3. Видатки бюдж. 4. Результат виконання бюдж.

Пасив(П) 1. Доходи бюдж. 2. Зобов’язання 3. Кошти бюджетів та розпорядників бюдж. коштів 4. Розрахунки 5. Результат виконання бюдж.

В А балансу відобр. дебетові залишки за активними рахунками 1-го класу «Активи» (ресурси бюджету) і 7-го класу «Видатки бюджету» та за активно-пасивними рахунками 4-го класу «Розрахунки». В А також відобр. залишок за дебетом 5-го класу рахунків «Результати виконання бюджету».

У П балансу відобр. кредитові залишки за пасивними рахунками 2-го класу «Зобов’язання», 3-го класу «Кошти бюджетів та РБК» і 6-го класу «Доходи бюджету», за активно-пасивними рахунками 4-го класу «Розрахунки», 5-го класу «Результат виконання бюджету».

План рахунків виконання ДБ і МБ

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бух. обліку операцій з виконання ДБ і МБ.

У бюдж. обліку окремо виділені плани рахунків з обліку виконання бюджету у фін. органах та кошторисів у бюдж. установах.

Облік виконання бюджету у фін. органах ведеться за єдиним планом рахунків, який поділ. на 3 частини: балансові рахунки, фін. рахунки, меморандні і позабалансові рахунки. Кожна частина плану рахунків скл. з класів (однозначні), розділів (рахунки 2-го порядку — двозначні), груп (рахунки 3-го порядку — тризначні) і самих рахунків (рахунки 4-го порядку — чотиризначні).

План рахунків обліку виконання ДБ і МБ містить 9 класів:

Клас 1 «Активи» визн. активи бюджетів і включає єдиний казначейський рахунок, консолідований рахунок, кошти бюджетів у ін. банках, розміщені депозити, ЦП, надані бюдж. кредити, ін. активи (кошти в дорозі та заблоковані на рахунках, товарно-матеріальні цінності).

Клас 2 «Зобов’язання» визн. зобов’язання держави, які виникають у процесі виконання бюджетів, та включає зобов’язання, що пов’язані з випуском в обіг ЦП, за отриманими кредитами і депозитами, за ін. зобов’язаннями.

Клас 3 «Кошти бюджетів та розпорядників бюдж. коштів(РБК)» відобр. зобов’язання бюджетів і РБК та включає операції за коштами ДБ, МБ, ті що підлягають перерозподілу між різними рівнями б. із коштами тимчасово віднесеними на доходи б. на рахунки РБК на рахунки ДКУ

Клас 4 «Розрахунки» відобр. розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію ДКУ щодо іноз. валюти та балансуючі рахунки.

Клас 5 «Результат виконання бюджету» включає результат виконання заг. та спец. фондів бюджетів.

Клас 6 «Доходи бюджету» включає доходи: доходи ДБ і МБ; доходи, які підлягають розподілу; кошти, тимчасово віднесені на доходи бюджетів.

Клас 7 «Видатки бюджету» включає видатки ДБ і МБ.

Клас 8 «Управл. облік» включає: меморандні (технічні) рахунки, які є елементом управл. обліку і не входять у баланс про виконання бюджету; кошти передані та кошти отримані органами ДКУ в процесі виконання бюджетів.

Клас 9 «Позабалансовий облік» включає: тимчасові планові показники, пропозиції та ін. планові показники; кошторисні призначення; асигнування; планові показники за доходами бюджету; зобов’язання розпорядників бюдж. коштів; розрахункові документи, не оплачені в строк; нараховані доходи і витрати; зобов’язання і вимоги за кредитуванням та всіма видами гарантій.

Рахунки 1 класу – активні, кореспондуються з відповідними рахунками 1, 3 і 4 класів.

Рахунки 2 класу – пасивні, кореспонд. за відпов. рах. 1 і 4 класу.

Рахунки 3 класу – пасивні, кореспонд. за відпов. рах. 1, 3 і 4 класів

Рахунки 4 класу – активно – пасивні, кореспонд. з відп. рах. 1, 2 і 3 класів. Крім того до 4 класу віднесено 1техн. рахунок (контрактивний або контрпасивний), який забезп. відобр. операцій в іноз. валюті методом подвійного запису, викор. у кореспондії з рахунками призначених для обліку позиції ДКУ, щодо іноз. валюти.

Рахунки 5 класу – активно – пасивні. Впродовж року вони можуть кореспондувати з контр рахунком лише у випадку відобр. в обліку, що впливають на результат виконання б. попередньому періоді. Для забезпечення відстеження операцій, методом подвійного запису внесено 1 контррахунок (контрактивний або контрпасивний).

Всі рахунки 6 класу за винятком технічного пасивні, а контрпасивний рахунок – активний. Впродовж б. року рахунки 6 класу кореспондують лише із контррахунком, а на прикінці року в річному заключенні рахунку із відпов. рахунками 5 класу.

Рахунки 7 класу передбачені для обліку видатків б. і вони є активними, а для обліку кредитування за вирахування погашення – активно – пасивні. Впродовж року вони кореспондуються із відп. контррах. наприкінці б. року в річному заключні рахунки.

Рахунки 8 класу кореспонд. винятково із контр рахунками свого класу. Для забезп реєстрів бух. обліку операції 8 класу методом подвійного запису внесено 2 контррахунок: 1 контрактивний для збалансування операцій за активними рахунками, 2 контрпасивний для збалансув. операцій із пасивн. рах.

Рахунки 9 класу – активні і активно- пасивні кореспондують винятково із відп. рахунками свого класу за доп. введених 2 контррахунків для збалансув. операцій.

Всі види рахунків мають однакову структуру: - активні рахунки завжди мають дебетовий залишок (сальдо);- пасивні – кредитовий залишок; - активно – пасивні- або кредитовий, або дебетовий; - контрактивний – пасивний залишок; - контр пасивний – активний залишок.

Незважаючи на однакову структуру рахунків дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках різні.

10.Облік доходів, видатків, визначення результатів виконання бюджету.( вона казала шо це питання виключає з модульної)

11.