Поняття і принципи виконання бюджету.

Поняття і принципи виконання бюджету.

Організація виконання бюджету покладена на органи, що здійснюють виконання бюджету(МінФін, ДКС,ДПС, КМУ, Рах.палата, Державна фінансова інспекція).

Виконання бюджету – це забезпечення повного і своєчасного надходження запланованих доходів, податків і платежів до всіх ланок бюджетної системи і фінансових заходів затверджених в бюджеті держави. По суті це – складова бюджетного процесу, що включає заходи щодо виконання дохідної і видаткової частин кожного з бюджетів.

Принципи організації виконання бюджету:

1) забезпечення повного і своєчасного надходження доходів в цілому і за кожним джерелом окремо;

2) фінансування заходів в межах затверджених в бюджеті сум і протягом бюджетного року;

3) пропорційність у фінансуванні бюджету;

4) фінансування юр.ос лише з одного бюджету;

5) дотримання режиму економії у витрачанні трудових, природних ресурсів, матеріальних коштів;

6) забезпечення ефективного контролю за правильністю використання бюджетних коштів;

7) дотримання на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери державної планової і фінансової дисципліни;

Завдання щодо виконання бюджету покладаються на фіскальні органи, банківські установи, фін. Організації, на місц.вик.органи, міністерства та юр.ос.

 

Регулювання міжбюджетних потоків.

Особливістю касового виконання бюджетів є взаємодія всіх бюджетних потоків.

Бюджетні потоки є вхідні та вихідні.

Вхідні потоки — це реальний грошовий потік платежів до бюджету. Вихідні бюджетні потоки — це реальний грошовий потік платежів із бюджету.

Бюджетні потоки поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні бюджетні потоки обмежені бюджетною системою. Вони пов'язані з рухом податків, дотацій, субсидій та субвенцій, бюджетних позичок усередині бюджетної системи, з Державного бюджету в інші ланки бюджетної системи, а також із вилученням коштів на користь державного бюджету.

Зовнішні бюджетні потоки пов'язані з платежами до бюджету платників податків та фінансуванням із бюджету підприємств, організацій, установ і громадян.

Оптимізація бюджетних потоків дуже важлива для вдосконалення взаємодії між бюджетами різних рівнів. Державний бюджет регулює як вхідні, так і вихідні грошові потоки.

Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Бюджетним кодексом України визначені такі види міжбюджетних трансфертів:

— дотація вирівнювання (міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує);

— субвенція (міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції);

— кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

— інші дотації.

Розподіл обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів, між бюджетами міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районними бюджетами, визначається на основі формули, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

У бюджеті місцевого самоврядування можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти:

— дотація вирівнювання із районного бюджету;

— кошти, що передаються до районного бюджету;

— субвенції.

Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Для покриття касових розривів у місцевих бюджетах призначені, насамперед, кошти оборотної касової готівки, суму якої, встановлюють при затвердженні бюджету.

 

Оборотна касова готівка — частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка формується на початок планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових розривів.

Якщо коштів оборотної касової готівки недостатньо, цей бюджет може одержати позичку.

Розмір цієї короткотермінової позички повинен бути в межах обсягу тимчасового касового розриву та не може перевищувати 1/12 від затвердженої на відповідний бюджетний рік суми доходів загального фонду місцевого бюджету за вирахуванням субвенцій з інших бюджетів, додаткових дотацій та трансфертів іншим бюджетам. Короткотермінові позички підлягають погашенню до 30 листопада відповідного бюджетного року.

Договір про надання короткотермінової позички укладається між управлінням Державного казначейства та Радою міністрів Автономної Республіки Крим (місцевою державною адміністрацією) виконавчим органом відповідних рад.

Рішення про надання середньострокової позички приймається Мінфіном протягом п'яти робочих днів з дати отримання повного пакета документів.

Договором може передбачатися урегулювання міжбюджетних відносин у частині надання і погашення серед ньострокової позички для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення.

Погашення отриманих середньострокових позичок здійснюється за результатами річного звіту.

Взаємні розрахунки — це розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання місцевих бюджетів.

Взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин виникають при зміні адміністративно-територіального розподілу, чинного законодавства, підпорядкованості бюджетних установ та організацій або в інших випадках, передбачених законодавством.

Визначення суми, яку віднесено на взаєморозрахунки, та терміну ЇЇ погашення проводиться фінансовим органом за результатом щоквартальної звітності, про що повідомляється відповідний фінансовий орган, з яким необхідно провести взаєморозрахунки, та орган Державного казначейства України у формі довідки.

Взаємні розрахунки між бюджетами, а також між бюджетом і розпорядником коштів можуть виникати в процесі проведення взаємозаліку коштів з фінансування видатків у рахунок погашення недоїмки за належними до бюджету платежами. Учасниками взаємозаліку є дві сторони:

— розпорядник коштів, який знаходиться на бюджетному фінансуванні, але не отримує коштів з бюджету внаслідок їх відсутності;

— платник податків і платежів до бюджету, який не має грошей для їх сплати.

Зазначені розрахунки проводяться за згодою їх учасників на підставі спільних протокольних рішень шляхом залучення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку або за рахунок кредитів банку через рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

Проведені розрахунки відображаються в обліку виконання державного бюджету як надходження до загального та/або спеціального фонду державного бюджету, відкриті асигнування та здійснені видатки бюджетних установ — за відповідними кодами бюджетної класифікації.

План рахунків виконання ДБ і МБ

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бух. обліку операцій з виконання ДБ і МБ.

У бюдж. обліку окремо виділені плани рахунків з обліку виконання бюджету у фін. органах та кошторисів у бюдж. установах.

Облік виконання бюджету у фін. органах ведеться за єдиним планом рахунків, який поділ. на 3 частини: балансові рахунки, фін. рахунки, меморандні і позабалансові рахунки. Кожна частина плану рахунків скл. з класів (однозначні), розділів (рахунки 2-го порядку — двозначні), груп (рахунки 3-го порядку — тризначні) і самих рахунків (рахунки 4-го порядку — чотиризначні).

План рахунків обліку виконання ДБ і МБ містить 9 класів:

Клас 1 «Активи» визн. активи бюджетів і включає єдиний казначейський рахунок, консолідований рахунок, кошти бюджетів у ін. банках, розміщені депозити, ЦП, надані бюдж. кредити, ін. активи (кошти в дорозі та заблоковані на рахунках, товарно-матеріальні цінності).

Клас 2 «Зобов’язання» визн. зобов’язання держави, які виникають у процесі виконання бюджетів, та включає зобов’язання, що пов’язані з випуском в обіг ЦП, за отриманими кредитами і депозитами, за ін. зобов’язаннями.

Клас 3 «Кошти бюджетів та розпорядників бюдж. коштів(РБК)» відобр. зобов’язання бюджетів і РБК та включає операції за коштами ДБ, МБ, ті що підлягають перерозподілу між різними рівнями б. із коштами тимчасово віднесеними на доходи б. на рахунки РБК на рахунки ДКУ

Клас 4 «Розрахунки» відобр. розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі їх виконання, розрахунки за векселями, позицію ДКУ щодо іноз. валюти та балансуючі рахунки.

Клас 5 «Результат виконання бюджету» включає результат виконання заг. та спец. фондів бюджетів.

Клас 6 «Доходи бюджету» включає доходи: доходи ДБ і МБ; доходи, які підлягають розподілу; кошти, тимчасово віднесені на доходи бюджетів.

Клас 7 «Видатки бюджету» включає видатки ДБ і МБ.

Клас 8 «Управл. облік» включає: меморандні (технічні) рахунки, які є елементом управл. обліку і не входять у баланс про виконання бюджету; кошти передані та кошти отримані органами ДКУ в процесі виконання бюджетів.

Клас 9 «Позабалансовий облік» включає: тимчасові планові показники, пропозиції та ін. планові показники; кошторисні призначення; асигнування; планові показники за доходами бюджету; зобов’язання розпорядників бюдж. коштів; розрахункові документи, не оплачені в строк; нараховані доходи і витрати; зобов’язання і вимоги за кредитуванням та всіма видами гарантій.

Рахунки 1 класу – активні, кореспондуються з відповідними рахунками 1, 3 і 4 класів.

Рахунки 2 класу – пасивні, кореспонд. за відпов. рах. 1 і 4 класу.

Рахунки 3 класу – пасивні, кореспонд. за відпов. рах. 1, 3 і 4 класів

Рахунки 4 класу – активно – пасивні, кореспонд. з відп. рах. 1, 2 і 3 класів. Крім того до 4 класу віднесено 1техн. рахунок (контрактивний або контрпасивний), який забезп. відобр. операцій в іноз. валюті методом подвійного запису, викор. у кореспондії з рахунками призначених для обліку позиції ДКУ, щодо іноз. валюти.

Рахунки 5 класу – активно – пасивні. Впродовж року вони можуть кореспондувати з контр рахунком лише у випадку відобр. в обліку, що впливають на результат виконання б. попередньому періоді. Для забезпечення відстеження операцій, методом подвійного запису внесено 1 контррахунок (контрактивний або контрпасивний).

Всі рахунки 6 класу за винятком технічного пасивні, а контрпасивний рахунок – активний. Впродовж б. року рахунки 6 класу кореспондують лише із контррахунком, а на прикінці року в річному заключенні рахунку із відпов. рахунками 5 класу.

Рахунки 7 класу передбачені для обліку видатків б. і вони є активними, а для обліку кредитування за вирахування погашення – активно – пасивні. Впродовж року вони кореспондуються із відп. контррах. наприкінці б. року в річному заключні рахунки.

Рахунки 8 класу кореспонд. винятково із контр рахунками свого класу. Для забезп реєстрів бух. обліку операції 8 класу методом подвійного запису внесено 2 контррахунок: 1 контрактивний для збалансування операцій за активними рахунками, 2 контрпасивний для збалансув. операцій із пасивн. рах.

Рахунки 9 класу – активні і активно- пасивні кореспондують винятково із відп. рахунками свого класу за доп. введених 2 контррахунків для збалансув. операцій.

Всі види рахунків мають однакову структуру: - активні рахунки завжди мають дебетовий залишок (сальдо);- пасивні – кредитовий залишок; - активно – пасивні- або кредитовий, або дебетовий; - контрактивний – пасивний залишок; - контр пасивний – активний залишок.

Незважаючи на однакову структуру рахунків дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках різні.

10.Облік доходів, видатків, визначення результатів виконання бюджету.( вона казала шо це питання виключає з модульної)

11.

Митний контроль.

Систему органів управління митною справою становлять Державна митна служба України (Держмитслужба) як центральний орган виконавчої влади, регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації. Крім того, для боротьби з контрабандою, особливо з контрабандою наркотиків, підакцизних і високоліквідних товарів, зброї, вибухівки, культурних та історичних цінностей, іншими товарами і транспортними засобами під час їх переміщення митною територією України у зонах діяльності регіональних митниць утворюються відділення по боротьбі з контрабандою і порушеннями митного законодавства, які підпорядковуються безпосередньо Держмитслужбі. Для здійснення митного контролю за енергоносіями створена Центральна енергетична митниця.

Митні органи України при проведенні в життя митної політики розв'язують такі головні завдання:

а) захист економічних інтересів України;

б) контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

д) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

е) комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;

є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиро потоку через митний кордон країни;

з) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

и) співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;

і) ведення митної статистики.

Одним з головних завдань митних органів є здійснення митного контролю, тобто контролю за виконанням законодавства України про митну справу, оскільки товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем.

Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Основними формами, в яких здійснюється митний контроль є: перевірка документів, необхідних для такого контролю, митний огляд, (огляд транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистий огляд), переогляд, облік предметів, які переміщуються через митний кордон України, а також інші форми.

У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю.

Крім того, зони митного контролю можуть бути визначені митницею на територіях та в приміщеннях підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.

Адміністративні стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення митних правил, а при триваючому порушенні митних правил - не пізніше двох місяців з дня його виявлення.

Конфіскація предметів, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, і предметів із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, проводиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.

При здійсненні митного контролю та оформлення не допускається заподіяння іншим державним органам, громадянам та підприємствам шкоди, приниження честі і гідності громадян та вчинення інших неправомірних дій.

Митні органи України та їх службові особи, які допустили неправомірні дії щодо інших державних органів, громадян та підприємств, несуть відповідальність перед ними відповідно до діючого законодавства.

Шкода, заподіяна іншому державному органу, громадянину та підприємству неправомірними діями митних органів України та їх службових осіб при виконанні цими особами службових обов'язків, відшкодовується на загальних підставах.

Скарги підприємств на неправомірні дії митних органів України та їх службових осіб подаються у Держмитслужбу, де скарга розглядається і рішення по ній виноситься у п'ятнадцятиденний строк, а якщо скарга потребує додаткового вивчення, - у місячний строк.

На постанову митниці України про накладення адміністративного стягнення скаргу може бути подано у Держмитслужбу або в районний (міський) народний суд за місцезнаходженням митниці України, що винесла постанову.

Протягом десяти днів з дня прийняття Держмитслужбою України рішення скаргу на це рішення може бути подано в районний (міський) народний суд за місцезнаходженням Держмитслужби України. Рішення суду є остаточним.

 

Перелік питань

План рахунків виконання ДБ і МБ

10.Облік доходів, видатків, визначення результатів виконання бюджету.( вона казала шо це питання виключає з модульної)

11.Особливості обліку виконання сільських і селищних бюджетів( Це питання виключається, вона казала)

Митний контроль.

Митний контроль.21

План рахунків виконання ДБ і МБ.9

Поняття і принципи виконання бюджету.

Організація виконання бюджету покладена на органи, що здійснюють виконання бюджету(МінФін, ДКС,ДПС, КМУ, Рах.палата, Державна фінансова інспекція).

Виконання бюджету – це забезпечення повного і своєчасного надходження запланованих доходів, податків і платежів до всіх ланок бюджетної системи і фінансових заходів затверджених в бюджеті держави. По суті це – складова бюджетного процесу, що включає заходи щодо виконання дохідної і видаткової частин кожного з бюджетів.

Принципи організації виконання бюджету:

1) забезпечення повного і своєчасного надходження доходів в цілому і за кожним джерелом окремо;

2) фінансування заходів в межах затверджених в бюджеті сум і протягом бюджетного року;

3) пропорційність у фінансуванні бюджету;

4) фінансування юр.ос лише з одного бюджету;

5) дотримання режиму економії у витрачанні трудових, природних ресурсів, матеріальних коштів;

6) забезпечення ефективного контролю за правильністю використання бюджетних коштів;

7) дотримання на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери державної планової і фінансової дисципліни;

Завдання щодо виконання бюджету покладаються на фіскальні органи, банківські установи, фін. Організації, на місц.вик.органи, міністерства та юр.ос.