Інформаційний дизайн — розробка і використання знаків, А в ідеалі — повноцінна знакова система графічних, зображувальних, словесно-мовних, звукових символів фірми, організації.

Клієнт — фізична або юридична особа, що користується послугами
торговельних, юридичних, виробничих та інших фірм з метою укла­дання контрактів на виготовлення певного продукту або надання послуг.

Клімат психологічний — відносно стійкі міжособистісні та міжгрупові стосунки в трудовому колективі, які мають суб’єктивну соціально-психологічну значущість для кожного члена колек­тиву.

Колектив — група людей, об’єднаних загальними соціально-зна­чущими цілями та процесом спільної діяльності, певною організацією і системою стимулювання.

Коментар — різновид оперативного аналітичного матеріалу, що пояснює смисл актуального суспільно-політичного явища, процесу, події, документа і т. ін.

Комерційна діяльність — складова підприємництва, що виражається в сукупних процесах і операціях, спрямованих на здійснення актів купівлі-продажу з метою задоволення споживчого попиту та одержання прибутку.

Комерційна товарна інформація — дані про товар, призначений для створення споживчих переваг, які дають конкретну вигоду від використання даного товару.

Комунікабельність — здатність і вміння встановлювати та підтримувати необхідні контакти, готовність людини йти назустріч співбесіднику і зробити перший крок у встановленні нового контакту.

Комунікаційна система — це сукупність засобів і мереж спілкування та комплексна діяльність учасників різноманітних процесів, зокрема й ринкового обороту, яка включає операції з підготовки, збирання, обробки, перерозподілу і просування інформації, а також міжособистіс­ні контакти безпосередньо між суб’єктами певного процесу, явища, події.

Комунікаційний канал — це канал просування інформації до конкретного її споживача або до суспільства загалом.

Конкуренція — суперництво між учасниками ринку за найкращі, найвигідніші умови виробництва та збуту товарів і послуг.

Конфлікт — зіткнення інтересів, позицій, поглядів, боротьба сторін за реалізацію власних інтересів і водночас їхнє прагнення до подолання суперечностей.

Кон’юнктура ринку — стан ринку, що характеризується співвідношенням попиту і пропозиції на товари та послуги.

Корпоративна професійна етика — кодекс поведінки, який визначає певний тип моральних відносин між членами трудового колективу (працівниками фірми, організації, закладу), що є оптимальними щодо виконання професійного боргу, і який характеризується єдиною трудовою мораллю фірми, організації, закладу.

Кореспонденція — повідомлення про факти, які доповнюються їхнім аналізом та узагальненням.

Круглий стіл — одна з форм спільного обговорення важливих для широкої громадськості ідей, проблем, ситуацій. Учасниками круглого столу зазвичай є представники науки, бізнесу, державних і громадських організацій.

Лідер (від англ. leader — ведучий, керівник) — керівник політичної партії, громадської організації, держави; особистість, яка має певні знання і досвід, сукупність психологічних характеристик, що забезпечують її високий авторитет і дозволяють відігравати важливу роль в економічних, політичних, соціальних і духовно-культурних процесах, у різних ситуаціях, ефективно впливати на цільову аудиторію або на суспільство загалом.

Ліквідність — можливість швидкого перетворення активів комерційних структур на грошові кошти для своєчасного погашення боргових забов’язань. Ліквідність визначає безумовну платіжну спроможність фірми.

Ліквідність ринку — відображення еластичності ринкового попиту і пропозиції товарів та послуг, що використовується як одна з основних характеристик стану ринку.

Лобіювання (від лат. lobby — коридор, кулуари) — процес впливу зацікавлених груп (політичних, економічних, соціальних, комерційних) або юридичних та фізичних осіб на вироблення, прийняття і реалізацію рішень владними структурами законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Марка товару — назва, символ, термін, малюнок, колір, форма або їх поєднання, що використовуються для ідентифікації товарів, їх диференціації на ринку.

Маркетинг — комплексна система заходів з організації управління виробничо-торговельною діяльністю, що ґрунтується на вивченні та прогнозуванні ринку з метою максимізації задоволення потреб покупців та отримання прибутків.

Маркетингові комунікації — комплексне використання каналів просування інформації та зворотного зв’язку, що лежить в основі усіх сфер ринкової діяльності, метою яких є задоволення сукупних потреб суспільства.

Мас-медіа — візуальна презентація, що асоціюється з певною організацією і використовується як форма ідентифікації і як частина схеми корпоративної ідентичності.

Медіа-кіт — один із засобів зв’язків з громадськістю (паблік рилейшнз), що містить кілька видів матеріалів, корисних для газет і журналів, зокрема: прес-реліз, бекграундер, факт-папери, фотокарт­ки, відеоплівки.

Моніторинг публікацій у пресі — це своєчасне вивчення й аналіз спеціалістами зі зв’язків з громадськістю сукупної внутрішньої і зарубіжної преси з подальшим добором необхідного матеріалу з обраної теми.

Мотив (психолог.) — потреби, інстинкти, потяги, емоції, установки, ідеали, які спонукають людину (соціальну групу, колектив) до діяльності, спрямованої на задоволення особистих або групових інтересів. Мотив — це рушійна сила, привід, спонукальна причина.

Мотивація — комплекс внутрішніх чинників, що спонукають до активних дій, пов’язаних із задоволенням потреб, інтересів.

Навколишнє середовище зв’язків з громадськістю — це сукупність чинників та умов, під впливом яких визначається система зв’язків з громадськістю конкретної фірми (організації) та здійснюється її функ­ціонування.

Невербальне спілкування — спілкування, що здійснюється не за допомогою слів, а з використанням міміки, пантоміміки, інтонацій,
пауз, що належать до немовних комунікацій.

Неінтегровані зв’язки з громадськістю — це такі зв’язки з громадськістю, які здійснюються не лише службою ЗЗГ, а різними підрозділами фірми, організації, підприємства.

Некомерційний маркетинг — маркетинг, метою якого є створення позитивного іміджу фірми, організації, підприємства та їхніх продукції та послуг.

Нелінійність — нелінійна, непряма залежність зв’язків з громадськістю від інших елементів системи соціальної реальності.

Нерівноважність соціальна — випадкові процеси, під впливом яких соціальна система (зокрема, її підсистема — система ЗЗГ) переходить у стан нерівноваги.

Огляд — традиційний жанр аналітичної публікації, зміст якого характеризується широтою досліджувального матеріалу, множиною чинників. Огляд буває загальним (розглядає події певного відрізку часу) або тематичним (обмежений конкретною галуззю, сферою життєдіяльності суспільства). Наприклад, політичний огляд, медичний огляд, транспортний огляд тощо.

Оперативний план зв’язків з громадськістю — сукупність форм і методів впливу на громадську думку та суспільні відносини протягом року або коротшого періоду з метою переконання і налаштування цільової аудиторії на позитивне сприйняття діяльності фірми (організації), її цілей, що сприяє досягненню комерційного успіху.

Оцінка — особлива форма відображення дійсності, призначена для визначення її ціннісних властивостей і якостей, їхньої корис-
ності.

 

Паблік рилейшнз — система зв’язків з громадськістю, метою яких є діяльність з удосконалення відносин між організацією (фірмою) і громадськістю. Паблік рилейшнз сприяють формуванню гідного іміджу, запобігають появі шкідливих чуток і можливих упередженостей,
а також підвищують якісне забезпечення сукупного ринкового попиту споживачів. Головне завдання ПР — формування та управління громадською думкою.

Пабліситі — публічність, популярність; рекламування діяльності фірми (організації), її досягнень засобами масової інформації.

Патронаж — заступництво, протегування (не лише фінансове, а й організаційне), яке здійснюється на довгостроковій основі. Зазвичай патронуються конкретні організації, заклади, фірми, окремі особи.

Презентація — спеціальна самостійна акція, яка організується і проводиться спеціалістами служби зв’язків з громадськістю спільно з керівництвом фірми. Її основним змістом є ознайомлення з фірмою, її новою продукцією, демонстрація нових досягнень за допомогою різноманітних засобів і методів, зокрема засобів масової інформації.

Преса — масові періодичні друковані видання — газети, журнали, що відіграють одну з головних ролей засобів масової інформації у формуванні громадської думки та управлінні нею.

Прес-конференція — збори (зустрічі) представників засобів масової інформації з представниками ділових, громадських, урядових організацій.

Прес-реліз — повідомлення, підготовлене спеціалістами служби зв’язків з громадськістю, яке містить важливу новину (новини) для широкої аудиторії і є одним з основних елементів плану роботи з громадськістю.

Прийом — одна з форм зовнішнього і внутрішнього життя організації, заздалегідь підготовлене, розроблене і забезпечене спільними зусиллями спеціалістів зі зв’язків з громадськістю та керівництвом спільне проведення часу представників фірми-господаря і запрошених гостей.

ПР-звернення — сукупні матеріали, які містять основний зміст та додаткові приклади, що сприяють розумінню основного тексту звернення, а також довідково-допоміжні документи, які підкріплюють зміст статистичними даними, фотокартками, відеоплівками, дискетами. Мета ПР-звернення — розкрити основні напрями комерційної діяльності фірми для забезпечення стійкого становища на ринку та популяризації в суспільстві.

ПР-повідомлення — представлення ідеї, яку прагне донести спеціаліст служби зв’язків з громадськістю до одержувача, підготовлене з урахуванням норм і вимог засобів масової інформації та з використанням установлених кодів і символів.

Проблема (грец. problema — перешкода, ускладнення) — це питання, на яке слід відповісти або вирішити, але знань і можливостей для цього бракує. Проблема означає наявність суперечностей між фактами та способами їх пояснення, між потребами та можливостями їх задоволення, між певними завданнями та можливістю їх вирішення тощо.

Психологічні фактори — система мотивації, яка включає спонукаль­ні мотиви до активних дій, пов’язаних із задоволенням власних потреб особистості (самоутвердження, повага, прагнення до комфор­ту і т. ін.).

 

Редукціонізм — зведення складного до більш простого в аналізі інфор­мації та реальних соціально-економічних, політичних, духовно-культурних явищ і процесів.

Реклама — різноманітна інформація про споживчі властивості та якості товарів і послуг з метою створення попиту на них.

Реклама соціальна — інформація, яка виражає громадські й державні інтереси і здійснюється на безоплатній основі.

Рекламний буклет — рекламне видання з метою популяризації фір­ми, товарів, послуг, яке випускається для пропаганди та поліпшення
результатів комерційної діяльності.

Репортаж — жанр журналістики, що містить оперативне повідомлення про ту чи іншу подію, очевидцем або учасником якої є кореспондент.

Репрезентативність (представництво) — властивість вибіркової сукупності, що свідчить про відповідність останньої генеральній сукуп­ності. Репрезентативність є ознакою того, що вибірку здійснено правильно, згідно з наявними статистичними процеду-
рами.

Самопрезентація — вміння представити себе, свої знання, здібності, уміння, досвід з найкращого боку.

Сервісне обслуговування — надання комплексу безоплатних послуг, пов’язаних з товаром, що реалізується, з метою залучення максимальної кількості покупців.

Синергетика — наука про самовиникаючі, випадкові, самоорганізовані, самокеровані процеси і явища та взаємодію між ними на кооперативних принципах. Синергетика разом з діалектикою становить загаль­ну методологію.

Служба зв’язків з громадськістю (ЗЗГ, ПР) — сукупність структурних підрозділів, які вирішують проблеми взаємодії між фірмою і різ­номанітними контингентами громадськості з метою підвищення іміджу фірми, успішної реалізації маркетингової концепції, досягнення успіху інвестиційної політики на основі ретельного вивчення громадської думки та використання ефективних комуні-
кацій.

Солідарність (від лат. solidus — міцний) — допомога і підтримка, засновані на усвідомленні спільності інтересів та необхідності досягнення спільних цілей. У практиці комерційної діяльності корпоративна солідарність виражає форму згуртованості колективу.

Соціальний факт (від лат. faktum — зроблене, здійснене, те, що відбулося) — елементарні компоненти соціологічного, політологічного, економічного знання, які являють собою опис того, що відбулося, у просторово-часовому інтервалі.

Спітч — повноцінний короткий виступ на прийомі, обіді, презентації, який потребує майстерності й досвіду.

Стиль ділового спілкування — система методів і прийомів впливу на партнерів з метою підвищення результативності спілкування.

Товар — продукт праці, який має корисні споживчі властивості й призначений для продажу та обміну.

Товарна інформація — основні відомості (дані) про товар, призначені для всіх суб’єктів ринку із зазначенням кожного різновиду товару, його сорту, маси брутто, нетто, дати випуску, виробника, способів використання.

Торговельно-промислова виставка — короткочасний, періодичний, який зазвичай проводиться в одному й тому самому місці, захід, у межах якого значна кількість підприємств (експонатів) за допомогою зразків (експонентів) дають представницьку картину товарів або послуг однієї чи кількох пропонованих на ринку галузей виробництва.

 

Факт-папір — короткий документ, що компактно і вигідно відоб­ражає профіль діяльності організації (фірми), посадової особи або події. Виконується у формі необхідного додатка до бекграундерів, прес-релізів.

Фактори культурно-етнічного порядку — причини, зумовлені національною належністю, релігійними переконаннями, музичними, літературними та іншими уподобаннями, які відображають стиль психологічної взаємодії всередині фірми та за її межами і чинять великий вплив на споживацькі переваги.

Феномен навпаки — дивна властивість соціальних, політичних, економічних, інформаційних процесів, коли під впливом випадкових, неочікуваних, самовиникаючих явищ, що вклинюються в той чи інший процес, замість очікуваного результату з’являється протилежний.

Флуктуації інформаційні — коливання окремих інформаційних систем або їх елементів, нестабільна робота комунікацій.

Форс-мажор (від франц. force — сила) — надзвичайні непередбачувані обставини.

Цільова аудиторія — певна група людей, конкретний сегмент маси наявних і потенційних споживачів з виокремленням специфічних ознак, зокрема демографічних, психологічних, соціально-культурних.

Ціна — вартісний вираз товару.

Чек — письмове розпорядження покупця або замовника, що містить вказівку власника поточного рахунка банкові сплатити зазначену суму пред’явникові.

Ярмарок — організований ринок, який періодично функціонує за строго визначеним графіком. Передбачає створення широкої інфраструктури: готелі, транспорт, телекомунікації, мережі зв’язку, різноманітні послуги.

Література

1. Сэм Блэк. Введение в паблик рилейшнз. — Ростов н/Д, 1998.

2. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. / Под ред. Л. Е. Стровского — 2-е изд. — М., 2002.

3. Демин Ю. М. Бизнес — PR. — М., 2003.

4. Моисеев В. А. Паблик рилейшнз — средство социальной коммуникации. Теория и практика. — К., 2002.

5. Кулиш А. PR для общественных (негосударственных) организаций. — К., 2002.

6. Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000.

7. Синява И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учеб. / Под. ред. проф. Г. А. Васильева. — М., 1998.

 

 

Рекомендована література

 

Основна

1. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров и бизнесменов. — М., 1997.

2. Астахова Т. В. Связи с общественностью для третьего сектора. — М., 1996.

3. Блэк Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое? — М., 1990.

4. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учеб. пособие. — М., 2002.

5. Королько В. Г. Паблик релейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. 2-ге вид., допов. — К., 2001.

6. Моисеев В А. Паблик рилейшнз — средство социальной коммуникации. Теория и практика. — К., 2002.

7. Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000.

8. Синяева И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учеб. / Под ред. проф. Г. А. Васильева. — М., 1998.

9. Ситниченко А. Першоджерела комунікативної філософії. — К., 1996.

Додаткова

10. Бернар Гурне. Державне управління. — К., 1993.

12. Занецька О. В. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). — К., 1993.

13. Зарецкая Е. Н. Деловое общение: Учеб.: В 2 кн. — М., 2002.

14. Королько В. Основи паблик рилейшнз. — К., 1997.

15. Ольшанский А. С. Антикризисный PR и консалтинг. — СПб., 2003.

16. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг: Навч.-метод. посіб. — К., 1999.

17. Почепцов Г., Паблик рилейшнз, или как управлять общественным мнением. — М., 1998.

18. Россохин Д., Лебедева А. Всемирная информационная паутина «Іnternet». — М., 1997.

19. Рубель К. В. Система зв’язків з громадськістю провідних країн світу. — К., 1997.

Робоча навчальна програма
спецкурсу «Зв’язки з громадськістю
(паблік рилейшнз)
в економічній діяльності»

 

Структура та елементи робочої
програми навчального спецкурсу
«Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз)
в економічній діяльності»

1. Мета, основні завдання та предмет спецкурсу «Зв’язки з громадськістю».

2. Тематичний план спецкурсу.

3. Зміст спецкурсу за темами і модулями.

4. План лекцій.

5. План семінарських (практичних) занять.

6. Організація самостійної роботи студентів.

7. Індивідуальні завдання.

8. Методика активізації навчального процесу зі спецкурсу «Зв’язки з громадськістю».

9. Система поточного і підсумкового контролю (контрольні заходи, критерії оцінювання знань, питання до заліку).

10. Рекомендована література (основна і додаткова).

Мета, завдання та предмет навчального
спецкурсу «Зв’язки з громадськістю
в економічній діяльності»

Паблік рилейшнз — це наука і мистецтво досягнення гармонії на основі взаєморозуміння, співпраці та повної інформованості.