Бердянський інститут державного та

БЕРДЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА

МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

КЛАСИЧНОГО ПРИВАТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Кафедра адміністративного, господарського та фінансового права

 

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни “МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО”

для студентів денної форми навчання

напрям підготовки: 6.030401 – «Правознавство»

 

Розробила: к.ю.н. Галіцина Н.В.

 

Бердянськ, 2012

 

Практичне заняття 1. Міжнародне приватне право як галузь права

1. Поняття та правова природа міжнародного приватного права. Місце міжнародного приватного права в умовах інтенсифікації міжнародних інтеграційних процесів.

2. Предмет, методи та принципи міжнародного приватного права.

3. Ознаки, якими характеризуються міжнародні приватно-правові відносини.

4. Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права.

5. Система міжнародного приватного права.

 

Законодавство:

1.Закон України від 23 червня 2005 року «Про міжнародне приватне право» // Відомості Верховної Ради України.-2005. - № 32. - Ст.422.

Література:

1. Актуальные проблемы международного частного и гражданского права / Под ред. проф. С.Н. Лебедева. - М.: Статут, 2006. - 284 с.

2. Ануфреева Л.П. Соотношение международного публичного и международного частного права: правовые категории. - М.: Спарк, 2002. – 415 с.

3. Бендевский Т. Международное частное право. - М.: Статут, 2005. - 446 с.

4. Богуславский М.М. Международное частное право. - М.: Юристь, 2004.-604 с.

5. Гаврилов В.В. Международное частное право. - М.: Норма-Инфра М, 2002.- 400 с.

6. Канашевский В.А. Международное частное право. - М.: Международные отношения, 2006. – 698 с.

7. Кисіль В.І. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві. Дис…докт. юрид. наук. -К., 2001.

8. Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. - К.: Україна, 2000. - С. 3-38.

9. Кибенко Е.Р. Международное частное право. – Х.: Эспада, 2003. - 512 с.

10. Колодій А.М. Публічне і приватне право: міжнародний і національний аспект // Реферативний огляд діючого законодавства України та практика його застосування. К.: Регіональний центр Академії правових наук України. -1996.

11. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение. – М.: Международные отношения, 2003. - 480 с.

12. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Общая часть. - М.: Юрид. лит.,1973. - С. 11– 60; 125– 170.

13. Лунц Л.А. Курс международного частного права. Особенная часть.-М.: Юрид. лит.,1975.

14. Матвеев Г.К. Предмет, система и источники международного частого права // Международное частное право. - К.: Наукова думка, 1985.

15. Международное частное право: Учебник / Ануфриева Л.П., Бякишев Г.К., Дмитриева Г.К и др.; Отв. ред. Дмитриева Г.К. – М.: ТК Велби, Изд– во Проспект, 2004. – С. 7– 67.

16. Мережко А.А. Наука международного частного права: история и современность. – К.: Таксон, 2006. – 356 с.

17. Міжнародне приватне право // За ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана. –К.: Юрінком Інтер.- 2005. – 366 с.

18. Мюллерсонр А. О соотношении международного публичного, международного частного и национального права // Сов. Государство и право. - 1982.- № 2

19. Суверинітет України і міжнародне право. // Під ред. Н.Денисова, В.Євінтова. К.: Манускрипт.-1995.

20. Фединяк Г. Деякі питання структурного та функціонального співвідношення міжнародного публічного, міжнародного приватного та європейського права: початок ХХІ століття // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. Вип.9. - 2002. - С.82-90.

21. Фединяк Г. Міжнародне приватне право України: деякі актуальні теоритичні та практичні аспекти розвитку // Право України. - 2002. - № 11. - С. 141-143.

22. Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право: Підручник. – 3– є вид., доп. і перероб. – К.: Атіка, 2003. – С. 3– 35.

23. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. - С. 14-30.

Завдання

1. Визначте, чи будуть предметом правового регулювання міжнародного приватного права такі відносини:

а) підприємство з німецьким капіталом, яке знаходиться в м. Київ, уклало контракт на поставку оргтехніки з спільним українсько-італійським підприємством, зареєстрованим в Тернополі;

б) громадянин України А.., перебуваючи на навчанні у ФРН, одружився з громадянкою ФРН;

в) громадянин України О. отримав у спадок будинок у Франції;

г) громадянин України Л. придбав будинок в США;

д) фірма з м. Познані (ПР) уклала договір з ТОВ "Ріма" в м.Львові на виконання підрядних робіт в м.Львові;

е) перебуваючи у Польщі, громадянин України Л. порушив правила дорожнього руху.

 

2. Країна отримала від Міжнародного валютного фонду кредит на реконструкцію металургійної промисловості. Кредит був розподілений між окремими підприємствами під гарантії уряду. З цими підприємствами укладено кредитні договори. Проаналізуйте ситуацію з позиції співвідношення міжнародного публічного і міжнародного приватного права.

 

3. Дайте приклади відносин з участю "іноземного елементу" в таких інститутах:

а) договірного (контрактного) права;

б) спадкового права;

в) інтелектуальної власності;

г) укладення шлюбу;

д) укладення трудового договору;

е) деліктних відносинах;

є) вирішення господарських спорів;

ж) договорах перевезення.

 

4. Уряд Австрії уклав договір з урядом Німеччини про купівлю 7000 тон металів іридієво-платинової групи. Яким правом повинен регулюватися даний договір - міжнародним публічним чи міжнародним приватним? Визначте його правову природу.

 

 

Завдання

 

1. Назвіть приблизний перелік країн, в яких проведена кодифікація міжнародного приватного права. Чи належить до них Україна?

 

2. Фірма "Ігл" з Польської Республіки уклала договір міжнародної купівлі-продажу з ТОВ "Мірабель" із Львова, в якій включено термін "Франко-завод" (EXW) із збірника тлумачення міжнародних торговельних термінів "Інкотермс". У процесі виконання договору виник спір між сторонами за чий рахунок повинна здійснюватися доставка товару. Дайте правовий аналіз ситуації.

 

3. Італійське дочірнє підприємство «Фосс», яке зареєстроване в м.Тернополі, уклало договір на поставку обладнання з українсько-німецьким підприємством «Зуль», яке знаходиться в м.Луцьку. При укладенні договору виникло питання, чи потрібно в даному випадку керуватися зовнішньоекономічним законодавством України?

 

4. Які з нижче перелічених джерел містять норми міжнародного приватного права:

1. Віденська конвенція про міжнародний договір купівлі-продажу;

2. Закон України «Про міжнародне приватне право»;

3. Курс міжнародного приватного права Л.А.Лунца;

4. Договір між Україною та Республікою Польща про взаємний захист інвестицій;

5. Договір між Львівською та Закарпатською областями про створення міжрегіональної асоціації «Долина»;

6. ІНКОТЕРМС – 2000;

7. Кодекс торговельного мореплавства;

8. Митний кодекс України;

9. Кримінальний кодекс України;

10. Конституція України;

11. Договір укладений кількома державами щодо відмови у використанні сили в міжнародних відносинах.

 

5. При застосуванні міжнародного договору можуть виникати такі проблеми:

1. переклад офіційного тексту державною мовою;

2. тлумачення невідомих термінів національному праву держави;

3. тлумачення компромісних норм («розумний строк», «необхідні заходи» тощо);

4. встановлення учасників міжнародного договору;

5. співвідношення за юридичною силою двох міжнародних договорів.

Яким чином такі проблеми можна вирішити? Які державні органи повинні сприяти судам в їх вирішенні?

 

 

Завдання

1. У громадянина Польщі М. Під час перебування в туристичному круїзі в м. Одеса загострилася душевна хвороба – шизофренія. Його терміново госпіталізували. Чи можна гр. М визнати недієздатним за законодавством України?

2. Зовнішньоторговельна фірма, в статутному капіталі якої власність держави складає 51 %, провадила зовнішньоекономічну діяльність у Великобританії. За несвоєчасні розрахунки за поставлену продукцію іноземні партнери звернулися в суд з проханням забезпечити свої вимоги шляхом накладення арешту на майно фірми у Англії. Представники фірми заперечували щодо такого виду забезпечення, посилаючись на імунітет держави. Дайте аналіз ситуації.

3. 19-річний студент О. (гр. Аргентини) навчаючись в Україні продав перед від’їздом на батьківщину деякі речі особистого вжитку своєму сусіду по кімнаті в гуртожитку. Батьки дізнавшись про це заперечували проти такої угоди, так як за законодавством Аргентини О. був неповнолітній. Чи можна цей договір визнати недійсним і з яких підстав?

Завдання

1. ТОВ «Вега» за договором міжнародної купівлі-продажу поставила фірмі «Товір» (Польська республіка) офісні меблі. В процесі виконання договору виник спір щодо деяких прав і обов’язків, не передбачених договором. За законодавством якої країни будуть визначатися права і обов’язки сторін за цим договором?

 

2. Визначте структуру колізійних норм в Законі України «Про міжнародне приватне право» ст.ст. 16, 18, 31, 32, 38, 42, 55, 56.

 

3. Українська фірма «Оріон» та Французька фірма «D» уклали договір міжнародної купівлі-продажу. Українська фірма виконала свої зобов’язання, а французька на два дні прострочила відправлення товару, крім того поставлено було неякісний товар. Українська фірма подала позов в український суд. Правом якої держави будуть регулюватися ці відносини, якщо сторони не передбачили в договорі правом якої держави будуть регулюватися їх правовідносини?

 

 

Завдання

1. При реєстрації в Україні шлюбу між 18-річною громадянкою України та 17 річним громадянином США виник спір щодо можливості укладення такого шлюбу. Чи має право український РАЦС при реєстрації шлюбу витребовувати документ про згоду батьків американського громадянина на шлюб їх неповнолітнього сина, враховуючи те, що за законодавством відповідного штату згода батьків неповнолітнього на шлюб є обов’язковою і відноситься до форми шлюбу?

 

2. Громадянка України, перебуваючи за кордоном, уклала шлюб з громадянином Йемена, який вже до цього перебував у шлюбі. Чи буде цей шлюб визнаватися на території України, враховуючи те, що законодавство Йемена допускає полігамні шлюби?

 

3. На підставі рішення українського суду з громадянина Німеччини стягувалися аліменти на утримання сина. Чи буде виконуватися рішення українського суду на території Німеччини після виїзду громадянина Німеччини на постійне місце проживання до ФРН? Які дії необхідно зробити дружині для стягнення аліментів на утримання дитини з особи, яка проживає за кордоном?

 

4. В 1978 році між А та В громадянами СРСР в м.Києві був укладений шлюб. З 1987 року подружжя спільно не проживало: А поїхав в Казахстан і отримав громадянство цієї республіки, а В залишилася проживати в Києві. В 1995 році В вирішила оформити розлучення. Суд якої держави компетентний розглядати заяву В про розірвання шлюбу? Чи має право вона звертатися з відповідною заявою в суд за своїм місцем проживання? Обґрунтуйте свою відповідь посилаючись на законодавство України та міжнародні договори.

 

5. Громадянка іноземної держави (14 років) і громадянин України (25 років) звернулися в український РАЦС з заявою про реєстрацію шлюбу. Працівник РАЦС відмовила в реєстрації шлюбу у зв’язку з тим, що наречена не досягла віку, який необхідно досягнути для реєстрації шлюбу за законодавством України. Відповідно до законодавства іноземної держави шлюбний вік для жінок становить 14 років. Чи правомірні дії працівника українського РАЦСу?

 

5. Студент, що навчався в Україні – громадянин Польщі уклав шлюб з громадянкою України. Подружжя деякий час (8 місяців) проживали разом в м.Львові, потім чоловік покинув жінку і поїхав в Польщу. Як наслідок виник спір про поділ спільно нажитого майна. Визначте правом якої держави має вирішуватися цей спір?

 

Завдання

 

1. Громадянин України М. загинув, перебуваючи на заробітках в Російській Федерації. Заповіту він не залишив. За законодавством якої країни здійснюватиметься спадкування, якщо частина майна залишилась в Росії, а сам гр. М. постійно проживав в Україні.

 

2. Дайте характеристику форм заповіту за законодавством країн континентальної Європи.

3. Громадянин ФРН К., який досяг 17-річного віку, постійно проживав у Німеччині і працював в одній з будівельних фірм, склав у ФРН заповіт на користь свого діда – громадянина України. Через кілька місяців гр.К. загинув в автокатастрофі. Батьки К звернулися з позовом про визнання заповіту недійсним, оскільки К. не набув повноліття як за законодавством України, так і за законодавством ФРН. Дайте правовий аналіз ситуації.

 

4. Громадянин України Л., який постійно проживав у Польщі, помер, не склавши заповіту. На частку в спадщині претендували його дружина, діти, які постійно проживали в Польщі, а також сестра і неповнолітній племінник – інвалід ІІ групи з дитинства – жителі м. Дніпропетровська, яким Л. надавав систематично матеріальну допомогу протягом останніх двох років. Хто з перелічених осіб буде спадкоємцем за законом?

Література

1. Алферова Е., Печерский В. Особенности командировок за границу // Закон. - 1999. - № 11.

2. Аметистов Э.М. Международное право и труд. – М., 1982.

3. Андрианова М.А. Соотношение и взаимодействие международного частного и трудового права России в вопросах регулирования трудовых отношений с участием иностранцев. Международное частное трудовое право // Государство и право. - 2002. - № 9.

4. Богатых Е. А. Гражданское и торговое право: от древнего римского к современному российскому. – М.: ИНФРА–М, 1996.

5. Глазырин В.В. Труд иностранцев в России. – М., 1997.

6. Глазырин В.В. Условия привлечения иностранной рабочей силы в Российскую Федерацию // Право и экономика. - 1997. - № 21-22.

7. Давлетгилъдеев Р.Ш. Правовое регулирование привлечения иностранной рабочей силы из стран – членов СНГ // Журнал российского права. – 1999. – № 11.

8. Довгерт А.С. Правовое регулирование международных трудовых отношений. – Киев, 1992.

9. Зенин И. А. Гражданское и торговое право капиталистических стран: Учеб. пособие. – М.: Изд–во МГУ, 1992.

10. Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 430 с.

11. Киселев И.Я. Международный труд: Практическое пособие. – М., 1997.

12. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право. – М., 1998.

13. Кургузова Я. С. «Внешний» и «внутренний» аспекты защиты международных служащих // Законодательство и экономика. – 2003. – № 7.

14. Митрофанов М.В. Служащие международных организаций. – М., 1981.

15. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / В. В. Залесский, Г. Е. Авилов, М. М. Вильданова и др. – М.: НОРМА, 1999.

16. Очерки международного частного права / Под ред. Проф. А.Довгерта. – Х.: ООО “Одиссей”, 2007. – 816 с.

17. Савельев В. А. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты). – М.: Юрист, 1994.

18. Толстых В.Л. Коллизионное регулирование трудовых отношений // Трудовое право. 2003. № 4.

19. Толстых В.Л. Международное частное право: коллизионное регулирование. – СПб.: Изд–во Р.Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004. – 526 с.

20. Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право: Частное право. Цивилистика: Учеб. пособие. – К.: АСК, 2001.

21. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 1, 2. – К.: Ін Юре, 2003.

22. Цивільне право України: Підручник: У 2–х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

23. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо–Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т. 1. – 480 с.

 

Література

1. Авторськеправо і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А.С.Довгерта. — Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / Уклад. Р. В. Дроб'язко. — К.: Ін Юре, 2001. — 520с. — Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів / Уклад. В. С. Дроб'язко. - К.: Ін Юре, 2001. - 460 с.

2. Андрощук Г., Крайнев П., Кавасс И. Право интеллектуальной собственности. Торговые аспекты. – К.: Ин Юре, 2000 – 164 с.

3. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Т.2 Особенная часть: Учебник. – 2 - изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – 656 с.

4. Богуславский М.М.Вопросы авторского права в международных отношениях. — М.: Наука, 1973. — 336 с.

5. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 408 с.

6. Борохович Л., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. – СПб: Питер, 2001 – 414 с.

7. Дозорцев В.А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Сборник статей. М.: «Статут», 2003 – 416 с.

8. Дюма Ролан.Литературная и художественная собственность. — М., 1993.

9. Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. – Зб. Документів, матеріалів, статтей / За заг. ред. О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий центр «Ін Юре», 2003. – 368 с.

10. Звеков В.П. Международное частное право. Курс лекций. – Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 686 с.

11. Інтелектуальнавласність в Україні: проблеми теорії і практики: 36. наук, статей / За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. — 424 с.

12. Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). Учебник. М.: Из-во НОРМА, 2000 – 480 с.

13. Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав. – М.: Юрид. лит. - 1987. – 224 с.

14. Матвеев Ю.Г. Международные конвенции по авторскому праву. - М. - Межд. отношения. - 1975. – 168 с.

15. Международное частное право: Учебник. / Отв.ред. Г.К.Дмитриева. – 2-е изд. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004 – 688 с.

16. Мэггс П.Б., Сергеев А.П. Интеллектуальная собственность – М., Юристь, 2001.- 400 с.

17. Основи інтелектуальної власності. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999. – 578 с.

18. Оценка интеллектуальной собственности: Учеб. Пособие / Под ред. С.А.Смирнова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 352 с.

19. Право інтелектуальної власності. Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.А. Підопригори, О.Д.Святоцького. – 2-ге вид., переробл. та допов. – К.: Концерн Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004 – 672 с.

20. Право інтелектуальної власності: Акад. курс: Підручник / О.П.Орлюк, Г.О.Андрощук, О.Б.Бутнік-Сіверський та ін., За ред. О.П.Орлюк, О,Д.Святоцького. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007 – 696 с.

21. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. Учебник. 2-е изд. –М.: Проспект, 2001. – 752 с.

Практичне заняття 10. Міжнародний цивільний процес

1. Поняття міжнародного цивільного процесу.

2. Поняття, види та способи визначення міжнародної підсудності. Пророгаційні угоди.

3. Правила та підстави визначення підсудності справ з іноземним елементом судам України. Виключна підсудність.

4. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб. Процесуальне положення держави. Судовий імунітет.

5. Міжнародні угоди з питань міжнародного цивільного процесу. Судові доручення.

6. Визнання та виконання рішень іноземних судів за законодавством України та зарубіжних країн.

Література

1. Ануфриева Л.П. Международное частное право: Учебник. Т. 3. Трансграничные банкротства. Международный коммерческий арбитраж. Международный гражданский процесс. М.: БЕК, 2001.

2. Гусєв Є.В. Виконавче провадження з іноземним елементом в судовій практиці УРСР // Проблеми правознавства. – 1974. - № 29. – С. 32-38.

3. Гусев Е.В. Производство по признанию и исполнению в СССР иностранных судебных решений (Процессуальные стадии) // Советское государство и право. – 1988. - №10. – С. 120-125.

4. Дробязкина И.В. Международный гражданский процесс: проблемы и перспективы. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 321 с.

5. Елесеев Н.Г. Гражданское процессуальное право зарубежных стран: Источники, судоустройство, подсудность: Учебное пособие. - М.: Статут, 2000. – 270 с.

6. Кисіль В. Приходько М. Міжнародно-правова уніфікація в регулюванні основних питань міжнародного комерційного арбітражу // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1995. - № 2.- С. 218-225.

7. Кодифікація приватного (цивільного) права України / за ред. проф. А. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій,2000. - 336 с.

8. Литвинский Д.В. Признание иностранных су4дебных решений по гражданским делам (сравнительно=правовой анализ французского законодательства, судебной практики и юридической доктрины). – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. Гос. Ун-та, Издательство юридического факультета С. – Петерб. Гос. Ун-та,2005. –952 с. – (Серия «Сравнительное правоведение»).

9. Мамаев А.А. Международная судебная юрисдикция по трансграничным гражданским делам: монография. – М.: ТК Велби, 2008. – 176с.

10. Марышева Н.И. Рассмотрение судами гражданских дел с участием иностранцев.- М., 1970.

11. Матвеев Г.К. Предмет, система и задачи дальнейшего развития международного частного права // Советский ежегодник международного права, 1978.- М.:Наука,1980. – С. 278-291.

12. Медведев И.Г. Международное частное право и нотариальная деятельность. М., 2005.

13. Муранов А.И. Исполнение иностранных судебных и арбитражных решений: компетенция российских судов. М., 2002.

14. Нешатаева Т.Н. Международный гражданский процес. М., 2001.

15. Нешатаева Т.Н Международное гражданское право и международный гражданский процесс: Учебный курс в трёх частях. – М.: ОАО «Издательский дом «Городец»»,2004. – 624с.

16. Практическое руководство по применению Гаагской конвенции от 15 ноября 1965 г. о вручении за границей судебных и внесудебных документов по гражданским или торговым делам /(пер. с англ. А.Н.Жильцов и др.; отв. ред. А.Н.Жильцов). – М.: Волтерс КЛУВЕР, 2007. – 320 с. – (Серия «Современное зарубежное и международное частное право»).

17. Светланов А.Г. Международный гражданский процесс: современные тенденции. - М.: ТОН - Остожье, 2002. - 182 c.

18. Фединяк Л.С. Підсудність та юрисдикційний імунітет держави, її органів та представників. – Л.: Світ,1998. - 24 с.

19. Фединяк Л.С. Підсудність цивільних справ з “іноземним елементом”: доктрина, законодавство та правозастосовча практика. – Л.: Світ,1998. - 47 с.

20. Фединяк Л. Визнання іноземних судових рішень на території України: окремі питання // Право України.-2000.- № 7.- С. 82-84.

21. Фединяк Л. Вирішення проблем lis alibi pendens у законодавстві та міжнародно–договірній практиці держав // Вісник Львівського університету. – Серія міжнародні відносини. - 2001. - Вип. 6. - С. 109-115.

22. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 т./ За заг. ред. С.Я Фурси. – К.:КНТ2006. –Т.2. –800с. –(Серія “Процесуальні науки”)

23. Черняк Ю.В. Інститут підсудності в міжнародному приватному праві країн Європейського союзу та України: Монографія. – К.: Прецедент, 2008. - 276 с.

24. Шак Х. Международное гражданское процессуальное право. - М.: БЕК, 2001. – 516 с.

25. Штефан О.О. Цивільне процесуальне право у схемах: навч. посіб.-К.:МАУП, 2004. - С.152-153.

26. Юрова Н.М. Международное гражданское процессуальное право: теоретические основы имплантации норм в правовой системе Российской Федерации. М.: Волтерс Клувер, 2008. – 352 с.

 

 

БЕРДЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА

МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ