Система міжнародних відносин

План

1. Поняття системи міжнародних відносин, її структурні характеристики.

2. Типологія міжнародних систем.

3. Трансформація міжнародних систем та її особливості.

 

Література

1. Бажанов Е. Неизбежность многополюсного мира / Бажанов Е. // Мировая экономика и международние отношения. – 2004. – №2.

2. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Валлерстайн И. - СПб., 2001.

3. Дербишайр Д. Д. Политические системы мира: В 2 т.: [Пер. с англ. ]. - Т.1 / Д. Д. Дербишайр, Я. Дербишайр. – М.: Рипол Классик, 2004. – 495 с.

4. Завалько Г. А. Возникновение, развитие и состояние миросистемного подхода / Завалько Г. А. // Общественние науки и современность. – 1998. – № 2.

5. Иноземцев В. К воссозданию Вестфальской системы. Хаос и порядок в международных отношениях / Иноземцев В. // Мировая экономика и международние отношения. – 2005. – № 8,9.

6. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій / Камінський А. – Львів: Світ, 1995. – 144с.

7. Клементьева Н. Е. Версальско-вашингтонская система международных отношений: проблемы становления и развития / Клементьева Н. Е., Сидоров А. Ю. - М., 1995.

8. Коппель О. А. Міжнародні системи. Світова політика / Коппель О. А., Пархомчук О. С. – К.: ФАДА, ЛТД, 2001. – 224с.

9. Маддісон В. В. Політологія міжнародних відносин / Маддісон В. В., Шахов В. А. – К., 1997.

10. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. – 2-ге вид, доп. та випр. / Мальський М. З., Мацях М. М. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

11. Мальський М. Проблеми наукової інтерпретації та прогнозування розвитку глобальних систем в сучасній теорії міжнародних відносин / Мальський М., Мацях М. // Вісник Нац. ун-ту ім. І. Франка. Серія. Міжнародні відносини. – Львів: ЛНУ, 2002. – Вип.7. – С.6–15.

12. Маныкин А. С. Системность в международных отношениях: причины формирования и этапы развития / Маныкин А. С. // Вестник Моск. ун-та. Серия История. – 1992. – № 5-6.

13. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

14. Современные международные отношения и мировая политика: Учебн. для вузов / [А. В. Торкунов, И. Г. Тюлин, А. Ю. Мельвиль и др.]; отв. ред. А. В. Торкунов; МГИМО(У) МИД России. – М.: Просвещение, 2004. – 990 с.

15. Уоллерстейн И. Общественное развитие или развитие мировой системы? / Уоллерстейн И. // Вопросы социологии. – 1992. – № 1.

16. Хонин В. Н. Теория международных отношений. Общая часть / Хонин В. Н. – К.: Академ-Пресс, 2005. – 456с. – (Серия «Європейский университет»).

17. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.

18. Цыганков П. Интернациональные взаимодействия с позиций системного подхода / П. Цыганков // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 7. – С. 121–128.

19. Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А. – М.: Гардарики, 2004. – 590с.

20. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

Дослідники зазначають, що у кожному окремому проміжку часу встановлюється певний характер взаємодії між основними учасниками міжнародних відносин, який набуває особливої для кожного періоду структури. Цю структуру прийнято називати системою міжнародних відносин чи міжнародною системою. У першому питанні слід розглянути сутність міжнародної системи, особливу увагу варто приділити основним характеристикам структури міжнародної системи: підсистемам та їх взаємозв′язку між собою та із зовнішнім середовищем системи [2; 3; 4; 8; 9; 10, с. 318-321, 405-413; 12; 13, с. 67-73; 14; 17; 19; 20].

Друге питання присвячене типології міжнародних систем, що запропоновані різноманітними дослідниками міжнародних відносин. Слід проаналізувати особливості таких типів глобальних міжнародних систем як монополярна, біполярна та мультиполярна. Особливу увагу слід звернути на типологію міжнародних систем, запропоновану теоретиком системного аналізу М.Капланом [3; 5; 7; 8; 9; 10, с. 321-330, 426-434; 13, с. 73-76; 14; 17; 19; 20].

Третє питання слід розпочати із дослідження еволюції міжнародних систем, яку трактують як процес послідовних змін кількісних параметрів учасників міжнародних відносин (силового, ресурсного, демографічного потенціалів), який на певному етапі призводить до значних якісних трансформацій. Еволюцію міжнародної ситеми найчастіше розглядають як елемент еволюції людства, його економічних, політичних та культурних організацій. Цікавим буде розгляд процесу трансформації міжнародних систем, запропонований Дж. Віко, який порівнював розвиток суспільства з віковими стадіями розвитку людини, виділивши фази виникнення, зміцнення, розквіту та занепаду [1; 3; 5; 8; 9; 10, с. 434-443; 11; 13, с. 76-83; 14; 15; 17; 18; 19; 20].

 

Контрольна робота №4

Держава як суб′єкт міжнародних відносин

План

1. Ознаки та функції держави як суб′єкта міжнародних відносин.

2. Могутність як критерій диференційованості держав світу.

3. Зміна місця та ролі національної держави у міжнародних відносинах. Обмеженість національного суверенітету в умовах взаємозалежності.

 

Література

1. Акульчев А. А. Эффективность государственной власти: модели, критерии, факторы / А. А. Акульчев, В. Г. Игнатов, А. М. Старостин // Вестник Моск. ун-та. Сер. 12. Политические науки. – 2004. – № 1. – С. 34–49.

2. Замятин Д. Я. Образ страны: структура и динамика / Замятин Д. Я. // Общественние науки и современность. – 2000. – № 1.

3. Затонский В. А. Сильное государство и активная личность: актуальные проблемы взаимодействия / В. А. Затонский // Вестник Моск. ун-та. Сер. 12. Полит. науки. – 2004. – № 1. – С. 70–88.

4. Ильин М. В. Империя / Ильин М. В. // Полис. - 1994. - № 2.

5. Кузнецова Е. Суверенитет. Незыблемый и неделимый? Суверенитет государства может быть ограничен, если оно им злоупотребляет / Е. Кузнецова // Международная жизнь. – 2004. – № 7-8. – С. 150-167.

6. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528с.

7. Мамут Л. С. Государство: полюсы представлений / Мамут Л. С. // Общественные науки и современность. – 1996 – №3.

8. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. – Львів: Академія сухопутних військ, 2010. – 240 с.

9. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

10. Проскурин С. А. Сила и бессилие великих держав / Проскурин С. А. // Вестн. Моск ун-та. Сер. 12. Полит. науки. – 1996. – № 5.

11. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави / Рябов С. Г. - К., 1996.

12. Современные международные отношения и мировая политика: Учебник для вузов / [А. В. Торкунов, И. Г. Тюлин, А. Ю. Мельвиль и др.]; отв. ред. А. В. Торкунов; МГИМО(У) МИД России. – М.: Просвещение, 2004. – 990 с.

13. Циганкова Т. М. Міжнародні організації: Навч. посібн. / Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. – К, 2001.

14. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. / Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. – 324с.

15. Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А. – М.: Гардарики, 2004. – 590с.

16. Четков M. A. Государственность как атрибут цивилизации: кризис, угасание или возрождение? / Четков M. A. // Мировая экономика и международные отношения. – 1993. – № 1.

17. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

Методичні рекомендації

Державу як інституцію, що представляє колективні інтереси її громадян, їх груп та організацій, вважають найважливішим учасником міжнародних відносин. У першому питанні слід визначити основні ознаки держави, проаналізувати її внутрішні та зовнішні функції, їх співвідношення [2; 3; 4; 6, с. 149-161; 7; 8, с. 86-91; 9, с. 533-534; 11; 12; 14; 15; 17].

У другому питанні слід співставити основні параметри могутності держави (географічні, демографічні, економічні, інфраструктурні, військові, політичні, історичні, психологічні тощо) та на їх основі проаналізувати основні типи держав: наддержави, великі, середні, малі держави, мікродержави. Окрім того необхідно виокремити та визначити групи держав, які володіють значною мірою впливу як на глобальні, так і на регіональні и локальні суспільні процеси [1; 4; 6, с. 417-423; 8, с. 86-87; 9, с. 537-541; 10; 11; 12; 14; 15; 17].

Третє питання слід розпочати із розгляду трансформації ролі держави у сучасному міжнародному процесі. Передусім слід взяти до уваги, що наприкінці ХХ століття склалась тенденція досліджень процесів ерозії та занепаду державних інститутів. У рамках таких досліджень зазначається, що певні держави існують швидше формально, аніж реально, будучи просто географічними поняттями. У цьому випадку слід проаналізувати сутність поняття «суверенітет держави» та його основні трактування. Необхідно також виокремити й проаналізувати ознаки, що засвідчують силу чи слабкість держави на міжнародній арені. Слід визначити чи є причини стверджувати про послаблення значення держави у міжнародних відносинах через зростання впливу інших акторів, через економічну та політичну інтеграцію у різних регіонах світу [3; 5; 6, с. 423-426; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17].

 

Контрольна робота №5