Різання пруткової арматури приводними верстатами

Завдання. Вивчити процес різання пруткової арматури та провести

Технологічні разрахунки

Для виготовлення арматурних елементів арматурну сталь заготовляють на спеціальних верстатах. Пруткову арматурну сталь ріжуть на приводних верстатах. Кінематична схема верстату наведена на рис. 2.1. Верстат приводиться в дію від електродвигуна за допомогою пасової та зубчастої систем передач.

 

 

Арматурний пруток, що перерізується, вкладається між нижнім нерухомим та верхнім рухомим ножами. Верхній ніж при повному оберті ексцентрикового валу буде мати робочий хід вниз і холостий вверх. Під час холостого ходу ножа маховик набирає живу силу(інерцію), яка витрачається потім на різання під час робочого ходу ножа. Таким чином забезпечується рівномірна робота машини при незначній потужності електродвигуна. Кількість ходів ножа залежить від передаточного числа зубчастої передачі і становить 33...39 за 1 хв.

Станина верстата монтується на фундаменті. Ножі повинні мати заточку під кутом 75^о – 85^о. На верстатах типу СМЖ-172А та СМЖ-322 виконують різання арматурної сталі класів А240С, А400С таА500С діаметром до 40 мм.

 

Хід процесу різання

Хід процесу різання наведено на рис. 2.2. При різанні круглої арматурної сталі спочатку фаски ножів вдавлюються в пруток на глибину 1/4d. Далі сталь ущільнюється, і в ньому виникають значні напруження. Це призводить до появи вздовж лінії розрізу тріщин, тобто виникають деформації зсуву.

При подальшому збільшенні зусиль на ножі пруток ламається. При

тупих ножах вдавлення фасок ножів не відбувається, а відразу проходить деформація зсуву по всій площі перерізу. Тому при роботі із затупленими ножами верстат швидко зношується. Для рівномірного зношування ножів їх міняють місцями через кожні 5 - 6 днів. З умов техніки безпеки при вкладанні прутків у верстат, руки потрібно тримати на відстані не ближче, ніж 10 смвід ножів.

Напруження зсуву під час перелому

прутка визначається за залежністю:

R_з =P/(nkF) ≥ R_з^н;

де Р - величина зусилля, яке діє на ножі,

МН; n - число прутків, що ріжуться одночасно, шт.; k - коефіцієнт, що враховує форму поперечного перерізу прутка (k = 0,75 для круглої форми; k = 1 для прямокутної); R₃^н - границя міцності сталі при зсуві, МПа; R₃ - напруження зсуву під час перелому прутка, МПа; F – площа поперечного перерізу прутка, м².

Практична робота №3.

КОНТАКТНО-ТОЧКОВЕ ЗВАРЮВАННЯ

Завдання. Визначити параметри режиму контактного

Точкового зварювання

Контактно-точкове електрозварювання арматури застосовують для отримання хрестоподібних з’єднань арматурних стержнів при виготовленні зварних арматурних сіток і каркасів, а також для приварювання внапуск круглих арматурних стержнів до елементів плоского прокату – штабової, кутової та інших видів сортової сталі.

Високу якість та міцність зварних з’єднань забезпечують правильним вибором основних параметрів режиму зварювання, який залежить від діаметру зварювальної арматури і марки сталі, з якої вона виготовлена.

Залежно від тривалості зварювання, сили й густини зварювального струму розрізняють м'який і жорсткий режими зварювання.

М'який режим характеризується порівняно тривалим проходженням струму (від 0,5 до кількох секунд), силою струму (4...8)·10³ А і густиною струму (8...12)·10^-5 А/м².

Жорсткий режим більш доцільний у техніко-економічному відношенні, відрізняється надто короткою тривалістю зварювання – 0,01...0,5 с при струмі силою (8...20)·10³ А і густині струму (12...30)·10^-5 А/м².

Основними параметрами режиму контактного точкового зварювання хрестоподібних з’єднань арматурних виробів, на які необхідно настроювати зварювальну машину, є:

n сила зварювального струму I_зв, яка визначається потужністю контактної машини і включенням певного ступеня регулювання трансформатора;

n витримка під струмом t_зв, на яку повинен бути настроєний регулятор часу;

n зусилля стиску електродами машини Р_е, що встановлюється шляхом регулювання системи стиску електродів машини.

Величину зварювального струму I_зв (А) визначають за формулою:

де i_a - густина струму, А/мм² (табл. 3.1);

S_a - площа поперечного перерізу стержнів, які зварюються, мм² (якщо стержні, що утворюють хрестоподібне з’єднання, мають різний діаметр, то приймають площу поперечного перерізу стержня з меншим діаметром).

Напруга зварювального струму приймається U_зв=3...5 В. Потужність зварювального трансформатораN_зв (ква) визначають за формулою:

Витримку під струмом (с) обчислюють в залежності від класу арматурної сталі, що зварюється, за формулою:

де d - менший діаметр стержнів, що зварюються, мм.

Тривалість циклу зварювання обчислюють за формулою:

де Т_ц.зв - тривалість циклу зварювання, с;

ПВ_факт - фактична тривалість включення зварювальної машини (20% - технічна характеристика зварювальної машини);

ПВ_факт можна визначити за формулою:

де N_тр - тривала потужність зварювальної машини (ква), що обчислюється за формулою:

де N_ном - номінальна потужність зварювальної машини

N_кр – короткочасна потужність зварювальної машини (N_кр = N_зв).

Зусилля стиску електродами стержнів, що зварюються, Р_е (кН) встановлюємо за даними табл. 3.2: Р_е=2,4 кН.

	ВАРІАНТ ЗАВДАНЬ

Практична робота №4