Побудова графоаналітичної моделі «Квадрат потенціалу» оцінки потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство»

 

Функціонування підприємства проявляється через розвиток всіх напрямів діяльності. Графо-аналітична модель підприємства представляє собою область яка утворена векторами, що являють собою сфери (напрямки) діяльності підприємства. Схожі напрямки об’єднуються в n – інтегровані напрямки діяльності підприємства. Якщо обрано чотири інтегровані напрямки діяльності підприємства, то графо-аналітична модель набуває вигляду квадрату потенціалу підприємства, якщо три – трикутник потенціалу підприємства. На перетині векторів розміщується точка розвитку потенціалу підприємства.

Розглянемо принципи побудови графо-аналітичної моделі потенціалу підприємства –квадрат потенціалу підприємства[19,c.189]:

Ø Графічна модель потенціалу підприємства, що призначена для проведення діагностики можливостей підприємства має форму сфери.

Ø Подібна форма представляє усі напрямки діяльності підприємства тим самим розкриває діалектику його потенціалу.

Ø У цілях аналізу необхідно спрощувати форму сфери до форми кола у загальному вигляді, чи до форми іншої фігури в залежності від вибору кількості напрямів діагностики потенціальних можливостей підприємства.

Ø Формування графічної моделі потенціалу підприємства за методом квадрат-потенціалу, передбачає виокремлення чотирьох інтегрованих напрямків:

А) виробництво, розподіл та збут продукції;

Б) організаційна структура та менеджмент;

В) маркетинг;

Г) фінанси.

Ø Якщо в результаті діагностики потенціалу підприємства буде побудовано рівносторонній квадрат то ми отримуємо ідеалістичний стан потенціалу підприємства. В практиці господарювання потенціал підприємства має відокремлену структуру.

Ø Потенціал підприємства може бути прокласифікований за розміром як великий, середній та малий. Великий потенціал підприємства мають підприємства довжина векторів, що утворюють квадрат знаходиться в межах від 70 до 100 у. о.. Середній від 30 до 70 у. о.. Малий до 30 у. о.

Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу
підприємства «Квадрат потенціалу»:[26,c.214-216]

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i = 1,2,3,..., n), а у стовпцях — назви підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3,..., m).

2. По кожному показнику визначається оптимальне значення при урахуванні коефіцієнта чутливості kч і здійснюється ранжування підприємств, з визначенням зайнятого місця.

3. Для кожного підприємства знаходимо суму місць (Рj), отриманих у ході ранжування, за формулою:
(3.2.1)

4. Трансформуємо отриману в ході ранжування суму місць (Рj) у дов­жину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 1).

Рис. 3.2.1. Квадрат потенціалу підприємства

5. Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані в розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули:
(3.2.2)

6. Визначивши довжину всіх векторів, створюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.

Графоаналітичний метод аналізу “Квадрат потенціалу” має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні:

ü Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата (тобто вектори, що створюють його, є однаковими або наближаються до цього). Таке підприємство матиме збалансований потенціал, що є запорукою успіху його діяльності. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші (“хворобливий” вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу підприємства наближається до другого типу, то підприємницький потенціал потребує негайних перетворень у напрямку поліпшення збалансованості його елементів.

ü Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів перебуває в межах 70-100; середній – у межах 30-70; малий – до 30 умовних одиниць.

ü Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

ü Другий та третій вектори квадрата потенціалу (“Організаційна структура та менеджмент” і “Маркетинг”) свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

ü Четвертий вектор – “Фінанси” – є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

Проведемо розрахунок за кожним функціональним блоком по ДП «Ємільчинське лісове господарство» порівнявши його з ДП «Білокоровицьке лісове господарство».

Таблиця 3.2.1