Вивчення авіаційної комутаційної апаратури електричних мереж

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………
Лабораторна робота 1. Вивчення авіаційної комутаційної апаратури електричних мереж……………………………………..
Лабораторна робота 2. Вивчення та дослідження процесів автоматичного регулювання напруги авіаційних генераторів ………………………………………………………….
Лабораторна робота 3. Вивчення та дослідження систем керування і захисту авіаційних генераторів…………………….....
Лабораторна робота 4. Вивчення та дослідження статичних перетворювачів струму….……………………………………..…
Лабораторна робота 5. Дослідження паралельної роботи авіаційних генераторів постійного струму………………………..
Лабораторна робота 6. Вивчення авіаційної захисної апаратури електричних мереж……………………………………..
Лабораторна робота 7. Дослідження і вивчення двоканальної системи електропостачання з роздільним живленням споживачів ………………………………………..…....
Список рекомендованої літератури………………………………..

 

ВСТУП

 

Практикум підготовлено згідно з робочою навчальною програмою дисципліни «Електропостачання повітряних суден» для студентів напряму підготовки 6.051103 «Авіоніка».

Мета лабораторного практикуму – закріплення теоретичних знань студентів, вдосконалення навичок дослідження фізичних процесів, що супроводжують виробництво та споживання електроенергії на борту повітряних суден (ПС), засвоєння методів добору елементів електричних мереж та розрахунку їх параметрів.

Лабораторні роботи виконуються у три етапи. На першому підготовчому етапі, який передує роботі в лабораторії, студент повинен ознайомитись з метою роботи; за допомогою рекомендованої літератури вивчити теоретичні аспекти роботи; відповісти на частину контрольних запитань; підготувати протокол лабораторної роботи, в якому вказати мету роботи, головні етапи завдання, принципову схему стенду (у спрощеному вигляді), приділивши увагу регулюючим органам, побудувати таблицю для запису результатів дослідження.

На другому етапі, безпосередньо в лабораторії, необхідно ознайомитись зі стендом, знайти розташування органів управління і з’ясувати послідовність керівництва ними, підготувати схему досліду. Після перевірки виконаної роботи викладачем та його вказівок дозволяється розпочати досліди. Протягом досліджень, фіксуючи отримані результати, необхідно одночасно аналізувати їх з метою уникнення помилок, які можуть виникнути через недосконалість досліду або відмов стенду.

На завершальному етапі роботи необхідно провести обчислення, накреслити графіки та діаграми, порівняти результати дослідів з теоретичними розрахунками, зробити висновки відносно досліджуваних процесів, зафіксувати їх у звіті роботи. Дати відповідь на контрольні запитання і захистити роботу перед викладачем.

До виконання лабораторної роботи допускаються лише підготовлені студенти, які виконали перший етап запланованої роботи і мають повністю оформлену попередню роботу.

Лабораторна робота 1

ВИВЧЕННЯ АВІАЦІЙНОЇ КОМУТАЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

Мета роботи

1. Вивчення призначення, конструкції та принципів роботи авіаційної комутаційної апаратури.

2. Вивчення і дослідження електричних схем і окремих зразків комутаційної апаратури.

Завдання

1. Вивчити призначення, конструкцію і принципи роботи авіаційної комутаційної апаратури.

2. Вивчити та дослідити електричні схеми та окремі зразки комутаційної апаратури (за вказівкою викладача).

Зміст звіту

1. Конструкції кнопок, перемикачів і кінцевих вимикачів.

2. Електрокінематичні схеми контакторів серій КП і КМ.

3. Висновки.

 

Контрольні запитання і завдання

1. Які елементи схеми електропостачання відносяться до комутаційної апаратури?

2. Поясніть принцип дії та будову мікровимикачів серії КВ.

3. Наведіть приклади використання на ПС мікровимикачів.

4. Поясніть за електрокінематичною схемою принцип дії та будову авіаційних контакторів серії К.

5. Поясніть за електрокінематичною схемою принцип дії та будову авіаційних контакторів серії К.

6. Поясніть фізичний принцип горіння дуги між контактами, що розмикаються.

7. Назвіть конструктивні відмінності безконтактних апаратів комутації для мереж постійного і змінного струму.

 

Лабораторна робота 2

ВИВЧЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ

АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ

АВІАЦІЙНИХ ГЕНЕРАТОРІВ

Мета роботи

1. Вивчення електричних схем і конструкцій вугільних регуляторів (ВР) напруги.

2. Дослідження статичних і динамічних властивостей системи автоматичного регулювання напруги авіаційних генераторів постійного струму.

 

Завдання

1. Вивчити конструкцію й електричні схеми ВР Р-25А, Р-25АМ, РУГ-82, РН-180, РН-600 та РУГ-82.

2. Виконати настройку ВР Р-25 (Р-25АМ) при швидкості обертання n = 4000 об/хв.

3. Перевірити величину «розгону» напруги при увімкненні та вимкненні навантаження в діапазоні від 0 до 50А.

4. Визначити межі регулювання рівня стабілізованої напруги зміною величини опору виносного реостата, а потім встановити номінальну напругу 28,5 В.

5. Визначити та побудувати характеристики генератора при наявності ВР напруги:

експлуатаційні, які показують залежність напруги генератора та струму збудження від величини швидкості обертання (0 – 4000 об/хв) U, I _в= f (n);

зовнішню U = f (I _н) і регулювальну I _в = f (I _н)при швидкості обертання n = 4000 об/хв.

 

Опис лабораторної установки

При вивченні конструкції потрібно користуватися макетами ВР типу Р-25А, Р-25АМ, РУГ-82, РН-180, РН-600.

Дослідження роботи ВР проводиться на лабораторній установці. На передній панелі установки розташовані:

- кнопка запуску і зупинки первинного електродвигуна;

- ручка реостата для регулювання швидкості обертання первинного електродвигуна;

- покажчик швидкості обертання n;

- вольтметр V для вимірювання напруги генератора з перемикачем шкал;

- амперметри А₁ і А₂ для вимірювання струмів збудження і навантаження генератора ГСН-3000;

- вимикачі навантаження В₁ – В₂.

На установці можна випробовувати ВР типів Р-25 і Р-25АМ.

 

Порядок виконання лабораторної роботи

1. Підготовка вугільного регулятора напруги (BРН) Р-25А до роботи.

1.1 Включити кнопку чорного кольору «Вкл. BРН» на лицьовій панелі стенду.

1.2. За допомогою ручки R_ОЗ, обертаючи її проти годинникової стрілки, встановити частоту обертання ротора генератора
w₁ = 288 рад/с (відповідає показам тахометра «w» 2900 об/хв).

1.3. За допомогою виносного опору ВРН Р-25А, встановити напругу генератора U = 28,5 B (вольтметр «Vс»).

2. Зняття зовнішніх регулювальних характеристик генератора постійного струму з ВРН.

2.1. Змінюючи навантаження генератора за допомогою включення і вимкнення тумблерів R _Н1, R _Н2, R _Н3, фіксувати покази амперметрів «I_Н» і «I_В» і вольтметра «V_С». При знятті характеристик використати 6 – 7 можливих комбінацій комутації тумблерів R _Н1, R _Н2, R _Н3.

2.2. Повторити ті ж досліди при частотах обертання ротора генератора w₂ = 273 1/c i w₃ = 260 1/c (покази тахометра «w» 2750 об/хв і 2500 об/хв відповідно).

При зміні опору навантаження стежити за тим, щоб частота w_ген відповідала заданим значенням. При необхідності коректувати її з допомогою регулювання ручкою R _ОЗ.

3. Зняття експлуатаційних характеристик генератора постійного струму з ВРН.

3.1. Вимкнути тумблери навантаження.

3.2. За допомогою регулятора R _ОВТ встановити частоту обертання генератора w = 288 1/с (відповідає показникам тахометра «w» = 2900 об/хв).

3.3. Плавно обертаючи ручку R _ОВТ за годинниковою стрілкою зменшити частоту w_ген до величини 190 1/с фіксувати покази амперметра «I_В», вольтметра «V_C» і тахометра «w».

3.4. Повторити ті ж досліди при двох довільних значеннях R _Н.

Зміст звіту

1. Електричні схеми вугільних регуляторів РУГ-82 і РН-180.

2. Результати дослідів, вказаних у завданні:

– таблиці з даними дослідів;

– графіки залежностей I _В = f ₁(І _Н), U _Г = f ₂(I _Н), І _В = f ₃(w_ген),
U_Г = f ₄(w_он) для трьох різних значень w_ген.

3. Пояснення отриманих результатів і висновки.

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть принципи стабілізації напруги авіаційних генераторів.

2. Сформулюйте вимоги стандарту ГОСТ 19705-89 до точності підтримки напруги?

3. З яких основних елементів складається ВРН? Охарактеризуйте їх призначення.

4. Що називається електромагнітною характеристикою?

5. Що таке механічна характеристика ВРН?

6. Назвіть методи підвищення точності роботи ВРН.

7. Чим забезпечується стійкість роботи ВРН? Які існують способи її підвищення?

8. Як здійснюється налагодження ВРН?

 

Лабораторна робота 3

 

ВИВЧЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ І ЗАХИСТУ АВІАЦІЙНИХ ГЕНЕРАТОРІВ

 

Мета роботи

1. Вивчення електричних схем і конструкцій диференціально-мінімального реле (ДМР), автоматів захисту мережі (АЗП) від перенапруги.

2. Дослідження ДМР і АЗП при різних режимах роботи з метою визначення придатності їх до подальшої експлуатації.

 

Завдання

1. Вивчити електричні схеми та конструкції ДМР і АЗП.

2. Вивчити зміст роботи, лабораторну установку та порядок виконання роботи.

3. Перевірити роботу ДМР і АЗП у різних режимах.

 

Опис лабораторної установки

Дослідження ДМР проводиться на лабораторній установці (рис.3.5), що являє собою панель, на якій змонтовано ДМР, апаратуру контролю і керування.

Рис. 3.5

У комплект вимірювальної апаратури входять три вольтметри і амперметр. Вольтметр V1 вимірює напругу на вході схеми ДМР. Вольтметр V2 – напругу на навантаженні; вольтметр V3 – різницю напруг між генератором і навантаженням; амперметр А1 – силу струму в навантаженні. Дослідження АЗП проводиться на лабораторній установці, що являє собою панель, на якій змонтовано автомат АЗП, комутаційна та вимірювальна апаратура: вольтметр або для вимірювання напругу генератора; вольтметр, який вимірює напругу на обмотці збудження; амперметр, який вимірює струм генератора.

На панелі лабораторної установки зображено електричну схему з’єднань генератора, регулятора напруги, ДМР і бортової мережі.

Робота схеми супроводжується світловою сигналізацією. Лампи вмикаються, коли реле і контактори спрацьовують.

 

Порядок виконання лабораторної роботи

1. Підготовка стенда до роботи.

1.1. Включити тумблер П8.

1.2. За допомогою вольтметра «U _C» пересвідчитися в тому, що на схему стенда подається напруга, яка дорівнює 30 В.

2. Режим «Увімкнення генератора намережу».

2.1. Встановити тумблери у такі положення: П2 – «Вимк.», П3 – «Нейтр.», П4 – «Стоп». Повзунок реостата R ₀ повинен знаходитися у крайньому нижньому положенні. При цьомугорить лампа «Ген. вимк.», і напруга генератора U _Г = 0 В (завольтметром " U _Г").

2.2. Підіймаючи вгору повзунок реостата, плавно збільшувати напругу U _Г і зафіксувати значення напруг:

а) спрацювання Р1 і Р4 ДМР;

б) вимкнення Р4 ДМР;

в) спрацювання поляризованого реле ДМР;

г) увімкнення генераторів на навантаження.

2.3. Пересвідчитися, що після включення контактора до ДМР увімкнулися допоміжні реле Р2 і Р3 і згасла лампа «Ген. вимк.».

2.4. Зафіксувати у звіті отримані результати вимірювання і порядок спрацювання елементів у ДМР.

3. Режим «Зниження напруги генератора».

3.1. Повзунок реостата R ₀ залишити в крайньому верхньому положенні; пересвідчитися, що генератор увімкнено до бортової мережі контактами ДМР.

3.2. Встановити перемикачі у такі положення: П-2 – «Зворот. Струм»; П3 – «U _Г < U _C».

3.3. Перемиканням тумблера П4 в положення «Вимк.» запустити кроковий шукач.

3.4. Зафіксувати порядок відключення елементів ДМР і АЗП у даному режимі і записати результати до протоколу.

3.5. Після ввімкнення лампи «Ген. вимк.» перевести тумблери П4, ПЗ, П2 у початкове положення.

4. Режим «Перенапруга на генераторі».

4.1. Виконати підготовчі операції (див. п. 3.1).

4.2. Перемкнути тумблери у такі положення: П1 – «Увімк.»,
П3 – «U _Г > U _C».

4.3. Перемкнути тумблер П4 у положення «Вимк.»

4.4. Відобразити порядок спрацювання елементів АЗП і ДМР, у звіті.

4.5. Після ввімкнення лампи «Ген. вимк.» перемкнути тумблер П4 у положення «Стоп», а тумблери П1 і П3 – у первинне положення.

4.6. Натиснути кнопку на верхній кришці АЗП.

5. Імітація відмови Р1 ДМР.

5.1. Реостат R ₀ вивести в нижнє крайнє положення.

5.2. Увімкнути тумблер П6.

5.3. Поступово збільшуючи U _Г за допомогою R ₀, пересвідчитися в тому, що генератор до навантаження не вмикається.

5.4. Зафіксувати у звіті елементи АЗП і ДМР, які спрацювали у цьому режимі. Вимкнути тумблер П6.

6. Імітація відмови реле Р2 АЗП.

6.1. Підготувати схему згідно з пп. 3.1, 4.2.

6.2. Увімкнути тумблер П5. Запустити кроковий шукач за допомогою перемикання тумблера П4 у положення «Вимк.».

6.3. Пересвідчитися, що генератор у цьому випадку від мережі не вимикається. Зафіксувати у звіті елементи АЗП і ДМР, які спрацювали у цьому режимі.

6.4. Перемкнути тумблери в такі положення: П1, П5, П8 – «Вимк.», П3 – «Нейтр.», П4 – «Стоп»

Зміст звіту

1. Електричні схеми ДМР-400Д, ДМР-600Т, АЗП-8М.

2. Результати дослідів, отримані за пунктами 2.2; 3.4; 4.4.; 6.3; 6.3 порядку виконання лабораторної роботи.

3. Пояснення отриманих результатів і висновки.

 

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть та поясніть умови ввімкнення генератора до бортової мережі.

2. Що називають апаратурою захисту генератора постійного струму?

3. Сформулюйте призначення та принцип дії ДМР-400Д.

4. Розкажіть про призначення та принцип дії ДМР-600Т.

5. Вкажіть на призначення та принцип дії поляризованого реле.

6. Поясніть призначення диференціальної та послідовної обмоток ПР.

7. Сформулюйте призначення та принцип дії АЗП-8М.

 

Лабораторна робота 4

 

Мета роботи

1. Вивчення схем і конструкції трансформаторно-випрямних блоків (ТВБ) і трифазних статичних перетворювачів (ПТС).

2. Дослідження статичних і динамічних характеристик авіаційних електроагрегатів ВУ-6 і ПТС-250.

Завдання до роботи

1. Вивчити основні відомості, конструкцію та електричну схему ТВБ ВУ-6.

2. Дослідити навантажувальну та динамічні характеристики ВУ-6, знайти величину зворотного струму.

3. Вивчити основні відомості, конструкцію та електричну схему ПТС-250.

4. Дослідити роботу ПТС-250 при активному та активно-індуктивному навантаженнях.

 

Опис лабораторної установки

Виконання завдання проводиться на лабораторній установці, схему якої наведено на рис. 4.15. Вона складається зі стенду, трансформаторно-випрямного блоку ВУ-6, диференціально-мінімального реле ДМР-600Т, перетворювача ПО-3000, осцилографа С1-19Б. На вертикальній панелі стенда нанесено електричну схему перерахованих елементів.

Для контролю та керування установкою на стенді розміщені: вольтметр «=V» і амперметр «=А» постійного струму; вольтметр «~V», амперметр «~А», частотомір «Hz» для виміру відповідних параметрів змінного струму на вході блоку; вимикачі В1, В2 для вмикання ТВБ до мережі змінного струму та увімкнення дроселя Др, що виконує роль фільтра; вимикачі В3 і В4 для включення ДМР-600Т і навантаження (перетворювач ПО-3000).

Рис. 4.15

Трансформаторно-випрямний блок ВУ-6, подібний за своєю конструкцією і технічним параметрам блоку ТВБ-6Б. Диференціально-мінімальне реле ДМР-600Т служить для увімкнення ВУ-6 до навантаження. На літаках при паралельній роботі блоків, ДМР вмикають останніми до мережі, якщо напруга на їх клемах більша напруги в мережі. Перетворювач ПО-3000 увімкнено в схему для створення навантаження при роботі ТВБ. При цьому величина навантаження регулюється навантажувальним реостатом R _н. Запуск перетворювача потрібно проводити при мінімальному струмові навантаження. За допомогою осцилографа С1-19Б досліджують електричну напругу на клемах блоку ВУ-6, вплив фільтра на величину пульсацій і тривалість перехідного процесу при включенні навантаження.

 

Зміст звіту

1. Електричну схему блоків ВУ-6 та ПТС-250.

2. Таблицю і графік навантажувальної характеристики, величину зворотного струму ВУ-6.

3. Величину амплітуди пульсацій випрямленої напруги з вихідним фільтром і без нього.

4. Тривалість перехідного процесу при ввімкненні І = 60А.

5. Критерій роботи ТВБ, на основі одержаних результатів.

6. Осцилограми на клемах ПТС-250.

7. Графіки залежностей при активному та активно-індуктивному навантаженнях.

Контрольні запитання і завдання

1. Чим характеризується значення пульсацій випрямленого струму?

2. Які причини зменшення напруги на виході трансформаторно-випрямляючого блоку при збільшенні навантаження?

3. Яке призначення зрівнювальних реакторів у ТВБ?

4. Як можна стабілізувати напругу ТВБ?

5. Чим визначаються втрати в імпульсних стабілізаторів напруги?

6. Для чого вводиться “пауза на нулі” в силових інверторах?

7. Яким чином можна регулювати вихідну напругу конвертора?

8. Які особливості трифазних інверторів?

9. З якою метою вводиться пауза між увімкненням та вимкненням анодної та катодної груп тиристорів у перетворювачах із безпосереднім зв’язком?

10. За яких умов статичний перетворювач переходить в інверторний режим роботи?

 

Лабораторна робота 5

 

Мета роботи

1. Вивчення схеми паралельної роботи авіаційних генераторів постійного струму (ГПС) і умов статичного розподілу навантажень між ними.

2. Дослідження впливу основних причин, що спричиняють нерівномірний розподіл струму навантаження між паралельно працюючими генераторами в сталих режимах.

 

Завдання

1. Вивчити електричну схему паралельної роботи двох ГПС.

2. Визначити зовнішні характеристики ГПС.

3. Дослідити паралельну роботу ГПС.

4. Відрегулювати паралельну роботу ГПС.

5. Проаналізувати експериментальні дані та пояснити їх.

 

Опис лабораторної установки

Лабораторна установка для дослідження статичних режимів паралельної роботи ГПС – це стенд-імітатор на лицьовій панелі якого зображено електричну схему, яка ідентична зображеній на рис. 5.1.

Комплект вимірювальної апаратури складається з вольтметра і двох амперметрів. Вольтметр V за допомогою тумблера вимірює напругу на генераторах та навантаженні; амперметр А1 – силу струму у першому генераторі; амперметр А2 – силу струму у першому генераторі. Керування схемою здійснюється за допомогою вимикачів.

 

Зміст звіту

1. Електричну схему паралельної роботи генераторів (рис. 5.1).

2. Таблиці та графіки знятих залежностей.

3. Короткий аналіз отриманих експериментально результатів і пояснення їх характеру.

 

Контрольні запитання і завдання

1. Сформулюйте основні вимоги пред'явлення до паралельної роботи ГПС?

2. Які умови паралельної роботи ГПС?

3. Назвіть основні методи забезпечення паралельної роботи ГПС?

4. Як функціонує принципова електрична схема при невиконанні умов паралельної роботи?

5. Напишіть рівняння розподілу навантаження між паралельно працюючими ГПС.

6. Яким способом контролюють і регулюють паралельну у

7. Як здійснюється паралельна робота генераторів з акумуляторною батареєю?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6

Мета роботи

1. Вивчення призначення, конструкції і принципів роботи авіаційної захисної апаратури.

2. Вивчення і дослідження електричних схем і окремих зразків захисної апаратури.

Завдання

1. Вивчити призначення, конструкцію і принципи роботи авіаційної захисної апаратури.

2. Підібрати апарат захисту та пояснити причини його вибору (величину та характер навантаження вказує викладач).

Зміст звіту

1. Конструкції кнопок, перемикачів і кінцевих вимикачів.

2. Електрокінематичні схеми теплових автоматів захисту.

3. Результати вибору необхідного захисного апарату.

4. Висновки.

 

Контрольні запитання і завдання

1. Які елементи схеми електропостачання відносяться до комутаційної апаратури?

2. Поясніть порядок вибору захисної апаратури?

3. Як здійснюється вибір захисної апаратури для замкнених електричних мереж?

4. Назвіть конструктивні відмінності безконтактних апаратів захисту для мереж постійного і змінного струмів.

 

Лабораторна робота 7

 

Мета роботи

1. Вивчити принцип роботи та конструктивні особливості основної системи електропостачання (СЕП) 200/115 В.

2. Провести експериментальні дослідження властивостей системи.

3. Вивчити принцип роботи, конструктивні особливості та провести експериментальні дослідження властивостей СЕП 36 В.

4. Вивчити принцип роботи, конструктивні особливості та провести експериментальні дослідження властивостей СЕП 27 В.

 

Завдання до роботи

1. Дослідити роботу СЕП 200/115 В: при підключенні аеродромного електроживлення; вмиканні бортового електроживлення; запуску авіадвигунів та у польоті.

2. Дослідити роботу СЕП 36 В у нормальному й аварійних режимах.

3. Дослідити роботу СЕП 27 В при підключенні до бортової мережі акумуляторних батарей, випрямних пристроїв, аеродромного джерела живлення та в аварійних режимах.

 

Опис лабораторної установки

Електричну схему лабораторної установки наведено на лицьовій панелі стенду. Перед вмиканням лабораторного стенду потрібно вивчити принцип дії системи і призначення використовуваних вимикачів. На пульті керування стендом всі вимикачі перевести в положення "ВИМК.". Ввімкнути живлення стенда вимикачем "УВІМК. – ВИМК.", при цьому повинна загорітися червона сигнальна лампочка "ЖИВЛЕННЯ".

 

Експлуатація у польоті

1. Перед вирулюванням впевніться, що:

- вимикачі генераторів, трансформаторів і випрямних пристроїв увімкнені;

- перемикач «ПО 115 В» – перевести у положення «АВТОМ.»;

- перемикач вольтметра 115 В – у положення «АВАР. 115 В», перемикач фаз – у положення «А».

2. У польоті перевірте через 30 хвилин після підйому в повітря правильність роботи систем електропостачання і струм заряду акумуляторних батарей, який не повинен перевищувати 20 А.

3. Перед посадкою перевірте правильність функціонування систем електропостачання.

Дослідження СЕП 36 В

На щитку управління стенду необхідно встановити:

1. Вимикач «ВМИК. СТЕНДА» в положення «УВІМК.».

2. Вимикач В1 в положення «УВІМК.» при цьому загораються табло «Тр1 ВИМК.», «Тр2 ВИМК.», «ЗМІН. СТРУМ ПЕРЕВІР» і «ПО ПТ УВІМКН.».

3. Вимикач В10 «ПТ 36 В» у положення «АВТОМ.», чим забезпечується автоматичний вихід на режим роботи перетворювача за допомогою реле 46/5, яке знаходиться на щитку управління, здійснюється підключення його до аварійної шини, у випадку коли Тр1 і Тр2 від аварійної шини будуть від’єднані. При цьому напруга 27 В надходить на:

- обмотку реле 43/5, яке при спрацьовуванні розмикає коло табло «ПО ПТ УВІМК.»;

- обмотку контакторів 38/5, 40/5 і обмотку реле 34/5 через контакт 10-11 реле 15/5 і 37/5 (при увімкнених Тр1 і Тр2) і контакти 2 – 1 реле 47/5;

- обмотку реле 30/5, яке замиканням контактів 2 – 3 вимикає реле часу 31/5 (час затримки спрацьовування реле 4…7 с);

- контакт 4 реле часу 31/5.

4. Контактор 40/5 вимкнення АЗР 39/5 під час спрацьовування під’єднує вхід перетворювача 41/5 до аварійної шини правого ЦРП 27 В, а контактор 38/5 – вхід перетворювача до аварійної шини 36 В (через контакти контактора 19/5). Вхідна напруга перетворювача надходить на аварійну шину і з неї на трифазний випрямляч виготовлений на діодах: 11/5, 12/5, 14/5, 24/5, 25/5 і 26/5.

5. Напруга з випрямляча надходить на дільник, виготовлений на резисторах 27/5 і 28/5 і далі на реле 29/5, яке спрацьовує і розмиканням контактів 1 – 2 знімає напругу 27 В з реле часу 31/5.

6. Якщо за час 4…7 с напруга на вході випрямляча не досягне величини спрацьовування 24 В реле 29/5, то реле часу спрацює і замиканням контактів 4 – 5 під’єднає напругу 27 В на обмотку реле 47/5. Це реле спрацьовує, розмиканням контактів 1 – 2 знімає напругу 27 В з обмоток контакторів 38/5, 40/5 і 34/5, а замиканням контактів 2 – 3 стає на саможивлення, яке знімається вимкненням вимикача В10 «ПТ 36 В» або «Тр2», які знаходяться в положенні «УВІМК.»

7. У випадку зниження вихідної напруги перетворювача нижче дозволеної величини реле 29/5 відпускає і автоматично через 4…7 с спрацьовує.

8. При вмиканні перетворювача реле 34/5 включає табло «АВАР 36 В ввімкнено».

9. При вмиканні вимикача В11 і реле 1/5 (які знаходяться на щитку управління) напруга 27 В через контакти реле 42/5 надходить на контакт 8Ш1 автомата перемикання шин 13/5 «АПШ-3М» і видається потім з його контакту 7Ш1 на обмотку реле 15/5.

10. За допомогою вказівки замикаємо це реле (при увімкненому Тр1, який вмикається тумблером на щитку управління). При замиканні реле 15/5 загораються контактори 16/5, 19/5, розмиканням контактів 10 – 11 розривається коло автоматичного вмикання
ПТС-800АМ, замиканням контактів 14 – 15 під’єднується фаза А до автомата 13/5 «АПШ-3М», розмиканням контактів 4-5 розривається коло світлосигнального табло «Тр1 ВИМК.», розмиканням контактів 1 – 2 розриває одне з кіл світлосигнального табло «ЗМІН. СТРУМ ПЕРЕВІР».

11. Контактор 16/5 під’єднує трансформатор 4/5 «ТС 320СО4А» (на який напруга подається при вмиканні АЗР 3/5, яке під’єднується за допомогою тумблера на щитку управління) до шин Тр1 РП 36 В, а за допомогою контактора 19/5 до шин під’єднують аварійні шини РП 36В, одночасно контактор 33/5 (який замикається за допомогою указки) і АЗР 20/5 (який вмикається за допомогою тумблера розташованого на дошці управління) під’єднує шину САК до шин генератора Г2 в лівому ЦРУ 200/115 В. При цьому напруга 36 В подається на контакти 1 – 9, 2 – 10, 3 – 11 автомата 13/5 «АПШ-3М».

12. При вмиканні В12, Тр2 і АЗМ 23/5 (які під’єднуються за допомогою перемикачів на щитку управління) напруга 27 В через контакти 2 – 1 реле 51/5 надходить на автомат «АПШ-3М» і через нього на реле 37/5, яке спрацьовує і замиканням контактів 9 – 8 вмикає контактор 33/5, а розмиканням контактів 10 – 11 розриває коло автоматичного вмикання ПТС-800АМ:

- 4 – 5 розриває коло табло «Тр2 ВИМК.»;

- 1 – 2 розриває одне з кіл табло «ЗМІН. СТРУМ ПЕРЕВІР».

13. Контактор 33/5 під’єднує трансформатор 21/5 до шини Тр2.

14. Перевести усі вимикачі у положення «ВИМК.»

Дослідження СЕП 27 В

1. Під’єднання до бортмережі акумуляторних батерей.

Вмикаємо тумблери АК1, АК2, АК3. Вмикаємо тумблер В1 «АКУМ. на авар. шини». При його увімкненні спрацьовують контактори 53/2, 82/2 та 37/2 (доторкнутися вказівка) і вмикають АК1 на аварійну шину лівого ЦРП 27 В. При цьому загорається табло «ЖИВЛ. ВІД АКУМ.», «РП 27 В лів.», «РП 27 В прав.». Одночасно спрацьовують реле 49/2, 81/2 та 110/2 (доторкнутися вказівкою), які розривають кола увімкнення табло «ПОСТ. СТРУМ ПЕРЕВІР» (доторкнутися вказівкою 21/2) і готують коло увімкнення контактора 58/2, який вмикає АБ до агрегатів запуску ДСУ.

При появі напруги на аварійних шинах ЦРП 27 В спрацьовує контактор 61/2 (доторкнутися вказівкою), обмотка якого через контакти 5 – 4 реле 34/2 та 8 – 7 реле 69/2 під’єднана до бортової мережі та вмикає реле 70/2 (доторкнутися вказівкою), яке готує до увімкнення контактор 11/2 або 101/2 при одному увімкнутому ВП.

При вимкнутих ВП реле 34/2 і 69/2 розривають коло живлення обмоток контакторів 11/2 і 102/2 і замикають коло живлення обмотки контактора 61/2. Контактори 11/2 і 101/2 роз’єднують головні й аварійні шини у лівому і правому ЦРП 27 В, а контактор 61/2 об’єднує аварійні шини цих ЦРП 27 В, що забезпечує автоматичне перемикання системи на аварійне живлення від АБ.

Для перемикання АБ на головні шини необхідно вимикач В1 встановити в положення «АКУМ. НА ГОЛОВНУ ШИНУ». При цьому спрацьовують реле 25/2 і 26/2 (доторкнутися вказівкою), які вмикають напругу 27 В на обмотки контакторів 11/2 і 101/2 (доторкнутися вказівкою). Запуск ДСУ від АБ можливий в двох варіантах: на землі та у повітрі. При запуску на землі після натиснення на кнопку запуску напруга 27 В через контакти 5 – 4 реле 136/2 подається на контактор 59/2, який контактами 1 – 2 вмикає АБ № 3 до контакту 6 контактора 58/2, а контактом В вмикає реле 162/2. Це реле вмикає реле 137/2 і 143/2, а потім вмикає контактор 58/2. Кола контакторів 11/2 і 101/2 розриваються відповідно, а контактор 58/2 вмикає всі три АБ на запуск ДСУ.

У повітрі спрацьовує реле 161/2, контактами 2 – 1 розриває коло контактора 59/2, а контактами 2 – 3 замикає коло реле 160/2. При натисненні на кнопку запуску напруга 27 В через реле 136/2 і 161/2 подається на реле 160/2. Реле 100/2 розмикаючими контактами 1 – 2 та 7 – 8 розриває кола контакторів 53/2 і 82/2, які під’єднують АК1, АК2 до бортмережі, а потім замикаючими контактами 5 – 6 вмикається контактор 58/2.

Таким чином, при запуску ДСУ від АБ на землі всі три АБ підключені одночасно до аварійних шин бортмережі і до агрегатів запуску. При запуску ДСУ в повітрі АБ № 3 залишається під’єднаною до аварійної шини бортмережі, АК1 і АК2 від бортмережі відмикаються і вмикаються до панелі стартер-генератора ПСГ-6ТА.

2. Підключення до мережі випрямляючих пристроїв.

Електроживлення ВП 19/2 і 119/2 проводиться відповідно від шин лівого та правого ЦРП 200/115 В через трифазні автомати захисту 22/2 та 120/2. Опишемо роботу системи управління ВП1 та підсистеми електропостачання 27 В лівого борту (система управління ВП2 і підсистема правого борту виконані аналогічно).

Тумблером 22/2 вмикаємо трифазний автомат захисту, тумблером 200/115 вмикаємо живлення 200/115. При під’єднані до бортмережі джерела електроенергії 22 – 115 В спрацьовує реле 96/2 (доторкнутися вказівкою), яке готує контактами 3 – 2 вмикання кола ДМР і реле 34/2. На виході ВП1 з’являється напруга постійного струму, яка подається на контакти ВП і контакт «+» ДМР 12/2, а далі на вольтметр, контакт 1 реле часу 15/2 і вимикач В4.

Тумблером ВП1 вмикаємо випрямляючий пристрій ВП №1. При його вмиканні напруга 27 В подається на реле 15/2, а через контакти 2 – 1 реле 20/2 і контакти 3 – 2 реле 96/2 – на контакт В реле 34/2 (доторкнутися вказівкою). При подачі напруги 27 В на контакт В ДМР 12/2, спрацьовує контактор ДМР 12/2, в результаті чого вихід ВП під’єднується на головну шину лівого ЦРП 27 В. Одночасно з цим на контакті з ДМР 12/2 з’являється напруга 27 В, реле 21/2 спрацьовує (доторкнутися вказівкою), яке розмиканням контактів 21 – 22 вимикає світлосигнальне табло «ВП1 ВИМКН.», а розмиканням контактів 11 – 12 – одне із кіл табло «ПОСТ. СТРУМ ПЕРЕВІР» (світлосигнальне табло гасне). Реле 34/2 при спрацюванні замиканням контактів 2 – 3 готує одне із кіл увімкнення контактора 101/2; розмиканням контактів 4 – 5 розриває коло увімкнення контактора 61/2 (доторкнутися вказівкою); розмиканням контактів 7 – 8 вимикає світлосигнальне табло «ЖИВЛ. ВІД АКУМ.», замиканням контактів 11-12 контактор 11/2 (доторкнутися вказівкою) об’єднує головну і аварійну шину лівого ЦРП 27 В.

Коли контактор 11/2 спрацює, напруга 27 В з його блок-контакту В подається на обмотку реле 41/2, яке при спрацюванні замкненням контактів 2 – 3 готує коло увімкнення контактора 101/2 (доторкнутися вказівкою), з’єднує головну і аварійну шину правого ЦРП 27 В, розмиканням контактів 4-5 розриває коло увімкнення реле часу 75/2.

Таким чином, при увімкненні ВП №1 спрацьовують контактори 11/2, 61/2 і 101/2 і живлення подається на всі шини розподільчої мережі. При увімкнені тумблера ВП №2 спрацьовують реле 69/2 і 127/2. При спрацюванні реле 127/2 розмиканням контактів 22 – 21 розриває коло увімкнення світлосигнального табло «ВП2 ВИМКН.», а контактів 12 – 11 – одне із кіл світлосигнального табло “ПОСТ. СТРУМ ПЕРЕВІР”. Реле 69/2 розмиканням контактів 7 – 8 розмикає коло увімкнення контактора 81/2 з’єднання каналів.

Коло увімкнення головної і аварійної шин РП 27 В виконані таким чином, що за наявності напруги на головній та аварійних шинах ЦРП 27 В шини РП 27 В під’єднанні до відповідних шин ЦРП 27 В свого каналу (тумблери 30/2 і 65/2 знаходяться в увімкнутому стані). За відсутності напруги на одній із шин ЦРП 27 В відпускає відповідний контактор (1/2, 3/2, 94/2, 95/2), що перемикає шину РП 27 В на резервний канал живлення від іншого ЦРП 27 В (тумблери 18/2 і 72/2 в положенні «УВІМКН.».

3. Вмикання аеродромного джерела живлення електроенергії 27 В. Вмикання здійснюється через роз’єм аеродромного живлення ШРАП-500К. При цьому спрацьовують контактори 140/2 і 84/2 і вмикають напругу 27 В аеродромного живлення до шин кранів заправки паливом і шини зовнішніх засобів.

Увімкнути тумблер «ЗАП. ДСУ». При ввімкненні вимикача «АЕР. 27 В НА ЗАП. ДСУ» спрацьовує реле 136/2 (доторкнутися вказівкою), яке своїми контактами 2 – 3 вмикає світлосигнальне табло «АЕР 27 В», контактами 5 – 6 готує коло ввімкнення контактора 87/2.

При натисненні на кнопку запуску ДСУ напруга 27 В бортмережі через контакти 5 – 6 реле 136/2 поступає на контактор 87/2 (доторкнутися вказівкою), який під’єднує аеродромне джерело 27 В до агрегатів запуску ДСУ. Бортмережа при цьому живиться або від АБ, або від випрямлячів з АБ (якщо є напруга 200/115 В).

Зміст звіту

1. Електричні схеми СЕП 200/115 В, 36 В, 27 В та призначення їх основних елементів.

2. Результати дослідження СЕП з коментарями та висновками.

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть основні елементи СЕП 200/115 В.

2. З чого складається основний генератор?

3. Поясніть роботу СЕП 200/115 В за відмови одного з її елементів.

4. Як вмикається аеродромне та бортове електроживлення?

5. Які особливості експлуатації СЕП при запуску авіадвигунів та у польоті?

6. Назвіть основні елементи СЕП 36 В.

7. Поясніть роботу СЕП 36 В за відмови одного з її елементів.

8. Для чого призначений ПТС-800АМ?

9. З яких основних частин складається аварійне джерело СЕП 36 В?

10. Охарактеризуйте основні елементи СЕП 27 В.

11. Поясніть роботу СЕП 27 В за відмови одного з її елементів.

12. Для чого призначені акумуляторні батареї?

13. Як вмикаються акумуляторні батареї до бортової мережі?

14. Як вмикається аеродромне джерело живлення 27 В?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. СИНДЕЕВ И. М., САВЕЛОВ А. А. Системы электроснабжения воздушных судов. – М.: Транспорт, 1990. – 296 с.

2. РЕШЕТОВ С. А. Электрооборудование воздушных судов. – М.: Транспорт, 1991. – 276 с.

3. БРУСКИН Д. Э., СИНДЕЕВ И. М. Электроснабжение летательных аппаратов. – М.: Высшая школа, 1988. – 344 с.

4. КЛЕЙМЕНОВ Г. Н., КУРБАТОВ И. С., МАКСИМОВ Н. В. Электрооборудование летательных аппаратов. – М.: Транспорт, 1982. – 420 с.

5. СИНДЕЕВ И. М. Электроснабжение летательных аппаратов: учебник. – М.: Транспорт, 1982. – 272 с.

6. ЗАХАРЧЕНКО В. А., ПАНОВ В. И. Оценка динамических свойств авиационных энергоузлов с применением вычислительной техники. Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1994. – 28 с.

7. СИНДЕЕВ И. М., РЕШЕТОВ С. А. Управление запуском силовых установок самолетов гражданской авиации. – М.: МИИГА,