Організація харчування особового складу із залученням суб’єктів господарювання.

 

В рамках реалізації основних положень Державної програми розвитку ЗС України на 2006-2011 роки, головною метою удосконалення існуючої системи продовольчого забезпечення стало впровадження та формування більш гнучкої і ефективної системи, у першу чергу за рахунок відходу від жорсткої централізації постачання військам (силам) необхідних матеріальних засобів, суттєве зменшення і ліквідація проміжних ланок та залучення до виконання завдань забезпечення військ цивільного сектора економіки. З метою вивільнення військ від виконання невластивих функцій у сфері забезпечення матеріальними засобами та послугами у 2007 році завершено перехід до забезпечення харчуванням особового складу ЗС України комерційними структурами. Аутсорсинг (outsourcing – зовнішні ресурси) – передача функцій, які входять в структуру роботи компанії, сторонньому виконавцю на контрактній основі. Впровадження нової системи продовольчого забезпечення стало одним із перших кроків до процесу реформування системи матеріально-технічного забезпечення ЗС України.

Позитивні сторони експерименту щодо організації харчування особового складу із залученням суб’єктів господарювання:

-особовий склад строкової служби вивільнявся від несення служби у складі добового наряду їдальні та від виконання інших господарських робіт;

-із залученням цивільних фахівців та вивільненням із системи обслуговування військовослужбовців строкової служби, поліпшилась культура та якість обслуговування особового складу, миття столового і кухонного посуду;

-виключались транспортні витрати на підвезення продовольства та заготівлю картоплі та овочів на закладання для зберігання продукції сезонної заготівлі з боку Міністерства оборони України.

З усього переліку завдань по організації продовольчого забезпечення у мирний час, суб’єкти господарювання відповідають лише за їх частину, а саме:

забезпечення харчуванням особового складу в стаціонарних та частково польових умовах;

забезпечення продовольством окремих військових частин, підрозділів Повітряних Сил ЗС України, які розташовані у важкодоступних районах місцевості, та кораблів ВМС, де приготування їжі здійснюється власними силами;

часткове освіження запасів продовольства у військах.

Негативні сторони експерименту:

-розбіжність вартості надання послуг за нормою харчування № 1 – загальновійськова, яка складала:

12,10 грн – у м. Володимир-Волинський, 12,65 грн – у смт. Черкаське Дніпропетровської області, 14,72 грн – у м. Миргород Полтавської області, 15,22 грн – у смт. Гончарівське Чернігівської області, 16,50 грн – у м. Сімферополь;

-згідно з проведеними попередніми розрахунками видатки на проведення експерименту з організації харчування і забезпечення продовольством перевищували витрати при діючій системі продовольчого забезпечення на 61 %;

-неможливість утримання запасів продовольства на особливий період виконавцями, що знижує рівень боєздатності військових частин;

-виконавці виявилися неспроможними самостійно організувати харчування особового складу під час польових виходів та навчань;

-у зв’язку з тим, що чисельність особового складу, який харчувався, постійно змінювалась, виникла проблема визначення точної суми асигнувань та здійснення корегування видатків;

-у зв'язку з відсутністю в штатах військових частин фахівців ветеринарної медицини ветеринарний контроль за якістю продовольства, що надходив на забезпечення особового складу, не здійснювався;

-штатні військові кухарі, які визначають боєздатність військових частин, втрачали кваліфікацію, практичні заняття з ними не проводилися.

Порядок укладання договорів:

 

У збройних силах США програми передачі функцій тилового забезпечення за принципом аутсорсингу існують ще з 1985 року. У 2001 році а в систему забезпечення армії США за принципом аутсорсингу було включено майже всі елементи забезпечення військ, що виходять за межі бойової підготовки. Проведений аналіз інформаційно-довідкового матеріалу щодо використання контрактів з цивільними компаніями для забезпечення збройних сил Великої Британії, Франції показав, що в цих державах створена, перш за все, відповідна нормативно-правова база та відпрацьований прозорий механізм виконання зобов’язань з обох сторін учасників аутсорсингу.

У збройних силах ФРН завдання з постачання продовольства і організації харчування визначені на законодавчому рівні, а саме в Конституції держави, і розподілені між: федеральною цивільною військовою адміністрацією, збройними силами та санітарною службою Бундесверу. Федеральна цивільна військова адміністрація виконує завдання по забезпеченню збройних сил продовольством (зокрема, розподіл бюджетних коштів, планування постачання продовольства, придбання продуктів, закладення запасів продовольства). Особливістю забезпечення продовольством збройних сил ФРН є те, що як у мирний, так і у воєнний час військові відповідають за приготування і видачу їжі у військових їдальнях.

Армія оборони Ізраїлю відмовляється від впровадженого аутсорсингу та повертається до організації харчування штатними військовими підрозділами.

У збройних силах Республіки Польща відмовилися від проведення експерименту з організації харчування військовослужбовців комерційними структурами. Так, аби зменшити кількість осіб, які обслуговують їдальню, довелося оснастити заклади харчування сучасним кухонним обладнанням. Це дало змогу штатним працівникам їдальні впоратися з обов’язками самостійно, без сторонньої допомоги.