Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Поняття, підстави виникнення, види та
Значення представництва
| ІНШІ ПІДСТАВИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ
| | АКТ ОРГАНУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
| | На підставі закону. Визначення в законі можливості виникнення в окремих осіб повноважень представника. Так, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей
| | На підставі адміністративного акту. Тут представник зобов'язаний діяти від імені особи, яку він представляє, незалежно від своєї волі через адміністративний акт (напр., наказ про призначення керівника)
| | Комерційне, що єрізновидом добровільного представництва. Тут представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності
| | За довіреністю. Представництво, яке ґрунтується на договорі або на акті органу юридичної особи, може здійснюватися за довіреністю
| | У порядку передоручення. Незважаючи на те, що представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто, він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено законом або договором між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє
| | правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє
|  
| ВАЖЛИВО! Представництво дозволяє суб'єктам найбільш повно та ефективно здійснювати надану їм цивільну дієздатність, брати участь у цивільних правовідносинах
| | © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
|
| Замісник (представника) – особа, якій представником передані відповідні повноваження (ч.2 ст. 240 ЦК України)
| | Представник – особа, яка зобов'язана чи має право вчиняти правочини від імені особи, яку представляють
| | Фізична особа, яка є представником, повинна мати повну дієздатність. Як виняток, представниками можуть бути частково дієздатні громадяни (при досягненні 16-тирічного віку) в силу трудового договору (ст. 188 КЗпП України) чи в силу відносин членства у кооперативі.
| | Не може бути представником чи замісником фізична особа, яка визнана судом недієздатною (ст. 39 ЦК). Обмежені в дієздатності фізичні особи мають право бути представниками лише за згодою опікуна (ч. 3 ст. 37 ЦК). Окрім того, спеціальним законодавством можуть вводитися обмеження у виконання представницьких функцій для окремих категорій громадян. Так, відповідно до ЦПК не можуть бути представниками в суді особи, що виключені із колегії адвокатів, судді, слідчі та прокурори, окрім випадків, коли вони діють як батьки, опікуни, піклувальники або представники відповідного суду чи органу прокуратури, що є стороною в справі.
| | Особа, яку представляють – особа від імені та в інтересах якої представником вчиняється правочин через надання представникові відповідних повноважень
| | Особою, яку представляють, може виступати будь-яка правоздатна особа, тобто фізична особа з моменту народження чи юридична особа – з моменту утворення у встановленому законом порядку. Можливим є представництво держави в цілому як суб'єкта цивільного права чи її територіальних утворень (наприклад, АРК).
| | Третя особа у відносинах представництва – особа, що вчиняє правочин особою, від імені якої діє представник
| | Третьою особою може бути будь-яка особа, яка має цивільну право- та дієздатність. Це можуть бути особи приватного чи публічного права.
| | © Є.О.Мічурін, О.Р.Шишка, 2008-2010.
|
| виконавець заповіту після смерті заповідача від свого імені виконує дії, в результаті яких цивільно-правові наслідки виникають у третіх осіб.
| | рукоприкладач на відміну від представника лише підтверджує волевиявлення іншої фізичної особи на укладання правочину, при чому за присутності особи, чиє волевиявлення виражається.
| | посланцем може бути особа, що не є повністю дієздатною
| | дії посланець учиняє сам і вони розцінюються як його власні дії
| | дії посланця можуть бути направленні на: знаходження потенційних партнерів, проведення переговорів про укладання правочинів, збирання та представлення інформації про укладання правочинів, підготовку проектів договору тощо
| | посланець може представляти інтереси двох сторін одночасно
| | ЗОВНІШНЬО СХОЖІ ДІЇ УЧАСНИКІВ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ЩО НЕ Є ПРЕДСТАВНИЦТВОМ
| | Посланець (посильний, кур’єр) – особа, яка лише передає документи, інформацію чи згоду іншого на укладення правочину та не наділена повноваженнями представника
| | не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Також не є представником (тим, хто наділений повноваженнями укладати правочин) особа, уповноважена на ведення переговорів (її повноваження можуть вичерпуватися веденням переговорів)
| | Конкурсний управляючий – згідно із ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» приймає участь у цивільних відносинах при банкрутстві
| | Виконавець заповіту (ст. 1290 ЦК) – особа, на яку покладено обов'язок по виконанню заповіту
| | Рукоприкладач (ч. 4 ст. 207 ЦК) – особа, яка допомагає в оформленні правочину, підписує його за особу, яка не може це зробити власноруч внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин.
| | Комісіонер (ст. 1011 ЦК) – особа, яка укладає правочини в інтересах комітента.
| | комісіонер вчиняє правочини від свого імені, а представник діє від імені особи, яку представляє.
| | розпоряджається майном боржника та виконує ряд інших дій від свого імені в інтересах кредиторів підприємства-боржника.
| | © Є.О.Мічурін, О.Р.Шишка, 2008-2010.
|   42. Вчинення правочинів представником
| Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє
| | Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку він представляє
| | Представник діє не від свого імені, а від імені особи, яку він представляє
| | ВЧИНЕННЯ ПРАВОЧИНІВ ПРЕДСТАВНИКОМ
| 
| Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє
| | Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом
| 
| У разі перевищення повноважень представником, а саме - якщо представник вийде за межі наданих йому повноважень, наслідками вчинення такого правочину буде те, що цей правочин може створювати, змінювати, припиняти цивільні права і обов'язки в особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою
|
| перевищення повноважень представником
| | © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
| 43. Довіреність
| письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами
| | ВАЖЛИВО! Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
| | оформлює та підтверджує повноваження представника у відносинах добровільного представництва
| | уповноважуюча – наділяє представника певними повноваженнями на вчинення правочинів в інтересах особи, що видала довіреність
| | верифікаційна – вказує на особу представника, тобто в довіреності вказуються його індивідуалізуючі дані
| | обмежуюча – вказано: а) безпосередньо ті правочини, на вчинення яких уповноважений представник, та; б) строк дії довіреності
| | Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії
| | Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана
| | Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною
| | Разова – довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (напр., довіреність на одержання зарплати за січень 2008 року)
| | Спеціальна – довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (напр., довіреність юристу на ведення справи в суді)
| | Загальна (генеральна) – довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (напр., довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність)
| | © Є.О.Мічурін, О.Р.Шишка, 2008-2010.
|
| Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій згідно із законом має вчинятися правочин. Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення, довіреність має бути нотаріально посвідченою, для інших правочинів не є потрібним нотаріальне посвідчення довіреності
| | Довіреність, що видається в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім довіреностей на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)
| | Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання
| | Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем
| | Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу
| | Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора
| | Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами
| | Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством
| | © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
|
44. Припинення представництва
| ВАЖЛИВО! З припиненням представництва за довіреністю скасовується передоручення.
| | ПРИПИНЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ЗА ДОВІРЕНІСТЮ
| | закінчення строку довіреності
| | смерть особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності
| | припинення юридичної особи, якій видана довіреність
| | смерть особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності
| | припинення юридичної особи, яка видала довіреність
| | відмова представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю
| | скасування довіреності особою, яка її видала
| | © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
| | ПРИПИНЕННЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА
| | Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво
| | Припинення договору, на підставі якого виникло представництво
| | Зміна закону, яким встановлено представництво за законом
| | Відмова представника від вчинення дій, які передбачені довіреністю
| | Інші підстави, передбачені законом, договором, довіреністю
|
| Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною
| | Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність
| | Права і обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася
| | Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний строк
| | Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю
| | Можлива, крім випадків, коли неможливість такої відмови виключена законом. При цьому представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, визначених довіреністю
| | Неможлива, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам
| | Відповідальність. Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених законом для відмови представника від здійснення дій, визначених довіреністю
|
| © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
| 45. Поняття та значення строку та терміну в цивільному праві.
Види строків
| певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення
| | певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення
|
| Строки здійснення цивільних прав – період у часі, протягом якого правоволоділець може здійснити своє право через заявлення вимог до носія відповідного юридичного обов’язку
| | Строки виконання цивільних обов'язків – період у часі, протягом якого боржник зобов'язаний вчинити певні дії чи утриматися від вчинення будь-яких дій
| | Законні – встановлені у законодавстві
| | Судові – встановлені судом
| | Договірні –встановлюються сторонами договору
| | Імперативні – не можуть змінюватися згодою сторін
| | Диспозитивні – встановлюються за згодою сторін
| | Визначені – в яких точно визначений період часу, конкретна дата
| | Невизначені – встановлені вказівкою на приблизний часовий орієнтир: «терміново», «негайно» тощо
| | Правоутворюючі – строки, закінчення яких веде до виникнення прав
| | Правозмінюючі -строки, закінчення яких веде до зміни прав
| | Правоприпиняючі -строки, закінчення яких веде до припинення прав
| | © Є.О.Мічурін, О.Р.Шишка, 2008-2010.
| | задають часові межі в цивільних правовідносинах і тим самим їх упорядковують, а також є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків
|
46. Обчислення строків
| Вказівкою на подію, яка має неминуче настати
| | Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок
| | Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку
| | Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця
| | Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням
| | Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день
| | 1. Якщо дія виконана до 24 годин 00 хвилин останнього дня строку, вона вважається виконаною у строк (загальне правило).
2. У разі, якщо дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли в цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції
| | Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку
| | Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються зданими своєчасно
| | Визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами
| | ВАЖЛИВО! До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
| | © Є.О.Мічурін, О.Р.Шишка, 2008-2010.
|
47. Поняття, сутність та значення позовної давності
| строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу
| | 1. Зменшує можливість зловживання правами через пред'явлення необґрунтованих вимог; стимулює до своєчасного витребування заборгованості, вирішення спорів та розбіжностей.
2. Полегшує процес доказування в суді, оскільки з часом надання доказів утруднюється.
3. Забезпечує стабільність цивільних правовідносин
| | На вимоги:
1) що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
4) власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;
5) страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
6) центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".
7) інші вимоги, встановленні законом, на які не поширюється позовна давність
| | Позовна давність тісно пов'язана із забезпеченням права на позов. Право на позов у процесуальному значенні – це право на пред'явлення позову, тобто право на звернення до суду. Право на позов у матеріальному значенні – можливість зацікавленої особи домагатися від суду примусового захисту порушеного суб'єктивного права. Воно не припиняється закінченням строку позовної давності. Протягом цього строку суд сприяє особі, право якої порушено, у задоволенні її законних вимог
| | Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін оформленням письмового договору, але не може бути скорочена за домовленістю сторін
| | © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
|
48. Види строків позовної давності
| ВИДИ СТРОКІВ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
| | ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
| | СПЕЦІАЛЬНІ СТРОКИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
| | Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Вона чинна щодо всіх вимог, за винятком тих, на які поширюються спеціальні строки позовної давності
| | ОДИН рік до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; 4) у зв'язку з недоліками проданого товару; 5) про розірвання договору дарування; 6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти; 7) про оскарження дій виконавця заповіту
| | П'ЯТЬ років. Застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману
| | ДЕСЯТЬ років. Застосовується до вимог щодо наслідків нікчемного правочину
| | © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
|
49. Обчислення та перебіг позовної давності
| ПЕРЕБІГ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
| | Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила
| | За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання
| | За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли в кредитора виникає право висунути вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку
| | За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання
| | У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття
| | Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання
| | Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства
| | у разі замін сторін у зобов'язанні
| | Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності
| 
| ВАЖЛИВО! Обчислення строків позовної давності здійснюється за загальними правилами обчислення строків (див. вище). Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
|
| © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
| 50. Зупинення та переривання перебігу позовної давності
| ЗУПИНЕННЯ ПЕРЕБІГУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
| | якщо існують обставини, встановлені законом (підстави зупинення перебігу позовної давності), які перешкоджають захисту порушеного права, час існування цих обставин не зараховується до строку обчислення позовної давності
| | схематичне зображення зупинення перебігу позовної давності
|
| ПЕРЕРИВАННЯ ПЕРЕБІГУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
| | якщо існують обставини, встановлені законом (підстави переривання перебігу строку позовної давності), час, що минув до настання цих обставин, не зараховується, а строк позовної давності починає обчислюватися заново
| | Строк позовної давності до переривання
| | Вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (дія на користь кредитора)
| | Пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (дія проти боржника)
| | схематичне зображення переривання перебігу позовної давності
| 
| © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
| | Непереборна сила - надзвичайна або невідворотна за даних умов подія
| | Зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини
| | Знаходження позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан
| | Мораторій - відстрочення виконання зобов'язання на підставах, встановлених законом
| 51. Сплив позовної давності та його наслідки
| означає, що за загальним правилом уповноважена особа позбавляється можливості захисту свого суб'єктивного права у суді
| | ЩОДО ПРАВА НА ПОЗОВ У ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ЗНАЧЕННІ
| | Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності
| | Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення
| | ЩОДО ПРАВА НА ПОЗОВ У МАТЕРІАЛЬНОМУ ЗНАЧЕННІ
| | Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
| | Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту
| | ЩОДО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
| | Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності
|
| ВАЖЛИВО! Зі спливом позовної давності щодо основної вимоги вважається, що позовна давність сплинула і щодо додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
|
| © Є.О.Мічурін, 2006-2010.
|
|
Археология
Биология
Генетика
География
Информатика
История
Логика
Маркетинг
Математика
Менеджмент
Механика
Педагогика
Религия
Социология
Технологии
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
