Міжнародні договори та міждержавні угоди

Відповідно до КУ (ст. 9) міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала ВРУ, є частиною національного зак-ва У.

Так, існує Угода про Спільний аграрний ринок держав-учасниць СНД, яку Україна ратифікувала в 1999 році. Цією Угодою передбачено поетапне створення спільного аграрного ринку, що забезпечує вільний рух сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, науково-технічної продукції, технологій, засобів виробництва і послуг для агропромислового комплексу національного походження. Координацію діяльності здійснює Міжурядова рада з питань АПК. Сторони встановлюють в рамках Спільного аграрного ринку узгоджену систему санітарної, фітосанітарної і ветеринарної регламентації, визначають правила торгівлі та стандарти на товари і послуги. Створення Спільного аграрного ринку передбачає:

поетапне формування узгодженої торговельної та митної політики;

забезпечення умов, які сприяють ефективному функціонуванню ринків товарів та послуг, розвитку конкуренції між товаровиробниками і захисту прав споживачів;

розвиток виробничої кооперації та інших форм співробітництва, в тому числі по виробництву машин та устаткування, а також інших матеріально-технічних ресурсів для потреб агропромислових комплексів Сторін;

стимулювання сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів ринкових відносин у розвитку виробництва та інфраструктури ринку; тощо

Є також Міжнародна угода про зерно від 1995 року(Конвенція про торгівлю зерном), цілями якої є: a) сприяння міжнародному співробітництву в усіх галузях торгівлі зерном, b) сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усунення торговельних бар'єрів, а також нечесної й дискримінаційної практики; c) сприяння стабілізації міжнародних ринків зерна в інтересах усіх членів настільки, наскільки це є можливим, зміцнення світової продовольчої безпеки й сприяння розвиткові країн, економіки яких значною мірою залежать від комерційних продажів зерна.

Двосторон. договори:

-Угода між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Туркменістану про співробітництво в галузі випробування та охорони сортів рослин;-Угода між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства і рибальства Республіки Франція про співробітництво в галузі насінництва;-Угода між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі агропромислового комплексу;-Угода між Міністерством аграрної політики України і Міністерством сільського господарства Литовської Республіки про співробітництво в галузі карантину рослин;-Угода про співробітництво в галузі сільського господарства між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки тощо.

 

Укази ПУ у системі джерел аграрного права

За змістом УП можна поділити:

1. УП, спрямовані на здійснення аграрної реформи та реалізації аграрної політики

УП Про заходи щодо реформування аграрних відносин від 18 січня 1995 року; УП про основні напрямки розвитку АПК від 29 квітня 1998 року; УП про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання від 9.03.2000 року

2. УП, які спрямовані на реформування майнових відносин

УП про додаткові заходи щодо вирішення соц. проблем на селі та подальшого розвитку аграрного сектору економіки від 21 лютого 2002 року.

3. УП щодо паювання земель

УП щодо прискорення земельної реформи в сфері сг виробництва; УП Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки від 3 грудня 1999 року; УП спрямив на формування ринков. інфраструктури; УП про заходи щодо прискорення розвитку аграрного ринку; УП спрямовані на ліквідацію надзвичайних ситуацій у сг.

За часом прийняття

-УП,які були прийняти до КУ – спрямовані на реформування зем. відносин в аграрному секторі економіки

-УП видані в період 1996-1999 року(п.4 ПП КУ)

-УП після 1999 року

Також виділяють УП, які визначають політику щодо поліпшення стану певного сектору

УП Про рішення РНБУ від 9 грудня 2005 року Про стан АПК та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України; УП Про деякі заходи щодо поліпшення фінансового стану агр. cекторa економіки та розвитку тваринництва від 29 тр. 2009

-УП, спрямовані на інституційно-функціональне забезпечення АПК

Загальні засади функціонування оввл визначені УП від 15 грудня 1999 року Про системи центральних органів Вик Вл. До системи вик вл належать мін-ва, виконкоми та центр орг. зі спец статусом; УП Про консультативну раду, з питань розвитку сг та с територій від 30 квітня 2009 року

 

Нормативно – правові акти КМУ та інших оввл як джерела АП

ЗУ від 19 грудня 1992 року Про тимчасове делегування КМУ повноважень видавати декрети в сфері зак-чого регулювання КМУ було надано право фактично здійснювати законотворчу діяльність.

Відповідно до КУ КМУ у межах своєї компетенції видає з питань АПК постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання і належать до джерел аграрного права.

Розрізняють:

- постанови спрямовані на визначення особливостей здійснення окремих видів сг вир-ва

(Про затвердження тимчасового порядку ведення рибного госп-ва та здійснення рибальства від 1996 року; Про затвердження порядку державної реєстрації гмо, джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми, або отриманні з їх використання від 18 лютого 2009 року.)

- спрямовані на матеріально-технічне та фінансове забезпечення сг товаровиробників

(ПКМУ Про розміри компенсації у 2009 році відсоткової ставки за залученими підприємствами АПК кредитами від 26 лютого 2009 року)

- забезпечення становлення ринкових від-н у сг

(ПКМУ від 17 листопада 1995 року про прискорення організації біржового сг ринку; ПКМУ від 29 липня 2009 року про деякі питанні організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків)

- регулювання соціального розвитку села

(ПКМУ від 20 липня 1999 року Про розвиток сільської загальноосвітньої школи; Розпорядж. КМУ від 17 червня 2009 року Про заходи з розв’язання проблемних питань соціально-економічного розвитку сільських насел. пунктів)

- на ліквідацію негативних явищ у сг

(ПКМУ Про заходи із стабілізації ситуації, що склалась на внутрішньому ринку цукру від 2009 року; Розпорядження Про виділення коштів стабілізаційного фонду для підтримки окремих проектів АПК від 2009 року)

Таким чином, постанови КМУ є спрямованими на реалізацію законів, є такими, що регулюють аграрні відносини, зокрема з організації сг виробництва.

Нормативні акти міністерств, відомств, та інших органів виконавчої влади належать до відомчих актів. Їх форма визначається положенням про відповідне міністерство чи від-во. Це накази, розпорядження, постанови колег органів. Можна зазначити такі акти - наказ Мінсільпроду України від 10 жовтня 1995 року № 269 Про затвердження порядку приймання, зберігання, переробки і розрахунків за молочну сировину на давальницьких умовах, наказ Мінагрополітики 2003 року Про затвердження положення про умови проведення конкурсу на надання часткової компенсації вартості складної сг техніки вітчизняного виробництва.

До міжгалузевих актів належать – Положення про порядок реалізації на зовнішньому ринку сг продукції, затв. Наказом Мінсільгоспроду, Мінекономіки, МЗЕЗторгу, Держмиткому від 1994 року, Наказ Мінсільпроду та УААН від 1996 року Про затвердження Типового положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім тощо.

 

Рішення КСУ

1. загальні рішення - стосуються всіх галузей права:

Рішення КСУ 9.07.1998р. «Справа про тлумачення терміну «законодавство»,

Рішення КСУ 9.02.1999р. «Про зворотну дію у часі законів та інших нормативно – правових актів»,

Рішення КСУ 11.11.2004р. «Справа про захист права власності організації споживчої кооперації»,

Рішення КСУ 11.05.2005р. «Справа про права акціонерів ЗАТ»,

Рішення КСУ 22.09.2005р. «Справа про постійне користування земельними ділянками»,

2. Рішення КСУ 15.04. 2004р. «Справа про визначення мінімальної ціни на цукор».

 

21. Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.

Одним із видів джерел аграрного права є постанови ПВСУ і роз’яснення Вищого господарського суду. АП як комплексна галузь права має складну ситему джерел, яка охоплює роз’яснення судів вищих інстанцій, що надавалися у сфері спеціальних аспектів аграрно-правового регулювання. Зокрема в аспектах виготовленння і виробництва сг продукції, що виникають у відповідних аграрно-правових інститутах та міжгалузевих інститутах законодавства, що є суміжним для аграного і цивільного, аграрного і господарського права.

Наприклад постанови ПВСУ щодо речового, зобов’язального, деліктного цивільного права, корпоративного права, договірного господарського права. Також у повсякденному регулюванні аграрних правовідносин використовуться постанови пленуму у сфері земельно-правового законодавства. Це є вийняткво важливим для аграрного права, оскільки первинним засобом виробництва сг продукції є земля, а земля це об’єкт земельного права.

Розяснення Президії ВГСУ мають характер роз’яснень для господарських судів нижчого рівня і мають важливе значення при регулювання внутрішніх аграрних правовідносин суміжних з корпоративними. Питання про юридичну силу ППВСУ, завжди було дискусійним. Більшість провідних вчених схильні вважати їх рекомендаціями для судів, а їх приписи у зв’язку з цим не можуть бути імперативними, але практика склалася таким чином, що суди викристовуть акти вищих судових інстанцій, як обов’язкове джерело права.