Кропив'янки і набряку квінке

У дітей в 70-80% випадків причиною гострої алергічної кропив'янки і набряку Квінке є харчові продукти (соки, шоколад, яйця, морква, риба, горіхи, фрукти і ін.), лікарські препарати (аналгетики, антибіотики, вітаміни і ін.), укуси комах, рідше пилок трав і дерев. У хворих, як правило, є ознаки атопії в сімейному і особистому анамнезі. Така кропив'янка обумовлена Ig E-залежними алергічними реакціями. Крім того, кропив'янка може бути викликана паразитарними інфекціями і вірусами (гепатит В, вірус Епштейн-Бара, віруси герпесу 6 типу і ін.). Така кропив'янка обумовлена алергічними реакціями 111 типу за Gell і Cumbs.

Інші види кропив'янок (псевдоалергічні або неімунні), такі як теплова, сонячна, холодова, холінергічна (при фізичних навантаженнях, прийомі гарячого душу) і ін., як правило, супроводжуються патологією шлунково-кишкового тракту, носять хронічний характер і викликають дегрануляцію опасистих клітин без участі імунологічних механізмів, безпосередньо діючи на клітини або активують комплемент і калікреїн-кинінову систему.

Основну роль в патогенезі кропив'янки і ангіоневротичного набряку грають медіатори, що виділяються при дегрануляції опасистих клітин (тканинних базофілів) і базофілів крові. Під їх впливом наступає розширення судин, підвищується судинна проникність і розвивається свербіння.

КЛАСИФІКАЦІЯ

За течією:

- гостра кропив'янка (симптоми тривають не більше 6 тижнів);

- рецидивуюча кропив'янка (повторні епізоди на протязі не більше 6-ти місяців);

- хронічна кропив'янка (симптоми тривають більше 6 тижнів або рецидивів на протязі більше 6-ти місяців).

По этіопатогенезу: _

- алергічна;

- холінергічна;

- психогенна (адренергічна);

- обумовлена фізичними факторами;

- аутоіммунна;

- контактна;

- в результаті інфекційних і соматичних захворювань;

- змішаній етіології;

- ідіопатична.

По ступеню тяжкості:

- важкий перебіг кропив'янки – генералізована - з системними реакціями, набряком Квінке;

- кропив'янка середньої тяжкості;

- легкий перебіг кропив'янки.

КЛІНІКА АЛЕРГІЧНОЇ КРОПИВ'ЯНКИ І НАБРЯКУ КВІНКЕ

Починається гостро, приблизно через півгодини після попадання в організм відповідного антигена. Проявляється уртикаріями або дрібно-плямистим висипом, які зудять. Елементи кропив'янки частіше мають блідо-рожевий або червоний колір у вигляді пухирів з підведеними еритематозними краями. Від декількох міліметрів до декількох сантиметрів неправильної форми. Елементи кропив'янки зберігаються впродовж 1 – 6 годин, іноді супроводжуються підвищенням температури, болем в животі, суглобах. У 42% випадків гостра алергічна кропив'янка супроводжується набряком Квінке.

Набряк Квінке – локальний набряк шкіри, підшкірної клітковини, слизистих оболонок. Частіше розвивається в області губ, очей, статевих органів, щільний на дотик, рідко зудить. Одночасно з шкірними проявами можуть бути набряки суглобів, слизистих оболонок, зокрема гортані і шлунково-кишкового тракту. Набряк гортані виявляється кашлем, осиплістю голосу, задухою, стридорозним диханням, можлива смерть від асфіксії. Набряк слизистої оболонки шлунково-кишкового тракту супроводжується колікоподібними болями в животі, нудотою, блювотою. Може зберігатися від 6 годин до 2-3 днів.

ДІАГНОСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Обов'язкові лабораторні дослідження

- загальні аналізи крові і сечі;

- біохімічне дослідження крові;

- аналіз калу на яйця глист, копрограма;

- при псевдоалергічних кропив'янках додатково призначаються бактеріологічні дослідження калу, матеріалу з ротоглотки; визначення антитіл до глистів, вірусів.

Алергологічні дослідження

- алергологічний анамнез (враховуючи фармакологічний і харчовий);

- імуноглобулін Е загальний і специфічний в періоді повної ремісії;

- шкірні проби з побутовими, харчовими і пилковими алергенами, внутрішньошкірні тести з інфекційними алергенами.

Обов'язкові інструментальні дослідження

- УЗІ органів черевної порожнини, фиброгастродуоденоскопия, ЕКГ.

- велоергометрія для виключення холінергічної кропив'янки;

- додатково за показаннями рентгенографія органів грудної порожнини, навколоносових пазух.

 

ЛІКУВАННЯ

Рекомендується гіпоалергенна дієта з виключенням причинно-значущих харчових алергенів, продуктів гистаміно-лібераторів, а також елімінаційні заходи - недопущення контактів з домашнім пилом, пилковими алергенами, ліками.

У лікуванія легкого перебігу захворювання включається:

- елімінаційна дієта (у перші 1 -2 дні - сухарі, чай, каша на воді);

-застосування сорбентів (энтеросгель, смекта, полісорб) всередину, протягом 3-х днів від 1 чайній до 1 столової ложки 3 рази на день;

- очисні клізми щоденно 3 дні;

- антигістамінні 1-го покоління (тавегіл, фенкарол у віковому дозуванні) при гострій кропив'янці протягом 5 – 7 днів з переходом на антигістамінні 11-111 покоління протягом 3-4 тижнів. При хронічній кропив'янці перевага віддається препаратам 11 – 111 покоління (фексофенадин, цетиризин, лоратадін) протягом 3-4 тижнів;

- потім мембраностабілізуючі препарати (кетотифен, задітен по 1/2 - 1 пігулці 2 рази в день 3 місяця).

У лікуванні середньо тяжкого перебігу захворювання включається:

- антигістамінні препарати 1-го покоління парентерально: тавегіл 0,1% 2 мл в/м або в/в

на фізіологічному розчині або димедрол 1% розчин на протяг 2-3 днів;

- за відсутності ефекту – системні глюкокортикостероїди – преднізолон 1-2-3-5мг/кг або дексаметазон у відповідній дозі в/м або в/в;

- потім антигістамінні препарати 11-111 покоління протягом 1 місяця;

- далі мембраностабілізуючи препарати (кетотифен, задітен по 1/2 - 1 пігулці 2 рази в день 4 місяця).

У лікуванні важкого перебігу захворювання включається:

- проведення елімінаційних заходів (дієта, сорбенти, очисні клізми);

- антигістамінні препарати 1-го покоління парентерально: тавегіл 0,1% 2 мл в/м або в/в

на фізіологічному розчині або димедрол 1% розчин на протяг 5-7 днів;

- системні глюкокортикостероїди – преднізолон 1-2-3-5мг/кг або дексаметазон у відповідній дозі в/м або в/в;

- при необхідності проведення дезінтоксикаційної терапії: реосорбілакт 5-10 мл/кг в/в краплинно, 3-4 дні;

- потім антигістамінні препарати 11-111 покоління протягом 1 місяця;

- далі мембраностабілізуючі препарати (кетотифен, задітен по 1/2 - 1 пігулці 2 рази в день 6 місяців).

Лікування хронічної рецидивуючої кропив'янки визначається етіологічними чинниками, патогенетичними механізмами і фазою захворювання. Терапія загострення принципово не відрізняється від ведення гострої кропив'янки. Псевдоалергічна кропив'янка нерідко буває проявом загострення багатьох соматичних захворювань, особливо гастроентерологічного профілю, тому етіотропна терапія повинна бути направлена на лікування основного захворювання і попередження його загострень.

Профілактичні заходи направлені на дотриманні тривалої гіпоалергенної дієти, гіпоалергенного режиму в квартирі, санації хронічних осередків інфекції, нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, проведенні специфічної імунотерапії (СІТ).

 

АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ

Атопічний дерматит (АД) - генетично детерміноване хронічне алергічне захворювання шкіри, має рецидивуючу течію, вікові особливості клінічних проявів, характеризується ексудативними і/або ліхеноїдними висипаннями, підвищенням рівня Ig E.

АД в даний час найбільш поширене захворювання серед алергічних захворювань у дітей. Поширеність його коливається за різними авторами від 28 до 39%. У міській місцевості % атопічного дерматиту в 2 рази більше, ніж в сільській місцевості. Він є першим кроком в «атопічному марші», оскільки перші його прояви зустрічаються вже в першій половині дитячого віку.

Діагнози, що раніше вживались - «атопічна екзема», «ексудативно-катаральний» або «алергічний» діатез, «дифузний нейродерміт», «атопічний нейродерміт Брока», «пруригоекзема» і ін., згідно останньої класифікації входять в поняття АД, атопічна екзема і атопічний нейродерміт є формами і стадіями єдиного патологічного процесу – атопічного дерматиту. Діагноз АД слід використовувати навіть за наявності мінімальних симптомів. Це дозволяє вибрати правильну тактику лікування і уникнути важчих проявів атопії.