Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я

Проект

(прийнято за основу 02.03.2005)

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я

(спеціальну освіту)

Цей Закон спрямований на створення законодавчої бази для задоволення потреб осіб з обмеженими можливостями здоров’я в отриманні освіти та створення сприятливих умов для адаптації та інтеграції вищезазначених осіб у суспільство.

 

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів.

 

У цьому Законі терміни вживаються у наступному значенні:

вада – фізичне або психічне відхилення від норми, яке обмежує соціальну діяльність, та підтверджене психолого-медико-педагогічною комісією відносно дитини та установою медико-соціальної експертизи відносно дорослого, а також у передбачених цим Законом випадках повторною експертизою;

важка вада - підтверджена у встановленому порядку фізична чи психічна вада, виражена у такій мірі, що навчання відповідно до державних стандартів освіти (в тому числі спеціальних) є недоступним і можливості навчання обмежуються отриманням елементарних знань про оточуючий світ, отриманням навичок самообслуговування та елементарних трудових навичок або отриманням елементарної професійної підготовки;

заклад інтегрованого навчання – навчальний заклад, в якому створені спеціальні умови для отримання освіти особами з обмеженими можливостями здоров’я спільно з особами, які не мають таких обмежень;

інтегроване навчання – спільне навчання осіб з обмеженими можливостями здоров’я та осіб, які не мають таких обмежень, шляхом створення спеціальних умов для отримання освіти особами з обмеженими можливостями здоров’я;

інші законні представники – опікуни, піклувальники, патронатні вихователі, усиновлювачі;

навчання вдома – засвоєння загальноосвітніх та професійних навчальних програм особою, яка за станом здоров’я тимчасово або постійно не відвідує навчальний заклад, при якому навчання здійснюється вдома педагогічними працівниками відповідних навчальних закладів, в тому числі з використанням дистанційних засобів навчання;

особа з обмеженими можливостями здоров’я – особа, яка має фізичні та/або психічні вади, які перешкоджають засвоєнню навчальних програм без створення спеціальних умов для отримання освіти;

повне державне забезпечення – забезпечення осіб з обмеженими можливостями здоров’я, які навчаються в державних навчальних закладах харчуванням, одягом, взуттям, необхідним обладнанням та індивідуальними технічними засобами;

психічна вада – психічне відхилення від нормального розвитку, підтверджене в установленому порядку, і яке включає в себе порушення мови, емоційно-вольової сфери, в тому числі аутизм, наслідки ушкоджень мозку, а також порушення розумового розвитку, в тому числі відсталість, затримка психічного розвитку, які створюють перешкоди у навчанні;

складна вада – сукупність фізичних та/або психічних вад, підтверджених у встановленому порядку;

спеціальна освіта – дошкільна, загальна середня, професійно-технічна та вища освіта, для отримання якої особам з обмеженими можливостями здоров’я створюються спеціальні умови;

спеціальні умови для отримання освіти – умови навчання, в тому числі спеціальні програми та методи освіти, індивідуальні технічні навчальні засоби, підручники, навчальні посібники, а також педагогічні, медичні, соціальні та інші послуги, без яких неможливо або утруднено засвоєння загальноосвітніх та професійних навчальних програм особами з обмеженими можливостями здоров’я;

спеціальний навчальний заклад – навчальний заклад, створений для навчання осіб з обмеженими можливостями здоров’я;

спеціальний навчальний підрозділ – структурний підрозділ навчального закладу, створений для навчання осіб з обмеженими можливостями здоров’я;

фізична вада – підтверджена у встановленому порядку тимчасова або постійна вада у розвитку та/або функціонуванні органу (органів) людини чи хронічне соматичне або інфекційне захворювання.

 

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

 

Дія цього Закону поширюється на відносини фізичних і юридичних осіб, що беруть участь у здійсненні спеціальної освіти:

осіб c обмеженими можливостями здоров'я, що є громадянами України;

батьків (інших законних представників) дітей з обмеженими можливостями здоров'я, а також законних представників чи уповноважених у встановленому порядку представників дорослих з обмеженими можливостями здоров'я;

педагогічних, медичних та інших працівників, що беруть участь у здійсненні спеціальної освіти, а також педагогічних працівників з числа осіб з обмеженими можливостями здоров'я;

органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації усіх форм власності, громадські організації, їх посадових осіб, а також осіб, що беруть участь у здійсненні спеціальної освіти.

 

Стаття 3. Мета спеціальної освіти

 

Спеціальна освіта забезпечує особам з обмеженими можливостями здоров’я отримання освіти відповідно до їх здібностей і можливостей в адекватному їхньому здоров'ю середовищі навчання з метою адаптації та інтеграції (реінтеграції) цих осіб у суспільство, у тому числі придбання навичок самообслуговування, підготовки їх до трудового та сімейного життя.

Стаття 4. Законодавство України у сфері спеціальної освіти

1. Законодавство України у сфері спеціальної освіти складається з Конституції України, Закону України “Про освіту”, цього Закону, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів України.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 5. Державна політика у сфері спеціальної освіти

 

1. Держава забезпечує особам з обмеженими можливостями здоров’я умови для отримання безкоштовної освіти відповідно до їх здібностей і можливостей, у тому числі сприяє розвитку інтегрованого навчання.

2. Реалізація державної політики у сфері спеціальної освіти здійснюється на основі програми розвитку спеціальної освіти, яка є складовою частиною загальнодержавної програми розвитку освіти. Програма розвитку спеціальної освіти розробляється на конкурсній основі із залученням зацікавлених громадських організацій та батьків (інших законних представників) осіб з обмеженими можливостями здоров’я.

3. У сфері спеціальної освіти держава здійснює наступні заходи:

встановлює параметри спеціальних державних стандартів дошкільної та загальної середньої освіти;

визначає правовий статус мови жестів, системи Брайля, інших спеціальних засобів спілкування, одержання і передачі інформації;

визначає єдині принципи і нормативи створення спеціальних умов для одержання освіти особами з обмеженими можливостями здоров'я та принципи підсумкової атестації цих осіб;

затверджує типові положення про спеціальні навчальні заклади;

визначає умови створення, реорганізації і ліквідації спеціальних навчальних закладів, ліцензування їх діяльності, а також особливості атестації і державної акредитації спеціальних навчальних закладів;

надає відповідно до законодавства податкові та інші пільги особам, що приймають участь у здійсненні спеціальної освіти;

організовує державний контроль за якістю спеціальної освіти та державний нагляд і контроль за виконанням законодавства у сфері спеціальної освіти осіб з обмеженими можливостями здоров'я;

встановлює порядок забезпечення транспортними засобами для доставки осіб з обмеженими можливостями здоров'я у навчальні заклади;

встановлює перелік захворювань, наявність яких надає право на навчання вдома.

 

Розділ IІ. УПРАВЛІННЯ СПЕЦІАЛЬНОЮ ОСВІТОЮ

Перший заступник Голови Комітету І.Юхновський

Завідуючий секретаріатом Комітету Б.Чижевський

 

 

Проект

(прийнято за основу 02.03.2005)

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту осіб з обмеженими можливостями здоров’я

(спеціальну освіту)

Цей Закон спрямований на створення законодавчої бази для задоволення потреб осіб з обмеженими можливостями здоров’я в отриманні освіти та створення сприятливих умов для адаптації та інтеграції вищезазначених осіб у суспільство.