Стаття 9. Контроль за діяльністю у сфері спеціальної освіти

Контроль за діяльністю у сфері спеціальної освіти здійснюється відповідними органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції у формах, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами.

Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Стаття 10. Форми отримання спеціальної освіти

Особи з обмеженими можливостями здоров'я можуть отримувати спеціальну освіту у навчальних закладах, спеціальних навчальних закладах, спеціальних навчальних підрозділах, навчальних закладах інтегрованої освіти у формах, передбачених Законом України “Про освіту”.

Стаття 11. Навчання вдома

 

1. Для осіб, які за станом здоров’я тимчасово або постійно не відвідують навчальні заклади, органи управління освітою, у віданні яких знаходяться відповідні навчальні заклади, зобов'язані організувати навчання вдома. Перелік захворювань, наявність яких надає право на навчання вдома, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки спільно з центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

2. Навчання вдома здійснюється навчальним закладом, у якому постійно навчаються особи, зазначені у частині 1 цієї статті, чи найближчим до їх місця проживання відповідним навчальним закладом, що має державну акредитацію, на підставі висновку лікувально-профілактичної установи відносно дітей, які хворіють на соматичні захворювання, або на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи в інших випадках.

3. Навчання вдома фінансується згідно статті 28 цього Закону.

 

Стаття 12. Навчання у лікувально - профілактичних установах

 

1. З метою реалізації права громадян на освіту, створення умов для її отримання органи управління освітою і органи охорони здоров'я зобов'язані організовувати навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я, що знаходяться на тривалому (більш ніж двадцять один день) лікуванні у лікувально - профілактичних установах, відповідно до загальноосвітніх програм.

2. Навчальний заклад за місцезнаходженням лікувально - профілактичної установи здійснює навчання дітей у різних формах. Організаційні питання навчання регулюються договором між лікувально - профілактичною установою і навчальним закладом. Форма договору про організацію навчання у лікувально - профілактичних установах затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки спільно з центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

3. Навчання у лікувально - профілактичних установах фінансується згідно статті 28 цього Закону.

 

Стаття 13. Навчання у масовому навчальному закладі

 

1. Особи з обмеженими можливостями здоров'я мають право на навчання у масовому навчальному закладі відповідно до Закону України “Про освіту” за наявності відповідного висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи.

2. Особи з обмеженими можливостями здоров'я, що навчаються у масовому навчальному закладі, мають право користуватися під час занять послугами помічника, при наявності відповідної рекомендації у висновку комісій, зазначених у частині першій цієї статті. Помічник надає допомогу особі, що навчається у навчальному процесі та підготовці до нього. Послуги помічника навчальним закладом не оплачуються. Права і обов'язки помічника встановлюються внутрішніми документами навчального закладу.

 

Стаття 14. Інтегроване навчання

 

1. Для осіб з обмеженими можливостями здоров'я організується інтегроване навчання відповідно до психолого-педагогічних і медичних показань (протипоказань), якщо навчальний заклад інтегрованої освіти має необхідні спеціальні умови для отримання освіти. Заклад інтегрованого навчання не має права відмовити вищезазначеним особам у прийомі на навчання у зв'язку з наявністю у них фізичних та/або психічних вад при відсутності протипоказань до навчання та/або спеціальній освіті і обмежень для роботи з конкретної професії (спеціальності). У закладі інтегрованого навчання число осіб з обмеженими можливостями здоров'я не повинно складати більш ніж двадцять відсотків загального числа вихованців, учнів, студентів. Заклад інтегрованого навчання з дня зарахування до нього особи з обмеженими можливостями здоров'я користується правом на його фінансування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів у розмірі, встановленому державними нормативами фінансування витрат на створення спеціальних умов для одержання спеціальної освіти.

2. Спільне навчання і виховання осіб з психічними чи складними вадами та осіб, що не мають таких вад, може здійснюватися, якщо це не позначається негативно на результатах навчання осіб, що не мають таких вад. Особи з психічними чи складними вадами, що успішно засвоюють навчальну програму навчального закладу інтегрованої освіти, можуть бути відраховані через неможливість спільного навчання з цього навчального закладу. Рішення про виключення зазначених осіб приймається в порядку, встановленому статутом навчального закладу. Органи управління спеціальною освітою, протягом місяця вживають заходи щодо продовження цими особами навчання в адекватній для них формі.

 

Стаття 15. Спеціальні навчальні заклади

 

1. В Україні створюються і діють спеціальні навчальні заклади, типи і види яких визначаються відповідно до реалізованих ними навчальних програм, форм діяльності з реабілітації і віком вихованців, учнів, студентів.

2. В Україні можуть створюватися і діяти спеціальні навчальні заклади для осіб:

з порушеннями мови - важкими порушеннями мови, фонетико-фонематичним недорозвиненням мови і порушенням вимови окремих звуків;

з порушеннями слуху - глухі, зі зниженим слухом, особи, що втратили слух;

з порушеннями зору - сліпі, зі зниженим зором, особи, що втратили зір, особи з косоокістю та амбліопією;

з порушеннями психіки - затримкою психічного розвитку, розумово відсталих, з глибокою розумовою відсталістю;

з порушеннями функцій опорно-рухового апарата;

зі складними порушеннями;

з розладами емоційно-вольової сфери та поведінки;

з хронічними соматичними, інфекційними та іншими захворюваннями.

3. Спеціальні навчальні заклади можуть створюватися для спільного навчання осіб з різними фізичними та/або психічними вадами, якщо це не перешкоджає належному засвоєнню навчальних програм і для такого навчання немає медичних протипоказань.

 

Стаття 16. Логопедична служба

1. Для надання допомоги дітям, що мають різні порушення мови і навчаються у навчальних закладах, організується логопедична служба. Виходячи з кількості дітей, які потребують логопедичної допомоги, ця допомога може здійснюватися шляхом:

введення в штат навчального закладу посади вчителя-логопеда;

створення в структурі органу управління освітою логопедичного кабінету;

створення логопедичного центра - установи з правами юридичної особи.

2. Типове положення про логопедичну службу затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

 

 

Стаття 17. Центри реабілітації

 

1. З метою навчання та/або виховання осіб зі складними та/або важкими вадами створюються центри реабілітації різних профілів. Державні центри реабілітації створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

2. Задачами центрів реабілітації є формування навичок спілкування і самообслуговування, елементарних трудових навичок і організація занять за індивідуальними навчальними програмами. Заняття в центрах реабілітації організуються за програмами індивідуального та/або групового навчання з кількістю осіб, що навчаються в групі не більш ніж десять чоловік, а зі складною вадою - не більш ніж шість чоловік.

3. Центр реабілітації є юридичною особою. Типове положення про центр реабілітації затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

 

Стаття 18. Особливості прийому до навчальних закладів осіб з обмеженими можливостями здоров'я

 

Прийом до навчальних закладів осіб з обмеженими можливостями здоров’я здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України, і на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи.

 

Стаття 19. Переведення осіб з обмеженими можливостями здоров’я із спеціальних навчальних закладів в інші навчальні заклади

 

1. Переведення осіб з обмеженими можливостями здоров’я із спеціальних навчальних закладів одного типу чи виду в спеціальні навчальні заклади іншого типу чи виду, в заклади інтегрованого навчання, масові навчальні заклади здійснюється на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи і за згодою батьків (інших законних представників) неповнолітніх дітей. Питання про переведення вихованця, учня, студента в інший навчальний заклад розглядається, як правило, після закінчення року з дня його вступу до спеціального навчального закладу.

2. У випадку реорганізації чи ліквідації спеціального навчального закладу засновник забезпечує переведення вихованців, учнів, студентів з їх згоди чи за згодою батьків (інших законних представників) в інші спеціальні навчальні заклади або у відповідні заклади інтегрованого навчання.

Стаття 20. Спеціальні навчальні заклади закритого типу. Спеціальні навчальні підрозділи навчальних закладів, створених при установах по виконанню кримінального покарання у виді позбавлення волі

 

1. Для дітей, що мають фізичні та/або психічні вади, які вчинили суспільно небезпечні діяння і досягли віку одинадцяти років, створюються спеціальні навчальні заклади закритого типу. Направлення таких дітей у спеціальні навчальні заклади закритого типу здійснюється за рішенням суду з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної комісії в порядку, встановленому законом.

2. В навчальних закладах, створених при установах по виконанню кримінального покарання у виді позбавлення волі, створюються спеціальні навчальні підрозділи для засуджених осіб з обмеженими можливостями здоров'я.

Стаття 21. Державні стандарти спеціальної освіти

 

Для осіб з обмеженими можливостями здоров’я, навчання яких відповідно до державних стандартів освіти неможливе в силу особливостей їх фізичних та/або психічних вад, розробляються і затверджуються державні стандарти спеціальної освіти.

Стаття 22. Особливості підсумкової атестації осіб з обмеженими можливостями здоров'я

 

1. Підсумкова атестація осіб, що мають фізичні вади та засвоїли навчальні програми відповідного рівня, проводиться відповідно до чинного законодавства України.

2. Підсумкова атестація осіб, що мають психічні чи складні вади та засвоїли навчальні програми для спеціальних навчальних закладів, проводиться в порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

 

Стаття 23. Психолого-медико-педагогічні комісії, медико-соціальні експертні комісії

 

1. Діагностика фізичних та/або психічних вад у дітей, встановлення їх прав на спеціальну освіту і створення спеціальних умов для отримання освіти, а також консультування батьків (інших законних представників) з усіх питань про фізичні та/або психічні вади дітей здійснюються постійними психолого-медико-педагогічними комісіями. Психолого-медико-педагогічні комісії діють в Автономній Республіці Крим, у кожній області, у містах Київ та Севастополь, у районах (містах). З метою науково-методичного обслуговування психолого-медико-педагогічної комісії і вирішення спорів між комісією та батьками (іншими законними представниками) дітей з обмеженими можливостями здоров'я, створюються міжрегіональні психолого-медико-педагогічні центри. Порядок створення психолого-медико-педагогічних комісій і міжрегіональних психолого-медико-педагогічних центрів і типові положення про них затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

2. Основними функціями психолого-медико-педагогічної комісії є:

проведення безкоштовного психолого-медико-педагогічного обстеження дітей, виявлення особливостей їхнього розвитку з метою встановлення діагнозу і визначення адекватних спеціальних умов для одержання освіти;

засвідчення права дитини з обмеженими можливостями здоров'я на спеціальну освіту, складання відповідного висновку;

складання рекомендацій до індивідуального плану навчання;

підтвердження, уточнення і зміна раніше встановленого діагнозу;

консультування батьків (інших законних представників) дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

консультування педагогічних, медичних і соціальних працівників з питань, пов'язаних із спеціальними умовами для одержання дітьми освіти, їх правами і правами батьків (інших законних представників);

формування банку даних про дітей з обмеженими можливостями здоров'я, надання зібраної інформації відповідним органам управління спеціальною освітою, органам охорони здоров'я та органам соціального захисту населення.

3. До складу психолого-медико-педагогічної комісії в обов'язковому порядку входять:

психолог;

лікарі - психіатр, невропатолог, ортопед, отоларинголог, окуліст, терапевт (педіатр), фізіотерапевт;

фахівці в області спеціальної освіти - логопед, олігофренопедагог, сурдопедагог, тифлопедагог, соціальний педагог;

юрист.

У роботі психолого-медико-педагогічної комісії беруть участь представники відповідних органів управління освітою, органів охорони здоров'я та органів соціального захисту населення.

4. Направлення дітей на психолого-медико-педагогічну комісію здійснюється на підставі заяви батьків (інших законних представників), рішення суду, а також за згодою батьків (інших законних представників) з ініціативи відповідних органів управління освітою, органів охорони здоров'я, органів соціального захисту населення, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, соціального захисту або громадських організацій, що відповідно до їх установчих документів здійснюють діяльність у сфері захисту прав осіб з обмеженими можливостями здоров'я. При направленні дітей на обстеження за рішенням суду згода батьків (інших законних представників) не вимагається. Заклади охорони здоров'я зобов'язані протягом десяти днів направити дитину на психолого-медико-педагогічну комісію при встановленні у нього явних ознак фізичних та/або психічних вад з метою визначення спеціальних умов для отримання ними освіти.

5. Результати обстеження дитини оформлюються висновком психолого-медико-педагогічної комісії. Такий висновок є підставою для направлення дитини за згодою батьків (інших законних представників) у спеціальний навчальний заклад, для організації навчання вдома чи для направлення у заклади інтегрованого навчання. Члени психолого-медико-педагогічної комісії зобов'язані зберігати професійну таємницю та конфіденційність висновку. У випадку незгоди батьків (інших законних представників) з висновком психолого-медико-педагогічної комісії, протягом місяця з дня подачі ними заяви відповідний психолого-медико-педагогічний центр проводить повторну експертизу.
Висновок експертизи може бути оскаржений в суді.

6. Психолого-медико-педагогічна комісія і психолого-медико-педагогічний центр є юридичними особами.

7. Діагностика фізичних та/або психічних вад дорослих, встановлення їх права на спеціальну освіту і створення спеціальних умов для одержання дорослими освіти здійснюється установами медико-соціальної експертизи. Оскарження висновків установ медико-соціальної експертизи здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством.

Стаття 24. Документи, що засвідчують право на отримання спеціальної освіти

 

1. Право на отримання спеціальної освіти засвідчується документом, який видається дитині (його законному представнику) психолого-медико-педагогічною комісією чи дорослому (його законному представнику) установою медико-соціальної експертизи. Форма такого документа встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Спеціальні умови для отримання освіти визначаються на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії чи установи медико-соціальної експертизи.

3. Посадові особи психолого-медико-педагогічних комісій і установ медико-соціальної експертизи відповідно до законодавства несуть відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у документах, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті. Особи, винні у винесенні психолого-медико-педагогічною комісією чи установою медико-соціальної експертизи завідомо неправдивого висновку, незаконній видачі документів, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність згідно чинного законодавства.

 

Розділ ІV. ПРАВА У СФЕРІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ОСІБ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЗДОРОВ'Я ТА ЇХ БАТЬКІВ (ІНШИХ ЗАКОННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ)