Характеристика платежів за забруднення навколишнього середовища

Однією із форм еколого-економічних інструментів є платежі за забруднення навколишнього природного середовища. Це, грошові чи інші блага, які економічний суб'єкт сплачує за використання ресурсів, природних благ і за можливості здійснення господарської діяльності. В еколого-економічній сфері плати і платежі є найбільш поширеною формою інструментарію, що в тому чи іншому вигляді застосовується в більшості країн. Найбільш характерними прикладами є:

- плата за землю;

- плата за мінеральні ресурси;

- плата за використання інших компонентів природного середовища, наприклад, ефіру;

- платежі за вирубки лісу;

- платежі за використання ресурсів рослинного і тваринного світу;

- плата за випас худоби;

- платежі за полювання і рибальство;

- плата за вхід на територію природних парків;

- платежі за атмосферні емісії (викиди);

- платежі за скидання у водні джерела;

- платежі за розміщення твердих (чи рідких у контейнерах) відходів у навколишньому середовищі;

- платежі за інші види забруднення середовища (шумові, електромагнітні, ін.).

Платниками збору є суб’єкти господарювання, незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші організації, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні та громадяни, які здійснюють на території України викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Об’єктами обчислення збору є:

- для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

- для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Платники перераховують суму збору одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме:

- 65% - до Державного бюджету,

- 25% - до обласного бюджету,

- 10% - до місцевого бюджету.

Контроль за дотриманням лімітів скидів та розміщення відходів здійснюється органами Мінприроди України.

Контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору здійснюється органами державної податкової служби.

Порядок розрахунку платежів

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.

Органи Мінприроди України також встановлюють щорічні ліміти викидів та скидів кожної забруднюючої речовини, за перевищення яких економічні суб’єкти сплачують в п’ятикратному розмірі.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами (П_ВС), обчислюється платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком за початок року, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючи коефіцієнтів і визначаються за формулою:

П_ВС = , де

Мі – фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах;

Нпі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у грн./т.;

Кнас – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів даного населеного пункту.

Кф – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народно-господарсько значення населеного пункту.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (П_ВП), обчислюється платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком за початок року, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючи коефіцієнтів і визначаються за формулою:

П_ВП = , де

Мі – фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах;

Нпі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у грн./т.;

Кнас – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів даного населеного пункту.

Кф – коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народно-господарсько значення населеного пункту.

Суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюється платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючи коефіцієнтів і визначаються за формулою:

Пс = , де

Млі – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, в тоннах;

Мпі – обсяг понадлімітного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, в тоннах;

Крб – регіональний коригуючий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, завжди дорівнює 5.

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюється платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючи коефіцієнтів і визначаються за формулою:

Пс = , де

Млі – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, в тоннах;

Мпі – обсяг понадлімітного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, в тоннах;

Кт – коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів;

Ко – коригуючий коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, завжди дорівнює 5.

Платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем реєстрації.

 

4.3. Аналіз надходжень платежів за забруднення навколишнього середовища

В зв’язку з тим, що Савранський район сільськогосподарський та не має промислових підприємств, окрім Савранського хлібозаводу, до бюджетів надходять платежі за викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, а також за розміщення відходів.

Табл.4.1. Динаміка надходження платежів за забруднення навколишнього природного середовища. тис.грн.

Направлення коштів			І півріччя 2008
План	Нараховано	Сплачено	% Виконання	% Сплати	План	Нараховано	Сплачено	% Виконання	% Сплати	План	Нараховано	Сплачено	% Виконання	% Сплати
Всього коштів за забр.	41,7	36,9	38,2	91,6	103,5	49,1	51,6	60,3	122,8	116,9	11,2	24,4	19,5	174,1	79,9
Держ. бюджет	27,1	24,0	24,8	91,5	103,3	31,9	33,5	39,2	122,8	117,0	7,3	15,9	12,7	174,5	80,1
Обл. бюджет	10,4	9,2	9,7	93,3	105,4	12,3	12,9	15,1	122,8	116,9	2,8	6,1	4,9	174,1	79,9
Місц. бюджет	4,2	3,7	3,7	88,1	100,0	4,9	5,2	6,0	122,8	116,0	1,1	2,4	1,9	171,9	78,9

 

тис.грн.

Мал. 4.1. Динаміка надходження платежів за забруднення навколишнього природного середовища.

З діаграми видно, що в 2006 році спостерігалось не виконання плану ні по нарахуванням, ні по надходженню платежів. Хоча в той же час величина сплачених платежів на 1,3 тис.грн. або на 3,5% перевищувала величину нарахувань, тобто спостерігалась переплата.

В 2007 році відсоток виконання плану складає 122,8%, а відсоток сплати 116,9%. В 2008 ж році відсоток виконання плану зріс до 174,5%, тоді як відсоток сплати становить лише 79,9%. Все це пояснюється наявністю переплати в 2007 році на 11,2 тис.грн. або на 16,9%.

 

Табл.4.2. Питома вага платежів за забруднення фізичними та юридичними особами.

									тис.грн.
			І півріччя 2008
План	Факт	К-сть	План	Факт	К-сть	План	Факт	К-сть
Фізичні особи- підприємець	4,5	4,2		4,8	5,9		1,8	4,0
Юридичні особи- підприємець	37,2	33,9		44,3	54,4		9,4	15,6
Всього	41,7	38,2		49,1	60,3		11,2	19,5

 

Мал.4.2. Питома вага платежів за забруднення фізичними та юридичними особами.

Отже, можна зробити висновок, що основні надходження платежів за забруднення навколишнього природного середовища здійснюються за рахунок сплати даного податку юридичними особами. І хоча їх значно менше за кількістю, вони своєю діяльності більше забруднюють середовище, тому зобов’язані більше відшкодовувати.