Релейний захист і автоматика

Повздовжній диференційний захист

Недоліки першої схеми є те, що між підстанціями А і Б необхідно прокласти допоміжні провідники для з’єднання трансформаторів ТА1 і ТА2 які розташовуються на кінцях лінії що захищається. В схему захисту включаються також два комплекти реле КА1 і КА2 для подання сигналу на відмикання вимикачів з обох кінців лінії. В схемі з циркулюючими струмами по допоміжних провідниках безперервно протікають вторинні струми вимірювальних трансформаторів струму. Значення струмів і опір провідників визначають потужність яка вмикається до трансформаторів струму. Якщо вторинний номінальний струм трансформаторів рівний 5А, то опір з’єднувальних провідників повинен бути Ом, тому повздовжній диференційний захист може використовуватись на лініях декілька сот метрів.

Друга схема. Якщо лінії мають більшу довжину, то для зменшення впливу з’єднувальних провідників вмикається проміжні трансформатори струму TLA1, TLA2 з коефіцієнтом трансформації . Крім того в схему захисту вмикаються проміжні насичуючі трансформатори TLAТ1, TLAТ2, які забезпечують значення навантаження на вимірювальні трансформатори при к.з. за рахунок збільшення коефіцієнта трансформації при насиченні. В схемі використовується диференційне реле струму КА1, КА2 з гальмуванням випрямленим струмом. При більших кратностях струму за рахунок насичення магніто проводів трансформаторів TLAТ захист практично зрівнює фази первинних струмів і працює як диференційно фазовий захист. В якості з’єднувальних провідників часто використовуються лінії телемеханіки та зв’язку. Для здійснення захисту, який буде регулювати на всі види к.з. необхідно встановлювати 6 диференційних реле і не менше 4-х з’єднувальних провідників. Для зменшення кількості диференційних реле і з’єднувальних провідників в схему захисту встановлюються комбіновані фільтри симетричних складових струм на виході яких прямо пропорційний . Дещо інші показники має захист при використанні фільтру

Використання фільтрів зменшує ймовірність порушення зв’язку між трансформаторами струму. Для контролю стану з’єднувальних провідників встановлюються спеціальні системи контролю.

Вимоги до пристроїв АВР.

Для підвищення надійності система електропостачання при наявності двох незалежних джерел живлення застосовують пристрої АВР. При роздільній роботі зменшується рівень струмів к.з. забезпечується необхідний рівень напруги зменшуються втрати ел. Енергії. Вимоги: 1) постійна готовність до дії і вмикання резервного джерела при відмиканні робочого джерела; 2) мінімально можливий час спрацювання; 3) забезпечувати однократність дії для недопущення багаторазового вмикання резервного джерела живлення на стійке к.з.;

4) не допускати несинхронних вмикань СД та перевантажень обладнання; 5) забезпечувати разом з РЗА відмикання резервного джерела від пошкодженої системи шин і зберігати їх нормальну роботу.

Вибір параметрів:

Розрахунок параметрів пристроїв АВР це розрахунок параметрів реле напруги мінімальної дії які встановлюються на робочій лінії і розрахунок напруги максимальної дії які здійснюють контроль напруги на резервній лінії

; – менше з них вибираємо

– це напруга на робочій лінії при зовнішньому к.з.

– це напруга на робочій лінії при здійсненні самозапуску двигунів

– коефіцієнт надійності

– коефіцієнт трансформації

При перегоранні запобіжників в первинному колі трансформаторів напруги можливі хибні спрацювання пристроїв АВР. Для недопущення схема АВР доповнюється реле струму мінімальної дії.

Для підвищення надійності роботи АВР в схему АВР застосовують реле зниження частоти. Якщо пристрої АВР двосторонньої дії на обох лініях необхідно встановлювати реле напруги min і max дії. В цьому випадку АВР діє на секційний вимикач.

Вибір параметрів та перевірка чутливості МСЗ

, ,

Вибір витримок часу спрацювання мах струмового захисту здійснюється за ступінчастим принципом. Мінімальну витримку має мати захист який знаходиться біля споживача в кінці мережі, а максимальну витримку, який на початку біля джерела живлення. При к.з. на четвертій лінії зреагують всі МСЗ але спрацьовує на відмикання МСЗ який встановлений на 4-й лінії так як він має мінімальну витримку часу. Всі інші захисти повертаються в початковий стан. В разі відмови у спрацюванні захисту спрацьовує захист . Захист є основним для своєї дільниці мережі і здійснює одночасно ближнє і дальнє резервування.

 

для МСЗ як основного для МСЗ як резервного.

ЕЛЕКТРООСВІТЛЕННЯ

Для нормальної зорової роботи необхідно створювати такі умови, щоб не виникали професійні захворювання або виробничий травматизм.

Освітлення має відповідати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої ліяльності:

· забезпечувати достатню рівнозмінність та постійність освітлення відсутність умов переадаптації органів зору;

· не створювати сліпучої дії від джерела світла і предметів, що знаходяться в полі зору;

· не створювати на робочих поверхнях різких та глибоких тіней, бути рівномірним на площині, що освітлюється.

Зір людини надзвичайно чутливий до умов освітлення та має здатність пристосовуватися до різноманітних умов яскравості. Межа яскравості, за якої око може функціонувати, характеризується відношенням одиниці до 10 біліонів.

Здатність ока реагувати на дуже слабку або дуже інтенсивну яскравість пояснюється властивостями сітківки, яка сприймає світлові подразники. Перехід з одного режиму бачення в інший відбувається поступово.

Здатність ока пристосовуватися до зміни яскравості навколишнього фону називається адаптацією. Адаптація буває темнова – при переході від більшої яскравості до меншої, і світлова – при зворотному переході.

Регулятором кількості світла, що надходить в око є зіниця від розширення або звуження якої залежить яскравість зорового бачення.

Порушення зорової функції може бути пов’язане з рядом професій або бути наслідком нераціонального освітлення робочих місць. Функціональні зрушення з боку зорового аналізатора можуть призвести до погіршення:

· гостроти зору;

· контрастної чутливості;

· швидкості зорового сприйняття;

· стійкості ясного бачення;

· здатності ока чітко розпізнавати предмети і т. ін.

Фізіологічний рівень вказаних функцій є суто індивідуальним, але він завжди знижується після напруженої зорової роботи або недостатнього чи нераціонального освітлення.

Нераціональне освітлення приміщень призводить до зорового дискомфорту, знижує розумову й фізичну працездатність, посилює зорову втому, сприяє розвитку ряду захворювань.

Невідповідне освітлення призводить до професійного захворювання – ністагми, ознаками якогї є судорожний рух яблука ока, трясіння головою, і різке падіння видимості при заході сонця. Хворий бачить світло нерухомої лампи стрибаючим. Причиною ністагму є часта зміна світла і тіней при слабкому штучному освітленні. Зниження зорової функції веде до виникнення катаракти, близорукості та ін. Надмірно яскраве освітлення також погано позначається на зоровій функції організму.

Освітлення виробничих приміщень може бути природним, штучним та інтегральним, коли не достатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

Природне освітлення поділяється на бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення буває: загальним, місцевим і комбінованим.

Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває робочим, аварійним, евакуаційним та охоронним.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання, може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей, в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; в проходах на сходових клітках, у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості.

Існує вісім розрядів зорової роботи (І – VIII). Розряд зорових робіт визначається мінімальним розміром об'єкта, що розрізняється.

В кожному розряді встановлено до чотирьох підрозрядів (а, б, в, г), які визначаються контрастом об'єкта з фоном та характеристикою фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша - 30 лк (розряд VIIIв).

Для штучного освітлення приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп.

Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні. Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозво­ляється.