Головний державний санітарний лікар україни

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 1 грудня 1999 року № 37

 

Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.037-99

 

1. Призначення та галузь застосування

1.1. Санітарні норми поширюються на шум, інфра- та ультразвук, що передаються через повітря (газове середовище), рідке чи тверде середовище і впливають на людину в процесі трудової діяльності.

1.2. Санітарні норми встановлюють:

- класифікацію виробничих акустичних коливань;

- методи гігієнічної оцінки виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

- параметри, які нормуються, та їх допустимі величини;

- вимоги до вимірювань на робочих місцях.

1.3. Санітарні норми є обов'язковими для всіх міністерств, відомств, підприємств, установ, незалежно від відомчої приналежності та форм власності, громадян, які проектують, виготовляють та експлуатують обладнання, механізми і інструменти, які є джерелами шуму, ультразвуку та інфразвуку; які розробляють та впроваджують заходи щодо зниження шкідливого впливу акустичних коливань на працюючих; які виконують державний санітарний нагляд за умовами праці.

1.4. Вимоги цих норм повинні бути враховані у нормативно-технічних документах: стандартах, будівельних нормах, технічних умовах, інструкціях, методичних вказівках та ін., які регламентують конструктивні та експлуатаційні вимоги до машин, устаткування, обладнання та інструменту, технологічних процесів і регламентів, зарубіжних виробів, що є джерелами шуму, ультра- та інфразвуку у виробничих умовах.

1.5. Галузеві (відомчі) документи повинні бути приведені у відповідність до положень даних норм. Відповідальність за виконання даних норм покладається на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.

 

1.6. З введенням в дію цих санітарних правил втрачають силу:

Санитарные нормы шума на рабочих мостах №3223-85,

Санитарные нормы и правила при работе с оборудованием, создающим ультразвук, передаваемый контактным путем на руки работающих № 2282-80,

Санитарные нормы и правила при работе на промышленных ультразвуковых установках № 1733-77, Гигиенические нормы ультразвука на рабочих местах № 2274-80,

Санитарные нормы по ограничению шума на подвижном составе железнодорожного транспорта № 877-71, Санитарные нормы и правила по ограничению вибрации и шума на рабочих местах тракторов, сельскохозяйственных, мелиоративных, строительно-дорожных машинах и грузового автотранспорта № 1102-73,

Санитарные правила по гигиене труда водителей № 4616-88 (у частині допустимих рівнів шуму), Санитарные нормы шума на морских судах №2498-81 (у частині допустимих рівнів шуму на робочих місцях),

Дополнения к Санитарным нормам шума на морских судах № 2498-81 для производственно-технологических помещений и рабочих мест на промысловых палубах морских судов

флота рыбной промышленности № 4143-86,

Санитарные нормы в помещениях судов речного флота №1404-76 (у частині допустимих рівнів шуму на робочих місцях),

Методические указания по проведению измерений и гигиенической оценки шумов на рабочих местах № 1844-78.

 

2. Класифікація виробничих акустичних коливань

 

Класифікація шумів

 

2.1.1. За характером спектра шуми слід поділяти на:

- широкосмугові, з безперервним спектром шириною більш ніж одна октава;

- вузькосмужні або тональні, в спектрі яких є виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у третинооктавних смугах частот по перевищенню рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ.

2.1.2. За часовими характеристиками шуми слід поділяти на:

- постійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється не більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А";

- непостійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях за часовою характеристикою "повільно" шумоміра по шкалі "А".

2.1.3. Непостійні шуми поділяються на:

- мінливі, рівень яких безперервно змінюється у часі;

- переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А", при цьому довжина інтервалів, під час яких

рівень залишається сталим, становить 1 с і більше;

- імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому, рівні шуму у дБ(А1) і дБ(А), виміряні на часових характеристиках "імпульс" та "повільно" шумоміра, відрізняються не менш ніж на 7 дБ.

Класифікація ультразвуку

2.2.1. За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на:

- повітряний, що передається через повітряне середовище;

- контактний, що передається на руки працюючої людини через твердее чи рідке середовище.

2.2.2. За спектром ультразвук поділяють на:

- низькочастотний, коливання якого передаються людині повітряним та контактним шляхом (від 1,2 х 104 до 1,0 х 105 Гц);

- високочастотний, коливання якого передаються людині тільки контактним шляхом (від 1,0 х 105 до 1,0 х 109 Гц).

Класифікація інфразвуку

2.3.1. За часовими характеристиками інфразвук поділяють на:

- постійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється не більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження;

- непостійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження.

 

3. Акустичні параметри, що нормуються

Параметри шуму, що нормуються

 

3.1.1. Параметри постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівнями звукових тисків у октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц в децибелах, які визначаються за формулою:

 

L = 20 Lg Р/Ро (1)

 

де: Р - середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па;

 

Ро - вихідне значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2 х 10-5 Па.

 

3.1.2. При орієнтовній гігієнічній оцінці параметрів постійного широкосмужного шуму на робочих місцях, що нормуються, дозволяється застосовувати рівень шуму в дБА, виміряний по шкалі "А" часової характеристики "повільно" шумоміра та визначений за формулою:

 

L А = 20 Lg РА /Ро (2)

 

де: РА - ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції "А" шумоміра, Па.

 

3.1.3. Середній рівень звуку або октавних рівнів звукового тиску визначається згідно з додатком 1.

3.1.4. Параметрами непостійного шуму (що коливається в часі та переривається) на робочих місцях, які нормуються, є інтегральний рівень - еквівалентний (по енергії) та максимальний рівень шуму у дБА.

Для імпульсного шуму нормованим параметром є еквівалентний рівень шуму у дБАекв. та максимальний рівень шуму - у дБА1.

Еквівалентний рівень - це рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівнями за той же час, виміряного по шкалі "А" шумоміра. Еквівалентний рівень визначається відповідно до додатків 2 та 3.

3.1.5. Допускається для характеристики виробничого шуму на робочих місцях застосовувати дозу шуму або відносну дозу шуму. Метод розрахунку дози наведено у додатку 4.

Параметри інфразвуку, що нормуються.

3.2.1. Параметри постійного інфразвуку на робочих місцях, що нормуються, є рівнями звукового тиску у октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 2; 4; 8; 16 Гц у децибелах.

 

3.2.2. Для непостійного інфразвуку параметром, що нормується, є загальний еквівалентний рівень звукового тиску по шкалі "Лінійна" шумоміра у дБлін. Еквівалентний рівень визначають відповідно до додатків 2 та 3.

3.2.3. Для орієнтовної оцінки постійного інфразвуку допускається використовувати рівні звукового тиску по шкалі "Лінійна" та "А" шумоміра.

а) L лін. - L ≤10 дБ, інфразвук практично відсутній;

б) 10 дБ / L лін. - L / ≤ 20 дБ, інфразвук не виразний;

в) L лін. - L > 20 дБ, виразний інфразвук.

Вимірювання шуму проводиться на постійних робочих місцях у

Приміщеннях, на території підприємств, на промислових спорудах та

Обчислення еквівалентного рівня шуму,

Який коливається у часі

 

Обчислення проводиться у такій послідовності:

1. Діапазон рівнів шуму, які вимірюються, поділяють на наступні інтервали: від 38 до 42; від 43 до 47; від 48 до 52; від 53 до 57; від 58 до 62; від 63 до 67; від 68 до 72; від 73 до 77; від 78 до 82; від 83 до 87; від 88 до 92; від 93 до 97; від 98 до 102; від 103 до 107; від 108 до 112; від 113 до 117; від 118 до 122 дБА.

2. Вимірювані рівні шуму розподіляють по інтервалах, підраховують число відліків рівнів шуму у кожному інтервалі.

Результати відліків заносяться у графи 2 та 3 таблиці Д.3.1.

3. За таблицею Д.3.2 визначають часткові індекси в залежності від інтервалу та числа відліків у даному інтервалі рівнів шуму. Одержані значення записують у графу 4 табл. Д.3.1.

4. Записані у графу 4 часткові індекси додають, а результат записують у графу 5 табл. Д.3.1.

5. Еквівалентний рівень шуму L Аекв. = 30 + L Аі,

де L Аі, - поправка, дБА, яка визначається за таблицею Д.3.3 в залежності від величини сумарного індексу.

 

Таблиця Д.3.1

Методи розрахунку доз шуму

 

З фізичної точки зору, еквівалентний рівень та доза є аналогами і можливий їх взаємний перерахунок, але у фізіолого-гігієнічному відношенні ці два параметри відрізняються принципово: еквівалентний рівень визначається по логарифмічній шкалі у децибелах від порога сприйняття, а доза - у частках від допустимої дози, яка є порогом шкідливого впливу, та оцінюється у лінійних величинах.

Еквівалентний рівень відображає середнє значення рівня шуму за зміну, а доза характеризує сумарну енергію шуму за зміну.

 

При гігієнічній оцінці за допомогою дози одержане фактичне значення порівнюємо з допустимим, а результат виражаємо у її кратності.

Для логарифмічних рівнів фактичне їх значення порівнюємо з допустимим, а одержану різницю за таблицею Д.4.1 переводимо у рази.

 

Таблиця Д.4.1

 

Різниця рівнів, дБ	0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 15 20
Відношення доз, раз	1 1,3 1,6 2 2,5 3,2 4 5 6,3 8 10 32 100

 

Якщо числове значення отриманої різниці рівнів у таблиці відсутнє, то по стрічці "Різниця рівнів" знаходимо значення. які у сумі відповідають отриманій різниці. Відповідно на стрічці "Відношення доз" знаходимо значення доз і їх перемножуємо.

 

Приклад:

Отримана різниця рівнів 12 дБА.

12 дБА можна отримати додаванням 10 + 2; 9 + 3 і т. д.

По стрічці "Різниця рівнів" знаходимо, що 10 дБА відповідає дозам 10; 2 дБА - 1,6; 9 дБА - 8; 3дБА - 2.

Отримані дози перемножуємо

10 х 1,6 = 16; 8 х 2 = 16.

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 1 грудня 1999 року № 37