Кількісні критерії оцінювання

Семестр

Для оцінювання роботи студента протягом семестру підсумкова рейтингова оцінка Q_сем розраховується як сума оцінок за різні види занять та контрольні заходи. Кожне практичне завдання оцінюється в 10 балів (1 бал за присутність та 9 балів за роботу на занятті. Якщо за заняття отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). Кожна лабораторна робота оцінюється в 12 балів (1 бал за присутність + 3 бала за відпрацювання + 4 бала за колоквіум + 4 бала за захист. Якщо за колоквіум отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). АКР оцінюються в 5 балів. Максимальна рейтингова оцінка протягом семестру – 100 балів.

Вид заняття/ контрольний захід	Оцінка
ЛР№1
ПЗ№1
ПЗ№2
ЛР№2
ЛР№3
ПЗ№3
Контрольна точка I
ЛР№4
ЛР№5
ПЗ№4
Контрольна точка II
Всього за 2 семестр

 

Як форма підсумкового контролю по дисципліні у 2 семестрі використовується залік. При цьому підсумкова оцінка Р_п дорівнює рейтингової оцінці за семестр Q_сем, тобто Р_п = Q_сем.

 

Семестр

Для оцінювання роботи студента протягом семестру підсумкова рейтингова оцінка Q_сем розраховується як сума оцінок за різні види занять та контрольні заходи. Кожне практичне завдання оцінюється в 10 балів (1 бал за присутність та 9 балів за роботу на занятті. Якщо за заняття отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). Кожна лабораторна робота оцінюється в 10 балів (1 бал за присутність + 3 бал за відпрацювання + 3 балів за колоквіум + 3 балів за захист. Якщо за колоквіум отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). АКР оцінюються в 5 балів, РГЗ – в 10 балів. Максимальна рейтингова оцінка протягом семестру – 100 балів.

 

Вид заняття/ контрольний захід	Оцінка
ЛР№1
ЛР№2
ПЗ№1
ПЗ№2
ПЗ№3
Контрольна точка I
ЛР№3
ЛР№4
ЛР№5
ПЗ№4
ПЗ№5
Контрольна точка II
Всього за 3 семестр

 

Як форма підсумкового контролю по дисципліні у 3 семестрі використовується комбінований (письмовий) іспит. При цьому виді контролю підсумкова оцінка Р_п обчислюється за формулою: Р_п = 0,6 ∙Q_сем + 0,4 ∙Q_ісп, де Q_сем − оцінка за семестр у 100-бальній системі, Q_ісп − оцінка за іспит у 100-бальній системі.

Білет для комбінованого (письмового) іспиту складається з двох теоретичних запитань та практичного завдання. Теоретичні запитання оцінюються за 100-бальною шкалою в 25 балів кожне, а завдання − в 50 балів.

Якісні критерії оцінювання

Семестр

Необхідний обсяг знань для одержання позитивної оцінки.

1. Основні поняття та визначення теорії кіл. Признаки класифікації ЕК. Лінійні електричні кола та принципи накладання (суперпозиції)

2. Основні закони та теореми теорії кіл. Закон Ома. Закони Кирхгофа.

3. Теореми заміщення, теореми про еквівалентне джерело. Принцип дуальності. Коливання у лінійних ЕК, що складені з опорів. Послідовне, паралельне та змішане з’єднання опорів.

4. Методи аналізу ЕК. Метод рівнянь Кирхгофа. Метод контурних струмів. Метод вузлових напруг.

5. Гармонічні коливання в ЛЕК із зосереджених елементами. Накладання гармонічних коливань. Миттєва та середня потужність гармонічних коливань. Гармонічні коливання в елементах (R, L, C) ЕК.

6. Загальна характеристики сигналів у телекомунікаціях. Поняття спектру та спектральних діаграм періодичних сигналів.

7. Резонансні явища в ЛЕК другого порядку.

8. Взаємозв’язок частотних та часових характеристик ЛЕК.

9. Операторний метод аналізу перехід­них процесів у лінійних електричних колах із зосередженими елементами.

10. Коливання в ЕК із розподіленими елементами. Довгі лінії (ДЛ). Телеграфні (хвильові) рівняння. Якісний опис фізичних процесів в ДЛ. Первинні та вторинні параметри ДЛ. Вхідний опір ДЛ.

 

Необхідний обсяг умінь для одержання позитивної оцінки.

1. Отримувати комплексні та операторні системні функції лінійних кіл; розраховувати відгук електричного кола середньої складності при типовій дії джерела.

2. Виконувати за допомогою довідників вибір і розрахунок електричних кіл цільового призначення: найпростіших фільтрів нижніх частот, верхніх частот, смуго-пропускаючих, смуго-подавляючих, лінійного коректора та ін..

 

Семестр

Необхідний обсяг знань для одержання позитивної оцінки.

1. Математичний опис сигналів. Класифікація сигналів. Типи сигналів. Перетворення сигналів.

2. Лінійні системи. Поняття інформації. Кількісна міра інформації. Інформаційна ємність сигналів.

3. Поняття потужності й енергії сигналів. Шуми й перешкоди в сигналах.

4. Розкладання сигналів по одиничних імпульсах. Імпульсний відгук лінійної системи.

5. Згортка (конволюция) сигналів. Інтеграл Дюамеля. Властивості згортки. Системи згортки..

6. Розкладання сигналів по гармонійних функціях. Безперервні перетворення Фур'є й Лапласа. Інтеграл Фур'є. Спектри потужності. Рівність Парсеваля. Спектри типових сигналів.

7. Кореляційні й ковариационные функції сигналів. Кореляційні функції фінітних, періодичних, дискретних і кодових сигналів.

8. Принципи дискретизації й відтворення сигналів. Рівномірна дискретизація. Спектри дискретних сигналів. Інтерполяційний ряд Котельникова-Шеннона.

9. Дискретизація за критерієм найбільшого відхилення. Адаптивна дискретизація. Квантування сигналів. Дискретні перетворення Фур'є й Лапласа. Швидке перетворення Фур'є.

10. Спектри функцій випадкових процесів. Теорема Винера-Хинчина. Перетворення випадкових функцій. Функція когерентності. Моделі випадкових сигналів і перешкод.

11. Визначення перетворення. Енергетичний і фазовий спектри. Властивості перетворення. Двовимірне перетворення Хартли. Дискретне перетворення Хартли. Властивості дискретного перетворення. Цифрова фільтрація сигналів методом згортки.

12. Модульовані сигнали.

13. Визначення перетворення Гильберта. Спектральна характеристика перетворення. Властивості перетворення Гильберта. Властивості ортогональности, згортки, модуляції. Зворотне перетворення Гильберта.

 

Необхідний обсяг умінь для одержання позитивної оцінки.

1. Уміти визначати параметри лінійних систем реєстрації й формування результатів спостережень і виконувати класичні перетворення даних; моделювати процеси реєстрації даних й їхньої обробки; оцінювати коректність дискретизації даних і робити їхній частотний аналіз; оцінювати параметри й надійність ліній зв'язку при передачі даних; виконувати аналіз результатів вимірів за допомогою програмних пакетів загального й спеціального призначення; оформляти результати обробки інформаційних даних.

 

Критерії оцінювання роботи студента протягом семестру.

Задовільно, D/E (60−74). Мати мінімум знань і умінь. Відпрацювати та захистити всі лабораторні роботи. Уміти самостійно прокоментувати порядок виконання будь-який з них.

Добре, С (75−89). Твердо знати мінімум. Відпрацювати та захистити всі лабораторні роботи. Уміти виконувати розрахунок електричних кіл цільового призначення.

Відмінно, А/В (90−100). Знати всі теми. Відпрацювати та захистити всі лабораторні роботи. Вільно орієнтуватися в підручниках та посібниках, використовувати технічну літературу. Уміти виконувати за допомогою довідників вибір і розрахунок електричних кіл цільового призначення: найпростіших фільтрів нижніх частот, верхніх частот, смуго-пропускаючих, смуго-подавляючих, лінійного коректора та ін. Отримувати комплексні та операторні системні функції лінійних кіл; розраховувати відгук електричного кола. Аналізувати і оцінювати вплив параметрів схемних елементів і умов експлуатації на параметри і характеристики електронних пристроїв.

 

 

Критерії оцінювання знань та вмінь студента на комбінованому

Іспиті.

Задовільно, D/E (60−74). Показати необхідний мінімум теоретичних знань. Знати шляхи та методи розв’язання практичного завдання та вміти застосовувати їх на практиці.

Добре, С (75−89). Твердо знати мінімум теоретичних знань. Показати вміння розв’язувати практичне завдання та обгрунтовати всі етапи запропонованого рішення.

Відмінно, А/В (90−100). Показати повні знання основного та додаткового теоретичного матеріалу. Безпомилково розв’язати практичне завдання, пояснити та обґрунтувати обраний метод розв’язання.

 

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

Основна література

1. Афанасьев Б.П., Гольдин О.Е., Кляцкин И.Г., Пинес Г.Я. Теория линейных электрических цепей. – М.: Высшая школа, 1973. – 592с.

2. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. – М.: Высшая школа, 1988. – 448с.

3. Белецкий А.Ф. Теория электрических цепей: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1986. – 544с.

 

Додаткова література

4. Бирюков В.Н., Попов В.П., Семенцов В.И. Сборник задач по теории цепей. – М.: Высшая школа, 1985. – 239с.

5. Воробиенко П.П. Теория линейных электрических цепей. Сборник задач и упражнений: Учеб. пособие для вузов. – М.: Радио и связь, 1989. – 328с.

6. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы. – М.: Радио и связь, 1986. – 512с.

7. Зеленин А.Н., Костромицкий А.И., Бондарь Д.В. Активные фильтры на операционных усилителях. – Х.: Телетех, 2001. – 150с.

8. Малинівський С.М. Загальна електротехніка: Підручник. – Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2003. – 640с.

9. Попов В.П. Основы теории цепей. – М.: Высшая школа, 1985. – 496с.

10. Рекус Г.Г., Белоусов А.И. Сборник задач по электротехнике и основам электроники: Учебн. пособие. М.: Высш. шк., 1991. 510 с.

11. Сборник задач по электротехнике и основам электроники / Под ред. В.Г. Герасимова. - М.: Высш. шк., 1987.

12. Сборник задач по теории электрических цепей / Л.В. Данилов, П.Н. Матханов, Ю.Б. Мерзлютин и др.; Под ред. П.Н. Матханова и Л.В. Данилова. – М.: Высшая школа, 1980. – 224с.

13. Сиберт У.М. Цепи, сигналы, системы: В 2-х. ч.: Пер. с англ. – М. Мир, 1988.

14. Шебес М.Р., Каблукова М.В. Задачник по теории линейных электрических цепей. – М.: Высшая школа, 1990. – 544с.

15. Электротехника. Изд. 2-е, испр. и доп. Под общ. ред. И.А. Федоровой. - Мн.:, "Вышэйш. школа", 1977. – 392с.

16. Давыдов А.В. Сигналы и линейные системы. Тематические лекции: Учебное пособие в электронной форме. – Екатеринбург, УГГУ, ИГиГ, каф. ГИН. – http://www.prodav.narod.ru/signals/index.html.

17. Солонина А.И. и др. Основы цифровой обработки сигналов: Учебное пособие для вузов. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 768 с.