Рейтингова оцінка за дисципліною

Завдання дисципліни

 

За результатом вивчання дисципліни студенти повинні:

 

– ЗНАТИ: основні методи аналізу лінійних кіл; правила складання електричних схем заміщення окремих вузлів апаратури зв’язку; загальні положення про синтез електричних кіл з відомими характеристиками;

– фізичні основи АЕП, їх характеристики і параметри, умовні графічні зображення і принципи дії аналогових електронних пристроїв.

– основні методи аналізу і розрахунку параметрів і характеристик ЛЕК;

– метрологію сигналів; математичні моделі сигналів; принципи розкладання сигналів, згортку сигналів, частотне подання сигналів; принципи дискретизації й відновлення безперервних сигналів, методи інтерполяції інформаційних даних; передатні функції й частотні характеристики лінійних систем; модулювання й демодулирование сигналів; системи передачі даних по лініях зв'язку; класичні додатки перетворення інформаційних даних.

 

 

– ВМІТИ: отримувати комплексні та операторні системні функції лінійних кіл; розраховувати відгук електричного кола середньої складності при типовій дії джерела; виконувати за допомогою довідників вибір і розрахунок електричних кіл цільового призначення: найпростіших фільтрів нижніх частот, верхніх частот, смуго-пропускаючих, смуго-подавляючих, лінійного коректора та ін.;

– аналізувати функціонування та розраховувати параметри і характеристики типових АЕП;

– аналізувати і оцінювати вплив параметрів схемних елементів і умов експлуатації на параметри і характеристики електронних пристроїв.

– визначати параметри лінійних систем реєстрації й формування результатів спостережень і виконувати класичні перетворення даних; моделювати процеси реєстрації даних й їхньої обробки; оцінювати коректність дискретизації даних і робити їхній частотний аналіз; оцінювати параметри й надійність ліній зв'язку при передачі даних; виконувати аналіз результатів вимірів за допомогою програмних пакетів загального й спеціального призначення; оформляти результати обробки інформаційних даних.

 

 

3. ПЕРЕЛІК ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИХ ДИСЦИПЛІН

(із зазначенням розділів)

 

Забезпечуючи дисципліни	Використовується у семестрі
Семестр	Назва	Розділ
1-2	Математика	Всі розділи	2, 3 сем.
1-2	Фізика	Всі розділи	2, 3 сем.

 

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ

 

4.1. Розподіл обсягу змістових модулів за видами занять

4.1.1 Весняний семестр (2-ой)

 

Заліковий кредит	Змістовий модуль	Назва та зміст змістового модулю	Розподіл часу за видами занять, год.	Рейт. оцінка
ЛК	ЛР	ПЗ	СРС
	кз
І	1.	Введення
	Цілі та завдання курсу. Узагальнена структура типового каналу зв’язку. Основні поняття та визначення теорії кіл. Признаки класифікації ЕК. Лінійні електричні кола та принципи накладання (суперпозиції)
2.	2. Основні методи аналізу ЛЕК
	2.1. Елементи ЕК (R, L, C, незалежні та залежні джерела). Основні закони та теореми теорії кіл. Закон Ома. Закони Кирхгофа
2.2. Теореми заміщення, теореми про еквівалентне джерело. Принцип дуальності. Коливання у лінійних ЕК, що складені з опорів. Послідовне, паралельне та змішане з’єднання опорів
2.3. З’єднання незалежних джерел. Дільник струму і напруги з опорів. Методи аналізу ЕК. Метод рівнянь Кирхгофа. Метод контурних струмів. Метод вузлових напруг
3.	3. Загальні відомості про гармонійні коливання
	3.1. Гармонічні коливання в ЛЕК із зосереджених елементами. Накладання гармонічних коливань. Миттєва та середня потужність гармонічних коливань. Гармонічні коливання в елементах (R, L, C) ЕК
Підсумок
ІІ	4.	4. Основи символічного методу
	4.1. Основні положення символічного методу аналізу гармонічних коливань. Комплексні опори та провідності двополюсників. Генератори гармонічних коливань та їх використовування
5.	5. Частотні характеристики кіл
	5.1. Загальна характеристики сигналів у телекомунікаціях. Поняття спектру та спектральних діаграм періодичних сигналів
5.2. Частотні (АЧХ та ФЧХ) характеристики кіл першого порядку. Асимптотична крутизна скату АЧХ поза полосою прозорості кіл першого порядку
6.	6. Резонансні явища в ЛЕК другого порядку
	6.1. Частотні характеристики коливальних контурів (КК) (аналіз послідовного КК та паралельного КК). Поняття характеристич­ного опору коливальних контурів
6.2. Електромеханічні фільтри. Принцип роботи, основні показники п’єзоелектричних фільтрів
контрольна робота					кр1
Підсумок
ІІІ	7.	7. Взаємозв’язок частотних та часових характеристик ЛЕК
	7.1. Перехідні процеси в ЛЕК із зосередженими елементами. Основи класичного методу аналізу перехідних коливань. Вільні коливання у колах 1-го порядку
7.2. Фізичне тлумачення поняття: “стала часу” t кола. Вільні коливання в послідовному та паралельному RLC контурах. Карта відповідності полюсів та режимів вільних коливань у колах 2-го порядку
	8.	8. Операторний метод аналізу ЛЕК
	8.1. Операторний метод аналізу перехід­них процесів у лінійних електричних колах із зосередженими елементами. Основні властивості перетворення Лапласа. Взаємозв’язок L-зображень та оригіналів. Особливості складання рівнянь для L-зображень коливань при ненульових початкових умовах. Алгоритм аналізу перехідних коливань в ЛЕК 1-го і 2-го порядків операторним методом.
8.2. Часовий метод аналізу перехідних процесів в ЛЕК із зосередженими елементами. Імпульсні впливи в ЛЕК. Перехідна та імпульсна характеристики ЛЕК. Інтеграли накладання. Інтеграли Дюамеля. Галузь застосування часових методів аналізу перехідних процесів
Підсумок
IV	9.	9. ЛЕК з розподіленими параметрами
	9.1. Коливання в ЕК із розподіленими елементами. Довгі лінії (ДЛ). Телеграфні (хвильові) рівняння. Якісний опис фізичних процесів в ДЛ. Первинні та вторинні параметри ДЛ. Вхідний опір ДЛ
9.2. Розподіл напруг та струмів в ДЛ без втрат (режим постійного струму, режим гармонічних коливань)
9.3. Властивості відрізків ДЛ. Чвертьхвильові узгоджуючі трансформатори. Режим змішаних хвиль в ДЛ. Умови неспотвореної передачі сигналів в ДЛ
контрольна робота					кр2
Підсумок
Всього за 2-й семестр

 

4.1.2 Осінній семестр (3-ій)

 

Заліковий кредит	Змістовий модуль	Назва та зміст змістового модулю	Розподіл часу за видами занять, год.	Рейт. оцінка
ЛК	ЛР	ПЗ	СРС
	кз
І		Введення
1.	Введення в теорію сигналів. 1.1 Математичний опис сигналів. Класифікація сигналів. Типи сигналів. Перетворення сигналів. 1.2 Системи перетворення сигналів. Лінійні системи. Поняття інформації. Кількісна міра інформації. Інформаційна ємність сигналів.
2.	Теорія електричних сигналів
	2. Простір і метрологія сигналів. 2.1 Лінійний простір сигналів. Норма й метрика сигналів. Коефіцієнт кореляції сигналів. Координатний базис простору. Ортогональні сигнали. Розкладання сигналу в ряд. 2.2 Поняття потужності й енергії сигналів. Шуми й перешкоди в сигналах.
3. Динамічна форма сигналів. 3.1 Одиничні імпульси. Розкладання сигналів по одиничних імпульсах. Імпульсний відгук лінійної системи. 3.2 Згортка (конволюция) сигналів. Інтеграл Дюамеля. Властивості згортки. Системи згортки.
4. Спектральне подання сигналів. 4.1 Розкладання сигналів по гармонійних функціях. Безперервні перетворення Фур'є й Лапласа. Інтеграл Фур'є. Узагальнений ряд Фур'є. 4.2 Властивості перетворень Фур'є. Теорема запізнювання. Перетворення згортки, похідній, інтеграла, добутку сигналів. Спектри потужності. Рівність Парсеваля. Спектри типових сигналів.
5. Енергетичні спектри сигналів і функцій. Потужність й енергія сигналів. Енергетичні спектри сигналів. Взаємний енергетичний спектр.
Підсумок
II	6.	Кореляційні функції сигналів. 6.1 Кореляційні й ковариационные функції сигналів. Кореляційні функції фінітних, періодичних, дискретних і кодових сигналів. 6.2 Взаимнокорреляционные функції сигналів. Спектральні щільності кореляційних функцій. Інтервал кореляції сигналу.
7.	Дискретизація сигналів і функцій. 7.1 Принципи дискретизації й відтворення сигналів. Рівномірна дискретизація. Спектри дискретних сигналів. Інтерполяційний ряд Котельникова-Шеннона. Співвідношення спектрів одиночного й періодичного сигналів. 7.2 Дискретизація за критерієм найбільшого відхилення. Адаптивна дискретизація. Квантування сигналів. Дискретні перетворення Фур'є й Лапласа. Швидке перетворення Фур'є
	8.	Випадкові процеси й сигнали. 8.1 Випадкові процеси. Кореляційні функції процесів. Взаємні моменти випадкових процесів. Функції спектральної щільності. Канонічне розкладання випадкових функцій, фінітне перетворення Фур'є. 8.2 Спектри функцій випадкових процесів. Теорема Винера-Хинчина. Перетворення випадкових функцій. Функція когерентності. Моделі випадкових сигналів і перешкод.
9.	Перетворення Хартли. 9.1 Визначення перетворення. Енергетичний і фазовий спектри. Властивості перетворення. Двовимірне перетворення Хартли. 9.2 Дискретне перетворення Хартли. Властивості дискретного перетворення. Цифрова фільтрація сигналів методом згортки.
	контрольна робота					кр1
Підсумок
ІІІ	10.	Багатомірні сигнали. Двовимірні й багатомірні сигнали. Двовимірна згортка. Частотні характеристики сигналів Дискретизація двовимірних сигналів. Дискретні перетворення Фур'є.
	11.	Модульовані сигнали. 11.1 Амплітудна модуляція (АМ). Енергія АМ-сигналов. Демодуляція АМ-сигналов. Балансова, однополосная, полярна амплітудна модуляція. Сигнали з кутовою модуляцією. Фазова модуляція. Частотна модуляція. Спектри сигналів з кутовою модуляцією. Квадратурна модуляція. Демодуляція квадратурного сигналу. Внутріімпульсна частотна модуляція. ЛЧМ-сигналы. Спектр прямокутного ЛЧМ-сигнала. 11.2 Импульсно-модулированные сигнали. Амплитудно- і широтно-імпульсна модуляція. Тимчасова імпульсна модуляція. Кодово-імпульсна модуляція. Модуляція символьних і кодових даних. Амплитудно-манипулированные сигнали. Кутова маніпуляція.
Підсумок
IV	12.	Аналітичні сигнали. Перетворення Гильберта. 12.1 Комплексне подання речовинних сигналів. Спектральна щільність аналітичного сигналу. Що обгинає й миттєва фаза сигналів. Миттєва частота. Огибающие модульованих сигналів. Аналіз каузальних систем. 12.2 Визначення перетворення Гильберта. Спектральна характеристика перетворення. Властивості перетворення Гильберта. Властивості ортогональности, згортки, модуляції. Зворотне перетворення Гильберта.
контрольна робота					кр2
Підсумок
Всього за 3-й семестр

 

4.2. Практичні заняття

4.2.1 Весняний семестр (2-ой)

№ змістов. мод.	Теми занять	Обсяг, год.	рейт. оцінка або ваг. коеф	Літер. джер.
	Розрахунок найпростіших кіл постійного струму. Метод еквівалентних перетворень кіл		0,1
Застосування методів рівнянь Кірхгофа, контур­них струмів, вузлових напруг для розрахунку ЛЕК		0,1
	Резонансні явища в електричних колах. Резонансні частотні характеристики Перехідні коливання в ЛЕК. Класичний метод аналізу		0,1
	Використання властивостей відрізків довгих ліній		0,1
	Загальна кількість

 

 

4.2.2 Осінній семестр (3-ій)

 

№ змістов. мод.	Теми занять	Обсяг, год.	рейт. оцінка або ваг. коеф	Літер. джер.
	Операції згортки сигналів.		0,1
	Енергетичні спектри сигналів. Кореляційні функції сигналів.		0,1
	Дискретизація й інтерполяція сигналів.		0,1
	Модульовані сигнали		0,1
	Аналітичні сигнали.		0,1
	Загальна кількість

 

 

4.3. Лабораторні роботи

4.3.1 Весняний семестр (2-ой)

 

№ змістов. мод.	Теми занять	Обсяг, год.	рейт. оцінка або ваг. коеф	Літер. джер.
	Дослідження кіл нульового порядку на постійному струмі		0,12
	Дослідження частотних характеристик лінійних кіл		0,12
	Дослідження резонансних явищ у колах другого порядку		0,12
	Моделювання перехідних коливань у колах першого і другого порядку і їхніх частотних характеристик		0,12
	Властивості відрізків ДЛ.		0,12
	Загальна кількість

 

 

4.3.2 Осінній семестр (3-ій)

 

№ змістов. мод.	Теми занять	Обсяг, год.	рейт. оцінка або ваг. коеф	Літер. джер.
	Аналіз спектрів сигналів. 1. Ряди Фур'є періодичних сигналів. 2. Спектри кінцевих сигналів. 3. Властивості перетворень Фур'є. 4. Спектри простих сигналів.		0,1
	Спектри дискретних сигналів. Спектральний аналіз даних. 1. Програми Mathcad для спектрального аналізу даних. 2. Підготовка масивів даних для цифрової обробки. Виконання дискретного перетворення Фур'є. 3. Спектральний аналіз масивів даних. 4. Розробка доповнення до базової програми для виконання зворотного перетворення Фур'є.		0,1
	Моделювання сигналів. 1. Моделювання сигналів з амплітудною модуляцією. Балансова амплітудна модуляція. Однополосная модуляція. Полярна модуляція. 2. Кутова модуляція сигналів. Розробити програму моделювання сигналів. Фазова модуляція (ФМ). Частотна модуляція (ЧМ). Демодуляція сигналів. 3. Импульсно-модулированные сигнали. Розробити програму моделювання сигналів. Амплітудно-імпульсна модуляція. Широтно-імпульсна модуляція. Амплитудно-манипулированные сигнали.		0,2
	Аналітичні сигнали 1. Використання блокових програм у середовищі Mathcad. 2. Моделювання сигналів і шумів. 3. Розробка доповнення до базової програми для згортки сигналів з функціями згладжування шумів: прямокутної, трикутної, гауссовой. Оцінка якості згладжування.		0,1
	Загальна кількість

 

 

4.4. Самостійна робота студента

4.4.1 Весняний семестр (2-ой)

 

 

№ зміст. мод.	Вид самостійної роботи	обсяг, год.	рейт. оцінка або ваг. коеф	літер. джер.
1-9	Вивчення конспекту лекцій			1, 2, 3
1-9	Підготовка до лабораторних робіт
1-9	Підготовка до практичних занять
1-9	Виконання контрольних робіт
	Загальна кількість

 

4.4.2 Осінній семестр (3-ій)

 

№ зміст. мод.	Вид самостійної роботи	обсяг, год.	рейт. оцінка або ваг. коеф	літер. джер.
1-12	Вивчення конспекту лекцій
1-12	Підготовка до лабораторних робіт
1-12	Підготовка до практичних занять
1-12	Виконання контрольних робіт
	Загальна кількість

 

 

Семестр

Для оцінювання роботи студента протягом семестру підсумкова рейтингова оцінка Q_сем розраховується як сума оцінок за різні види занять та контрольні заходи. Кожне практичне завдання оцінюється в 10 балів (1 бал за присутність та 9 балів за роботу на занятті. Якщо за заняття отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). Кожна лабораторна робота оцінюється в 12 балів (1 бал за присутність + 3 бала за відпрацювання + 4 бала за колоквіум + 4 бала за захист. Якщо за колоквіум отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). АКР оцінюються в 5 балів. Максимальна рейтингова оцінка протягом семестру – 100 балів.

Вид заняття/ контрольний захід	Оцінка
ЛР№1
ПЗ№1
ПЗ№2
ЛР№2
ЛР№3
ПЗ№3
Контрольна точка I
ЛР№4
ЛР№5
ПЗ№4
Контрольна точка II
Всього за 2 семестр

 

Як форма підсумкового контролю по дисципліні у 2 семестрі використовується залік. При цьому підсумкова оцінка Р_п дорівнює рейтингової оцінці за семестр Q_сем, тобто Р_п = Q_сем.

 

Семестр

Для оцінювання роботи студента протягом семестру підсумкова рейтингова оцінка Q_сем розраховується як сума оцінок за різні види занять та контрольні заходи. Кожне практичне завдання оцінюється в 10 балів (1 бал за присутність та 9 балів за роботу на занятті. Якщо за заняття отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). Кожна лабораторна робота оцінюється в 10 балів (1 бал за присутність + 3 бал за відпрацювання + 3 балів за колоквіум + 3 балів за захист. Якщо за колоквіум отримана незадовільна оцінка, за відповідний пункт нараховується 0 балів). АКР оцінюються в 5 балів, РГЗ – в 10 балів. Максимальна рейтингова оцінка протягом семестру – 100 балів.

 

Вид заняття/ контрольний захід	Оцінка
ЛР№1
ЛР№2
ПЗ№1
ПЗ№2
ПЗ№3
Контрольна точка I
ЛР№3
ЛР№4
ЛР№5
ПЗ№4
ПЗ№5
Контрольна точка II
Всього за 3 семестр

 

Як форма підсумкового контролю по дисципліні у 3 семестрі використовується комбінований (письмовий) іспит. При цьому виді контролю підсумкова оцінка Р_п обчислюється за формулою: Р_п = 0,6 ∙Q_сем + 0,4 ∙Q_ісп, де Q_сем − оцінка за семестр у 100-бальній системі, Q_ісп − оцінка за іспит у 100-бальній системі.

Білет для комбінованого (письмового) іспиту складається з двох теоретичних запитань та практичного завдання. Теоретичні запитання оцінюються за 100-бальною шкалою в 25 балів кожне, а завдання − в 50 балів.

Якісні критерії оцінювання

Семестр

Семестр

Іспиті.

Задовільно, D/E (60−74). Показати необхідний мінімум теоретичних знань. Знати шляхи та методи розв’язання практичного завдання та вміти застосовувати їх на практиці.

Добре, С (75−89). Твердо знати мінімум теоретичних знань. Показати вміння розв’язувати практичне завдання та обгрунтовати всі етапи запропонованого рішення.

Відмінно, А/В (90−100). Показати повні знання основного та додаткового теоретичного матеріалу. Безпомилково розв’язати практичне завдання, пояснити та обґрунтувати обраний метод розв’язання.

 

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

Основна література

1. Афанасьев Б.П., Гольдин О.Е., Кляцкин И.Г., Пинес Г.Я. Теория линейных электрических цепей. – М.: Высшая школа, 1973. – 592с.

2. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. – М.: Высшая школа, 1988. – 448с.

3. Белецкий А.Ф. Теория электрических цепей: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1986. – 544с.

 

Додаткова література

4. Бирюков В.Н., Попов В.П., Семенцов В.И. Сборник задач по теории цепей. – М.: Высшая школа, 1985. – 239с.

5. Воробиенко П.П. Теория линейных электрических цепей. Сборник задач и упражнений: Учеб. пособие для вузов. – М.: Радио и связь, 1989. – 328с.

6. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы. – М.: Радио и связь, 1986. – 512с.

7. Зеленин А.Н., Костромицкий А.И., Бондарь Д.В. Активные фильтры на операционных усилителях. – Х.: Телетех, 2001. – 150с.

8. Малинівський С.М. Загальна електротехніка: Підручник. – Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2003. – 640с.

9. Попов В.П. Основы теории цепей. – М.: Высшая школа, 1985. – 496с.

10. Рекус Г.Г., Белоусов А.И. Сборник задач по электротехнике и основам электроники: Учебн. пособие. М.: Высш. шк., 1991. 510 с.

11. Сборник задач по электротехнике и основам электроники / Под ред. В.Г. Герасимова. - М.: Высш. шк., 1987.

12. Сборник задач по теории электрических цепей / Л.В. Данилов, П.Н. Матханов, Ю.Б. Мерзлютин и др.; Под ред. П.Н. Матханова и Л.В. Данилова. – М.: Высшая школа, 1980. – 224с.

13. Сиберт У.М. Цепи, сигналы, системы: В 2-х. ч.: Пер. с англ. – М. Мир, 1988.

14. Шебес М.Р., Каблукова М.В. Задачник по теории линейных электрических цепей. – М.: Высшая школа, 1990. – 544с.

15. Электротехника. Изд. 2-е, испр. и доп. Под общ. ред. И.А. Федоровой. - Мн.:, "Вышэйш. школа", 1977. – 392с.

16. Давыдов А.В. Сигналы и линейные системы. Тематические лекции: Учебное пособие в электронной форме. – Екатеринбург, УГГУ, ИГиГ, каф. ГИН. – http://www.prodav.narod.ru/signals/index.html.

17. Солонина А.И. и др. Основы цифровой обработки сигналов: Учебное пособие для вузов. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 768 с.

 

Завдання дисципліни

 

За результатом вивчання дисципліни студенти повинні:

 

– ЗНАТИ: основні методи аналізу лінійних кіл; правила складання електричних схем заміщення окремих вузлів апаратури зв’язку; загальні положення про синтез електричних кіл з відомими характеристиками;

– фізичні основи АЕП, їх характеристики і параметри, умовні графічні зображення і принципи дії аналогових електронних пристроїв.

– основні методи аналізу і розрахунку параметрів і характеристик ЛЕК;

– метрологію сигналів; математичні моделі сигналів; принципи розкладання сигналів, згортку сигналів, частотне подання сигналів; принципи дискретизації й відновлення безперервних сигналів, методи інтерполяції інформаційних даних; передатні функції й частотні характеристики лінійних систем; модулювання й демодулирование сигналів; системи передачі даних по лініях зв'язку; класичні додатки перетворення інформаційних даних.

 

 

– ВМІТИ: отримувати комплексні та операторні системні функції лінійних кіл; розраховувати відгук електричного кола середньої складності при типовій дії джерела; виконувати за допомогою довідників вибір і розрахунок електричних кіл цільового призначення: найпростіших фільтрів нижніх частот, верхніх частот, смуго-пропускаючих, смуго-подавляючих, лінійного коректора та ін.;

– аналізувати функціонування та розраховувати параметри і характеристики типових АЕП;

– аналізувати і оцінювати вплив параметрів схемних елементів і умов експлуатації на параметри і характеристики електронних пристроїв.

– визначати параметри лінійних систем реєстрації й формування результатів спостережень і виконувати класичні перетворення даних; моделювати процеси реєстрації даних й їхньої обробки; оцінювати коректність дискретизації даних і робити їхній частотний аналіз; оцінювати параметри й надійність ліній зв'язку при передачі даних; виконувати аналіз результатів вимірів за допомогою програмних пакетів загального й спеціального призначення; оформляти результати обробки інформаційних даних.

 

 

3. ПЕРЕЛІК ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИХ ДИСЦИПЛІН

(із зазначенням розділів)

 

Забезпечуючи дисципліни	Використовується у семестрі
Семестр	Назва	Розділ
1-2	Математика	Всі розділи	2, 3 сем.
1-2	Фізика	Всі розділи	2, 3 сем.

 

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ

 

4.1. Розподіл обсягу змістових модулів за видами занять

4.1.1 Весняний семестр (2-ой)

 

Заліковий кредит	Змістовий модуль	Назва та зміст змістового модулю	Розподіл часу за видами занять, год.	Рейт. оцінка
ЛК	ЛР	ПЗ	СРС
	кз
І	1.	Введення
	Цілі та завдання курсу. Узагальнена структура типового каналу зв’язку. Основні поняття та визначення теорії кіл. Признаки класифікації ЕК. Лінійні електричні кола та принципи накладання (суперпозиції)
2.	2. Основні методи аналізу ЛЕК
	2.1. Елементи ЕК (R, L, C, незалежні та залежні джерела). Основні закони та теореми теорії кіл. Закон Ома. Закони Кирхгофа
2.2. Теореми заміщення, теореми про еквівалентне джерело. Принцип дуальності. Коливання у лінійних ЕК, що складені з опорів. Послідовне, паралельне та змішане з’єднання опорів
2.3. З’єднання незалежних джерел. Дільник струму і напруги з опорів. Методи аналізу ЕК. Метод рівнянь Кирхгофа. Метод контурних струмів. Метод вузлових напруг
3.	3. Загальні відомості про гармонійні коливання
	3.1. Гармонічні коливання в ЛЕК із зосереджених елементами. Накладання гармонічних коливань. Миттєва та середня потужність гармонічних коливань. Гармонічні коливання в елементах (R, L, C) ЕК
Підсумок
ІІ	4.	4. Основи символічного методу
	4.1. Основні положення символічного методу аналізу гармонічних коливань. Комплексні опори та провідності двополюсників. Генератори гармонічних коливань та їх використовування
5.	5. Частотні характеристики кіл
	5.1. Загальна характеристики сигналів у телекомунікаціях. Поняття спектру та спектральних діаграм періодичних сигналів
5.2. Частотні (АЧХ та ФЧХ) характеристики кіл першого порядку. Асимптотична крутизна скату АЧХ поза полосою прозорості кіл першого порядку
6.	6. Резонансні явища в ЛЕК другого порядку
	6.1. Частотні характеристики коливальних контурів (КК) (аналіз послідовного КК та паралельного КК). Поняття характеристич­ного опору коливальних контурів
6.2. Електромеханічні фільтри. Принцип роботи, основні показники п’єзоелектричних фільтрів
контрольна робота					кр1
Підсумок
ІІІ	7.	7. Взаємозв’язок частотних та часових характеристик ЛЕК
	7.1. Перехідні процеси в ЛЕК із зосередженими елементами. Основи класичного методу аналізу перехідних коливань. Вільні коливання у колах 1-го порядку
7.2. Фізичне тлумачення поняття: “стала часу” t кола. Вільні коливання в послідовному та паралельному RLC контурах. Карта відповідності полюсів та режимів вільних коливань у колах 2-го порядку
	8.	8. Операторний метод аналізу ЛЕК
	8.1. Операторний метод аналізу перехід­них процесів у лінійних електричних колах із зосередженими елементами. Основні властивості перетворення Лапласа. Взаємозв’язок L-зображень та оригіналів. Особливості складання рівнянь для L-зображень коливань при ненульових початкових умовах. Алгоритм аналізу перехідних коливань в ЛЕК 1-го і 2-го порядків операторним методом.
8.2. Часовий метод аналізу перехідних процесів в ЛЕК із зосередженими елементами. Імпульсні впливи в ЛЕК. Перехідна та імпульсна характеристики ЛЕК. Інтеграли накладання. Інтеграли Дюамеля. Галузь застосування часових методів аналізу перехідних процесів
Підсумок
IV	9.	9. ЛЕК з розподіленими параметрами
	9.1. Коливання в ЕК із розподіленими елементами. Довгі лінії (ДЛ). Телеграфні (хвильові) рівняння. Якісний опис фізичних процесів в ДЛ. Первинні та вторинні параметри ДЛ. Вхідний опір ДЛ
9.2. Розподіл напруг та струмів в ДЛ без втрат (режим постійного струму, режим гармонічних коливань)
9.3. Властивості відрізків ДЛ. Чвертьхвильові узгоджуючі трансформатори. Режим змішаних хвиль в ДЛ. Умови неспотвореної передачі сигналів в ДЛ
контрольна робота					кр2
Підсумок
Всього за 2-й семестр

 

4.1.2 Осінній семестр (3-ій)