Проведення перевірок додержання законів у міжобласних центрах (відділеннях) стаціонарної судово - психіатричної експертизи для осіб, які тримаються під вартою.

При перевірках у медичних закладах, в яких проводиться стаціонарна судово-психіатричній експертиза осіб, взятих під варту, слід мати на увазі, що відповідно до ст. 7 Закону України „Про судову експертизу”судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних судово - медичних і судово - психіатричних експертиз, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами і на цю категорію ув’язнених поширюється дія ст.ст. 155,156 КПК України та Закону України „Про попереднє ув’язнення” з урахуванням специфіки (підпорядкування МОЗ України, охорона працівниками МВС України, правила внутрішнього розпорядку відділення (центру) тощо).

Стаціонарна судово-психіатрична експертиза осіб, які тримаються під вартою, проводиться у відділенні, що створюється управлінням охорони здоров’я у складі психіатричної лікарні або Центру судово-психіатричної експертизи. На час перебування особи у такому закладі слідчі дії з нею за змогою припиняються.

Прийом (госпіталізація) до відділення (центру) осіб, які тримаються під вартою і направлені на стаціонарну судово-психіатричну експертизу, здійснюється черговим лікарем приймального відділення лікарні або безпосередньо у відділенні за наявності документів, що посвідчують особу, постанови суду про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постанови суду про призначення стаціонарної експертизи, кримінальної справи, медичної документації та наявності у відділенні вільних місць.

Відсутність будь-яких з вказаних умов може бути підставою для відмови у прийомі особи. При цьому, складається вмотивований висновок, що надсилається органу (особі), який призначив експертизу.

При прийомі особи лікар повинен заповнити картку стаціонарного хворого із зазначенням підстав для госпіталізації, психічний, соматичний та неврологічний стани, епідеміологічний анамнез. У картці також робиться відмітка про проходження санітарної обробки, складається перелік документів, направлених з особою. Експертом вносяться до картки хворого результати обстеження та щоденного нагляду за особою. До картки також долучаються акт експертизи та листування щодо її проведення. Медична документація, кримінальні справи осіб, які перебувають на експертизі, зберігаються у спеціальних сейфах та приміщеннях, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб та втрату документів.

Листування з питань експертизи виділяється в окреме діловодство. Картки стаціонарного хворого (підекспертного) зберігаються в окремому приміщенні, після завершення експертизи здаються до архіву.

Прокурору необхідно з’ясувати законність направлення громадян до цього закладу, їх облік. Ознайомитися з процесуальними документами, на підставі яких особи направлені на експертизу. Чи додержуються слідчими вимоги ст. 197 КПК України щодо наявності у матеріалах кримінальних справ протоколів про ознайомлення обвинувачених із постановами про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, ст. ст. 204, 205 КПК України, чи обрано цим особам відповідно до ст.155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

За наявними документами перевірити законність та своєчасність повернення цих осіб після завершення експертизи та остаточного огляду експертної комісії до установ, з яких вони прибули.

При встановленні фактів тримання під вартою понад встановлені законом строки з’ясовується, за яким органом рахуються такі особи і з якого часу не продовжено строк тримання під вартою. Вживаються необхідні заходи до негайного усунення порушень закону, надсилається повідомлення особі чи

органу, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, та прокурору, який здійснює нагляд за її розслідуванням.

Під час перевірки стану додержання прав обвинувачених при проведенні експертизи та встановлених строків її проведення (не більше 30 діб) слід мати на увазі, що залежно від обсягу та складності експертизи цей строк може бути продовжений за погодженням з органом (особою), що призначили експертизу. Необхідно також звернути увагу на своєчасність доставки ув’язнених до (центру) відділення та повернення до місць попереднього ув’язнення після проведення експертизи (ст.ст. 196, 197, 198, 204, 205 КПК України).

Зважаючи на те, що до зазначених відділень направляються особи, яким судом обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і вони повинні перебувати в умовах суворої ізоляції, необхідно перевірити, чи відповідає обладнання вказаного відділення, його охорони та режиму вимогам статті 7 Закону України “Про попереднє ув’язнення” і „Інструкції про порядок організації охорони приміщень і території відділень судово-психіатричної експертизи та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу”, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 04.11.1996 № 751\338, із змінами, внесеними у 2004-2005 роках.

Обладнання відділень судово-психіатричної експертизи, забезпечення підрозділу міліції необхідними приміщеннями, засобами сигналізації і зв'язку та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою, здійснюється органами охорони здоров'я. Органам МВС забороняється брати під охорону відділення без належного обладнання, у т.ч. засобами сигналізації і зв'язку. Слід з’ясувати, чи розміщено відділення в окремих будівлях, а якщо це неможливо - у приміщеннях, повністю ізольованих від інших будівель і приміщень лікувальних закладів, чи огороджено його територію суцільним, без будь-яких виступів, кам'яним, цегляним або залізобетонним парканом заввишки не менш ніж три метри, обладнаним зверху колючим дротом.

Вільне пересування хворих по території відділення та вихід за межі закладу заборонено. За необхідності надання особі термінової спеціалізованої медичної допомоги в іншому медичному закладі за письмовим висновком завідуючого відділенням, лікаря-ординатора або чергового лікаря здійснюється її супроводження і охорона.

По периметру паркана встановлюються постові вежі, з яких повинно забезпечуватися безперешкодний огляд внутрішньої території відділення та прилеглої до паркана території, приміщення веж повинно обладнуватись кнопками тривожної сигналізації і прямим телефонним зв'язком з черговим.

Вхід на територію відділення здійснюється через контрольно-пропускний пункт, поряд з яким для заїзду (виїзду) автотранспорту встановлюються металеві ворота заввишки 3 метри. Вхідні двері приміщення КПП та вихідні двері режимного блоку обладнуються кватирками з „вічками” та елекромеханічними засувами, відчинення дверей здійснюється постовим міліціонером дистанційно.

Для забезпечення права осіб, передбаченого ст.9 Закону України „Про попереднє ув’язнення”, на користування, залежно від психічного стану, щоденною прогулянкою тривалістю одна година на території відділення повинен обладнуватися прогулянковий двір, огороджений цегляним або залізобетонним парканом заввишки не менше 3-х метрів та накритий металевою арматурною решіткою.

У всіх палатах, коридорах та інших приміщеннях між віконними рамами встановлюються металеві грати. Віконні отвори зсередини захищаються металевою сіткою, повинні бути засклені армованим склом, а ззовні - армованим склом типу „мороз”. Вікна палат та інших приміщень, в яких можуть триматися підекспертні особи, із зовнішнього боку закриваються спеціальними козирками, які виключають можливість спілкування із сторонніми особами, і блокуються засобами охоронної сигналізації.

Двері палат та інших приміщень можуть бути дерев'яними і суцільнометалевими. З метою безпеки персоналу кут відкриття дверей передбачається із розрахунку одночасного входу (виходу) однієї особи у бік коридору (встановлюються обмежувачі). У дверях палат на висоті 150 см від підлоги обладнуються оглядові вічка і кватирки для контролю за поведінкою осіб та передачі їжі. Зсередини двері палат обшиваються сталевим листом і укріплюються металевими кутами по всьому периметру, замки палат повинні бути накладними, тюремного типу і зачинятися на перший оберт автоматично, а потім - на два оберти ключем.

Для осіб, схильних до втечі, обладнуються в необхідній кількості спеціальні палати, в яких максимально виключається можливість їх спілкування з іншими особами. Ці палати обладнуються посиленими засобами охоронної сигналізації з підключенням охоронних шлейфів віконних решіток і дверей до окремих гнізд концентратора малої ємкості, встановлених в чергових кімнатах підрозділу міліції та медичного персоналу.

З метою запобігання втечам та іншим неправомірним діям з боку осіб, приміщення з сильнодіючими лікарськими препаратами та інші уразливі місця відділення обладнуються датчиками охоронно-пожежної, охоронно-попереджувальної та тривожної сигналізації із встановленням приймального апарату в чергових кімнатах підрозділу міліції та медичного персоналу.

Для проведення побачень з родичами або іншими особами з дозволу особи (органу), упровадженні якої (якого) перебуває кримінальна справа, як правило, один раз на місяць тривалістю від однієї до двох годин, виділяється окреме приміщення із спеціально обладнаними кабінами.

Слід мати на увазі, що відповідно до ст. 12 Закону України „Про попереднє ув’язнення” особа, взята під варту, має право на побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості побачень та їх тривалості, з моменту допуску захисника до участі у справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи або органу, в провадженні яких знаходиться справа, у вільний від виконання слідчих дій час.

Адміністрація установи повинна забезпечити умови для проведення побачень, у тому числі, які виключають при побаченні із захисником можливість третіх осіб мати доступ до інформації, що надається в процесі побачення.

Також повинно виділяється приміщення або інше місце, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, для прийому і контролю за змістом посилок, передач, що двічі на місяць можуть одержувати підекспертні особи. Приміщення для медичного персоналу, побачень, приймання передач, зберігання господарчих речей, комори тощо розташовуються поза режимним блоком.

При обході приміщень слід з’ясувати чи надана підекспертним можливість користуватися настільними іграми, читати газети, журнали, книги, прослуховувати передачі радіомовлення, переглядати телевізійні передачі, а також чи виконують вони вимоги, передбачені ст. 10 Закону України „ Про попереднє ув'язнення”.

У медичних закладах, де проводиться стаціонарна судово-психіатрична експертиза, матеріально-побутове забезпечення, зокрема надання ув’язненим індивідуальних спальних місць, харчування, санітарно-протиепідемічне і медичне забезпечення цих осіб, додержання норми жилої площі не менше 2,5 кв.м на особу, регламентується ст.11 Закону України „Про попереднє ув’язнення”. Окремо слід перевірити забезпеченість предметами першої необхідності та продуктами харчування, їх асортимент у торговельній мережі установи, графік роботи крамниці установи.

Особливу увагу слід звернути на додержання вимог статті 8 Закону України “Про попереднє ув’язнення” щодо роздільного тримання окремих категорій ув’язнених з урахуванням встановленого порядку їх розміщення у палатах відповідно до психічного стану та ступеня суспільної небезпечності. Особи, які виявляють ознаки тяжкого психічного розладу, повинні триматися окремо від підекспертних, які є психічно здоровими або виявляють незначні розлади психіки.

В одиночних камерах особи, взяті під варту, можуть триматися у виключних випадках і лише з санкції прокурора. Необхідність тримання в одиночній камері повинна бути вмотивована.

Особи, які проходять експертизу, можуть листуватися з родичами та іншими громадянами, а також підприємствами, установами, організаціями з письмового дозволу особи або органу, в провадженні яких знаходиться справа. При перевірці прокурор повинен ознайомитись з книгами реєстрації письмових скарг і обліку особистого прийому адміністрацією ув’язнених та інших громадян. У канцелярії перевіряється законність розгляду і вирішення звернень. Відповідно до статті 13 Закону України “Про попереднє ув’язнення” скарги, заяви і листи, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, переглядові не підлягають і надсилаються за адресою протягом доби з часу їх подачі.

Заслухавши звернення ув’язнених на особистому прийомі, прокурор, виходячи із їх змісту, доручає керівництву установи їх вирішення, вносить документи реагування, роз’яснює вимоги законодавства щодо поставлених у зверненнях питань, приймає інші рішення.

По закінченні експертизи складається акт (у 2-х примірниках, 1 направляється органу або особі, які призначили експертизу, 2-й залишається в експертній установі). Висновок за результатами експертизи повинен бути обґрунтованим і містити відповіді на поставлені питання у межах компетенції експерта. Акт (одноособової, комісійної) експертизи підписується експертом, членами комісії і засвідчується печаткою експертної установи.

Особа разом з кримінальною справою та об’єктами дослідження під охороною повертається у розпорядження органу, який призначив експертизу. Слід мати на увазі, що особи, у яких закінчився строк тримання під вартою, встановлений статтею 156 КПК України, виписуються з відділення (центру) незалежно від того чи завершено експертизу, після повідомлення органу, який її призначив. Особа, у якої остаточний огляд експертною комісією збігся із закінченням строку тримання під вартою, залежно від її психічного стану може бути виписана із відділення самостійно або у супроводі законних представників.

Особа, яка за психічним станом не може усвідомлювати свої дії, свідомо керувати ними і становить безпосередню небезпеку для себе або оточуючих, може бути переведена до психіатричної лікарні за місцем розташування органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, де і знаходиться до рішення суду.