Тема 9. Доба культурно-національного відродження хіх – початок ХХ ст.

План лекційного заняття

1. Культурно-національне відродження як етап у розвитку української культури.

2. Становлення національної культури:

2.1. Розвиток освіти і просвіти в Україні у ХІХ столітті.

2.2. Ідеал народності в українській культурі ХІХ ст. Розвиток фольклористики, етнографії, мовознавства.

2.3. Українська література ХІХ ­– початку ХХ століття.

3. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ століття.

План семінарського заняття № 1

1. Освіта і просвіта в українській культурі у ХІХ столітті.

2. Фольклористика й етнографія. Розвиток української науки: П.Чубинський, П.Житецький, М.Зібер, С.Подолинський, П.Юркевич та ін.

3. Розвиток української літератури: провідні тенденції та художні стилі.

План семінарського заняття № 2

1. Становлення українського професійного театру та музики.

2. Розвиток образотворчого мистецтва. Модерністські напрями і течії.

3. Архітектура другої половини ХІХ ст.

Перелік питань для самостійної роботи

1. Культурний поступ на західноукраїнських землях.

2. Кирило-Мефодіївське товариство й культурне самоутвердження української нації.

3. Українська етнографія та історія: М.Грушевський, Д.Яворницький, Д.Багалій, В.Хвойка, О.Єфименко. Українське сходознавство: А. Кримський.

 

 

Літературні джерела: [1.2; 1.3; 1.5; 1.6; 1.7; 1.10; 1.11; 1.12; 2.5; 2.7; 2.9; 2.10].

ТЕМА 10. Українська культура у ХХ столітті. Тенденції розвитку сучасної української культури

План лекційного заняття

1. Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти та науки.

2. Література і театр на тлі нових національних і соціальних реалій: літературні течії та гуртки 20-х рр., новаторське сценічне мистецтво, українська кінематографія.

3. Оновлення українського образотворчого мистецтва, футуристичні та експресіоністичні захоплення й експерименти.

4. Утворення Української академії наук; науково-організаційна робота В.Вернадського, М.Грушевського, А.Кримського, С.Єфремова, М.Василенка, М.Яворського.

План семінарського заняття

1. Політика українізації та її вплив на культуру.

2. Культурне піднесення в Україні у 20-х рр.

3. Культурне життя в Україні в 30-х рр. «Розстріляне відродження».

4. Українська культура в період політичної відлиги (1956 –1961рр.).

5. Соціокультурна ситуація 70-80-х років в Україні.

6. Національне відродження в 90-х роках ХХ ст.

Перелік питань для самостійної роботи

1. Культуротворча робота української еміграції в 20-30-х рр.

2. Літературне оновлення 60-х рр. Творчість Л.Костенко, Д.Павличка, І.Драча, М.Вінграновського, В.Стуса та ін.

3. Становлення та розквіт українського кінематографу /О.Довженко, С.Параджанов, І. Миколайчук/ в 60-ті рр. та його занепад.

4. Соціалістичний реалізм в українському мистецтві 30-70 рр. Образотворче мистецтво андеґраунду.

5. Розвиток музичного мистецтва: Г.Верьовка, Л.Ревуцький, С.Люткевич, Г. Майборода, Б.Лятошинський, М. Скорик, Л.Дичко.

6. Українська естрада. В.Івасюк.

7. Молодіжна музична культура 70-80-х рр.

 

Літературні джерела: [1.2; 1.3; 1.5; 1.6; 1.7; 1.10; 1.11; 1.12; 2.5; 2.7; 2.9; 2.10].

 

 

Методи оцінювання результатів поточного, проміжного та підсумкового контролю

 

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, проведення контрольних робіт, перевірка тестових завдань, захист навчальних та творчих проектів, індивідуальної та самостійної роботи, складання іспиту.

Під час усного та письмового (написання контрольних робіт) опитування оцінювання навчальної діяльності студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

 

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в НУДПСУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	5 (відмінно)
B	80-89	4,5 (дуже добре)
C	70-79	4 (добре)
D	60-69	3,5 (задовільно)
E	50-59	3 (достатньо)
FX	35-49	2 (незадовільно)
F	0-34	1 (неприйнятно)

 

Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної

Дисципліни «Історія української культури»

галузі знань 0306«Менеджмент і адміністрування»

за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»

галузі знань 0304 «Право»

всіх напрямів підготовки

галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»

за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»

галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»

за напрямом підготовки 6.030103 «Практична психологія»

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

всіх напрямів підготовки

галузі знань 1301 «Соціальне забезпечення»

за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота»

 

Поточно-модульний контроль = 50 балів	Іспит 50 балів	Підсумкова атестація ПМК + іспит = 100 балів
	ЗМ І = 8	ЗМ ІІ = 30	Модульна к. р.
Тема	Т 1	Т 2	Т 3	Т 4	Т 5	Т 6	Т 7	Т 8	Т 9	Т 10
Активність на сем., практ. заняттях	-		-
Виконання індивідуальної роботи	-	-		-	-	-		-	-	-
Виконання інд. завдань
Виконання самостійної роботи	-		-	-	-		-

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Критерії оцінювання знань студентів на семінарських заняттях

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, оцінювання навчальних проектів, проведення контрольних робіт, перевірка тестових завдань, індивідуальної та самостійної роботи.

Під час усного та письмового (написання контрольних робіт) опитування оцінювання навчальної діяльності студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

· 3 бали ставиться студенту, який виявив глибоке розуміння суті поставлених питань, засвоїв теоретичні основи курсу, категоріальну систему, принципи етичного та естетичного аналізу. Виявляє власну позицію до морально-етичних проблем.

· 2 бали ставиться студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінами дисципліни, але допускає несуттєві помилки;

· 1 бали ставиться студенту, який поверхово викладає суть навчального матеріалу, допускає багато помилок при відповідях на поставлені запитання;

· 0 бал ставиться студенту, який не знає суті поставлених запитань, при викладенні навчального матеріалу припускається грубих помилок, не знає суті поставлених запитань, не володіє навчальним матеріалом.

 

Критерії оцінювання індивідуальної та самостійної роботи

Методична допомога студентам з питань підготовки індивідуальних робіт надається викладачем на консультації. Захист індивідуальних робіт відбувається під час проведення індивідуально-консультаційних занять.

Шкала оцінювання самостійної роботи

Складання рефератів, тез, доповідей	Оцінка
Студент викладає підготовлений ним матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки. На додаткові запитання дає чіткі, правильні відповіді.
Робота містить неточності, або студент припускається помилок у формулюванні термінів, категорій, понять.

Шкала оцінювання індивідуальної роботи

Написання доповідей, творчої роботи	Оцінка
Студент викладає підготовлений ним матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки. На додаткові запитання дає чіткі, правильні відповіді.
Робота містить неточності, або студент припускається помилок у формулюванні термінів, категорій, понять.

До складання іспиту не допускається студент, який протягом вивчення навчальної дисципліни набрав менше встановленого мінімуму балів – 25.

Студенти, які не з’явилися на іспит без поважних причин, вважаються такими, що отримали 0 балів.

Студент, який на семестровому екзамені одержав незадовільну кількість балів або не склав екзамен з будь-яких причин, складає його повторно.

У разі повторного одержання студентом недостатньої кількості балів, він складає екзамен перед комісією.

Підсумковою кількістю балів з навчальної дисципліни є сума набраних студентом балів протягом вивчення курсу та отриманих балів при складанні іспиту (50 + 50 = 100 балів.)

 

 

Форми та засоби поточного і підсумкового контролю

Для заочної форми навчання

Об’єктом контролю є діяльність студентів на семінарських заняттях, а також результати виконання студентами самостійних робіт:

· вивчення окремих тем;

· написання контрольних робіт.

До контрольних заходів входять поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять та виконання контрольної роботи і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з курсу.

Під час семінарських занять застосовуються такі засоби контролю: усне опитування з питань, зазначених у плані семінарських занять, самостійної роботи, а також виконання тестових завдань.

Крім усного опитування під час проведення семінарських занять, застосовується такий засіб поточного контролю, як аудиторна контрольна робота, що виконується письмово.

Завдання для контрольної роботи носять творчий характер і добиралися таким чином, щоб можна було перевірити знання студентами теоретичного матеріалу, їх вміння характеризувати явища культурного розвитку.

Підсумковий контроль здійснюється під час проведення іспиту.