ТЕМА. Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Правова соціалізація та правослухняна поведінка особистості

Зміст навчального матеріалу. Юридична психологія як галузь загальної психології, предмет та пріоритетні завдання юридичної психології. Зв’язок юридичної психології із галузями психології (загальною, соціальною, порівняльною, екстремальною та ін). Структура юридичної психології. Принципи та методи юридичної психології. Основні етапи розвитку та сучасний етап юридичної психології (М. Щербатов, Ч. Ломброзо, Л. Петражицький, В. Штерн, Г. Гросс, О. Лазурський, С. Познишев, І. Зелінський, М. Костицький та ін.).

Соціалізація особистості, способи засвоєння норм права і правових цінностей у ході соціалізації особистості, стадії процесу соціалізації, правосвідомість, ознаки правосвідомості, правова соціалізація та право слухняна поведінка особистості, психологічні умови дієвості правових норм. Соціальна та асоціальна поведінка.

Теоретичні знання. Теоретичні знання подаються в ході вступної лекції та самостійно засвоюються студентами під час підготовки до семінарського заняття. Внаслідок вивчення даної теми студенти повинні знати: історичний аспект розвитку психології, сучасний погляд на інтеграцію між юриспруденцією та психологією, зв’язок якій існує поміж юридичною психологією та іншими науками, структуру, принципи та методи юридичної психології, класифікацію асоціальної поведінки та взаємозв’язок між засвоєнням особистістю соціальних норм і девіантною та делінквентною поведінкою.

Практичні навички. Студенти повинні вміти обґрунтувати історичну обумовленість виникнення юридичної психології, як самостійної науки, визначити значення цієї науки в діяльності правоохоронних органів, відповіді підкріплювати конкретними прикладами; оволодіти навичками діагностики причетності неповнолітніх до злочинного середовища та здійснення на них психологічного впливу.

Методичні рекомендації. Приступаючи до вивчення теми студентам необхідно мати уяву про історичні передумови виникнення розвитку психології, направлення в якому розвивалась психологія, як в різні часи проходила інтеграція юриспруденції та психології та що сприяло становленню нової науки – юридичної психології, спрямованої на науково – практичне забезпечення завдань правоохоронної діяльності у певних напрямках. Слід також визначити сучасний погляд на інтеграцію між юриспруденцією та психологією, зв’язок, якій існує поміж юридичною психологією та іншими науками.

Студенти повинні засвоїти, що юридична психологія — науково-практична дисципліна, яка досліджує психологiчнi закономiрностi системи «людина — право», розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Іншими словами, юридична психологія досліджує психологічне опосередкування правових відносин та правової поведінки. ЇЇ вивчення дозволяє удосконалити дiяльнiсть правознавця, допомагає йому будувати та регулювати взаємовідносини з людьми, поглиблено розуміти мотиви їх вчинків i поведінки, пізнавати об’єктивну дiйснiсть, вірно оцінювати її та використовувати результати в практичній дiяльностi.

При опрацюванні теми студенти повинні вивчити структуру юридичної психології: правова, кримінальна, судова, пенітенціарна; принципи юридичної психології: принцип детермінізму, принцип єдності свідомості та діяльності, принцип розвитку; методи наукового пізнання та методи активного впливу на особистість.

Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти: способи засвоєння норм права і правових цінностей у ході соціалізації особистості, стадії процесу соціалізації, поняття правосвідомість, ознаки правосвідомості, поняття правової соціалізації та правослухняної поведінки особистості, психологічні умови дієвості правових норм, поняття соціальної та асоціальної поведінки.

Студенти повинні вивчити що, правова свідомість - це засвоєна суб'єктом система знань, які відображають прийнятий у даному суспільстві правопорядок, яка є основою самоорганізації соціально-нормативної поведінки. Розрізняють правосвідомість суспільну й індивідуальну.

При опрацюванні теми студентам необхідно засвоїти що, найважливішою умовою адаптації особистості до життя в соціумі є правова соціалізація, у якій відбувається засвоєння правової культури даного суспільства й на цій основі – формування правослухняної поведінки, яка відповідає вимогам суспільства. Успішність правової соціалізації особистості визначається рядом умов: правовою культурою суспільства, відносинами суб'єкта до правових норм суспільства, особистим досвідом спілкування з іншими людьми в соціальних групах.

Самостійна робота. Під час самостійної підготовки студентам необхідно опрацювати тему: «Правова соціалізація та правослухняна поведінка особистості».

 

ТЕМА. Використання психологічних знань у процесі розслідування злочинів. Психологія правопорушної та злочинної поведінки. Психологія злочинного діяння. Типологія особистості злочинців. Методи психологічного впливу на особистість. Психологічні особливості злочинних груп

Зміст навчального матеріалу. Психологічна структура і різновиди слідчої діяльності. Змістовна специфіка пізнавальної, конструктивної, організаторської та комунікативної діяльності при розслідуванні злочинів. Основні напрямки і форми використання психологічних знань в слідчій діяльності. Загальні та специфічні психологічні чинники слідчої діяльності. Організаційно-психологічна структура слідчої діяльності. Судово-психологічна експертиза: об`єкт, компетенція, методи, межі. Напрями і види судово-психологічної експертизи. Психологічна характеристика здійснення окремих видів судово-психологічних експертиз. Комплексні судово-психологічні експертизи. Організаційно-правові питання здійснення судово-психологічної експертизи.

Поняття особистості правопорушника. Основні групи чинників, що впливають на протиправну поведінку. Історичні погляди на природу злочинності. Психологічна характеристика етапів формування злочинної поведінки особистості. Особливості формування різновидів злочинної спрямованості (насильницька, корислива тощо). Психологічні причини злочинної поведінки. Психологічна структура злочинного діяння. Психологічні наслідки скоєного злочину

Психологічна характеристика злочинної групи. Сутність та психологічні особливості різновидів злочинних груп. Психологічна специфіка злочинних груп неповнолітніх. Особливості їх формування та розвитку. Групова динаміка та ієрархічна структура злочинних груп неповнолітніх. Відносини та специфіка спілкування. Психологічні засоби впливу на групи неповнолітніх. Злочинні групи та організована злочинність. Урахування психологічних чинників у боротьбі з груповою злочинністю.

Теоретичні знання. Теоретичні знання подаються в ході 2 годинної лекції та самостійно засвоюються студентами під час підготовки до семінарського заняття та заліку. Внаслідок вивчення даної теми студенти повинні знати: поняття особистості правопорушника та основні групи чинників, що впливають на протиправну поведінку, такі поняття, як злочинна група, психологічні чинники за рахунок яких зростає суспільна небезпека групової суспільної діяльності, закономiрностi формування i розвитку злочинних груп, психологiчнi особливості рiзновидiв злочинних груп, психологічні особливості групової, організованої та професійної злочинності, психологічні фактори які впливають на ефективність вирішення завдань слідчого, що є предметом, об’єктом судово-психологічної експертизи її межі та методи.

Практичні навички. Студенти повинні вміти обґрунтувати теоретичні принципові положення про природу злочинності; визначити етапи формування злочинної поведінки особистості та особливості формування різновидів злочинної спрямованості, відповідно до їх завдань застосовувати методи юридичної психології, відповіді підкріплювати конкретними прикладами. аналізувати змістовну специфіку пізнавальної, конструктивної, організаторської та комунікативної діяльності при розслідуванні злочинів; здійснювати психологічний аналіз практичних ситуацій слідчої діяльності, визначати психологічні чинники, що впливають на її ефективність, відповіді підкріплювати конкретними прикладами; формулювати питання до експерта який має здійснювати судово-психологічну експертизу в межах процесуально визначеної компетенції, здійснювати психологічний аналіз практичних ситуацій слідчої діяльності пов’язаних з необхідністю призначення судово-психологічної експертизи відповіді підкріплювати конкретними прикладами.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти поняття особистості правопорушника, основні групи чинників, що впливають на протиправну поведінку.

Студентам необхідно вивчити визначення особистості правопорушника: особистість правопорушника – свідомий суб’єкт, носій сукупності біологічно зумовлених і соціально детермінованих якостей і властивостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що сформувалась під впливом певних суспільно-політичних, економічних і соціокультурних умов

Студентам необхідно звернути особливу увагу на те, що причини злочинності — результат складної взаємодії особливостей особистості та середовища, причому стосовно конкретного факту вчинення злочину вони виявляються в різних сполученнях, що разу — по-своєму.

Студентам необхідно мати уявлення про етапи формування антисуспiльної поведінки: 1) формування особистості з антисуспільною спрямованістю; 2) мотивація антисуспiльного вчинку; З) прийняття конкретного рішення про його здійснення; 4) реалiзацiя цього рішення, включаючи сам вчинок та настання його наслідків; типи антисуспiльної спрямованості особистості: а) асоціальний — коли поведінка не збігається з інтересами суспільства, але не має чітко вираженого негативного ставлення до нього i не завдає суттєвої шкоди; б) антисоціальний — поведінка суперечить інтересам суспільства i шкідлива для нього, але не є небезпечною для основних умов суспільного буття; в) суспільно небезпечний — свідомо спрямований проти основних засад суспільства, коли поведінка становить значну, серйозну небезпеку; основні етапи механізму злочинної поведінки: 1) мотиваційний, 2) цілепокладаючий, 3) операціональний (виконавчий), кожен із яких виконує свої функції у взаємозв’язку з іншими.

Студенти повинні знати квалiфiкацiйнi ознаки злочинної групи: 1) мала неформальна група, тобто нечисленна за складом спiльнiсть людей, стосунки у якій нормативно, офiцiйно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт мiж учасниками; 2) об’єднання учасників відбувається завдяки спiльнiй злочинній дiяльностi; 3) взаємодія учасників групи певним чином організована (вiд ситуативних груп, де групові структури ледве визначені, до організованих, де існують функцiональнi i психологiчнi взаємозв’язки); 4) група є єдиним особливим суб’єктом злочинної дiяльностi, тобто кожен учасник надає свій внесок вiдповiдно до координації i розподілу ролей — з одного боку, до кожного пред’являються певні вимоги — з іншого.

Студенти повинні вміти аналізувати змістовну специфіку пізнавальної, конструктивної, організаторської та комунікативної діяльності при розслідуванні злочинів; вміти обґрунтувати психологічні особливості взаємодії окремих учасників судової діяльності, здійснювати психологічний аналіз практичних ситуацій слідчої діяльності, визначати психологічні чинники, що впливають на її ефективність, відповіді підкріплювати конкретними прикладами; формулювати питання до експерта який має здійснювати судово-психологічну експертизу в межах процесуально визначеної компетенції, здійснювати психологічний аналіз практичних ситуацій слідчої діяльності пов’язаних з необхідністю призначення судово-психологічної експертизи відповіді підкріплювати конкретними прикладами.

Самостійна робота. Під час самостійної підготовки студентам необхідно вивчити наступні теми: Психологія злочинного діяння. Типологія особистості злочинців. Методи психологічного впливу на особистість. Психологічні особливості злочинних груп