Р о з д і л II. онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія

 

Т е м а 8. Філософський смисл проблеми буття

 

П л а н

 

1. Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології.

2. Основні форми буття. Особливості людського буття.

3. Категорія “субстанція” та її роль у визначенні онтологічних основ світу.

4. Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія як субстанція.

5. Матерія і рух. Класифікація форм руху.

6. Простір і час як форми існування матерії.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Аляєв Г. Металогічність буття як першопринцип метафізики життя // Філософ. думка. – 2001. – № 6. – С. 97-122. – 2002. – № 1. – С. 84-89.

Дынин Б.С. Онтологическая диалогичность мира: признание трансцендентного // Вопросы философии. – 2010. – № 5. – C. 105-114.

Канак Ф. Перехідний стан буття: поняття і місце в трансформаціях // Філософ. думка. – 2001. – № 4. – С.14-19.

Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопр. философии. – 2005. – № 1. – С. 64-69.

Салин Ю.С. Гносеологический релятивизм категории времени // Вопросы философии. – 2010. – № 3. – C. 66-79.

Чернова Л. Наукова картина світу як предмет філософського дискурсу // Вища освіта України. – 2010. – № 3. – C. 33-39.

 

Т е м а 9. Свідомість як філософська проблема

П л а н

 

1. Проблема свідомості в історії філософської думки: античне, середньовічне, новоєвропейське й сучасне розуміння свідомості.

2. Сутність відображення. Генезис форм відображення.

3. Походження свідомості: біологічні й соціальні передумови. Ідеальна природа свідомості.

4. Свідомість у структурі психіки людини. Основні компоненти свідомості. Свідомість і несвідоме.

5. Функції свідомості.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Аредаков А.А. Сознание в онтологиях антропного принципа // Вопросы философии. – 2008. – № 1. – C. 45-50.

Васильев В.В. Мозг и сознание: выходы из лабиринта // Вопр. философии. – 2006. – №1. – С. 67-79.

Иванов А.В. К проблеме онтологического статуса явления сознания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 2. – С. 15-29.

Иванов Д.В. Сознание как объект метафизических исследований // Вопросы философии. – 2009. – № 2. – C. 86-96.

Кутняк І. Субстанційність свідомості в модусах життєвого світу індивіда // Філософ. обрії. Наук.-теорет. часоп. – Вип.11. – К.: Б.в., 2003. – С.148-162.

Лобастов В.Г. К логическим определениям сознания: Э.В.Ильенков и И.Кант // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С.56-66.

Соколова О. Генеза розуміння феномену свідомості // Філософська думка. – 2008. – № 3. – C. 109-122.

Таланов В. Сознание, открытое новым смыслам жизни // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2003. – № 10. – С. 18-25.

 

 

Т е м а 10. Філософське вчення про розвиток

П л а н

 

1. Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Історичні форми діалектики. Об’єктивна й суб’єктивна діалектика.

2. Діалектика як система принципів, законів, категорій.

3. Основні закони діалектики та їх методологічне значення для юридичної теорії та практики.

4. Категорії діалектики. Значення законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів.

5. Альтернативи діалектики: класичні й некласичні концепції.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Гернего О.О. Альтернативність діалектики і метафізики як філософська проблема та шляхи її вирішення // Університетські наукові записки. – 2008. – № 1. – Хмельницький: Вид-во Хмельниц. ун-ту упр. та права. – C. 426-437.

Губарев В.В. Наука ли синергетика? // Вопросы философии. – 2009. – № 10. – C. 159-165.

Гурій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з’ясування сутності кваліфікації адміністративного правопорушення // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – Вип.18. – С.179-183.

Катречко С.Л. Как возможна метафизика? // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С.83-94.

Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер.7. Философия. – 2002. – № 6. – С.3-19.

Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку // Право України. – 2005. – № 7. – С.30-33.

Науменко Л.К. Эвристический потенциал диалектической теории мышления // Вопросы философии. – 2009. – № 6. –C. 60-71.

Ровинский Р.Е. Самоорганизация как фактор направленного развития // Вопр. философии. – 2002. – № 5. – С. 67-76.

 

Т е м а 11. Сутність і структура пізнавального процесу

та методологія наукового пізнання

 

П л а н

 

1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

2. Види пізнавальної діяльності: чуттєве й раціональне, емпіричне й теоретичне та їх взаємозв’язок.

3. Практика як основа всіх форм життєдіяльності людини. Функції практики.

4. Проблема істини у філософії і науці.

5. Методи наукового пізнання. Рівні методології.

6. Основні форми наукового пізнання та їх взаємозв’язок.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Васильченко А. Знання і автономія суб’єкта пізнання // Філософська думка. – 2009. – № 4. –C. 75-83.

Зажицкий В.И. Истина и средства ее установления в УПК РФ: теоретико-правовой анализ // Гос-во и право. – 2005. – № 6. – С. 67-75.

Ивакин А.А. Система методологии научного познания // Акт. пробл. політики. – Вип.15. – О.: Юрид. літ., 2002. –
С. 246-254.

Ильин В.Н. Основная проблема теории познания // Вопросы философии. – 2009. – № 7. – C. 123-134.

Кірюхін Д. Наука і релігія: нові принципи взаємовідносин // Людина і світ. – 2002. – № 4. – С.10-15.

Норманн Г.Э. Карл Поппер о ключевых проблемах науки ХХ века // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С.96-102.

Петрушенко В.Л. Межі знання і знання меж // Філософ. думка. – 2005. – № 3. – С. 3-17.

Пироженко В.О. Поняття істини в суспільствознавстві у контексті ситуаційного аналізу // Вісн. НАН України. – 2005. – № 11. – С. 19-31.

 

 

Т е м а 12. Філософське розуміння суспільства

 

П л а н

 

1. Соціальна філософія: основні підходи до розуміння суспільства.

2. Суспільство як система, що самоорганізується й саморозвивається.

3. Соціальна структура суспільства. Характеристика складових соціальної структури.

4. Суспільні закони, їх особливості, класифікація та механізм дії.

5. Сучасні концепції суспільного розвитку: інформаційного суспільства, індивідуалізованого суспільства, неопатримоніального суспільства.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека. Фактор социума // Обществ. науки и современность. – 2003. – № 6. – С. 28-40.

Емелин В.А., Тхостов А.Ш. Технологические соблазны информационного общества: предел внешних расширений человека // Вопросы философии. – 2010. – № 5. – C. 84-90.

Ефременко Д.В. Концепция общества знания как теория социальных трансформаций: достижения и проблемы // Вопросы философии. – 2010. – № 1. –C. 49-61.

Лекторский В.А. Философия, общество знания и перспективы человека // Вопросы философии. – 2010. – № 8. – C. 30-34.

Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 571-574.

 

Т е м а 13. Людина як предмет філософського аналізу.

Особистість і суспільство

П л а н

 

1. Проблема людини у філософії. Основні концепції походження людини.

2. Антропосоціогенез та його основні фактори.

3. Сутність людини. Взаємозв’язок біологічного й соціального в людині.

4. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального й суспільного.

5. Сенс життя людини. Проблема життя і смерті у філософії. Дискусія про “право на смерть”.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Гуревич П.С. Феномен деантропологизации человека // Вопросы философии. – 2009. – № 3. – C. 19-31.

Даренська В. Евристичність концепту Homo Universalis // Філософська думка. – 2008. – № 3. –C. 31-46.

Нариньяни А.С. Между эволюцией и сверхвысокими технологиями: новый человек ближайшего будущего // Вопросы философии. – 2008. – № 4. – C. 3-17.

Семенов В.С. О перспективах человека в ХХІ столетии // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С. 26-37.

Соболь О. Свобода особистості в інформаційному соціумі // Філософ. думка. – 2002. – № 5. – С. 40-58.

Труфанова Е.О. Человек в лабиринте идентичностей // Вопросы философии. – 2010. – № 2. – C. 13-22.

Тульчинский Г.Л. Новая антропология: личность в перспективе постчеловечности // Вопросы философии. – 2009. – № 4. – C. 41-56.

Фейгенберг И.М. Человек Достроенный и биосфера // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 151-161.

 

Т е м а 14. Духовне життя суспільства

П л а н

 

1. Духовне життя суспільства та його структура.

2. Суспільна свідомість, її структура. Суспільна свідомість й індивідуальна свідомість.

3. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок.

4. Культура як специфічна соціально-духовна реальність. Функції культури. Сучасні субкультури.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Богданова Н. Проблема формування духовної культури студентської молоді сучасної України // Філософські обрії. Вип. 22. – К.: Б. в., 2009. – C. 97-105.

Лозинська С.І. Духовність як основа людського буття // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – C. 80-84.

Мацейна А. Бог и свобода (глава из книги) // Вопросы философии. – 2008. – № 4. –C. 125-137.

Носачев П.Г. Постмодернистсткая философия религии У.Эко и Дж.Ваттимо о месте религии в современном мире // Вопросы философии. – 2009. – № 1. – C. 166-177.

Тойнбі А. Дослідження історії. – К.,1995. – С. 418-512.

Українська культура: історія і сучасність. – К., 1994. – С. 288 – 412.

 

 

Т е м а 15. Сенс і спрямованість історії

 

П л а н

 

1. Філософія історії, її предмет, функції та особливості.

2. Концепції та напрямки філософії історії: формаційна, цивілізаційна, теологічна, технократична.

3. Сенс історії та ідея історичного прогресу (К.Ясперс, Ф.Фукуяма, І.Валлерстайн).

4. Глобалістичні та антиглобалістські тенденції сучасної цивілізації.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Антипов Г.А. Как возможна научная история? // Alma mater: Вестник высшей школы. – 2010. – № 7. – C. 14-21.

Бранский В.П., Пожарский С.Л. Глобализация и синергетическая философия истории // Обществ. науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 109-120.

Вощенко В.Ю. Інноваційні потреби адаптації схематичних конструктів історії К. Маркса і А. Тойнбі // Філософські обрії: Наук.-теорет. журнал. – К.-Полтава, 2010. – Вип. 24. – С. 121-131.

Мельник А.І. Поняття історії та його інтерпретація в європейській і українській соціально-філософській думці // Філософські обрії: Наук.-теорет. журнал. – К.-Полтава, 2010. – Вип. 24. – С. 80-96.

Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.141-165.

Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия. – 1989. – С. 700.