Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Філософське вчення про розвитокСтр 1 из 3Следующая ⇒
Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Історичні форми діалектики. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика. Діалектика як система принципів, законів, категорій. Принцип загального зв’язку. Поняття відношення, зв’язку, взаємодії. Принцип розвитку. Поняття зміни, руху, розвитку. Основні закони діалектики. Основні категорії діалектики. Значення законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів. Модифікація діалектики в сучасних філософських доктринах. Метафізика, догматизм, релятивізм, еклектика як класичні альтернативи діалектики. Протилежність діалектики й метафізики. Становлення сучасної філософської концепції розвитку. Синергетика: категоріальний апарат, особливості, евристичний потенціал. Протилежність та взаємодоповнюваність діалектики й синергетики. Синергетика у соціальному та юридичному пізнанні. Сутність і структура пізнавального процесу Та методологія наукового пізнання
Пізнання в контексті людського існування. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Види пізнавальної діяльності: чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне. Діалектика чуттєвого і раціонального у пізнанні. Принцип визначальної ролі практики в пізнанні. Творчість як конструктивний принцип пізнання. Інтуїція. Проблема істини у філософії та науці. Філософське вчення про істину. Практика як головний критерій істини. Істина у судових рішеннях. Специфіка соціального пізнання. Проблема об’єктивної істини у соціальному пізнанні. Соціальна прогностика і футурологія. Поняття науки. Специфіка наукового пізнання. Методологія наукового пізнання. Метод і методологія. Рівні методології. Методи емпіричного дослідження. Методи теоретичного дослідження. Методологія розвитку теорій: від абстрактного до конкретного, єдність історичного та логічного. Сучасна методологія пізнання. Логіка наукового дослідження та її етапи (факт, проблемна ситуація, проблема, гіпотеза, доказ, концепція, теорія). Соціальні функції науки. Наука і мораль. Свобода наукового пізнання і соціальна відповідальність вченого. Філософське розуміння суспільства Суспільство як підсистема об’єктивної дійсності, джерела його походження та історія. Основні підходи до розуміння суспільства: натуралістичні, соціо-психологічні. Теорія соціальної дії (М.Вебер, Т.Парсонс). Теорія предметної дії (К.Маркс). Діяльність як специфічний засіб існування соціального. Суспільні відносини, їх сутність та зміст. Суспільні закони, їх особливості, класифікація і механізм дії. Сфери суспільного життя (економічна, соціальна, духовна, політична). Суспільно-історична практика. Проблема системності суспільного життя (О.Конт, Г.Спенсер, К.Маркс, Е.Дюркгейм, М.Вебер, П.Сорокін). Суспільство як відкрита система. Флуктуаційні й дисипативні стани функціонування суспільства. Співвідношення порядку й хаосу у функціонуванні суспільства як системи. Біфуркаційна й еволюційна моделі розвитку соціуму. Концепція «індивідуалізованого суспільства» (З.Бауман). Неопатримоніальна концепція суспільства. Інформаційне суспільство як сучасна модель суспільних відносин. Філософські проблеми соціоприродної коеволюції. Ноосфера.
Людина як предмет філософського аналізу. Особистість і суспільство
Проблема людини в історії філософії. Основні концепції походження людини (антропосоціогенез, дарвінізм, космізм, теологія). Антропосоціогенез, його комплексний характер. Філософська проблема природи й сутності людини. Людина як єдність вітального, соціального і духовного. Проблема життя і смерті у філософії. Самоцінність людського життя і право людини на гідне життя. Біологічні і соціальні межі життя. Зміст значення людського виміру у соціальних процесах сучасної епохи. Зміст понять: людина, індивід, особистість, індивідуальність. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального і суспільного буття. Діалектика історичної необхідності свободи і відповідальності особи в суспільному розвитку, їх взаємна обумовленість. Неспроможність протиставлення свободи і необхідності. Історичний детермінізм і свобода вибору в діяльності людини. Зростання свободи особистості як критерій суспільного прогресу. Духовне життя суспільства
Проблема духовного життя суспільства у філософії. Основні сфери духовного життя суспільства: ідеологічна та суспільно-психологічна, наукова, художньо-естетична, освіта та виховання. Елементи духовного життя суспільства та їх взаємозв’язок. Поняття суспільної свідомості. Суспільна свідомість і суспільне буття. Співвідношення духовного життя суспільства та суспільної свідомості. Зміст і структура суспільної свідомості, її закономірності. Діалектика науково-теоретичного і буденно-психологічного рівнів суспільної свідомості. Взаємозв’язок політичної, правової, моральної, естетичної, релігійної (атеїстичної), філософської та інших форм суспільної свідомості. Культура як специфічна соціальна реальність. Культура як спосіб життєдіяльності суспільства і процес самовідтворення людини. Правова культура. Маргінальна культура. Східна і західна моделі культури, їх взаємовпливи.
Сенс і спрямованість історії
Сучасні концепції філософії історії: концепції локальних цивілізації (М.Данилевський, О.Шпенглер, П.Сорокін), гносеологічний напрям (В.Дільтей, Г.Зіммель, Р.Коллінгвуд, Р.Арон), комунікатівна концепція К.Ясперса, технократичні концепції історії (Д.Белл, З.Бжезинський). Світ-системний аналіз І.Валлерстайна. Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії. Культурно-цивілізаційні типології суспільств (натуралістичні, географічні, формаційні та ін.). Проблема спрямованості історичного процесу. Теорії історичного кругообігу, концепції локальних культур і цивілізацій, уявлення про лінійну спрямованість історії. Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії (Ф.Фукуяма). Людина як суб’єкт історичного процесу. Об’єктивне і суб’єктивне в соціально-історичному процесі. Стихійне і свідоме в історії. Смисл історії та ідея історичного прогресу. Історичні типи суспільного прогресу. Критерії прогресу. Глобалістичні та антиглобалістські тенденції сучасної цивілізації.
Плани семінарських занять
Р о з д і л І. сутність філософії та основні етапи її розвитку Т е м а 1. Філософія, коло її проблем та роль У суспільстві
П л а н
1. Філософія і її предмет. Обґрунтування необхідності вивчення філософії у вищому навчальному закладі. 2. Світогляд, його структура, основні історичні типи та їх сутність. 3. Специфіка філософського вирішення світоглядних питань. Головні теми філософських думок. 4. Функції філософії. Роль філософії у системі культури. Значення філософії для професійної діяльності юристів.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Вулевич М.Р. Філософія як мудрість та її осмислення в науковій і практичній діяльності // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2005. – № 2. – С. 154-158. Гусейнов А.А. Философия между наукой и религией // Вопросы философии. – 2010. – № 8. – C. 4-10. Малахов В.А. Философия и время: вектор сопротивления // Вопросы философии. – 2011. – № 1. – С. 49-59. Мареева Е. Зачем нужна философия в век Интернет? // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2002. – № 5. – С. 22-25. Мукушев Б.А. Проблемы формирования научного мировоззрения личности //Alma mater (Вестн. высш. шк. – 2010. – № 5. – C. 21-29. Нужна ли философия современному юристу? / О.В.Афанасьева // Юридическое образование и наука. – 2008. –№ 3. – С. 4-8. Попович М.В. Що таке філософія? // Філософ. думка. – 2006. – № 1. – С. 3-7.
Т е м а 2. Філософія стародавнього світу П л а н
1. Філософія стародавнього Сходу (стародавня Індія та стародавній Китай). 2. Загальна характеристика філософії античності та основні етапи її розвитку. 3. Головні напрямки античної філософії та їх специфіка: а) ранній грецький натуралізм (Мілетська школа, Геракліт, Піфагор, елеати, Демокріт); б) висока класика (Сократ, Платон, Аристотель); в) пізня класика (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм). 4. Вплив стародавньої філософії на світову культуру.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бугай Д.В. Определение человека в трактатах Платона // Вопр. философии. – 2001. – № 9. – С. 151-162. Волинка Г. Філософія Стародавності і середньовіччя в освітньому контексті. – К.: Вищ. освіта, 2005. – С. 84-88. Девятова С.В., Купцов В.И. Судьба учения Н.Коперника // Вопросы философии. – 2011. – № 1. – С. 83-97. Кисиль В.Я., Рибери В.В. Галерея античных философов: В 2 т. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – Т. 1. – С. 14-19.
Т е м а 3. Філософія середньовіччя та Відродження
П л а н
1. Загальна характеристика філософії середньовіччя та головні етапи її розвитку: апологетика, патристика, схоластика. 2. Полеміка між реалізмом і номіналізмом про природу універсалій. 3. Філософські погляди Фоми Аквінського. 4. Філософія епохи Відродження та її характерні риси: деїзм, пантеїзм, гуманізм (Г.Галілей, Дж.Бруно, Н.Копернік, М.Кузанський, М.Монтень, П.Помпонацці). 5. Філософія періоду Реформації (М.Лютер, У.Цвінглі, Ж.Кальвін).
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Боргощ Ю. Фома Аквинский. – 2-е изд. – М.: Мысль, 1975. – С. 3-7. Булавина В.В., Лидис М.И., Лунин С.И.Загадки истории. Эпоха Возрождения. – Х.: Фолио, 2009. – 383 с. Бутенко Р.К.Церква та її роль в історії Західної Європи в епоху середньовіччя. – Черкаси: ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2007. – 112 с. Карнацевич В.Л.Загадки истории. Средневековье. – Х.: Фолио, 2009. – 380 с. Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії: Ле Гофф Ж.Середньовічна уява: есеї / Ярема Кравець (пер. з фр.). – Л.: Літопис, 2007. – 350 с.
Т е м а 4. Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
П л а н 1. Основні напрямки філософії Нового часу: а) емпірико-сенсуалістична філософія (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк); б) філософський раціоналізм (Р.Декарт, Б.Спіноза, в) суб’єктивний ідеалізм Дж.Берклі й агностицизм 2. Філософія французького Просвітництва та французький матеріалізм XVIII cт.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 344; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.244.44 (0.026 с.) |