Агрономічна характеристика грунту.

В процесі сільськогосподарського використання гідроморфні грунти відчувають великих змін.

Обробка багатих органічними речовинами лучних грунтів призводить до різкого зниження їх гумусованості.Причина заключається в тому, що накопичуємі в грунті органічні з’єднання гуміфіковані частково, знаходячись в умовах надлишкового зволоження органічні речовини гідроморфних грунтів консервується. Зміни водно-повітряного режиму, посилення аерованості верхнього шару сприяє підвищенню мікробіологічної активності, що призводить до мінералізації органічної речовини грунту.

Осушення грунтів часто призводить до вторинного засолення, особливо алювіальних земель. Зарегулювання річкового стоку, заглиблення та чистка річища річки сприяє скороченню заплавності та об’єма заплавних вод, що знижує глибину промивання грунту.Наявність в грунтовому профілі, материнській породі легкорозчинних солей слугує причиною іх підняття влітку вгору при капілярному зволоженні грунту; відсутність нізходячих токів води, зменшення промивання грунту заплавними водами зумовлюють накопичення солей у верхньому шарі грунту, що викликає його осолонцювання та засолення.

Осушення великих масивів гідроморфних грунтів призводить до погіршення водного режиму прилеглих територій, що негативно відбивається на ефективній родючості, перш за всегрунтів легкосуглинкового складу.

Зневоднення, пересихання верхніх органогенних шарів грунту створюють передумови для розвитку вітрової ерозії, котра на цілинних гідроморфних грутах відсутня.

Після осушення зберігати високий рівень родючості грунтів можна регулюванням вологості верхніх шарів грунту в процесі зрошення.Діапазон активної вологи невеликий, що потребує постійної підтримки вологи грунту на оптимальному рівні.Надлишок доступої вологи призводить до різкого погіршення повітряного режиму грунтів.

На практиці гарні результати дає комплекс прийомів по окультуренню ґрунтів, включаючий:

1) осушення, створення дренажних систем подвіного регулювання;

2) культуротехнічні роботи;

3) глибоке меліоративне рихлення, агротехнічні меліоративні прийоми;

4) внесення кальцієвмісних сполук;

5) підбір сільськогосподарських культур, пристосованих до умов перезволоження і перезволожених засолених грунтів;

6) використання мінеральних та органічних добрив, залучнення;

7) збагачення органічних горизонтів мінеральними частинками.

Окультурювання гідроморфних грунтів має ряд особливостей:

1. Окультурення направлено на зміну декотрих агрономічних властивостей грунтів, котрі лімітують продуктивність культурних рослин (реакція грунту, засоленість, солонцюватість, водно-повітряий режим)

2. Окультурення грунтів супроводжується зменшенням вмісту в них органічної речовини внаслідок посилення його гуміфікації

3. На осушених земляхнайбільше значення набуває поверхневе, а не грунтове зволоження орних грунтів, в результаті чого в дренажні води потрапляє велика кількість з’днань азоту, інших хімічних з’єднань, внесених при обробці сільськогосподарських рослин.

4. Окультурення супроводжується покращенням технологічних властивостей земель, підвищенням прохідності сільськогосподарської техніки.

Виходячи з усього вище сказаного можна зробити такий висновок.

В ґрунтовому профілі лучного поверхнево солонцюватого грунту міститься велика кількість гумусу, також в грунтовому колоїдному вбирному комплексі міститься достатня кількість Са і Мg. Ці показники обумовлюють високу родючість грунту та утворення агрономічно цінної структури, але через наявність в грунті натрію і калію, і через досить значний вміст мулистих частинок, всі агрономічні показники значно знижуються. Через це використання таких грунтів є не дуже прибутковим і в значній мірі знижує агрономічну цінність таких земель. Такі грунти доцільно використовувати як пасовища та сіножаті.

 

 

ВИСНОВКИ:

Отже, можна зробити такі висновки:

Лучні поверхневосолонцюваті суглинкові ґрунти, сформовані на алювіальних відкладах, мають високу потенціальну родючість, в цих ґрунтах рН водне = 8,2, ЄМП = 34,80 мг/екв на 100 г ґрунту, вміст гумусу в середньому 6,9%, належить до середньогумусних ґрунтів, тип гумусу фульватно-гуматний, водопроникливість погана через його значну щільність та злитість. Вміст натрію не перевищує 5% від ЄМП, тому гіпсування не потрібне.

На таких ґрунтах (важкосуглинкових) доцільно вирощувати яру пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сорго, сою, соняшник, цукровий буряк, коноплі, вику, квасолю, сливу, абрикос, вишню та ін.

Для реалізації ґрунтів в ефективній формі необхідно усунути фактори, лімітуючі продуктивність перезволожених грунтів:

- надлишок вологи в коренемісному шарі, високий рівень грунтоових вод, нестачу кисню для розвитку кореневих систем більшості сільськогосподарських культур;

- лужна реакція грунту, присутність токсичних легкорозчинних солей, фітотоксичних з’єднання заліза, алюмінію;

- нестача доступних рослинам фосфорних, калійних з’єднань.

 

Написання курсової роботи дало змогу закріпити та систематизувати знання з дисципліни «Загальне Ґрунтознавство».

Головноюметою курсової роботи є закріплення знань з курсу загально грунтознавства та вміння їх систематизувати; навчитися аналізувати матеріали польових і лабораторних досліджень.Також визначитися з методами аналізу конкретного грунту та застосувати на практиці теоретичні знання з курсу загального грунтознавства, при вирішенні питань раціонального використання грунтів в сільському господарстві.

При написанні курсової роботи були виконані всі поставлені перед нами задачі, а саме:

1. Оволодіти технікою опису морфологічних ознак ґрунту.

2. Читання даних аналізів профілю ґрунту і співставлення матеріалів теоретичної бази з власноруч отриманими даними.

3. Надати характеристику умов ґрунтотворення.

4. Розробка рекомендацій по раціональному використанню ґрунтів.

Список використаних джерел:

1. Мякишев І. Проблеми українського ґрунтознавства. – Чернівці, 2001.

2. Екологічна енциклопедія. – Кишинів, 1996.

3. Энциклопедический словарь юного земледельца. – М., 1988.

4. Полупан М.І., Соловей В.Б., Кисіль В.І., Величко В.А. «Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України»: Навчальний посібник. – К.: Колообіг, 2005. – 304 с.:іл.

5. Почвы УССР и их плодородие/В.Г.Крикунов, Н.И.Полупан.-К.:Вища шк. Главное изд-во, 1987.-320с.

6. Тихоненко Д.Г. Грунтознавство часткове: Навч.посібник/Харк.нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. -Харків, 2007 – 184 с.

7.Агропочвоведение /В.Д. Муха, Н.И. Картамышев, И.С. Кочетов, Д.В. Муха; Под ред. В.Д. Мухи. – М.:Колос,1994.-403-412 с.:ил.-(Учебники и учеб. Пособия для студентов высш. учеб. заведений)

8. Почвоведение. Шкварук Н.М., Делеменчук Н. И. К, «Урожай», 1969, стр. 412 (на украинском языке)

9. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство.Навч.посібник/Харк.держ.аграр.ун-т ім В.В. Докучаєва. – Харків:Видавець Шуст А.І.,2001.-156с.

10. Почвоведение. Учеб. для ун-тов. В 2 ч./Под П65 ред. В. А. Ковды, Б. Г. Розанова. Ч 1. Почва и почвообразование/Г. Д. Белицина, В. Д Васильевская, Л. А. Гришина и др. — М.: Высш. шк., 1988. — 400 с: ил.

11. Почвоведение. Учеб. для ун-тов. В 2 ч./Под ред. П 65 В. А. Ковды, Б. Г. Розанова. Ч. 2. Типы почв, их география и использование/Богатырев Л. Г., Васильевская В. Д., Владыченский А. С. и др. — М.: Высш. шк., 1988. — 368 с: ил.

12. В.П.Ковриго, И. С.Кауричев, Л. М.Бурлакова Почвоведение с основами геологии. — М.: Колос, 2000. — 416 с: ил. — (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений).

13. Соколовский А.Н. Курс сельскохозяйственного почвоведения (на украинском языке). — К.: 1954. — 216с.

14. Практикум з ґрунтознавства: Навчальний посібник / За редакцією професора Д. Г. Тихоненка.— 6-е вид., перероб. і доп.— Х.: Майдан, 2009.

15. Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І.Лактіонов та ін.; за ред. Д.Г. Тихоненка. — К.: Вища освіта, 2005. — 703 с.: іл.

16. Геологія з основами мінералогії: Навч. посібник / Д.Г. Тихоненко, В.В. Дегтярьов, М.А. Щуковський та ін.; За ред. д-ра

с.-г. наук, проф. Д.Г. Тихоненка.— К.: Вища освіта, 2003. — 287 с.: іл.

 

ДОДАТКИ

Таблиця 1

Гранулометричний склад

 

Назва показників	Генетичний горизонт
Hiks	H(i)ks	HP(i)ks/gl	Pkgls
Фракції мм:
1 -025	1,61	1,98	2,32	1,45
0,25-0,05	10,20	9,04	8,34	5,35
0,05-0,01	44,90	51,53	46,10	43,33
0,01-0,005	4,84	4,99	6,78	3,33
0,005-0,001	3,04	2,52	1,58	1,31
<0,001	25,50	23,43	17,85	11,80
сума <0,01	30,40	30,95	26,20	16,40

 

Таблиця 2

Груповий склад гумусу

 

Назва показників	Генетичний горизонт
Hiks	H(i)ks	Hp(i)ks/ gl	Pk gl s
Груповий склад гумусу, % до загального органічного С
Загальна кількість гумусу, %	6,90	5,57	1,84	0,54
Гумінові кислоти	18,70	29,10	20,60	10,00
Фульвокислоти	10,30	6,50	14,90	35,20
Сгк:Сфк	1,81	4,47	1,37	0,28

Таблиця 3

Баланс гумусу

Поля	Культура	Площа під культурою,га	Урожайність, ц/га	Кількість рослинних решток	К-сть внес. орг. добрив, т/га	Коеф. гуміфіікації росл. решток	Утворилося гумусу, т/га	К-сть гумусу, який мінераліз., т/га	Баланс гумусу,(+;-) т/га	∑ гумусу по сівозміні, т/га
поверхневих	кореневих	всього	Рослинних решток	Органічних добрив	Всього
	Чистий пар		-	-	-	-		0,058	-	1,16	1,10	2,00	-0,84	0,26
	Горохо-вівсяна суміш на з-к			1,70	5,58	7,28		0,23	1,67	2,3	3,97	1,10	2,84
	Озима пшениця			2,5	3,6	6,1	-	0,20	1,22	-	1,22	1,35	-0,13	Σ-0,2
	Цукрові буряки			0,42	2,28	2,7	-	0,10	0,27	-	0,27	1,59	-1,32
	Кукурудза на силос			2,61	4,45	7,06	-	0,17	0,20	-	1,20	1,47	-0,27
	Ячмінь з підсівом багатор. трав			1,49	4,44	3,93	-	0,22	0,86	-	0,86	1,23	-0,37
	Багаторічні трави			2,09	13,22	15,31	-	0,25	3,83	-	3,83	0,60	3,23
	Озима пшениця			2,47	3,49	5,96	-	0,20	1,19	-	1,19	1,35	-0,16
	Цукрові буряки			0,42	2,22	2,64		0,10	0,26	-	0,26	1,59	-1,33
	Просо			1,84	2,51	4,35	-	0,22	0,96	-	0,96	1,10	-0,14	-0,1
	Гречка			1,63	2,97	4,6	-	0,23	1,06	-	1,05	1,10	-0,04
Σ	-0,2
Баланс гумусу сівозміни	-0,02

Таблиця 4

Фізико-хімічні показники

 

 

Назва показників	Генетичний горизонт
	Hiks	H(i)ks	Hp(i)ks/gl	Pkgls
Поглинуті катіони, мг-екв на 100г грунту:
Са^2++Мg^2+(за різницею)	32,4	32,3	17,5	12,7
Na^+	0,36	0,29	0,1	0,07
K^+	2,02	1,39	0,96	0,68
Ємність поглинання, мг-екв на 100 г грунту	34,8		18,6	13,4

Таблиця 5

Показники рН водного

 

 

Назва показників	Генетичні горизонти
Ніks	H(i)ks	HP(i)ks/gl	Pkgls
рН водний	8,2	8,0	8,1	8,2