Виконання й читання креслень предметів

Нанесення розмірів на кресленнях з урахуванням форми предметів. Деякі умовності під час нанесення розмірів на кресленнях. Розміри, що визначають взаємне розміщення частин предмета. Нанесення розмірів ухилу та конусності. Штрихування плоскої поверхні тонкими лініями.

Виконання креслень предметів із перетворенням їх форми, взаємного розміщення частин і просторового положення предметів. Елементи конструювання за зображеннями предметів.

Ескіз деталі, його призначення та відмінність від креслення. Послідовність виконання та оформлення ескіза. Виконання ескізів деталей (з натури).

Читання креслень предметів. Читання креслень у запропонованій послідовності. Читання креслень за поставленими запитаннями.

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні по­винні знати:

раціональні прийоми нанесення розмірів на крес­леннях;

умовності нанесення розмірів, які скорочують кількість зображень на кресленні;

визначення ескіза;

призначення ескіза;

послідовність виконання ескіза;

відмінність ескіза від креслення.

уміти:

наносити розміри на креслення предметів з ураху­ванням їх форми;

здійснювати нескладні динамічні просторові пере­творення предметів;

виконувати ескізи нескладних деталей з натури;

читати креслення предметів.

Завдання до практичних робіт

1. У робочому зошиті побудувати наочне зображен­ня предмета за його прямокутними проекціями. На­нести на ньому задані на проекціях розміри.

2. У робочому зошиті побудувати три вигляди пред­мета за його наочним зображенням. Нанести не­обхідні розміри.

3. Виконати вправи, пов'язані зі скороченням кількості зображень на кресленні за рахунок застосу­вання умовних позначень.

4. У робочому зошиті виконати креслення предме-

та за його наочним зображенйям з уявним видален­ням певних частин предмета.

5. У робочому зошиті виконати креслення предме­та за його наочним зображенням, попередньо уявно повернувши предмет у просторі.

6. У робочому зошиті виконати креслення предме­та за його наочним зображенням, попередньо уявно змінивши взаємне розміщення частин предмета.

7. На форматі А4 виконати креслення предмета за його наочним зображенням, попередньо уявно здійснивши конструктивні зміни форми деталі.

8. Виконати вправи, пов'язані з читанням креслень за завданням учителя.

9. Виконати ескіз деталі за її наочним зображенням.

10. Виконати ескіз деталі з натури.

11. На форматах А4 за ескізом деталі виконати її креслення і технічний рисунок.

КЛАС

Перерізи та розрізи під час виконання креслень предметів

Поняття про переріз як різновид зображень крес­лення. ^Утворення перерізу. Види перерізів: винесені та накладені. Виконання й позначення перерізів. Умовності, прийняті при виконанні перерізів.

Графічне позначення матеріалів на перерізах.

Поняття про розріз як різновид зображень креслен­ня. Утворення розрізу. Відмінність між розрізом і пе­рерізом. Види розрізів: прості й складні, повні й місцеві. Виконання й позначення розрізів. Поєднання вигляду ^частиною розрізу. Особливі випадки розрізів. Умовності та спрощення при виконанні розрізів.

Застосування розрізів в аксонометричних про­екціях.

Вимоги до навчальних досягнень учнів Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні по­винні знати:

визначення перерізу та розрізу; призначення перерізу та розрізу;

З*

класифікацію та особливості різних видів перерізів і розрізів;

відмінність між розрізом і перерізом.

уміти:

виконувати і позначати перерізи та розрізи на крес­леннях предметів;

застосовувати необхідні умовності та спрощення під час виконання перерізів і розрізів;

застосовувати поєднання вигляду з частиною розрізу;

читати креслення, що містять перерізи та розрізи;

будувати аксонометричні проекції з розрізами.

Завдання до практичних робіт

1. Виконати вправи на порівняння зображень із пе­рерізами та наочних зображень предметів.

2. Виконати вправи на порівняння виглядів і пе­рерізів та визначення їх взаємної відповідності.

3. У робочому зошиті виконати вправи на побудо­ву винесених перерізів.

4 У робочому зошиті виконати вправи на побудову накладених перерізів.

5. Виконати вправи на порівняння зображень розрізів і перерізів.

6. Виконати вправи, пов'язані з читанням крес­лень, що містять різні види розрізів.

7. Виконати вправи, пов'язані з побудовою розрізів, що їх визначив учитель.

8. Виконати вправи, пов'язані з визначенням фор­ми деталей за допомогою перерізів.

9. У робочому зошиті виконати креслення пред­метів, застосувавши корисні розрізи.

10. У робочому зошиті виконати креслення пред­метів, застосувавши необхідні умовності та спрощен­ня побудови розрізів.

11. За наочним зображенням виконати ескіз деталі з необхідними перерізами.

12. За наочним зображенням виконати ескіз деталі з необхідними перерізами, попередньо доповнивщи деталь конструктивними елементами, що їх вказав учитель.

13. За наочним зображенням виконати ескіз деталі, застосувавши необхідні розрізи. Кількість зображень визначити самостійно.

14. У робочому зошиті виконати технічний рисунок деталі з вирізом її чверті.

15. За наочним зображенням виконати ескіз деталі, застосувавши необхідні розрізи. Попередньо змінити форму деталі за завданням учителя.

16. Прочитати креслення деталі, давши відповіді на поставлені запитання.

17. На форматі А4 за двома заданими виглядами де­талі побудувати третій. Застосувати необхідні розрізи, нанести розміри.

Умовності та спрощення під час виконання проекційних креслень

Узагальнення поняття про зображення на кресленні. Визначення необхідної та достатньої кількості зобра­жень на кресленні. Вибір головного зображення на кресленні. Застосування додаткових і місцевих ви­глядів піц час виконання креслень.

Умовності, що забезпечують раціональне скорочен­ня кількості зображень на кресленні.

Компонування зображень щц час виконання креслень.

Виконання й читання креслень, що містять вивчені умовності.

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні по­винні знати:

визначення узагальненого поняття зображення на кресленні;

вимоги до оптимальної кількість зображень на кресленні;

вимоги до головного зображення;

умовності, які забезпечують раціональне скорочен­ня кількості зображень;

вимоги до компонування зображень на кресленні.

уміти:

визначати необхідну й достатню кількість зобра­жень на кресленні;

вибирати головне зображення на кресленні;

застосовувати необхідні місцеві й допоміжні вигля­ди під час виконання креслень;

застосовувати умовності, які дають можливість раціонально скорочувати кількість зображень на крес­ленні;

компонувати зображення на полі креслення;

виконувати й читати креслення, що містять вивчені умовності.

Завдання до практичних робіт

1. Виконати вправу на побудову місцевого вигляду.

2. Виконати вправу на побудову додаткового ви­гляду.

3. Виконати вправу на визначення головного зоб­раження на кресленні.

4. Виконати ескіз деталі з натури, застосувавши не­обхідні спрощення зображень.

5. На форматі А4 виконати креслення деталі за її наочним зображенням. Самостійно визначити не­обхідні для виконання креслення зображення.

6. Прочитати креслення деталей за запитаннями, що їх поставив учитель.

Складальні креслення

Призначення та зміст складальних креслень. Уза­гальнення й систематизація знань про складальні креслення, що їх засвоїли учні в процесі трудового навчання.

Зображення з'єднань деталей — елементи складаль­них креслень. Загальні поняття про з'єднання дета­лей. Зображення рознімних з'єднань деталей:

болтових, шпилькових, гвинтових, шпонкових і штифтових.

Різьбові з'єднання на складальних кресленнях. Зо­браження та позначення різьби на кресленнях з'єднань. Спрощене зображення різьбових з'єднань. Умовні позначення кріпильних деталей різьбових з'єднань.

Зображення та позначення нерознімних з'єднань: зварних, паяних, клейових, заклепкових.

Особливості виконання складальних креслень: розрізи на складальних кресленнях, штрихування пе­рерізів суміжних деталей, найесейня розмірів, умов­ності та спрощення на складальних кресленнях.

Читання складальних креслень за планом. Читання, складальних креслень.

| Деталювання складальних креслень. Призначення і зміст процесу деталювання складального креслення.: Послідовність деталювання. і Узгодження розмірів де­талей у процесі деталювання.

Вимоги до навчальних досягнень учнів

Оволодівши навчальним матеріалом теми, учні по­винні знати:

визначення складального креслення;

визначення рознімного з'єднання;

визначення нерознімного з'єднання;

види рознімних і не рознімних з'єднань та їх харак­терні особливості;

особливості умовного зображення різьби на стержні та в отворі;

основні параметри і характерні особливості мет­ричної, трапецоїдної, упорної та трубної циліндрич­ної різьб;

умовні позначення вивчених типів різьб;

характерні особливості зображення болтового, шпилькового, гвинтового, шпонкового та штифтово­го з'єднань;

призначення та зміст специфікації до складального креслення;

особливості виконання розрізів на складальних кресленнях;

особливості нанесення розмірів на складальних кресленнях;

визначення деталювання;

умовності та спрощення, які застосовують на скла­дальних кресленнях;

послідовність читання складальних креслень.

уміти:

читати зображення з'єднань деталей;

визначати за допомогою довідкових матеріалів не­обхідні розміри кріпильних деталей;

умовно зображати різьби на зовнішніх та внутрішніх поверхнях деталей;

читати умовні позначення різьб;

умовно позначати різьби на кресленнях;

спрощено зображувати різьбові з'єднання деталей;

виконувати креслення основних видів з'єднань де­талей;

читати зображення на складальних кресленнях;

читати специфікацію складального креслення;

читати й деталювати креслення виробів, які скла­даються з 5-6 деталей;

узгоджувати розміри деталей у процесі деталюван-ня.