B. зниження дихальної екскурсії

C. підвищення дихальної екскурсії

D. серцева недостатність

E. накопичення рідини в черевній порожнині

2. Топографічну перкусію легень зліва проводять по всіх лініях, окрім:

A. пригрудинної

B. прихребтової

C. передньої пахової

D. середньо пахової

E. лопаткової

 

18. Хворий 25 років скаржиться на біль у лівій половині грудної клітки, відсутність апетиту, сильне потовиділення, після 7-денної постійної лихоманки під час нападу кашлю відійшло 150 мл харкотиння жовтого кольору. Об’єктивно: температура – 38,7(С; ЧДР – 22 у хв; пульс-96 у хв.; АТ – 110/70 мм рт. ст. Рентгенологічно: зліва – тінь круглястої форми з чіткими межами, з ділянками просвітлення у центрі. Яка аускультативна ознака найбільш вірогідно вкаже на патологію у даного хворого?

A. *Амфоричне дихання

B. Дрібнопухирчасті звучні хрипи

C. Крепітація

D. Бронхіальне дихання

E. Дрібнопухирчасті незвучні хрипи

17. Хворий В., скаржиться на задуху в спокої, лихоманку, пітливість, біль в грудній клітці. При обстеженні права половина грудної клітки відстає в акті дихання, перкуторно [тупий звук, аускультативно - відсутність дихальних шумів. На рентгенограмі: гомогенне затемнення 2/3 правої легені. Найбільш інформативним для діагностики є:

A. *Пункція плевральної порожнини

B. Бронхоскопія.

C. Бронхографія.

D. Пневмотахометрія.

E. Спірографія.

 

1. Прокол під час плевральної тупості роблять:

А) По верхньому краюVIII чи IX ребра

В) По нижньому краю X ребра

С) По верхньому краюVI VII ребра

D) По нижньому краюVII VIII ребра

Е) По верхньому краюV VI ребра

2. Серозний ексудат у плевральній порожнині виявляється при:

А) Ексудативному плевриті

В)Серцевій декомпенсації

С) Емпіємі плеври

D) Нирковій недостатності

Е) Гангрені легень

3. Транссудат у плевральній порожнині виявляється при:

А) Серцевій декомпенсації

В) Туберкульозі

С) Емпіємі плеври

D) Розриві великих лімфатичних судин

Е)Ексудативному плевриті

4. Щоб відрізнити ексудат від транссудату використовують

А) Пробу Рівальта

В) Симптом Пастернацького

С) Пробу Петрова

D) Плевральну пункцію

Е) Апарат Потена

5. Проба Лукеріїні використовується для:

А) Диференціювання транссудату від ексудату

В) Виявлення питомої ваги плевральної рідини

С) Мікроскопії осаду

D) Виявлення атипових клітин

Е) Відкачування великої кількості плевральної рідини

6. Зміщення нижньої межі легені вгору може спостерігатись при:

А) Нагромадженні рідини в плевральній порожнині

В) Вісцероптозі

С) Хронічному застої крові в легенях

D) Пневмофіброзі

Е) Бронхіальній астмі

7. При нагромаджені рідини в плевральній порожнині спостерігається:

А) При туплення перкуторного звуку або тупість

В) Тимпанічний перкуторний звук

С) Ясний легеневий звук

D) Коробковий перкуторний звук

Е) притуплений тимпаніт

8. При сухому плевриті спостерігається:

А) Ясний легеневий звук

В) Притуплений тимпаніт

С) Тимпанічний перкуторний звук

D) Коробковий перкуторний звук

Е)При туплення перкуторного звуку або тупість

9. При виявленні невеликої кількості рідини більш цінною є:

А) Тиха перкусія

В) Сильна перкусія

С) Топографічна перкусія

D) Порівняльна перкусія

Е) Пальпація грудної клітки

 

10. При ексудативному плевриті на здоровому боці виявляється трикутний простір з:

А) Притупленим перкуторним звуком

В) Ясним легеневим звуком

С) Притупленим тимпанітом

D) Коробковим перкуторним звуком

Е) Тимпанічним звуком

 

11. Трикутний простір з притупленим перкуторним звуком на здоровій стороні при ексудативному плевриті називається:

А) Трикутник Грокко- Раухфуса

В Лінія Дамуазо

С) Трикутник Гарлянда

D) Поля Креніга

Е) Ділянка Гольшайдера – Плеша

12. При якій патології не спостерігається притуплення перкуторного звуку?

А) Бронхоектатична хвороба

В) Пневмофіброз

С) Ексудативний плеврит

D) Рак легені

Е) Гемоторакс

13. У якому випадку голосове тремтіння відсутнє?

А) При наявності в плевральній порожнині рідини

В) При ущільненні легеневої тканини

С) Над каверною в легеневій тканині

D) Над абсцесом в легеневій тканині (після прориву у бронх)

Е) При крупозній пневмонії

14. Для виявлення рідини в плевральній порожнині не використовують:

А) Пробу Рівальта

В) Рентгенографію органів грудної клітки

С) Ультразвукове обстеження грудної клітки

D) Порівняльну перкусію грудної клітки

Е) Пункцію плевральної порожнини

15. При ексудативному плевриті основним синдромом є синдром:

А) Наявності рідини в плевральній порожнині

В) Дихальної недостатності

С) Наявності повітря в плевральній порожнині

D) Бронхіальної ектазії

Е) Гіперпневматизації легеневої тканини

16. До основних ознак синдрому наявності рідинив плевральній порожнині не відноситься

А) Тимпанічний перкуторний звук

В) Ослаблене голосове тремтіння

С) Відсутність основних дихальних шумів

D) Випинання на ураженому боці грудної клітки

Е) Відставання в акті дихання ураженої сторони грудної клітки

17. До постійних ознак синдрому наявності рідинив плевральній порожнині не відносяться:

А) Великоміхурцеві дзвінкі вологі хрипи

В) Задишка

С) Ціаноз

D) Випинання на ураженому боці грудної клітки

Е) Відставання в акті дихання ураженої сторони грудної клітки

18. Плеврит не проявляється синдромом:

А) Збільшення повітряності легеневої тканини

В) Больовим

С) Наявності рідини в плевральній порожнині

D) Дихальної неспроможності

Е) Ущільнення легеневої тканини

19. Ексудат не буває:

А) Фізіологічним

В) Серозним

С) Фібринозним

D) Геморагічним

Е) Гнійним

20. Основним симптомом при сухому плевриті є

А) Біль при диханні чи нахилянні тулуба у протилежний бік

В) Печія після вживання кислої їжі

С) Задишка при незначному фізичному навантаженні

D) Кашель ракковий з слизовим харкотинням

Е) Підвищення температури тіла

21. При обстеженні грудної клітки у хворих на сухий плеврит не виявляється:

А) Випинання грудної клітки на ураженій стороні

В) Відставання в акті дихання ураженої половини грудної клітки

С) Відсутність змін перкуторного звуку

D) Шум тертя плеври

Е) Ослаблене везикулярне дихання

22. Для ексудативного плевриту не характерні скарги на:

А) Біль в лівій половині грудної клітки з іррадіацією в ліву руку

В) Задишка

С) Важкість і розпирання в ділянці ураженої половини грудної клітки

D) Сухий кашель

Е) Прискорене серцебиття

23. В трикутнику Гірлянда визначають притуплено-тимпанічний перкуторний звук внаслідок:

А) Компресійного ателектазу

В) Накопичення рідини в плевральній порожнині

С) Зміщення органів середостіння на здорову сторону

D) Підвищення повітряності легеневої тканини

Е) Ущільненя легеневої тканини

24. У хворого із захворюванням легень в правій підлопатковій ділянці визначається послаблене голосове тремтіння, тупий перкуторний звук. Яким патологічним процесом викликані зміни?

A) Правобічним ексудативним плевритом.

B) Правобічним пневмотораксом.

C) Дольовою пневмонією у І ст.

D) Емфіземою легень.

E) Сухим плевритом

25. При об’єктивному обстеженні хворого виявлено: відсутність голосового тремтіння зліва в підпахвинній ділянці та нижче кута лопатки, тупий перкуторний звук в цій ділянці та над простором Траубе. Для якої патології характерні вказані ознаки?

A) Ексудативного плевриту.

B) Сухого плевриту.

C) Емфіземи легень.

D) Крупозної пневмонії.

E) Вогнищевої пневмонії.

26. Хворого турбує різка біль в правій половині грудної клітки при диханні, підвищення температури тіла, сухий кашель. При перкусії над всією поверхнею правої половини грудної клітки визначається ясний легеневий перкуторний звук. Про яку патологію можна думати?

A) Сухий плеврит.

B) Ексудативний плеврит.

C) Спонтанний пневмоторакс.

D) Емфізему легень.

E) Крупозної пневмонії.

 

44. У хворого при перкусії легень справа по всім лініям, починаючи від ІV ребра донизу, визначається тупий перкуторний звук, при аускультації в цій ділянці відсутнє дихання. При якому захворюванні можуть бути вказані симптоми?

A) Ексудативному плевриті.

B) Набряку легень.

C) Дольовій пневмонії І ст.

D) Сухому плевриті.

E) Хронічному бронхіті.

45. У хворого при аускультації легень вислуховується послаблене везикулярне дихання та додатковий дихальний шум, який чути і на вдосі і на видосі, який не змінюється при кашлі, але посилюється при натисканні стетоскопом на грудну клітку, зникає. Який це додатковий шум?

A) Вологі дрібнопухирцеві хрипи

B) Крепітація indux.

C) Крепітація redux.

D).Шум тертя плеври.

E) Шум тертя перикарда.

46. У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: права половина грудної клітки відстає в акті дихання, нижче кута правої лопатки голосове тремтіння та бронхофонія відсутні, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

A) С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

B)С-м ущільнення легеневої тканини.

C)С-м наявності порожнини у легеневій тканині.

D) С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

E) С-м бронхіальної ектазії.

47.У трикутнику Гарлянда вислуховується:

А) Везикулярне дихання з бронхіальним відтінком

В) Везикулярне дихання

С) Бронхіальне дихання

D) Послаблене везикулярне дихання

Е) Амфоричне дихання

48. У хворого С. виявлений синдром накопичення рідини в плевральній порожнині. Ви передбачаєте, що у хворого є ексудативний плеврит або гідроторакс. При аускультації вислуховується:

A) Відсутність везикулярного дихання.

B) Шум тертя плеври.

C) Крепітація.

D) Вологі хрипи.

E) Жорстке дихання.

49. При обстеженні хворого виявлене згладжування міжреберних проміжків і відставання в акті дихання з одного боку, ослаблення голосового тремтіння, тупий перкуторный звук, різко ослаблене дихання. Який виявлений синдром?

А) Накопичення рідини в плевральній порожнині

В) Збільшення повітряності легеневої тканини

С) Дихальної недостатності

D) Порожнини в легеневій тканині

Е) Бронхіальної обструкції

 

 

50. У хворого при аускультації легень вислуховується послаблене везикулярне дихання та додатковий дихальний шум, який чути і на вдосі і на видосі, який не змінюється при кашлі, але посилюється при натисканні стетоскопом на грудну клітку. Який це додатковий шум?

A. Вологі дрібнопухирцеві хрипи

B.Крепітація indux.

C.Крепітація redux.

D. Шум тертя плеври.

E. Шум тертя перикарда.

 

51. Рідке пінисте червонуватого кольору харкотиння характерне для:

А. Пневмонії.

B. Бронхіальної астми.

С. Набряку легенів.

D. Емфіземи легенів.

Е. Бронхіту.

52. Кров’янисте харкотиння характерне для:

А. Бронхіту.

B. Мітрального стенозу.

С. Бронхопневмонії.

D. Бронхіальної астми.

Е. Емфіземи.

53. Що таке аппное?

А. Задишка в положенні сидячи з опущеними ногами.

B. Підвищена частота дихальних рухів за 1 хв.

С. Знижена частота дихальних рухів за 1 хв.

D. Дихання з частотою 5 – 8 за 1 хв.

Е. Зупинка дихання.

54. Що таке брадипное?

А. Задишка в положенні сидячи з опущеними ногами.

B. Більше ніж 20 дихальних рухів за 1 хв.

С. Менше ніж 16 дихальних рухів за 1 хв.

D. Зупинка дихання.

Е. 16 – 20 дихальних рухів за 1 хв.

55. Що таке тахіпное?

А. Задишка в положенні сидячи з опущеними ногами.

B. Підвищена частота дихальних рухів за 1 хв.

С. Знижена частота дихальних рухів за 1 хв.

D. Зупинка дихання, або дихальна пауза.

 

56. За наявності у хворого харкотиння у вигляді малинового желе можна запідозрити:

А. Крупозну пневмонію.

B. Бронхоектатичну хворобу.

С. Туберкульоз легенів.

D. Абсцесс легенів.

Е. Рак легенів.

57. Що таке ортопное?

А. Зупинка дихання.

B. Задишка.

С. Знижена частота дихальних рухів.

D. Вимушене положення сидячи з опущеними ногами.

Е. Вимушене положення лежачи.

58. За наявності у хворого “іржавого” харкотиння можна запідозрити:

А. Крупозну пневмонію.

B. Туберкульоз легенів.

С. Рак легенів.

D. Бронхоектатичну хворобу.

Е. Абсцесс легенів.

59. Для якої паталогії дихальної системи характерний біль у грудній клітці?

А. Бронхіту.

B. Туберкульозу легенів.

С. Міжреберної невралгії.

D. Емфіземи легенів.

Е. Ексудативного плевриту.

60. Харкотиння “повним ротом” частіше в ранковий час характерне:

А. Інфільтративно – вогнищевого туберкульозу легень.

B. Бронхоектатичної хвороби.

С. Вогнищевої пневмонії.

D. Гострого бронхіту.

Е. Емпієми плеври.

61. Статичний огляд грудної клітки передбачає:

А. Визначення рухів обох половин грудної клітки.

B. Огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання.

С. Огляд м’язів грудної клітки.

D. Визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання.

Е. Визначення частоти, глибини і ритму дихання.

62. Динамічний огляд грудної клітки передбачає:

А. Визначення рухів обох половин грудної клітки.

B. Визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання.

С. Огляд м’язів грудної клітки.

D. Визначення симетричності та участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини, ритму.

Е. Оцінку симетричності обох половин грудної клітки.

 

63. Що належить до основних дихальних шумів?

A.бронхіальне дихання та крепітація

B. везикулярне дихання та шум тертя плеври

* C. бронхіальне та везикулярне дихання

D. сухі та вологі хрипи

E.шум тертя плеври та перикарду

64. Де в нормі вислуховується везикулярне дихання?

A. над проекцією трахеї та крупних бронхів

B.над верхівками легень

C. в нижніх відділах легень

*D. над усією поверхнею легень

E.в аксілярних ділянках

 

65. Визначте, при яких патологічних процесах голосове тремтіння ослаблене:

A. ущільнення легеневої тканини

*B. скупчення в плевральній порожнині рідини (екссудативний плеврит, гідроторакс, гемоторакс)

C. наявність порожнини, заповненої повітрям і сполученої із бронхом

D. стовщення плевральних листків

E. заміщенні легеневої тканини сполучною

66.Під час огляду хворого, який поступив у клініку з нападом ядухи, виявлено: бочкоподібну грудну клітку, послаблене везикулярне дихання та багато розсіяних сухих свистячих хрипів. При дослідженні харкотиння було виявлено: скловидний характер, еозінофілію, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена. Який перкуторний звук характерний для даного випадку?.

А. Тупий.

В. Легеневий.

*С. Коробковий

D. Тимпанічний.

Е. Притуплений.

.

67.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. Під час огляду виявлено: коробковий перкуторний звук, послаблене везикулярне дихання. Які побічні дихальні шуми визначаються у цьому випадку?.

А) Крепітація

В) Розсіяні сухі хрипи

С) Вологі дрібнопухирцеві хрипи.

D) Шум тертя плеври.

Е) Шум тертя перикарда.

68.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. Під час огляду виявлено: коробковий перкуторний звук, послаблене везикулярне дихання та багато розсіяних сухих свистячих хрипів. Яке лабораторне обстеження підтвердить діагноз бронхіальної астми?

А) Аналіз харкотиння.

В) Загальний аналіз крові.

С) Загальний аналіз сечі

D) Біохімічний аналіз крові.

E) Коагулограма.

 

69.Хворий ранком при кашлі виділяє 300 мл харкотиння гнійного характеру з неприємним запахом. При мікроскопії харкотиння виявлено: велика кількість лейкоцитів, еластичні волокна, кристали холестерину, гематоідину та жирних кислот. Для якої патології характерні такі зміни?

A) Хронічного бронхіту.

B) Раку легень.

C) Бронхіальної астми.

D) Абсцесу легень.

E) Крупозної пневмонії.

 

70.Хворий при кашлі виділяє невелику кількість харкотиння “іржавого” кольору. При мікроскопії виявлено: еритроцити, лейкоцити, альвеолярний епітелій, фібринозні згортки, пневмококи. Для якого захворювання характерне таке харкотиння?

A) Абсцесу легень.

B) Раку легень.

C) Крупозної пневмонії.

D) Бронхіальної астми.

E) Хронічного бронхіту.

 

71.У хворого відзначається підвищення температури тіла до 38,5-39⁰С. Ранішня кількість харкотиння велика, харкотиння гнійно-слизового характеру, неприємного запаху, іноді містить прожилки крові. Мікроскопічно виявлені “пробки Дітріха”. Для якої легеневої патології характерне таке харкотиння?

A) Бронхіальної астми.

B) Хронічного бронхіту.

C) Бронхоектатичної хвороби.

D) Крупозної пневмонії.

E) Емфіземи легень.

 

72.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. Під час огляду виявлено: коробковий перкуторний звук, послаблене везикулярне дихання. Діагностовано бронхіальну астму. Який тип грудної клітки характерний для даного випадку?.

A) Паралітичний.

B) Човникоподібний.

C) Бочкоподібний.

D) Рахітичний.

E) Килеподібний.

 

73.Хворий поступив у клініку з приступом ядухи. При дослідженні харкотиння було виявлено: скловидний характер, еозінофілію, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена. Для якого захворювання характерні приведені ознаки?.

А) Хронічного бронхіту.

В) Емфіземи легень.

С) Бронхіальної астми.

F) Сухого плевриту.

Е) Раку легень.

 

74.У хворого нижче кута лопатки справа визначається тупий перкуторний звук, при аускультації – бронхіальне дихання, гучні дрібноміхурцеві хрипи та посилена бронхофонія. Про яке захворювання можна подумати?

A) Абсцес легень.

B) Сухий плеврит.

C) Ексудативний плеврит.

D) Дольову пневмонію у ІІ ст.

E) Емфізему легень.

 

75.У хворого при об’єктивному обстеженні виявлено: вимушене положення (хворий стоїть, спершись руками об підвіконня) участь допоміжної мускулатури в акті дихання, перкуторний звук коробковий, дихання послаблене везикулярне з подовженим видохом, багаточисельні сухі свистячі хрипи. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

A) С-м бронхіальної обструкції.

B)С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

C)С-м ущільнення легеневої тканини.

D) С-м гіперпневматизації легеневої тканини.

E) С-м наявності повітря у плевральній порожнині.

 

76.У хворого при об’єктивному обстеженні над усією поверхнею легень визначаються: рівномірне послаблення голосового тремтіння, коробковий перкуторний звук, послаблення везикулярного дихання, відсутність бронхофонії. Для якого синдрому характерні наведені симптоми?

A) С-м ущільнення легеневої тканини.

B) С-м підвищеної повітряності легеневої тканини.

C)С-м накопичення рідини в плавральній порожнині.

D) С-м наявності повітря в плевральній порожнині.

E) С-м бронхіальної обструкції.

 

77.У хворого при оглядовій Rо-графії ОГК, встановлено симптом ущільнення легеневої тканини в нижній долі правої легені. Які зміни будуть при перкусії у даного пацієнта?

A) Тимпанічний звук.

B) Змін не буде.

C) Притуплений легеневий звук.

D) Притуплений тимпаніт.

E) Тупий звук.

 

78. Пацієнт поступив у стаціонар у важкому стані. Шкіра ціанотична, задишка, вдих короткий, видих утруднений, тривалий. Який тип задишки у пацієнта?

А. Дихання Біота.

В. Дихання Куссмауля.

*С. Експіраторна.

D. Інспіраторна.

Е. Змішана.

79. У пацієнта 48 років, який знаходиться в реанімаційному відділенні у коматозному стані, відмічається рідке (6-8 дихальних рухів за хв.), шумне, глибоке дихання. Визначтe патологічний тип дихання:

А. Дихання Чейн-Стокса.

В. Дихання Біота.

С. Тахіпноє.

D. Брадипноє.

*Е. Дихання Куссмауля.

80. Різко виражена задишка це:

A.Ядуха

B.Тахіпноє

C.Брадипноє

D.Апноє

E.Брадикардія

81. Порушення ритму, частоти та глибини дихання – це:

A.Задишка

B.Ядуха

C.Астма

D.Колапс

E.Тахікардія

 

1. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту в такому порядку: сигмовидна, сліпа, кінцевий відділ клубової кишки, червоподібний відросток, поперечно-ободова, висхідна та низхідна частина ободової кишки. Який відділ кишечника потрібно пальпувати останнім?

A.1.A. Сліпу кишку

A.1.B. Низхідну частину ободової кишки

A.1.C. Поперечно-ободову кишку*

A.1.D. Червоподібний відросток

A.1.E. Кінцевий відділ клубової кишки

2. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнта. Який відділ кишківника він пальпував після сліпої кишки?

A.1.A. Сигмовидну кишку

A.1.B. Низхідну частину ободової кишки

A.1.C. Поперечно-ободову кишку

A.1.D. Червоподібний відросток

A.1.E. Кінцевий відділ клубової кишки*

3. При пальпації клубової кишки у паєцієнта за В.П.Образцовим в скількох % випадків можна її пропальпувати.

A.1.A. 40-50 %

A.1.B. 60-67 %

A.1.C. 75-80 %*

A.1.D. 20-25 %

A.1.E. Не пальпується

4. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта. Мала кривизна шлунка пальпується:

A.1.A. В нормі

A.1.B. При гастроптозі*

A.1.C. При збільшенні шлунка

A.1.D. При зменшенні шлунка

A.1.E. При кахексії

5. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Де в нормі знаходиться горизонтальна частина поперечно-ободової кишки?

A.1.A. На рівні пупка

A.1.B. На 1-2 см вище пупка

A.1.C. На 2-3 см вище пупка

A.1.D. На 2-3 см нижче пупка

A.1.E. Нижче великої кривизни шлунка*

 

6. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієта. Який у нормі діаметр сліпої кишки?

A.1.A. 3-4 см*

A.1.B. 2-3 см

A.1.C. 5-6 см

A.1.D. 1-2 см

A.1.E. 6-7 см

7. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту. Який відділ кишечника пальпується після сигмовидної кишки?

A.1.A. Червоподібний відросток

A.1.B. Кінцевий відділ клубової кишки

A.1.C. Висхідний відділ ободової кишки

A.1.D. Сліпа кишка*

A.1.E. Поперечно-ободова кишка

8. Лікар провів глибоку ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Який відділ кишечника пальпується першим?

A.1.A. А. Сліпа кишка

A.1.B. Поперечно-ободова кишка

A.1.C. Сигмовидна кишка*

A.1.D. Висхідна частина ободової кишки

A.1.E. Низхідна частина ободової кишки

9. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта.У нормі нижня межа шлунка знаходиться:

A.1.A. Нижче пупка на 2-3 см

A.1.B. Вище пупка на 2-3 см*

A.1.C. На рівні пупка

A.1.D. На рівні мечоподібного відростка

A.1.E. Нижче пупка на 1-2 см

10. Лікар провів пальпацію кишечника у пацієнта. У нормі сигмовидна кишка пропальповується на протязі:

A.1.A. 20-25 см*

A.1.B. 18-20 см

A.1.C. 5-10 см

A.1.D. Не пальпується

A.1.E. 30-50 см

11. Пальпація кишківника починається з:

A.1.A. сигмовидної кишки; *

A.1.B. сліпої кишки;

A.1.C. попереково-ободової кишки;

A.1.D. апендикса;

A.1.E. висхідної кишки.

12. У жінок нижній край сліпої кишки розташований на:

A.1.A. 1-1,5 см вище міжосної лінії,

A.1.B. на рівні міжосної лінії,

A.1.C. на 1 см нижче міжосної лінії, *

A.1.D. на 1-2 см нижче пупка,

A.1.E. на рівні пупка.

13. В якій послідовності треба проводити глибоку пальпацію кишківника?

A.1.A. сигмовидна, сліпа, здухвинна, попереково-ободова, висхідна, нисхідна,

A.1.B. здухвинна, сигмовидна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна, сліпа.

A.1.C. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна,.

A.1.D. здухвинна, висхідна, нисхідна,сигмовидна, сліпа, попереково-ободова.

A.1.E. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, нисхідна, попереково-ободова*

14. Сигмовидна кишка в нормі пальпується:

A.1.A. у 90-100% хворих;

A.1.B. у 80-90% хворих;

A.1.C. у 50-60% хворих;

A.1.D. у 95-100% хворих;

A.1.E. у 90-95% хворих. *

15. Попереково-обудова кишка в нормі пальпується:

A.1.A. 40-50% випадках,

A.1.B. 50-60% випадках,

A.1.C. C. 60-70% випадках, *

A.1.D. 70-80% випадках,

A.1.E. 80-95% випадках.

16. Апендикс в нормі пальпується:

A.1.A. 10-20% випадках,

A.1.B. 20-30% випадках,

A.1.C. 40-50% випадках,

A.1.D. 20-25% випадках, *

A.1.E. 60-70% випадках,

17. Хворому зі спленомегалією для диференціальної діагностики спленомегалії проведена проба Фрея, що полягає у введенні...

A.1.A. п/ш 0.1% розчину адреналіну; *

A.1.B. п/ш 0.1% розчину атропіну;

A.1.C. п/ш 0.2% розчину платифіліну;

A.1.D. в/в 2.4% розчину еуфіліну;

A.1.E. мезатону.

18. Хворого турбує нічний, “голодний” біль в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворювання. Який з діагностичних методів є найбільш інформативний в такому випадку?

A.1.A. Фіброгастродуоденоскопія*

A.1.B. R-скопія шлунку

A.1.C. Холецистографія

A.1.D. Шлункове зондування

A.1.E. Дуоденальне зондування

19. Хворий скаржиться на відчуття важкості в епігастральній ділянці, відрижку, нудоту. При об’єктивному дослідженні натще в шлунку визначається шум плеску. Про що свідчить визначення шуму плеску натще?

A.1.A. Про гіперсекрецію натще.*

A.1.B. Про гіпосекрецію.

A.1.C. Про підсилення моторики шлунка.

A.1.D. Про гастроптоз.

A.1.E. Про запальний процес у шлунку

 

20. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання кавовою гущею. Для якого стану характерне таке блювання?

A.1.A. Шлункової кровотечі на фоні нормохлоргідрії або гіперхлоргідрії*

A.1.B. Стенозу воротаря

A.1.C. Шлункової кровотечі на фоні ахілій

A.1.D. Зловживанні кавою

A.1.E. Перфорації виразки

21. Хворому на виразкову хворобу проведено фракційне дослідження шлункової секреції, визначено підвищену кислотність шлункового соку. Якими найчастіше бувають випорожнення у таких хворих?

A.1.A. Закрепи*

A.1.B. Проноси

A.1.C. Чергування закрепів і проносів

A.1.D. Нормальні

A.1.E. З неперетравленими рештками їжі

22. Ззагальна кислотність базальної секреції за даними шлункового зондування становить:

A.1.A. 40-60 ммоль\л*

A.1.B. 80-100 ммоль\л

A.1.C. 100-120 ммоль\л

A.1.D. 20-40 ммоль\л

A.1.E. 10-15 ммоль\л

23. Максимальна кислотність базальної секреції при шлунковому зондуванні становить:

A.1.A. 100-120 ммоль\л*

A.1.B. 80-100 ммоль\л

A.1.C. 40-60 ммоль\л

A.1.D. 20-40 ммоль\л

A.1.E. 90-110 ммоль\л

24. При дуоденальному зондуванні визначають в нормі:

A.1.A. 3 порції жовчі*

A.1.B. 2 порції жовчі

A.1.C. 4 порції жовчі

A.1.D. 1 порцію жовчі

A.1.E. 5 порцій жовчі

25. В нормі у жовчі не виявляють

A.1.A. Клітинні елементи*

A.1.B. Білок

A.1.C. Уробілін

A.1.D. Жовчні кислоти

A.1.E. Холестерин

 

26. Білірубін загальний в біохімічному аналізі крові становить:

A.1.A. 8,5-20,5 мкмоль\л*

A.1.B. 1,70-17,11 мкмоль\л

A.1.C. 0,86-5,10 мкмоль\л

A.1.D. 3,5-5,6 мкмоль\л

A.1.E. 65-80 г\л

27. Аспартатамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

A.1.A. 0,1-0,45 ммоль\год\л*

A.1.B. 0,1-0,68 ммоль\год\л

A.1.C. 1,5-5,5 ммоль\год\л

A.1.D. 0,1-1,5 ммоль\год\л

A.1.E. 0,2-0,95 ммоль\год\л

28. Аланінамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

A.1.A. 0,1-0,68 ммоль\год\л*

A.1.B. 0,1-0,45 ммоль\год\л

A.1.C. 1,5-5,5 ммоль\год\л

A.1.D. 0,1-1,5 ммоль\год\л

A.1.E. 0,2-0,95 ммоль\год\л

29. При дуоденальному зондуванні хворих на холецистит патологічні зміни виявляють у порції:

A.1.A. В*

A.1.B. С

A.1.C. А

A.1.D. А і С

A.1.E. С і В

30. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 40-60 ммоль/л; вільна НСІ - 20-40 ммоль/л; зв’язана НСІ – 10-15 ммоль/л; дебіт-час – 1,5-5 ммоль/л. Це характкрно для:

A.1.A. норми*

A.1.B. гіперацидного стану

A.1.C. гіпоацидного стану

A.1.D. ахілії

A.1.E. жодного із перерахованих

31. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 10-20 ммоль/л; вільна НСІ - 5-10 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0-5 ммоль/л; дебіт-час – 0,5-1 ммоль/л. Це характкрно для:

A.1.A. гіпоацидного стану*

A.1.B. гіперацидного стану

A.1.C. норми

A.1.D. ахілії

A.1.E. жодного із перерахованих

 

32. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 0 ммоль/л; вільна НСІ - 0 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0 ммоль/л; дебіт-час – 0 ммоль/л. Це характкрно для:

A.1.A. ахілії*

A.1.B. гіпоацидного стану

A.1.C. гіперацидного стану

A.1.D. норми

A.1.E. жодного із перерахованих

33. Хворий скаржиться на утруднене ковтання їжі, болі в нижній частині грудини, інколи вночі зригування їжею, яку приймав ввечері. Який із методів обстеження не є інформативним для встановлення діагнозу?

A.1.F. УЗД*

A.1.G. всі вказані

A.1.H. езофагоманометрія

A.1.I. оглядова рентгенографія

A.1.J. езофагоскопія

34. При обстеженні хворого відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний стан це свідчить?

A.1.A. подразнення очеревини*

A.1.B. набряк черевної стінки

A.1.C. накопичення рідини в черевній порожнині

A.1.D. ожиріння

A.1.E. метеоризм

35. Пацієнтка звернулася до лікаря із скаргами на біль в епігастрії через 1,5-2 години після їжі, періодично нічний, голодний біль. Для якого захворювання характерні такі болі?

A.1.A. Виразкової хвороби 12-палої кишки*

A.1.B. Виразкової хвороби шлунка

A.1.C. Гострого гастриту

A.1.D. Езофагіту

A.1.E. Холециститу

36. Хворій З., після обстеження виявлено виразкову хворобу шлунка. Які з перерахованих ознак не характерні для загострення виразкової хвороби шлунка?

A.1.A. Дисфагія*

A.1.B. Біль натще

A.1.C. Блювання на висоті болю, яке приносить полегшення

A.1.D. Відрижка кислим, печія

A.1.E. Біль через 30 хвилин після їжі

37. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено наявність симптому «ніші» Для якого захворювання це характерно?

A.1.A. виразкової хвороби*

A.1.B. стенозу воротаря

A.1.C. не характерно для жодного

A.1.D. для раку шлунка

A.1.E. для хронічного гастриту

 

38. Хвора Р., звернулася до лікаря із скаргою на відрижку із запахом «тухлих яєць». Такий симптом може спостерігатися при:

A.1.A. при гіпоацидному стані*

A.1.B. при гіперацидному стані

A.1.C. при шлунковій кровотечі

A.1.D. при звуженні стравоходу

A.1.E. при кишковій кровотечі

39. У хворого М., раптово появилось блювання у вигляді „ кавової гущі”. Про який стан може свідчити цей симптом?

A.1.A. кровотечу з виразки шлунка*

A.1.B. загострення хронічного гастриту

A.1.C. появу гострого гастриту

A.1.D. виникнення езофагіту

A.1.E. загострення ентероколіту

40. У пацієнтки, яка обстежується з приводу захворювання шлунково – кишкового тракту виявлено «мелену». Це:

A.1.A. рідкий кал чорного кольору*

A.1.B. знебарвлений (сірий) кал

A.1.C. чорний оформлений кал

A.1.D. кал із домішками неперетравленої їжі

A.1.E. «жирний»», блискучий, що погано змивається кал

41. У пацієнтки М., спостерігається блювання через 2-3 години після прийому їжі. У блювотних масах ваявлено залишки їжї 1-2 добової давності, кількість блювотних мас більша ніж кількість вжитої їжі. Для якого захворювання це характерно?

A.1.A. стенозу воротаря*

A.1.B. виразкової хвороби шлунка

A.1.C. для всіх перерахованих

A.1.D. виразкової хвороби 12-палої кишки

A.1.E. хронічного гастриту

42. Пацієнта К., періодично турбують болі в епігастрії, які виникають через 30-40 хвилин після прийому їжі. Вони мають назву:

A.1.A. Ранні*

A.1.B. пізні

A.1.C. голодні

A.1.D. нічні

A.1.E. сезонні

43. У хворого В., який знаходиться на лікуванні з приводу виразкової хвороби шлунка виявлено чорний стілець. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

A.1.A. шлункова кровотеча*

A.1.B. малігнізація виразки

A.1.C. кишкова кровотеча

A.1.D. пенентрація

A.1.E. перфорація

 

44. Хворий О., скаржиться на неможливість ковтання, неприємні відчуття за грудиною під час вживання їжі. Цей симптом має назву:

A.1.A. Дисфагія*

A.1.B. диспепсія

A.1.C. дистонія

A.1.D. анорексія

A.1.E. жодного із перерахованих

45. Печія, кисла відрижка, кисла блювота при збереженні апетиту, запори, підвищення секреції й кислотності шлункового соку, грубі потовщені складки слизової характерні:

A.1.A. для гіперацидного стану*

A.1.B. для анацидного