Тема: Батозька перемога і виборення Українською державою незалежності (березень-червень 1652 року)

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: Батозька перемога і виборення Українською державою незалежності (березень-червень 1652 року)

План:

1. Наростання виступів населення проти умов Білоцерківського договору. Підготовка гетьманом походу проти польської армії.

2. Плани українського і польського командування. Прибуття польського війська під Четвертинівку й Батіг. Сили сторін.

3. Виступ Б. Хмельницького у похід. Бої під Батогом 1 червня 1652 р.

4. Перебіг битви 2 червня та її наслідки для Української держави.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

З’ясування першого питання необхідно розпочати з висвітлення причин масового невдоволення козацтва й поспільства умовами Білоцерківсього договору. Зверніть увагу на зіткнення козаків із жовнірами у березні 1652 р. на теренах Прилуцького й Миргородського полків, котрі вирізали мешканців містечок Липівка й Рябухи. Наголосіть на посиленні процесу переселення українців до Московії, де згодом виникла Слобожанщина. На основі аналізу джерела №1, слід розповісти про підготовку частиною старшини змови проти Б. Хмельницького, ухвалу Корсунської ради й страту окремих з них. Обов’язково розкрийте заходи гетьмана, спрямовані на підготовку походу проти польського війська (таємні універсали до козаків і поспільства із закликами готуватися до повстання проти «ляхів», збір розвідувальних даних (див. джерела №1-3), проведення таємної старшинської ради, перемовини з ханом про надіслання військової допомоги тощо) (див. джерела №3-4).

Друге питання спочатку доцільно готувати з аналізу військово-політичної ситуації, що склалася на українських теренах на середину травня. При цьому не обминіть мовчанкою організації польським гетьманом М. Калиновським змови уманського полковника Бублика проти Б. Хмельницького та її провалу. Розкрийте імітацію Б. Хмельницьким намірів можливого вторгнення до Молдавії з метою досягти одруження сина Тимоша з донькою господаря В. Лупу – Розандою. Сприйняття їх за правду королем і польським командування. Висвітліть суть військового задуму М. Калиновського. Важливо показати початковий етап зосередження польського війська під Брацлавом та час її виступу у район м. Четвертинівки над р. Батіг (див. джерела № 4,6) з подальшим просуванням до м. Батіг й правого берега р. Південний Буг (див. джерела № 7, 9-11). На основі даних праць дослідників виясніть чисельність польських, українських і татарських вояків.

Висвітлюючи третє питання, зосередіться на характеристиці заходів Б. Хмельницького, спрямованих на втаємничення виступу проти польського війська. Початок наступу українців і татар та їх маршрут подайте на основі змісту джерела №5. Висвітліть позицію козаків Уманського полку. Проаналізуйте лист гетьмана М. Калиновському, зверніть увагу на його датування й адресу (див. джерела №9-10). Охарактеризуйте місце розташування польського війська на 31 травня, його слабкі сторони, зокрема відсутність належних укріплень табору. Використовуючи джерела № 7-10, змалюйте картину бою 1 червня та з’ясуйте його наслідки.

Розгляд четвертого питання логічно розпочати з висвітлення ходу й ухвали військової наради, проведеної після бою 1 червня М. Калиновським. Зверніть увагу на розбудову жовнірами редутів. Висвітліть план Б. Хмельницького атаки ворожого табору. Покажіть переправи українських і кримських підрозділів. На основі змісту джерел № 7-11 реконструйте панораму битви 2 липня. При цьому зверніть увагу на такі її аспекти:

· виникнення конфлікту між М. Калиновським та частиною кінноти, котра прагнула втекти з табору та його наслідки;

· удар українців з тилу по польському табору та прорив у його середину;

· пожежа в таборі;

· атака татарської кінноти з фронту й прорив у табір;

· захоплення українцями редутів й погром польської армії;

· втеча і смерть М. Калиновського.

З’ясуйте причини винищення частини полонених жовнірів упродовж 3-х днів після перемоги.

Проаналізуйте політичні, соціальні й міжнародні наслідки Батозької перемоги. Обов’язково відзначіть наступне:

· звільнення теренів Брацласького й Чернігівського воєводств від польської влади й відновлення кордонів Гетьманщини;

· виборення козацькою Україною фактичної незалежності;

· завершення Селянської війни на теренах козацької України та її соціально-економічні наслідки.

 

ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ:

№1

Кінець травня. – Регест відписки царю путивльських воєвод Ф. Хілкова та П. Протасьєва

У квітні відбулася спільна комісія поляків з черкасами (російська назва українських козаків – В.С.) у Корсуні, на яку приїжджав і Б. Хмельницький, з питання з’ясування причин сутичок козаків і поляків. Після чого гетьман велів стратити тих полковників і сотників, котрі його не слухають і вчиняють сутички з жовнірами: миргородського полковника М. Гладкого, прилуцького – Семена та 6 сотників. Розпорядився також козакам готувати припаси до походу, але проти кого невідомо. Після страти М. Гладкого гетьман викликав до себе миргородського наказного полковника. Одначе той не приїхав під тим приводом, що побоюється, бо так «всіх нас по-одному і всіх поб’єш». Він може приїхати лише разом з козаками на козацьку раду. Козаки тих полків, старшин яких стратили, бунтують, «радяться з новим гетьманом, а новий гетьман у них з’явився Вдовиченко», а хто він і чий син, того не знають. У цього Вдовиченка вже багато козаків і вони хочуть «воюватися з Хмельницьким. І полтавський полковник Пушкаренко у того ж нового гетьмана Вдовиченка».

(Історія України в документах і матеріалах. – К., 1941. – Т. ІІІ. – С. 235).

№ 2

Квітня. – Витяг з універсалу Б. Хмельницького

До Війська Запорозького

[…] Доводжу до відома всіх, а особливо полковників, осавулів, сотників і козаків Війська Запорізького, які в містечках і селах проживають, та ляхів – наших побратимів: зважаючи на великі утиски і кривди, які чинили і тепер знову чинять нам ляхи, - силу військових зневажають, безневинних людей катують, мордують і винищують, наказують працювати на себе не тільки у будні дні, а й у Божі, чого наша віра не дозволяє; до того на протязі довгого часу майже кожний на всій Україні користувався вільностями, і важко йому буде забути, що він був паном і на війні рівнявся з паном – тепер нам ляхам знову коритися не слід. Такої доброї нагоди, щоб наш народ з цієї неволі міг видертися, ще ніколи не було (…) Тому закликаю, щоб не тільки кожний козак був готовий до війни, й щоб кожний простий чоловік, ще до Великодня забезпечив себе усім, що на війні потрібно, особливо харчем. А після Великодня, на другий день після того, як мої листи будуть оповіщені (…) вирушили у призначене місце і виступили у похід […].

(Документи Богдана Хмельницького (1648-1657) / Упорядники І. Крип’якевич та І. Бутич. – К., 1961. – С. 630).

№ 3

Червень. – Витяги з повідомлення про розмову «свіжих татар», котрих п.Случевський 9 червня привів від князя Дмитра, з «давнішними татарами».

[…] Хмельницький зле замислив про поляків, вчинив домовленість з Турком, ханом, Москвою, щоб знести кварцяне військо. Щодо Кам’янця-Подільського великі задуми має. Обіцяв його Хмельницький дати царю Турецькому, щоб відразу ж осадив його своїм людом. Розповів це Хмельницький своїм послам, кому це належало знати. Що в Кам’янці людей до оборони небагато, бо там Хмельницький має свого у Кам’янці, котрий його повідомляє про все, і не одного. А Хмельницький про кожну справу дає ханові і кому слід знати. Ці люди не для винагороди служать, а задля слави[...].

Хмельницький знає польські способи дій і ханові дав добру пораду, щоб їм запобігти, аби ляхи йшли до нас. Уже давно хотів Хмель з ними вдаритися […].

Хмельницький сам мудрий і таких до себе має інших, котрі лестять королю й РП-тій, але Хмельницькому щирістю своєю служать і радять у всьому.

(Бібліотека Ягеллонського університету (Краків). ВР. – Спр. № 3595. – Без пагінації)

№ 4

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: Батозька перемога і виборення Українською державою незалежності (березень-червень 1652 року)

План:

1. Наростання виступів населення проти умов Білоцерківського договору. Підготовка гетьманом походу проти польської армії.

2. Плани українського і польського командування. Прибуття польського війська під Четвертинівку й Батіг. Сили сторін.

3. Виступ Б. Хмельницького у похід. Бої під Батогом 1 червня 1652 р.

4. Перебіг битви 2 червня та її наслідки для Української держави.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

З’ясування першого питання необхідно розпочати з висвітлення причин масового невдоволення козацтва й поспільства умовами Білоцерківсього договору. Зверніть увагу на зіткнення козаків із жовнірами у березні 1652 р. на теренах Прилуцького й Миргородського полків, котрі вирізали мешканців містечок Липівка й Рябухи. Наголосіть на посиленні процесу переселення українців до Московії, де згодом виникла Слобожанщина. На основі аналізу джерела №1, слід розповісти про підготовку частиною старшини змови проти Б. Хмельницького, ухвалу Корсунської ради й страту окремих з них. Обов’язково розкрийте заходи гетьмана, спрямовані на підготовку походу проти польського війська (таємні універсали до козаків і поспільства із закликами готуватися до повстання проти «ляхів», збір розвідувальних даних (див. джерела №1-3), проведення таємної старшинської ради, перемовини з ханом про надіслання військової допомоги тощо) (див. джерела №3-4).

Друге питання спочатку доцільно готувати з аналізу військово-політичної ситуації, що склалася на українських теренах на середину травня. При цьому не обминіть мовчанкою організації польським гетьманом М. Калиновським змови уманського полковника Бублика проти Б. Хмельницького та її провалу. Розкрийте імітацію Б. Хмельницьким намірів можливого вторгнення до Молдавії з метою досягти одруження сина Тимоша з донькою господаря В. Лупу – Розандою. Сприйняття їх за правду королем і польським командування. Висвітліть суть військового задуму М. Калиновського. Важливо показати початковий етап зосередження польського війська під Брацлавом та час її виступу у район м. Четвертинівки над р. Батіг (див. джерела № 4,6) з подальшим просуванням до м. Батіг й правого берега р. Південний Буг (див. джерела № 7, 9-11). На основі даних праць дослідників виясніть чисельність польських, українських і татарських вояків.

Висвітлюючи третє питання, зосередіться на характеристиці заходів Б. Хмельницького, спрямованих на втаємничення виступу проти польського війська. Початок наступу українців і татар та їх маршрут подайте на основі змісту джерела №5. Висвітліть позицію козаків Уманського полку. Проаналізуйте лист гетьмана М. Калиновському, зверніть увагу на його датування й адресу (див. джерела №9-10). Охарактеризуйте місце розташування польського війська на 31 травня, його слабкі сторони, зокрема відсутність належних укріплень табору. Використовуючи джерела № 7-10, змалюйте картину бою 1 червня та з’ясуйте його наслідки.

Розгляд четвертого питання логічно розпочати з висвітлення ходу й ухвали військової наради, проведеної після бою 1 червня М. Калиновським. Зверніть увагу на розбудову жовнірами редутів. Висвітліть план Б. Хмельницького атаки ворожого табору. Покажіть переправи українських і кримських підрозділів. На основі змісту джерел № 7-11 реконструйте панораму битви 2 липня. При цьому зверніть увагу на такі її аспекти:

· виникнення конфлікту між М. Калиновським та частиною кінноти, котра прагнула втекти з табору та його наслідки;

· удар українців з тилу по польському табору та прорив у його середину;

· пожежа в таборі;

· атака татарської кінноти з фронту й прорив у табір;

· захоплення українцями редутів й погром польської армії;

· втеча і смерть М. Калиновського.

З’ясуйте причини винищення частини полонених жовнірів упродовж 3-х днів після перемоги.

Проаналізуйте політичні, соціальні й міжнародні наслідки Батозької перемоги. Обов’язково відзначіть наступне:

· звільнення теренів Брацласького й Чернігівського воєводств від польської влади й відновлення кордонів Гетьманщини;

· виборення козацькою Україною фактичної незалежності;

· завершення Селянської війни на теренах козацької України та її соціально-економічні наслідки.

 

ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ:

№1