Семінарське заняття 13. Філософія історії (ЗМ 10)

Ступені суспільного прогресу по К. Марксу

Комуністична

Буржуазна

Феодальна

Рабовласницька

Первіснообщина формація

У К.Маркса, на відміну від замкнутої схеми Г.Гегеля, істо­ричний процес відкритий у майбутнє. Комуністичної форма­ції поки що немає. Більше того, К.Маркс неодноразово підкре­слював, що комунізм це не ідеальний завершений стан суспі­льства, а нескінченний шлях до нього.

Методологія культурно-цивілізаційного циклизма продов­жує розвиватися і у сучасній філософії історії.

Закон - тенденція прискорення темпів суспільного прогресу.

Особливо явно ця тенденція проявилася в ХХ-ХХІ століт­тях. Ілюстрацією цього закону можуть служити такі цифри:
homo sapiens існують на Землі - 40 тисяч років;

^ сільське господарство - 8 тисяч років;

^ промислова революція - 200 років;

^ науково-технічна революція - 50 років.

В нашому XXI столітті все більше відчувається людський вимір прогресу, проявляються такі бажані тенденції, як демо­кратизація, деідеологізація, інтернаціоналізація громадського життя, об'єднання людства і рух його до загальнолюдських духовних цінностей. Однак, є таке поняття як "плата за про­грес". В нашу епоху - це глобалізація багатьох проблем і про­тиріч (екологічна криза, гонка озброєнь і ін.). На жаль, дотепер актуальне зауваження К.Маркса, про те, що прогрес подібний до язичеського ідола, який не бажав пити нектар інакше, як із черепів убитих. І, проте, у людства завжди жива мрія про кра­ще майбутнє, а раз людина, по виразу Ф.Петрарки, бажає по­збутися свого жалюгідного стану, бажає щиро і цілком - таке бажання не може бути безуспішним.

Теорія суспільно-економічної формації

К.Маркс представив всесвітню історію як природничо-історичний, закономірний процес зміни суспільно-економічних формацій. Використовуючи як основний крите­рій прогресу - економічний - тип виробничих відносин (на­самперед, форму власності на засоби виробництва), К.Маркс в історії виділяє п'ять основних економічних формацій: первіснообщину, рабо-власницьку, феодальну, буржуазну і комуніс­тичну.

Первіснообщинний лад - перша неантагоністична суспіль­но-економічна формація, через яку пройшли всі без винятку народи. В результаті її розпаду здійснився перехід до класо­вих, антагоністичних формацій. Серед ранніх щабл і в класово­го суспільства деякі вчені, крім рабовласницького і феодаль­ного способів виробництва, виділяють особливий азіатський спосіб виробництва і відповідну йому формацію. Це питання залишається дискусійним, відкритим в суспільствознавстві і зараз.

" Буржуазні виробничі відносини, - писав К.Маркс, - є останньою антагоністичною формою суспільного процесу ви­робництва... Буржуазною суспільною формацією завершуєть­ся передісторія людського суспільства"'. На зміну їй повинна закономірно прийти, як передбачали К.Маркс і Ф.Енгельс, комуністична формація, яка відкриває справді людську істо­рію.

Суспільно-економічна формація - це історичний тип суспільства, цілісна соціальна система, яка розвивається і функціонує на основі характерного для неї способу виробництва мате­ріальних благ.

Із двох основних елементів способу виробниц­тва (продуктивні сили і виробничі відносини) у марксизмі веду­чим вважаються - виробничі відносини, по ним визначається тип способувиробництва і, відповідно, тип формації. Сукуп­ність пануючих економічних виробничих відносин становить базис суспільства. Над базисом піднімається політична, юри­дична надбудова. Ці два елементи дають уявлення про систе­мний характер суспільних відносин; є методологічною осно­вою у вивченні структури формації

Семінарське заняття 13. Філософія історії (ЗМ 10)

(2 год)

План.

1. Філософські роздуми щодо сенсу та спрямування людської історії. Ідея суспільного прогресу, його критерії та межі.

2. Суспільне буття в історичному вимірі.

3. Суспільно-історичний прогрес, його суб’єкти та рушійні сили.

4. Теорія суспільно-економічних формацій.

5. Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.

6. Поняття інформаційного суспільства.

7. 1 Філософські роздуми щодо сенсу та спрямування людської історії. Ідея суспільного прогресу, його критерії та межі. 2. Суспільне буття в історичному вимірі.

3.Суспільно-історичний прогрес, його суб’єкти та рушійні сили

Відомо, що розвиток - це процес спрямованих, закономір­них змін матеріальних і ідеальних об'єктів. Чи існує провід­ний напрямок у розвитку людства і який він? З безлічі точок зору на цю проблему виділимо і охарактеризуємо три поляр­них.

1) Найпоширеніша позиція в суспільствознавстві прові­дним напрямком розвитку суспільства вважає прогрес - тенденцію поліпшення, вдосконалювання однієї або декількох сфер громадського життя. Історія може туп­цювати на місці і навіть іти іноді назад, але, в остаточному підсумку, тенденція прогресу невблаганно прокладає собі дорогу через всі протиріччя і конфлікти. Людство йде по сходам прогресу нагору, до світлого майбутнього.

Різні тео­рії прогресу відрізняються критерієм виділення ступенів {фаз історії) і їх кількістю. Наприклад, Г.Гегель залежно від ступеня свободи в історії суспільства виділяє чотири ступе­ня Ступені світового історичного прогресу по Гегелю

Східний світ

Свобода де-спота

Грецький світ

Свобода для деяких; прин­цип прекрасної індивідуальнос­ті

Римський світ

Свобода для деяких; принцип абс­трактної за­гальності

Германський світ

Повна свобо­да. Правова держава Завершуєть­ся розвиток {доходить до абсолюту)