Інформування про симптоми економічної кризи та боротьбу з ними

Економічні та універсальні видання часто вдаються до висвітлення світової фінансової кризи. Криза, сама по собі, багатофакторне явище, а тому тем, що вона охоплює надзвичайно багато. Дослідивши всі аспекти висвітлення можна зробити висновок, що деякі теми висвітлюються частіше за інші. Визначивши найголовніші теми ми склали діаграму (дивись рис.3).

Проаналізувавши матеріали, що подає універсальне видання «Дзеркало тижня», інформування про симптоми економічної кризи, можна звести до таких головних тем: по-перше, нестабільність банківської системи. Яскравий приклад такої публікації – матеріал у виданні «Дзеркало тижня» під назвою «МВФ попереджає про можливу кризу». «Тривожним симптомом, за словами економіста, є дефіцит поточних рахунків, який фінансується за рахунок іноземних коштів, а також зростаючий рівень боргу приватного сектора». До того ж, окремі країни, з найгострішими проявами цих симптомів, дотримуються режиму фіксованого обмінного курсу», – зазначає Депплер» – так автор окреслює головні проблеми банківської системи.

Видання «Бизнес» теж чимало публікацій присвячує цій темі, але дещо в іншому аспекті. Наприклад, стаття «Братская могила» Святослава Іконникова, який зазначає: «На фоне происходящих на мировых рынках событий проблемы украинского фондового рынка могли показаться детскими шалостями. Тем не менее влияние на нашу финансовую систему гораздо глубже. Дело в том, что иностранные инвесторы в момент паники, активизировали продажу как государственных, так и корпоративных ценных бумаг и начали скупку доллара для вывода инвестиций из страны. В результате произошло резкое увеличение спроса на американскую валюту, способствующее обвалу курса гривни к доллару – уже в среду он колебался на уровне 4,9 грн./USD, а в четверг на наличном рынке составил около 5,0 грн./USD»

Інша проблема, що також часто з’являється на шпальтах видань «Бизнес» та «Дзеркало тижня», тісно пов’язана з проблемою банківської нестабільності – неспроможність громадян виплачувати кредити. Наприклад, у газеті «Бизнес» у статті Святослава Іконнікова «Бюрная молодость» зображена невтішна картина: «Около 2 млн граждан страны опаздывают с платежами по своим кредитам или вовсе не выплачивают их. Только по данным Украинского бюро кредитных историй (УБКИ), в базе бюро насчитывается 1,709 млн негативных кредитных историй. Похожие данные и в других бюро кредитных историй (БКИ). А так как чаще всего данные об одних и тех же клиентах дублируются в разных БКИ, общее количество неплательщиков может составлять около 1/5 части общего количества заемщиков банков».

Така ситуація й на сторінках «Дзеркало тижня» у публікації «Банківська система через рік після початку кризи: втрати і досягнення, загрози і перспективи» Дубинського та Сколяного. У цій статті журналісти взяли коментарі у відомих фінансистів та спробували узагальнити їх роздуми. Наприклад, один з фінансистів, Дмитро Зінков, говорить про проблему кредитування так: «З рафінованих «білих комірців», які збирали депозити і вміли «красиво» роздавати кредити, ми перетворилися на досить цинічних людей, котрі вчаться вибивати з клієнтів борги і намагаються говорити про необхідність цивілізованого лобіювання своїх інтересів». Загалом, всі опитувані фінансисти констатували, що банківська система й Україна, загалом, має великі економічні проблеми, які дуже важко подолати, особливо через замовчування державою реального становища фінансової ситуації.

Наступна проблема, що також пов’язана із фінансовою кризою та безпосередньо пов’язана з банківською ситуацією, – проблема нестабільності валют. Приклад публікації на цю тему знаходимо у виданні «Дзеркало тижня» у статті під назвою «Валюти мало, довіри – також» Юрія Сколотяного де він розповідає про надто передчасну радість від стабілізації курсу: «радіти з приводу настання повної гармонії у відносинах красуні гривні та підступного американського «зеленого» було передчасно. Причина такої надзвичайної стабілізації курсу ставала зрозумілою за першої ж спроби купити готівкову валюту – вона «раптом» опинилася в тотальному дефіциті. Тобто курс продажу існував лише номінально, й таку стабілізацію правильніше назвати словом «стабілізець»».

Публікації на тему нестабільності валют є й у видання «Бизнес», але вона висвітлює проблему в іншому аспекті. Стаття «Последний ярд» Гринькова Дмитраповідомляє: «В последнее время Нацбанк резко снизил интервенционную активность на межбанковском валютном рынке. Поэтому неудивительно, что на прошлой неделе котировки достигли 7,5 грн./USD, а официальный курс гривни обвалился в четверг, 4 декабря, до 7,38 грн./USD. Нынешние действия НБУ во многом обусловлены обязательствами Украины перед МВФ. Согласно соответствующему Меморандуму, регулятор обязан обеспечить «прозрачную стратегию интервенций через регулярные, заранее объявляемые валютные аукционы»»

Скорочення промислового виробництва – ще одна болюча тема, що буквально заполонила сторінки видань. Наприклад, видання «Бизнес» подає таку аналітичну статтю з цього приводу: «Корне-плоды». У публікації журналіст розповідає про кризу в деревообробній та меблевій промисловості. Автор подає цитати одного з експертів: ««Ожидалось, что по итогам текущего года мебельный рынок увеличится на 25% в денежном выражении и на 5-7% в количественном. Но экономический кризис подкорректировал эти прогнозы: вместо роста объемов продаж мебели в последние месяцы уходящего года наблюдается спад»».

Тема, що випливає з попередньої – ріст безробіття в країні. У видання «Бизнес» бачимо статтю, що розкриває цю проблему: «Инфляция лучше безработицы». У інтерв’ю Юрій Полунеев говорить: «Впервые в истории независимой Украины мы сталкиваемся с проблемой высокого уровня безработицы. Во главу угла экономической политики страны, как один из главных приоритетов, должна быть поставлена занятость населения. Все остальные задачи в контексте антикризисной экономической политики должны быть подчинены только этому приоритету – создание рабочих мест». Тему безробіття не оминає й видання «Дзеркало тижня»: «Донецька міліція пропонує створювати кризові центри». У статті розповідається: «Створити кризові центри, в яких представники держустанов і психологи допомагатимуть постраждалим від економічної кризи, пропонує керівник ГУ УМВС України в Донецькій області Микола Купянський. На його думку, це допоможе сповільнити ріст злочинності, викликаний безробіттям».

Наступна проблема, що часто з’являється на шпальтах аналізованих видань, – «лихоманка» житлового ринку. Наприклад, у виданні «Дзеркало тижня» на цю тему опублікований такий матеріал: «Під прикриттям авторитету. Чому збанкрутувало ВАТ «Київреконструкція?»». У статті журналіст констатує: «В Україні за нинішніх умов банкрутство таких колись потужних структур, як ВАТ «Київреконструкція», перестає дивувати. І це погано. Адже люди починають сприймати такі випадки як буденні. Що, у свою чергу, означає одне – рівень довіри населення до будівельного бізнесу стрімко падає. Поступово можемо дожити до моменту, коли охочих інвестувати в житло не стане зовсім».

Варто звернути увагу, що окремо висвітлюється проблема газового ринку. Наприклад, видання «Бизнес» подає таку статтю на цю тему: «Кто ест его ложкой» Заіки Андрія. Журналіст так окреслює проблему: «в июле окончательно стало понятно, что НАК покидает выгодный для себя рынок – ее доля в поставках газа для промышленности уменьшается до 60%. Хотя еще недавно, в апреле-мае текущего года, НАК обеспечивала около 75% продаж газа для нужд промышленности. В денежном выражении 15% рынка промышленного потребления газа в июле составляет $50 млн.».

Статтю на цю ж тему знаходимо й у виданні «Дзеркало тижня»: «Корпоративне управління та економічна ефективність НАК «Нафтогаз України»». Проте, тут проблема звучить дещо по-іншому: «Неефективність корпоративного управління у державних підприємствах є великою проблемою для кожного українця. Принаймні про це свідчать результати круглого столу «НАК «Нафтогаз України» на газовому ринку: корпоративне управління, фінансові результати, загальноекономічний контекст», який було проведено у Києві зусиллями Університету Антверпена та Інституту економічних досліджень і політичних консультацій».

Наступна тема – ріст зовнішнього та внутрішнього боргів. Приклад такої публікації знаходимо у «Дзеркалі тижня»: «На голці. Українське економічне диво – тільки для обраних» Вадима Башти. Головна проблема статті: «За час фінансових уливань велика частина корпоративного боргу переросла в Україні в борг, гарантований державою. Варто замислитися – чи не тому Міжнародний валютний фонд без краплі сумнівів закачує в Україну чергові транші, хоч умови їх надання значною мірою ігноруються країною-одержувачем?» Интерв’ю на цю ж тему бачимо на шпальтах видання «Бизнес»: ««Основной риск – это вытеснение украинской продукции с российского рынка»» Бно-Айриян.

Щодо теми боротьби з фінансовою кризою, то матеріали обох видань частіше говорять про те, що держава тільки посилює кризу, ніж бореться з нею. Деколи, журналісти навіть відверто глузують з тих антикризових проектів, що приймає влада.

Отже, публікацій які інформують про симптоми економічної кризи та боротьбу з ними дуже багато, але теми їх часто повторюються, адже проблеми що виникли у країні постійно повторюються і аудиторія потребує їх пояснення та прогнозування. Серед тем. що найчастіше висвітлюються журналістами видання «Бизнес» та «Дзеркало тижня» такі: ріст безробіття, нестабільність банківської системи в багатьох аспектах, починаючи нестабільністю валют, закінчуючи невиплатами кредитів громадянами, проблеми газового ринку, «лихоманка» житлового ринку, скорочення промислового виробництва, ріст зовнішнього та внутрішнього боргу, дефіцит фінансування більшості сфер.

РОЗДІЛ 3

Охорона праці

 

В кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто рецепцію світової фінансової кризи у виданнях «Бізнес» та «Дзеркало тижня». У роботі також розглянуто вплив небезпечних та шкідливих факторів на здоров’я та працездатність людини при виконанні своїх трудових обов’язків.

 

 

Aнaлiз потенцiйних небезпек

- Урaження електричним струмом внaслiдок неспрaвностi електорооблaднaння, невиконaння прaвил технiки безпеки при користувaннi електричним облaднaнням.

- Мехaнiчне трaвмувaння внaслiдок нерaцiонaльного розтaшувaння робочих мiсць, що призводить до нещaсних випaдкiв.

- Нервово-психiчнi нaвaнтaження внaслiдок перенaвaнтaження, що призводить до зaхворювaнь зaгaльного хaрaктеру.

- Негaтивнi вiдносини у колективi внaслiдок емоцiйних нaвaнтaжень, якi призводять до неaдеквaтних дiй.

- Кiстково-м'язовi порушення у зв'язку з тривaлим стaтичним нaпруженням м'язiв спини, шиї, рук i нiг, що призводить до ушкодження опорно-рухового aпaрaту.

- Негaтивний вплив електромaгнiтних випромiнювaнь при використaннi монiторiв ПК, що обумовлено зaстaрiлою моделлю, i призводить до погiршень зору.

- Недостaтнє освiтлення виробничих примiщень i робочих мiсць у зв'язку з неспрaвнiстю aбо хибним вибором освiтлювaльних прилaдiв, що призводить до погiршення зору.

- Незaдовiльнi пaрaметри мiкроклiмaту робочого мiсця у зв'язку з відсутністю або неправильною роботою засобів забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату, що може викликaти зaгaльнi зaхворювaння.

- Ймовiрнiсть пожежi у зв'язку iз неспрaвнiстю електричного облaднaння, недотримaння aбо порушення прaвил протипожежної безпеки обслуговуючим персонaлом.