Жанрова своєрідність матеріалів

В Україні вже склалася система видань, що висвітлюють економічну проблематику. Видання «Бизнес» та «Дзеркало тижня» одні й з найстаріших українських видань, що мають широку аудиторію, про це свідчать дані соціологічної служби медіа-групи «Прес-ЦЕНТР», яка посилається на дослідження TNS Ukraine.

Видання «Бизнес» – російськомовний діловий тижневик в Україні. За накладами та обсягами реклами найбільше ділове видання України. Почало видаватися з листопада 1992 року у Києві. «Бизнес» – перше ділове видання в Україні, його головний конкурент – «Галицькі контракти». Девізом видання є фраза «Читай! Думай! Делай!».

Перші два роки існування «Бізнес» був практично збірником прайсів – листком безкоштовної інформації про купівлю і продаж. У 1994 році видання модернізується і стає повноцінною діловою газетою.

«Дзеркало тижня» – суспільно-політичний тижневик, одне з найвпливовіших видань України. Засноване воно в 1994 році у Києві, як російськомовне видання, з 2002 року виходить й українською мовою. З 2011 року видання почало виходити під іншою назвою «Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня»». Редактор відділу економіки – Наталя Петрівна Яценко. Видання поділене на три постійні рубрики, відповідно до тематичного спрямування: «Влада», «Гроші» та «Людина». Рубрики «Влада» та «Людина» найбільш насичені подієвою інформацією, а рубрика «Гроші» – діловою. Економічна проблематика та тема світової фінансової кризи переважає у рубриці «Гроші», вона поділяється на «Фінанси», «Власність», «Сільське господарство», «Енергоринок», «Нафтовий сегмент», «Зарубіжна та місцева економіка», «Соціальний захист», «Бізнес», «Інформатизація та зв’язок».

У виданні «Бизнес» представлені такі постійні рубрики: «Власть», «Деньги», «Компании и рынки», «Управление», «Альтер эго». Найбільше кризові явища висвітлюються у розділі «Деньги». Розділ має рубрику під назвою «Финансовый кризис», однак, варто зазначити, що кризові явища висвітлюються й в інших рубриках.

Матеріали, які публікуються в обох видання – це великі аналітичні статті з глибоким аналізом економічної проблематики. Часто журналісти видання «Бизнес» не аналізують ситуацію або явище, самостійно, а залучають до цього авторитетних спеціалістів, а сам журналіст подає лише факти.

Аналітичний матеріал часто будується за схемою: теза – ланцюг фактів – аргументи – висновок. Що стосується видання «Бизнес», то висновку журналісти, зазвичай, не роблять. Це дає змогу читачу самому зробити його, проаналізувавши подані журналістом факти. Особливість подання матеріалів – використання таблиць та графіків, що робить інформацію більш зрозумілою та наочною. Найчастіше проблеми фінансової кризи представлені жанрами аналітичної статті та інтерв’ю. Матеріали, написані у жанрі інтерв’ю найчастіше друкують у рубриці «Действующие лица».

Щодо видання «Дзеркало тижня», то економічна проблематика здебільшого представлена аналітичними статями та проблемними інтерв’ю. Журналісти цього видання, на відміну від газети «Бизнес» часто дозволяють собі робити висновки та коментувати ситуацію або явище. Це дозволяє помітити політику видання, що може негативно впливати на аудиторію, але професійний коментар який подається у виданні, переважно лише наштовхує читача на певну думку, але не нав’язує її.

Для того щоб дослідити жанрову специфіку видань, необхідно розглянути які жанри використовуються найчастіше в економічній журналістиці. До найбільш вживаних зазвичай відносять:

- повідомлення для агентства – містить основне повідомлення, викладене однією фразою або цілим абзацом, а також (факультативно) один або кілька роз’яснювальних абзаців (сублід, параграфи, бек-граунд);

- економічний факт у газеті – повідомлення щонайбільше 4-5 рядків, мусять дати читачеві уявлення про цікаву, подібно до повідомлення агентства, факт відповідає на питання: Хто? Що зробив? Де? Коли?. Інколи на запитання: В який спосіб? і Чому?;

- розширена економічна інформація – розкриває тему короткого повідомлення, як і факт, не коментує ситуацію;

- звіт на економічну тему – результат роботи журналіста безпосередньо на місці події, має на меті дати читачу детальну інформацію про подію не даючи їй оцінки;

- економічний репортаж – матеріал з місця події, покликаний передати основний сюжет події, настрій, атмосферу, окреслює поведінку учасників події;

- інтерв’ю на економічну тему – дані, отримані у результаті бесіди з тією чи іншою офіційною особою;

- економічний коментар – чітко визначена авторська позиція з якогось важливого питання;

- аналітична стаття – спосіб подання певної суспільної проблеми як сукупності причин та наслідків, хід думки в статті розвивається від конкретики до узагальнень, від великої кількості фактів до одного висновку;

- журналістське розслідування – об’єднує в собі елементи інтерв’ю портрета, репортажу, хронічки, аналізу, синтезу.

Детально проаналізуємо жанрову палітру ділового тижневика «Бизнес». Загальна кількість матеріалів, присвячених фінансовій кризі з листопада 2007 по грудень 2009 року – 1540 публікацій. Процентне співвідношення різних жанрів демонструє діаграма на рисунку 1.

Найбільший відсоток займають аналітичні статті – 84%. Яскравим прикладом аналітичної статті у виданні «Бизнес» є «Апокалікарські засоби» Алли Силівончик, в якій йдеться про занепад аптек: закриття великої їх кількості та неспроможність фармацевтичних кампаній закуповувати імпортні ліки. Автор стверджує, що все це відбувається внаслідок посилення кризи самою владою. Журналіст наводить твердження людей, що тісно пов’язані з цією сферою діяльності, зокрема, Геннадія Логвиненко, президента компанії «Укрисинтез». Він коментує цю ситуацію так: «Чтобы стабилизировать ситуацию на рынке, необходимо срочно учесть в алгоритме расчета таможенной стоимости, от которой устанавливается торговая наценка, влияние девальвации-ревальвации гривни. Это нужно сделать, чтобы оптовики могли формировать свою 15%-ную наценку от базиса, который уже учитывает изменившийся с момента поступления лекарств оптовику до момента отгрузки в аптеку курс гривни. Если в дальнейшем курс валют будет непрогнозируемым, это приведет к катастрофическим последствиям для украинского фармацевтического рынка ». Окрім характеристик проблеми, автор пише про шляхи її подолання, також залучаючи до цього фахівців – директора по проектам й стратегічному розвитку фармацевтичних кампанії «Артур-К» та президента Асоціації фармацевтичних дистриб’юторів «Фармукраїна».

Ще один приклад аналітичної статті у виданні «Бизнес» – матеріал «С низкого старта» Ксенії Бородаченко. У статті автор, разом з експертами дискутує на тему: «Кризис – это период для бизнес-затишья или лучшее время для выхода на рынок с новым проектом?». Наприклад, Андрій Вишневський, адвокат партнерської фірми «Engarde» стверджує, що за умов кризи не варто засновувати бізнес, адже він буде потребувати капіталовкладень, можливо, кредитів, а банки, в свою чергу, видавати їх не будуть. Старший консультант відділу консалтингу компанії «Делойт Україна» Михайло Мишов висловлює іншу думку, час кризи – час нових можливостей, адже через проблеми на ринку праці висококваліфікованих спеціалістів можна найняти на вигідних для компанії умовах, що позитивно позначиться на витратах підприємства: «Развивая компанию в такой ситуации, новый игрок не в состоянии платить достаточно персоналу и тратит все ресурсы на борьбу за необходимых специалистов. А вот когда рынок, а вместе с ним и цена на рабочую силу падает, можно покупать персонал по более низкой цене, чем год назад, а сэкономленные таким образом ресурсы направлять на развитие компании ». В матеріалі йдеться й про те, що створення успішного бізнесу в період кризи цілком можливо, якщо добре вивчити ринок: «Для успешного старта в период кризиса важно провести тщательный анализ, который поможет выявить клиентов в тех сегментах, на которые в период роста рынка никто не обращал внимания».

Наступна аналітична стаття – «Ломбардия кергуду» Юрія Гусєва. У публікації розповідається про фінансові установи, яким криза допомагає процвітати – ломбарди: «Участники рынка ломбардов отмечают, что спрос на их услуги с начала года увеличился и, как следствие, улучшились показатели деятельности рынка. Более того, руководители ломбардов ожидают существенного прироста количества клиентов и объемов кредитования». Аби аудиторія краще розуміла масштаби проблеми, автор наводить статистичні дані, які показують, що на початку 2007 року ломбарди не лише не були прибутковими, а й один за одним закривалися, а тепер об’єми виданих ломбардами кредитів значно збільшуються. Журналіст опитав представників ломбардів, які засвідчують, що збільшення ломбардами об’ємів кредитування свідчить про те, що рівень життя в країні погіршується. Директор департаменту надзору за фінансовими кампаніями Госфінпослуг говорить: «Снижаются доходы населения, в то же время банки сокращают кредитование, ужесточают условия и требования к заемщикам, вот вам и причины роста показателей ломбардов».

Загальна кількість матеріалів у виданні «Дзеркало тижня» на тему кризи за час першої хвилі складає 1540 публікацій. У виданні «Дзеркало тижня» відсоток аналітичний статей менший ніж у «Бизнес», але більший за інші – 45% (рис.2). Приклад аналітичної статті: «Як правильно обскубувати гусей? Методи і проблеми ДПА України». Журналісти цього видання часто використовують незвичні заголовки, для привернення уваги аудиторії, наприклад в цьому випадку використаний заголовок-метафора. У статті йдеться про те як Юлія Володимирівна Тимошенко вирішила «залатати дирки у бюджеті» за рахунок Державної податкової адміністрації. Також журналіст приділяє увагу особам, що допомагали Тимошенко реалізовувати план по «латанню» державного дефіциту.

Ще один приклад аналітичної статті: «Шахраї на трудовому «фронті»» Надії Гоцуєнко. Головна тема матеріалу – значний ріст безробіття: «в середньому по країні, за оцінками фахівців, на одне робоче місце претендує десяток безробітних» – розповідає журналіст. Також автор звертає увагу на те, що роботу треба шукати обережно, аби не натрапити на шахраїв й разом з фахівцями (експертами порталу rabota.ua) дає певні поради людям, що шукають роботу, або працевлаштовуються. Наприклад: «основна ознака нечесності – не дуже й завуальована спроба отримання грошей. За твердженням експертів, у нечесних компаніях можуть спробувати взяти в претендентів гроші за що завгодно (наприклад, за докладну інформацію про вакансію, тестування, запис на співбесіду, навчання, оформлення і навіть... за видаткові матеріали, аж до поштових витрат – є вже й таке ноу-хау)».

Наступний приклад аналітичної статті – «Курсові міражі» Сергія Корабліна. Головна тема статті: валютний курс гривні. Автор намагається виявити винних в цій ситуації: «Навесні 2005 року хрестовий похід проти стабільного курсу гривні очолили прем’єр-міністр (Ю.Тимошенко) та міністр економіки (С.Терьохін), котрі заявили про необхідність якнайшвидшого переходу до гнучкого валютного курсу. Їхня публічна атака на Національний банк була безпрецедентною. Уряд відкрито втрутився у сферу виключної компетенції центрального банку, порушивши принцип його незалежності». Також журналіст говорить про можливі причини такої їх поведінки: «Причини зазначеного демаршу були дуже банальні: нав’язавши перегляд бюджету на користь різкого збільшення соціальних платежів, уряд будь-що намагався збити хвилю інфляції, що виникла після цього».

Відсоток аналітичного інтерв’ю у виданні «Бизнес» не такий значний як у «Дзеркало тижня». У виданні «Бизнес» – 8%, у «Дзеркалі тижня» – 38%. Приклад аналітичного інтерв’ю у виданні «Бизнес»: «Кризис продемонстрировал неэффективность системы надзора за рынками финансовых услуг» Юрія Гусева. Інтерв’юйований – голова державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов. В інтерв’ю йдеться про поточну ситуацію на підконтрольних держкомісії ринках, недосконалість системи держрегулювання та про подальші зміни в сфері банківських та небанківських фінансових послуг. Віктор Суслов вважає, що банківська система потребує реформ: «Кризис прежде всего продемонстрировал неэффективность системы надзора за рынками финансовых услуг в Украине. Наихудшей ситуация оказалась в сфере банковского регулирования, и спасти банковскую систему от краха НБУ смог только колоссальными эмиссионными кредитами рефинансирования более чем на 110 млрд грн. Серьезные проблемы возникли и в сфере небанковских финансовых учреждений, надзор за которыми осуществляет Госфинуслуг». Для того аби аудиторія краще розуміла інтерв’юйованого журналіст наводить коротку біографічну довідку про нього.

Наступне аналітичне інтерв’ю – «Кризис – это время для стимула». Автор бере інтерв’ю у Валерія Асадчева, голови Полтавської облдержадміністрації. Журналіст своїми питаннями охоплює багато тем: скорочення промислового виробництва, політику нафтогазової галузі, необхідність розвитку внутрішнього ринку споживання, врожайність Полтавської області, проект доступного житла та роль кризи в цих питаннях. Валерій Асадчев зазначає: «В первую очередь кризис отразился на деятельности экспортоориентированного Полтавского ГОКа. Существенно снизился спрос на продукцию комбината. Более чем в 2 раза уменьшились объемы переработки нефти на Кременчугском НПЗ. Но сложную ситуацию на НПЗ нужно рассматривать через призму корпоративного и политического противостояния».

Наступний приклад аналітичного інтерв’ю: «Любой кризис делает нас сильнее и выносливее» Курячей Олени. Журналіст бере інтерв’ю у директора департаменту менеджмент-програм й члена колегії маркетингового факультету IEDC — Bled School of Management, Нико Славнича. Головна тема: використання та дієвість маркетингових ходів в період кризи. Говорячи про доцільність цієї теми Нико Славнич зазначає: «Я не думаю, что нужно сворачивать запланированные маркетинговые мероприятия из-за экономических кризисов, какими бы глубокими они, эти кризисы, ни были. Как раз наоборот, в этот период имеет смысл более активно реализовывать маркетинговую стратегию». Також він наводить приклади того, як відомі фірми заробляють саме у такий спосіб, адже вартість реклами буде значно меншою, ніж у період економічної стабільності.

Щодо видання «Дзеркало тижня», приклади аналітичного інтерв’ю такі: «Ігор Францкевич: «Обмежуючи приплив іноземного капіталу в банківську систему, ми обмежуємо можливості зростання економіки»» Юрія Сколотяного. Головна тема інтерв’ю – активне поглинання ринку іноземними фінансовими установами, загрози та переваги цього процесу. Ігор Францкевич, голова правління Індекс-банку та безпосередній учасник вищезазначеної ситуації. На запитання журналіста про те, як ставиться до ситуації, що склалася, Ігор Францкевич відповідає: «Якби ми свого часу не допустили гіперінфляції й, у результаті, тотальної декапіталізації накопиченого з радянських часів національного багатства; якби зуміли зберегти заощадження своїх громадян і провели приватизацію, засновану на цих заощадженнях, як капітальній базі для розвитку економіки, то сьогодні можна було б сперечатися, потрібний нам іноземний капітал чи ні. І дискутувати, в якій формі забезпечувати його доступ у вітчизняну економіку. Однак історія, як відомо, не терпить умовного способу. У нинішній ситуації ми можемо тільки констатувати, що маємо слабку банківську систему (потрібно застерегти: лише у відносному вимірі), не здатну в повному обсязі забезпечити потреби індустріальної частини економіки».

Наступний приклад аналітичного інтерв’ю: «Олександра Кужель: «Я створювала спрощенку не для мінімізаторів»» Сергія Следзя. Головна тема інтерв’ю – доцільність законопроекту «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». В інтерв’ю всебічно розкривається як повинен працювати цей закон, як він працював раніше та про те, як до нього відносяться підприємці які за цим законом мають сплачувати податки. Головну ідею законопроекту Олександра Кужель пояснює так: «Головне в оподаткуванні не взяти з однієї людини, а взяти однаково з усіх. Тобто ми розширили базу оподаткування плюс витіснили мінімізаторів, а отже, очікувані доходи будуть ще вищими».

Привертає увагу таке інтерв’ю «Борис Тимонькін: «Строкові депозити необхідні для захисту прав вкладників»» Юрія Сколотяного. В інтерв’ю Борис Тимонькін розповідає про проблеми банків, які з’явилися через неправильний підхід до бізнесу в до кризовий період: «Банківське співтовариство разом із регулятором не змогло виробити єдиних обмежувачів у кредитуванні. Насамперед таких, як розмір першого внеску по квартирі, машині. Я цілком переконаний, що святе банківське правило: 30% платить позичальник і 70% — банк, незаперечне, його в жодному разі не можна було порушувати ні для квартир, ні для машин». Тимонькін ставить в приклад політику Франції в цих питаннях, зазначаючи, що там таких проблем немає.

Жанр коментар займає незначне місце, порівнюючи з інтерв’ю та аналітичною статтею, але є невід’ємною частиною економічної проблематики. У виданні «Бизнес» коментар займає 5% від загальної кількості досліджуваних публікацій, «Дзеркало тижня» – 14%.

У газеті «Бизнес» можна навести наступні приклади використання жанру коментарю: «Продзаверстка» Дикаленко Михайла, Московчук Еліни, Попової Ольги. Підпис не одним журналістом, а відразу декількома, або цілим виданням є типовим для жанру коментар, адже в ньому чітко простежується політика видання та власне ставлення журналіста до проблеми. Головна тема статті – фінансова криза банківської сфери загрожує охопити й інші галузі: «Кризис бушующий на мировом банковском рынке, все явственнее проступает в других отраслях и приобретает черты структурного экономического коллапса. Накапливающаяся угроза снижения уровня продаж в сетевой торговле уже привела к тому, что финансовые организации начали пересматривать политику кредитования ритейла и, в первую очередь, сокращать объемы и сроки займов». У матеріалі наводяться цитати висловлювань фахівців з цієї проблеми, але лише як підтвердження думки авторів.

У коментарі «Кислый приварок» Алла Силівончик, коментує проблему на ринку молочних продуктів: «Украинский рынок цельномолочных продуктов (молоко, сливки, кефир, сметана, ряженка, йогурт, творог, творожные десерты) второй год подряд демонстрирует отрицательную динамику. По данным инвестиционно-консалтинговой группы “Астарта-Танит”, в 2008 г. объем этого рынка сократился почти на 6% в натуральном выражении — до 1,274 млн т. В 2009 г., как ожидают операторы, рынок может уменьшиться еще на 5-10%». Журналіст констатує, що надії на зниження цін на продукти, як наслідок зниження купівельної спроможності не справдилися, через те надалі проблема буде лише прогресувати.

У виданні «Дзеркало тижня» прикладом коментарю є: ««Експерт: Нестійкість гривні – результат промислової деградації України»». У світі відсутній попит на гривню, оскільки асортимент і масштаби українського виробництва залишаються вкрай скромними, зазначає автор.

«Газифікація бурого вугілля – джерело енергозабезпечення» Ігора Волкова. Автор коментує проблеми забезпечення України нафтою і газом: «Нині у зв’язку з труднощами в забезпеченні України нафтою і газом виявляється інтерес до використання нетрадиційних джерел енергії – вітру, сонця, біогазу. Проте докорінно розв’язати проблему енергетичного забезпечення країни можна шляхом газифікації вугілля. Україна має достатні запаси вугілля на довгострокову перспективу, у тому числі бурого».

«МВФ попереджає про можливу кризу». Матеріал опублікований на самому початку розгортання кризи. Автор стверджує, що країни з досить розвиненою економікою вже постраждали від кризи, а тому українцям слід готуватися до значного погіршення умов життя. Також журналіст зазначає, що держава вже сьогодні повинна вжити заходів: «Кожен грам зусиль, витрачених на профілактичні заходи сьогодні, дасть змогу уникнути необхідності «пригорщами ковтати ліки» у майбутньому».

Економічний репортаж не надто поширений у виданнях «Бизнес» та «Дзеркало тижня». Він займає лише 3% в кожному з видань. Приклади економічного репортажу у виданні «Дзеркало тижня»: «Як міністр транспорту стрілки переводив» Володимира Кравченко, «Не снігом єдиним» Сергія Захаріна, ««Молодості» потрібен кисень» Ольги Клінгенберг. Приклади економічного коментарю у виданні «Бизнес»: «Не раз рушить» Пашкеева Сергія, «Тендерциозный подход» Твердомеда Андрія, «Вынужденная посадка» Гринькова Дмитра.

Отже, видання «Бизнес» та «Дзеркало тижня» одні з найвпливовіших українських видань, про це свідчить постійне зростання їх аудиторії. Найпоширеніший жанр у виданні «Бизнес» та «Дзеркало тижня» в якому висвітлюються кризові явища – аналітична стаття. У виданні «Бизнес» відсоток аналітичних статей складає 84%, у «Дзеркалі тижня» – 45%. На другому місці інтерв’ю на економічну тему. Видання «Бизнес» містить 8% інтерв’ю, «Дзеркало тижня» – 38%. На третьому місці – коментар. Він складає 5% матеріалу у виданні «Бизнес» та 14% у «Дзеркалі тижня». На четвертому місці – економічний репортаж, він складає 3% у кожному з видань. Журналістських розслідувань з проблем кризи у жодному з видань не знайдено.