Навчально-виховні технології продуктивного спрямування

Актуалізація поняття продуктивне навчання пов'язане з реформуванням освіти України переходом на 12-річної середньої школи та приєднанням до загальноєвропейського освітнього простору.

Середня освіта, яка сформувалась у середині XX сторіччя, передбачала трансляцію учням готової інформації з предмета, а не засвоєння реальної діяльності методами тієї чи іншої науки. Переважання репродуктивних методів в організації навчальної діяльності призводить до послаблення внутрішньої мотивації учнів, зниження їхнього творчого потенціалу.

На думку відомих російських учених В. Ледньова, Ю. Ді та А.Хуторського «вирішення даної проблеми можливе в переході від навчання «як передачі знань учню» до продуктивної освіти, коли накопичення знань учня відбувається в процесі створення ним власних освітніх продуктів-гіпотез, досліджень, творів, правил, живописних картин, комп'ютерних програм тощо. Особистісний освітній розвиток учня - його знань, почуттів, здібностей, досвіду в цьому разі відбувається одночасно із залученням його в наукові й культурно-історичні процеси, як їх повноправного учасника.

Технологія продуктивного навчання надає можливість навчання на основі практичного життєвого досвіду, що допомагає молоді в їхньому професійному пошуку, розв'язанні їхніх соціальних, освітніх психологічних і культурних проблем.

Саме такий підхід до організації навчальної діяльності в загальноосвітній школі обумовив вибір проблемної теми творчої групи вчителів природничої галузі: «Технології продуктивного навчання в системі предметів природничого циклу».

Міжнародні дискусії щодо освіти, в якій брало участь багато педагогів, що домоглися різного рівня успіху в комплексному навчанні та соціальній практиці учнів, сприяли визначенню важливих складових продуктивного навчання.

Продуктивне навчання - це процес освіти, метою якого є розвиток особистості в співтоваристві, також удосконалення самого товариства. Цей процес спрямований на успішність у діяльності, орієнтований на продукт, та осмислення цієї діяльності в групі учнів за підтримки педагогів.

Продуктивне навчання спрямоване на набуття життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування та взаємодію, а також самовизначення його учасників.

Продуктивне навчання - продуктивно орієнтована діяльність в реальній життєвій ситуації учнів.

Продуктивне навчання - це навчання, що забезпечує реальний зв'язок освіти з життям, відкриває перспективу молодим людям за допомогою своїх знань і вмінь знайти роботу, домогтися успіху у житті.

Продуктивне навчання - це процес створення учнями певного продукту, процес набуття життєвих навичок, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток кожного учня.

Продуктивне навчання - орієнтація педагогічної діяльності на на одержання навчального і предметного продукту в самостійній діяльності.

Цілями продуктивного навчання є:

- створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня;

- створення умов для розумової діяльності;

- створення у навчально-виховному процесі цілісної системи знань, умінь, навичок;

- максимально пристосувати освіту до потреб людини;

- міжсуб'єктивні, партнерські взаємини педагога і учня;

- набуття учнями життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування, взаємодію та самовизначення;

- отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної діяльності учня згідно із загальними вимогами навчання;

- конкретний соціально значимий продукт;

- організація мотивованого, самостійного практично орієнтованого навчання;

- створення діяльнісного підходу до навчання, формування у учнів умінь

утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність;

- орієнтація на практичне дослідження успіхів у самоосвітній діяльності.

Сьогодні учень повинен повернутися зі школи з певними результатами.

Щоб дійсно був результат і був він ефективним, необхідна більша інтеграція теоретичного навчання в практичний досвід. Школа має максимально реалізувати головні принципи продуктивної освіти:

- служіння дитині;

- глибоке знання природи дитини законів її розвитку і виховання;

- демократизація;

- гуманізація;

- національний характер;

- вільний вибір;

- самоосвіта;

- індивідуальність;

- продуктивність, результативність.

Продуктивне навчання як педагогічний метод відрізняється від репродуктивного тим, що в його основі лежить системне досвідчене виробництво та рефлексія. Таке навчання здійснюється в ситуаціях практичної участі школярів за допомогою, які послідовно формують продуктивне навчання з урахуванням його критеріїв:

- особистісного;

- діяльнісного;

- соціального;

- культурного;

- технічного.

Учасники продуктивного навчання беруть на себе контроль за навчанням і розпочинають самоконтрольоване «особистісне навчання».

В цьому процесі використовують різні методи (колажі, рольові ігри, проектне навчання, вправи, що містять інформаційні та комунікативні медіа технології).

В системі продуктивного навчання здійснюється якісне оцінювання індивідуального освітнього процесу, що фіксує особисте просування кожного учня відповідно до персональних завдань і якості продукту. Акцент при оцінці робиться на умінні використовувати знання, інформацію в різних видах діяльності. У зв'язку з цим актуальними є методи, що оцінюють уміння і здатність використовувати одержанні знання в реальній діяльності(автентичне тестування, есе (реферати), порт фоліо, проектна діяльність (іегіотапсе іезі).

Під час продуктивного навчання в учнів починає діяти установка поліпшити, досягти, взаємодіяти.

Поняття діяльності є центральним у продуктивному навчанні. Завдяки залученню до реальних життєвих ситуацій, учні стають активними в тій сфері діяльності, яку вони обрали самі (як у нормальній ситуації у професійному житті). Разом із педагогами вони планують та реалізовують індивідуальну освітню програму, осмислюючи і узагальнюючи свій досвід у різних аспектах (власне навчальному, культурному, політичному).

В рамках продуктивного навчання програмовий матеріал та навчальний план індивідуалізуються відповідно до особистісних потреб учнів. Таке самостійне навчання та реалізація індивідуальної програми на основі практичної діяльності й досвіду учнів відбувається за педагогічного сприяння та супроводу з боку педагогів. Вони підтримують самостійне навчання шляхом стимулювання, порад і якісного оцінювання, досягаючи особистості, яка навчається відкрити для себе й реалізувати свою навчальну діяльність. Вони підтримують саме самостійне учіння й самостійне виготовлення продукту. Тут дуже важливо розвинути здатність консультування на основі непрямого підходу Карла Роджерса.

Необхідність індивідуалізації доповнюється груповим навчанням, значення якого продуктивному навчанні не менш важливе. Молоді люди здобувають досвід елементарної комунікації з однолітками, для того, щоб самовизначитися й віднайти почуття особистої гідності.

Самоосвіта потребує презентації результатів кожного члена групи, а також формування навичок ведення дискусії, щоб особистий досвід, погляди, продукти діяльності можна презентувати, критично проаналізувати, скоригувати та щоб вони стали корисними для інших.

Основні позиції вчителів в системі продуктивного навчання:

- наставник;

- співробітник;

- компетентний консультант-універсал;

- тренер;

- особистий радник, вчитель життя;

- науковий керівник індивідуального проекту;

- менеджер;

- партнер у плануванні, аналізі й оцінці навчання;

- співрозмовник;

- організатор навчання (через зміст передає соціокультурні зразки пізнання);

- організатор учіння (індивідуальної пізнавальної діяльності школяра через колективні форми роботи);

- посередник між дитиною, учнівським колективом, загалом та засобами інформації;

- керівник групи;

- координатор;

- фасилітатор.

Основні позиції учня в системі продуктивного навчання:

- суб'єкт діяльності;

- дослідник проблеми;

- учень-творець;співрозмовник;

- учень-споживач;

- самостійне отримання знань;

- створення умов саморозвитку у взаємодії з педагогом;

- рецензент;

- проектувальник свого життя.

Основні продукти учнів:

- навчання;

- гіпотези, дослідження, твори, правила, живописні картини, комп'ютерні програми, вироби з різних матеріалів, рекомендації щодо виготовлення будь яких речей тощо;

- установки учнів, рекомендації як поліпшити, досягти, зберегти, взаємодіяти, вдосконалювати;

- праця: результативна, плідна, обміркована;

- відкриття (суб'єктивно нове знання);

- знання, навички, досвід, ідеї, практичний результат;

- науково-дослідницькі роботи;експериментальні вправи тощо.

Організація довкілля в системі продуктивного навчання.

Продуктивне навчання передбачає таку форму навчальної діяльності як навчальна майстерня (іеапзЬор). Відрізняється таке місце навчання від традиційного класу насиченістю навчальним матеріалом, обладнанням (інформаційно-комунікативне забезпечення).

- бібліотека;

- медіа тека з темною кімнатою для перегляду;

- результати творчої праці учнів (проекти, наукові роботи, прилади, тощо);

- наочні посібники, комп'ютерне забезпечення;

- колекції робочих матеріалів;

- дидактичні матеріали;

- різноманітні ігри і засоби стимулювання креативності та комунікативності;

- експонати;

- довідкова література;

- репродукції;

- карти.

Вікна та стіни використовують для демонстрації документації навчальної діяльності та нових розробок.

Навчальна майстерня виступає в ролі моста між практичним і теоретичним, індивідуальним і груповим навчанням. Вона - це деякою мірою практична лабораторія, де визначають і осмислюють питання й теми, що випливають з аналізу практичної діяльності. Це - місце, де готуються до роботи з цими темами за допомогою:

- вибору методів для вивчення;

- пошуку інструментарію для вивчення і подолання труднощів;

- обміну та збагачення досвідом;

- систематичного експериментування;

- пошуку креативних рішень та ідеального варіанту (визначення мрії).

Навчальна майстерня - це місце, де рефлексія та осмислення досвіду поєднується з практичною діяльністю й спрямованістю на майбутню діяльність. Учні мають змогу для групової рефлексії з приводу свого колишнього досвіду і підготовки до нового досвіду.

Навчальна майстерня дуже зручна для індивідуального учіння оскільки допомагає розкрити методи та навчальний матеріал, що відповідає ситуаціям.

На хід ефективності уроку впливає і форма розстановки меблів на занятті.

Етапи діяльності у системі продуктивної освіти

1. Діяльність у соціумі, в процесі якої учень розвиває особисті вміння, виявляє точки «стопору», без подолання яких він не зможе діяти, зростати в даній справі. (Так, школярі можуть роботи щось вагоме одне для одного, для родичів, для інших учнів школи. Вони активно шукають поле діяльності в середині школи і починають виходити за її межі). Ситуації постійного вільного вибору дозволяють учням відчувати результати своєї діяльності.

2. Обговорення результатів і проблем з учителями, що водночас є діяльнісним оцінюванням і формою педагогічної підтримки; таке оцінювання допомагає учневі усвідомити досягнуті результати й проблеми, прийняти рішення про подальші дії.

3. Обговорення проблеми з іншими учнями школи, завдяки чому діти можуть виявити походження особистих проблем, допомогти одне одному вирішувати спільні важливі питання.

4. Вихід на нову, більш усвідомлену діяльність як у соціумі, так і в школі.

Ознайомлюючись з виробництвом під час екскурсій або навчальної практики, діти виявляють бажання пройти той чи інший курс у школі, розуміти його необхідність для подальшої спеціалізації. Середні школярі часто створюють мікро групи і вибудовують спільні освітні траєкторії.

Досвід роботи вчителів творчої групи з використанням методики продуктивного навчання дає підстави говорити про поглиблення мотивації учнів та вчителів до продуктивної самоосвітньої діяльності, активізації творчої енергії.

Використання особистого досвіду з користю для інших, аналіз досягнутих результатів, вибір форм і місця діяльності, відповідальність за свій вибір не тільки перед собою, а й перед іншими, мотивація до творчої, інноваційної діяльності - все це є результатами запровадження продуктивного навчання.

Результативність продуктивного навчання

В процесі продуктивного навчання учень:

- набуває ще до закінчення школи прикладного досвіду практичної роботи;

- починає дивитись на систему знань через призьму практичного досвіду;

- завдяки новому досвіду роботи визначає й фіксує мету поведінки та дій, що ведуть до підвищення життєвої компетентності;

- розвиває впевненість та відповідальність, здібності міжособистісного спілкуання, поєднуючи практичну роботу та навчальну програму;

- набуває творчої самостійності та здатності ефективно включатися в оточення людей;

- набуває мотивації для вдосконалення комунікативних навичок;

- набуває можливостией прикладати свої здібності в співтоваристві;

- отримує інтелектуальні стимули, необхідні для культурного входження в співтовариство;

- набуває цінних для нього професійних та ділових контактів у сфері, яка може згодом стати корисною для роботи;

В процесі організації продуктивного навчання школа:

- підтримує контакти в різних професійних сферах, з тим, щоб став можливим розвиток суб'єктів діяльності і самої школи;

- починає займатися проблемами учнів, що постають після їх повернення з місця практики;

- усвідомлює проблеми бізнесу,держави, індустрії, сфери дозвілля пов'язуючи їх з метою освіти;

- організує візити на державні та приватні підпрємства,в медичні, культурні центри, які розглядає як інструмент отримання освіти;

- усвідомлює можливості для мотивації учнів та націлювання їх на освіту й роботу.

Сучасна школа передбачає таке навчання, де б використовувалися активні, інтерактивні форми та методи навчання, прогресивні педагогічні технології, які забезпечують педагогічний процес на засадах особистісно-гуманного підходу до дитини. Школі на сучасному етапі потрібні такі технології навчання, які націлені на придбання життєвих умінь, ініціюють особистісний ріст і індивідуальний, міжособистісний розвиток і взаємодію, а також самовизначення його учасників, формують компетентну цілеспрямовану особистість. Тому серед сучасних освітніх технологій продуктивному навчанню приділяють найбільшу увагу члени педколективу Зорянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Беручи до уваги ті завдання, які стоять перед школою сьогодні (особливо сільською), наша школа обрала природничий профіль навчання і успішно реалізує ту мету, яку поставила перед собою.

Починаючи з початкових класів введено інтегрований курс «Довкілля» (1 клас – учитель Дяченко В.С., 2 клас – Межевська В.Я., 3 клас – Сахарук І.П.), а, враховуючи особистісні запроси батьків та дітей, введено в 4 класі курс «Логіка» (вчитель Оверко З.А.). Факультативно в 3 і 4 класах із варіативної складової навчального плану взято по одній годині інформатики. Формуючи основну групу життєвих компетентностей учня початкових класів вчителі використовують адаптивну технологію навчання, що створює вільну атмосферу, яка характеризується тим, що учні не бояться робити помилки, вільно обговорюють проблему, висловлюють свої особисті думки, взаємодіють один з одним, звертаються за допомогою і підтримкою до учителя. А вчитель забезпечує корекцію, педагогічну підтримку, чому сприяє позиція вчителя як консультанта, який здійснює педагогічну розвивальну допомогу школяреві та забезпечує створення умов для певних активних дій школяра.

Сахарук І.П. (класовод 3 класу), реалізуючи систему методів навчання при викладанні інтегрованого курсу «Я і Україна. Докілля.» віддає перевагу таким сучасним шкільним технологіям як розвивальне навчання, проектні технології, методику навчання на засадах життєвих навичок, використовуючи елементи тренінгу за проектом «Рівний рівному» (пройшла тренінгові курси за даним проектом). «Довкілля» реалізує систему методів навчання, яка випливає з базових потреб дитини в досліджені, конструюванні, комунікації, художньому виразі себе. Застосовуючи проектні технології навчання, створила проект «Творча знахідка» де упродовж вивчення теми «Тварини в довкіллі» взяли участь всі учасники НВ процесу: вчитель (як фасилітатор), батьки, діти.

Всі вчителі початкових класів, крім вище названих технологій навчання, використовують технологію нетрадиційних уроків: урок – гра, урок-казка, брейн-ринг, урок-подорож та інше; інформаційні технології.

Оверко З.А. віддає перевагу програмі «Крок за кроком. Ранкові зустрічі», вбачаючи в ній технологію створення умов для повноцінного вияву і розвитку особистості, де педагогічне спілкування розглядається як діяльність, що створює оберігаюче розвивальне середовище; навчальний простір стає особистісно-спрямованим; налагоджуються партнерські взаємини з родинами (а це сприяє індивідуалізації навчального процесу). Рольове навчання, що є складовою даної програми, передбачає випробування різних способів життєдіяльності, прогнозування успіху, що спонукає до колективного вироблення правил в різних видах діяльності, до прийняття рішень шляхом міркувань. За проектом «Ранкові зустрічі» кожен навчальний день починається з привітання, психогімнастики,авторського крісла та інше. Це впливає на розвиток комунікативної, соціальної, полікультурної компетентності. Вчителі середньої та старшої школи віддають перевагу продуктивним інтерактивним технологіям.