Назвіть основні причини травматизму на виробництві.

Виділяють орг, тех і психофізіологічні причини травматизму.

До організаційних відносяться: - незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління ОП; - недоліки під час навчання безпечним прийомам праці; - неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність; - відсутність у посадових інструкціях функціональних обо­в’язків з питань охорони праці; - порушення режиму праці та відпочинку; - невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;

- виконання робіт з несправними засобами кол захисту; - залучення до роботи працівників не за спеціальністю; - порушення тех процесу; - порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо; - порушення труд і вир-ї дисципліни;

- незастосування засобів інд й кол захисту (за їх наявності);

- невиконання вимог інструкцій з ОП.

До технічних належать: - конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів в-ва; - конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність трансп засобів; - неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію вир-х об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо; - неякісне виконання будівельних робіт; - недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу; - незадовільний тех стан вир-х об’єктів, будинків, споруд, території, засобів в-ва, трансп засобів; - незадовільний стан вир-го середовища.

До психофізіологічних відносяться: - алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

- низька нервово-психічна стійкість; - незадовільні фізичні дані або стан здоров’я; - незадовільний «психологічний» клімат у колективі; - інші причини.

 

Опишіть процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив що сталися в процесі виконання труд обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Метою розслідування є: - з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до вин-ня небезпечної чи аварійної ситуації на вир-ві; - визначення причин, що призвели до нещасного випадку; - встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного; - розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох діб: - обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам НПА про ОП; - з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку; - визначити осіб, які допустили порушення НПА, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; - скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-5 і Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого; - у разі виникнення гострих профе захворювань, крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку проф захворювання за формою П-5.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами п-ва, протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельним наслідком; - групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я; - випадки смерті на п-ві; - випадки зникнення працівника під час виконання ним трудобов’язків.

Назвіть методи дослідження травматизму та їх особливості.

Найпоширенішими методами аналізу травматизму є стат і монографічний. Нині дедалі більшого значення набувають ек та ергономічний методи.

Стат метод, що базується на аналізі стат матеріалу, нагромадженого за декілька років на п-ві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників: коефіцієнта частоти (K _ч.т); коефіцієнта тяжкості (K _т.т), коефіцієнта виробничих витрат (K _в.в). Початковим матеріалом для розрахунків є дані звітів підприємств, організацій про нещасні випадки.

Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи. При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються: - за професією та видами робіт потерпілих; - за хар і локалізацією пошкоджень; - за низкою зовн ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією, тощо. При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або роб місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на в-ві.

При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта, тобто проводять глибокий аналіз небезпечних і шкідливих вир-х чинників, притаманних тій чи іншій вир-й ділянці, устаткуванню, тех процесу.

Ек метод полягає у визначенні ек наслідків травматизму і спрямований на з’ясування ек ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з ОП.

Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи «людина - машина (техніка) — виробниче середовище».

При дослідженні травматизму може застосовуватися і метод анкетування (письмове опитування працівників).

 

Які соціально-економічні наслідки травматизму.

Травматизм на виробництві викликає наслідки соціального й економічного характеру. Соціальні наслідки полягають у загибелі працівників і травматизмі різного ступеня важкості. Вони можуть бути як локальними (тобто компенсуватися тільки відповідними витратами на підприємстві), так і загальнодержавними. Економічні наслідки — припинення випуску продукції на визначений час, зруйнування устаткування, споруджень, гірничих виробок, втрата частини виробленої продукції, — також можуть мати локальний, регіональний або галузевий характер.Усі ек наслідки поділ на групи: загальнодерж витрати і збори; втрати і збитки виробничих підприємств.

Втрати, які несе суспільство, включають: 1. втрати профспілкових організацій на надання допомоги оплату путівок у розмірі затрат по соц. страхуванню; 2. суму виплат держ страхового тов особам порядку інд страхування; 3. суму дод асигнувань вищих організацій на вжиття заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків; 4. суму збитків суспу вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами 5. суму потенційних збитків, заподіяниз сусп у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період.

 

Ким і за рахунок яких коштів здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві?

Відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Працедавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим і членам їх сімей додаткові виплати, відповідно до колективного або трудового договору. За працівниками, що втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна платня на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим колишньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.