Перспективний (рекомендаційний розділ)

 

Третій розділ – це основна частина курсової роботи, яка повинна бути присвячена перспективі розвитку досліджуваного підприємства і розробці комплексу стратегій. У першому підрозділі третього розділу доцільно у цілому обґрунтувати вибір корпоративної (ділової) стратегії досліджуваного підприємства, що логічно витікає із підрозділу 2.3, у незалежності від основної теми дослідження.

У другому підрозділі необхідно розробити функціональні та операційні стратегії досліджуваного підприємства. В останньому підрозділі необхідно обрахувати ефективність запропонованого автором стратегічного напряму розвитку підприємства.

У третьому розділі доцільно вказати на основні напрями вдосконалення стратегічної діяльності досліджуваного підприємства та приведення її у відповідність до умов ринку із врахуванням посилення інтеграційних процесів в економіці України, надати узагальнену оцінку ефективності розроблених пропозицій, оцінити практичну спрямованість та цінність роботи, вказати на механізми реалізації зроблених пропозицій. Обсяг 3-го розділу може складати 35–40% від загального обсягу роботи, або 23–25 сторінок друкованого тексту.

 

Висновки і пропозиції

 

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням, які були зазначені у вступі.

У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного характеру, а також конкретні рекомендації та пропозиції щодо їх усунення.

У висновках потрібно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів дослідження, викласти рекомендації з приводу удосконалення існуючої стратегії або розроблення нової.

У стислій формі, в логічній послідовності викладаються зроблені автором узагальнення – висновки конкретного характеру, які повинні бути покладені в основу доповіді при захисті курсової роботи. Крім того, висновки не повинні носити характер анотацій, а мають відображати узагальнення теоретичного і практичного характеру.

Головна вимога до заключної частини дослідження, тобто висновків, не повторювати зміст вступу і основної частини роботи. Обсяг висновків, як правило, складає 6–7% від загального обсягу роботи, або 4–5 сторінок друкованого тексту.

 

Список використаних джерел

 

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. У цій структурній частині курсової роботи зазначаються перелік всіх використаних джерел, якими користувався студент під час проведення дослідження. Необхідно зазначати не лише перелік літературних джерел, а й статистичних збірників і брошур, офіційних сайтів із всесвітньої мережі Інтернет і т.ін.

Матеріал у бібліографічному переліку може бути розташований у такому порядку: алфавітний порядок прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб є найпоширенішим та універсальним); у хронологічному порядку або за порядком появи посилань у тексті (такий спосіб вважають у ВАК найдоцільнішим).

Для студентських курсових робіт доцільним є алфавітно-нумераційний порядок запису літературних джерел. Записи розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів, записаних не на автора. Авторів, які мають однакові прізвища, записують у алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора розміщують за алфавітом перших букв назв його праць. Праці одного автора з однаковою назвою записують за хронологією.

Номер у списку літератури має відповідати лише одному джерелу. Список літератури має єдину наскрізну нумерацію від першого до останнього номера. Літерні додатки (а, б, в і т.ін.) до порядкових номерів не передбачені.

Основна вимога до укладання списку використаних джерел – однотипне оформлення і дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис творів друку. Список літератури оформлюється відповідно до державного стандарту України ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 (Бюлетень ВАК України, № 5, 2009). Приклад наведено у додатку В.

 

Додатки

 

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформляють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований з першої прописної літери, справа. По правому краю рядка над заголовком пишеться слово “Додаток ­­___” і буква алфавіту, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. ін. Якщо додаток один, то позначається як додаток А.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У такому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад, рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) – перша формула додатка А.

Взагалі, у додатки виносять допоміжну або проміжну інформацію, об’ємні таблиці, схеми, громіздкі економічні формули та розрахунки за ними, ілюстрації, документи бухгалтерської та фінансової звітності. Приклад наведено у додатку В.

 

Звітність підприємства

 

У цій структурній частині курсової роботи міститься первинна документація (статут підприємства, фінансово-облікова звітність, форма №1 „Баланс підприємства”, форма №2 „Звіт про фінансові результати”, форма №5).

 

ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень, логічно пов’язати теоретичні і практичні аспекти проблеми дослідження і запропонувати оптимальне їх рішення. Таким чином, можна виявити: здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета дослідження.

 

Загальні вимоги

 

Особливе значення має оформлення курсової роботи. Бажано, щоб робота була набрана на комп’ютері, у іншому випадку – має бути написана від руки чорнилом одного кольору, чітко, акуратно, без помилок та виправлень. Друкований варіант є кращим, бо полегшує редагування і надає можливість подальшого використання при написанні інших наукових праць. У випадку допущення друкарських помилок, описок і графічних неточностей, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням коректором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст роботи необхідно розміщувати тільки з одного боку листка, на білому папері формату А4 (210x297 мм). Розміри полів: ліве – 30 мм, праве – 20 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм, до 30 рядків на сторінці. Друкування тексту здійснюється за допомогою комп’ютера через 1,5 міжрядкових інтервали, 14 кегль, шрифт Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1,5, абзац 1,25 см.

Формули у курсовій роботі повинні бути виконані у редакторі формул Microsoft Equation 3.0, графіки та діаграми – за допомогою редакторів Microsoft Excel або Microsoft Graph.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти (за необхідності). Заголовки розділів пишуть по центру симетрично тексту великими літерами: „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ”, „ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ”. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки підрозділів – по центру тексту з першої прописної літери. Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з 2-х або більше речень, їх відділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом – 2 інтервали. Кожну структурну частину роботи потрібно починати з нової сторінки (розділ, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки). Підрозділи починають з відступом від попереднього тексту на 1 інтервал на тій самій сторінці. Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих (грн, кг, ц, т, га і подібне), не допускаються. До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Проте всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації. Рекомендований обсяг курсової роботи становить 50–65 сторінок.