Основні правила оформлення курсової роботи

Правило 1. Оформлення та зміст кожної роботи повинні строго відповідати цим методичним рекомендаціям.

Правило 2. Зміст роботи повинен відповідати темі.

Правило 3. Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів.

Правило 4. При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:

- не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;

- не слід користуватись надто часто вживаними, мало інформаційними штампами;

- намагатися викладати думки просто і образно;

- абзаци не повинні складатися з одного речення.

Правило 5. Дані таблиць і графіків повинні бути опрацьовані за допомогою пакета програм Microsoft Office.

Правило 6. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалами.

Правило 7. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, графіки, діаграми повинні обов’язково мати відповідні коментарі (висновки) і бути проаналізовані.

Нумерація

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують. Не нумерують лише їх заголовки, тобто писати

НЕ ВІРНО: 1. ВСТУП або Розділ 5. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ,

ВІРНО: Розділ 1. або Висновки і пропозиції.

 

Сторінки курсової роботи нумерують арабськими цифрами, але на титульному аркуші, на аркуші зі змістом роботи та додатках номер не ставлять. Нумерація починається з 3-го аркуша (Вступ). Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Розділи позначають порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи – номером розділу та підрозділу через крапку (1.1., 1.2., 1.3.; 2.1., 2.2., 2.3.; 3.1, 3.2. і 3.3.). У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад, “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

В основній частині роботи розділи позначають римськими порядковими номерами / цифрами (I, II, III, IV), а підрозділи – арабськими (1.1…. 3.3.).

Приклад РОЗДІЛ II СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПП “АГРОЕКОЛОГІЯ”     2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Ілюстрації, таблиці, що розміщені на окремих аркушах, включають у загальну нумерацію сторінок і нумерують арабськими цифрами у межах розділу.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад, (3.1) (перша формула третього розділу).

Наприклад, формула Херфінделя-Хіршмана буде мати такий вигляд:

(1.3),

де

– частка і -ої галузі в структурі товарної продукції підприємства, коефіцієнт

або

формула інтенсивності конкуренції:

(2.1),

де

I_t, – показник інтенсивності конкуренції на досліджуваному то­варному ринку,

Д_і – ринкова частка і -го конкурента; і – 1, 2,....,

n – кількість конкурентів на товарному ринку.

 

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно у межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад,

Примітки:

1. …

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.

 

Ілюстрації, графіки

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. Рисунки, графіки, діаграми, формули обов’язково мають бути вставленими в текст. Зображення має бути чорно-білим. Необхідно використовувати доступні для чорно-білого зображення засоби візуального розрізнення фігур та ліній, що несуть різне значеннєве навантаження. Для набору формул необхідно використовувати лише вбудований в Microsoft Office редактор формул. Крім того, рисунки повинні бути збережені окремими файлами в тому редакторі, засобами якого вони виконувалися (файли з розширенням *.хls, *.bmp, *.tif, *.jpg, *.gif). Максимальні параметри (реальні розміри) ілюстрацій та таблиць –120х200 мм. Не допускається оформлення таблиць та ілюстрацій в альбомному форматі в основному тексті курсової роботи, вони мають бути перенесені у додатки. Також не дозволяється використовувати скановані таблиці, рисунки і схеми. Обов’язково вказується джерело запозиченого матеріалу.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри яких більші за формат А4,враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад, «Рис. 1.2» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця”із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, “Таблиця 1.2”(друга таблиця першого розділу). Крапка в кінці не ставиться.

Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця”і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.”і вказують номер таблиці, наприклад, “Продовження табл. 1.2”.

 

Таблиці

 

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць (рис. 2). У правому верхньому куті таблиці над відповідним заголовком розміщується напис «Таблиця» з позначенням її номера. Нижче пишеться назва таблиці (з абзацу або посередині). Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом. Таблицю розташовують по всій ширині листа з дотриманням лівих і правих полів.

 

Таблиця __

Назва таблиці

Шапка (заголовок)			Заголовки граф Підзаголовки граф Горизонтальні ряди

Боковик (графа для Графи (стовпчики)

заголовків рядків)

Рис. 2. Приклад оформлення структурних частин макета таблиці

 

Статистичні дані, які студент використовує у курсовій роботі для аналізу та пропозицій, повинні бути представлені на кінець попереднього звітного року або у вигляді плану на поточний рік. Висловлення результатів роботи на підставі застарілих статистичних даних попередніх років вважається недоцільним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

 

Формули

 

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів варто подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямоване в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і у тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, що йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.